Українська допоміжна поліція міста Києва: формування, склад, діяльність (1941–1945) : дисертація на здобуття наукового ступеня доктора філософії
Loading...
Date
2024
Authors
Ситник, Данііл
Journal Title
Journal ISSN
Volume Title
Publisher
Abstract
У дисертації досліджено формування, особовий склад та діяльність української допоміжної поліції міста Києва впродовж 1941–1945 років. Німецька окупаційна політика часів Другої світової війни багато в чому характеризувалася конфліктами ідеологічних уявлень і прагматичних розрахунків. Залучення до співпраці місцевого населення Радянського Союзу у військово-поліцейській сфері є найбільш показовим прикладом такого конфлікту, коли
внаслідок браку людських ресурсів нацисти погодились оголосити набір на службу в поліцію представників "неповноцінних" (з расово-політичної точки зору нацистів) народів. Дисертацію присвячено саме цим місцевим службовцям, які мали різне етнічне, соціально-економічне походження, політичні уподобання; залучалися до різних репресивно-каральних і правоохоронних завдань. Заявлена проблематика дисертаційного дослідження вже давно вийшла за межі суто наукових зацікавлень. Значна публічна увага фокусується довкола питань, пов’язаних із нацистською окупацією – передусім, співучастю місцевого населення Української РСР (а також Радянського Союзу загалом) в масовому насильстві над євреями та іншими, переслідуваними німецькою окупаційною владою, категоріями населення (радянськими активістами, ромами, людьми з психічними розладами тощо). Такі ж, переважно дискусійні та гострі, аспекти життя під нацистською окупацією, зокрема, явища колаборації наразі піднімають зарубіжні та українські дослідники (як і радянські та діаспорні раніше), а їхнє висвітлення нерідко супроводжується надмірною суб’єктивізацією (замовчуванням або інструменталізацією складних сторінок історії). Таким чином, наявна історіографія демонструє значну фрагментарність в розробці заявленої проблематики. Представлена дисертація є комплексним дослідженням історії окремої спільноти колаборантів – української допоміжної поліції міста Києва. До фокусу роботи потрапила низка питань. Перш за все, це питання передумов до створення української поліції, яке включає аналіз ситуації в окупованій нацистами Європі та міжвоєнному СРСР. У дисертації висвітлюється безпосередня організація української поліції як частини апарату СС і поліції: початковий етап формування, вибудовування структури та перший набір, які відбувалися під керівництвом українських націоналістів та ветеранів Української революції 1917–1921 років. Пізніша реорганізація поліції на німецький лад спричинила її поділ на низку підрозділів, серед яких в дослідженні йдеться про три найбільш залучені до репресивно-каральної діяльності окупаційної влади: Українська охоронна поліція (патрульно-постова), Українська поліція безпеки (кримінальна й політична поліція) та "закриті (воєнізовані) частини" поліції. Спираючись передусім на джерельну базу, як-от радянські судово-слідчі документи післявоєнного періоду та матеріали внутрішнього діловодства німецьких та допоміжних окупаційних органів влади, у дисертації досліджено колективний портрет рядового та командного складу складу трьох підрозділів української поліції в Києві. Висвітлено соціально-економічні, етнічні, політичні подібності та відмінності між службовцями цих підрозділів. Поліцейські кожного з останніх мали певне службове спрямування: від охорони об’єктів, до допитів євреїв або виїздів на антипартизанські операції. Тож у дослідженні йдеться не лише про міських службовців, але й бійців воєнізованих загонів, що діяли далеко за межами Києва. Фокусуючись саме на спільноті, вагому частину дослідження присвячено висвітленню долі поліцейських після масової евакуації з Києва, що відбулася 15 жовтня 1943 року. Хронологічні межі дисертації обмежуються капітуляцією Німеччини 8 травня 1945 року, однак у досліджені прослідковано подальші обставини із життя колишніх поліцейських: судові процеси в СРСР над однією частиною та еміграцію і переховування тих, кому вдалося втекти від правосуддя. Крім того, кожен підрозділ мав власне німецьке та місцеве керівництво, а також кадрову політику. Особливостям цієї політики та колективним портретам рядового і командного складу різних підрозділів поліції присвячено значну частину роботи. Дисертаційне дослідження здійснено із використанням широкої вибірки джерел, передусім неопублікованих архівно-кримінальних справ на колишніх колаборантів. Довгий час ці джерела залишалися закритими для дослідників, оскільки зберігалися в галузевих архівних установах комуністичних спецслужб. У процесі декомунзації, вони були остаточно розсекречені у 2015 році Законом України "Про доступ до архівів репресивних органів комуністичного тоталітарного режиму 1917–
1991 років". Робота з джерелами відбувалася із урахуванням загальноісторичних, міждисциплінарних та спеціально-історичних методів, що ґрунтуються передусім на методологічних засадах студій Голокосту, що досліджують винуватців масових злочинів. Ключовим для дисертаційної роботи також є просопографічний аналіз. Використання просопографічного аналізу дозволило зафіксувати не лише очевидні відмінності між попередніми біографіями поліцейських, але й продемонструвати точки перетину між ними. Йдеться про ознаки належності до професійної спільноти – колективу, з його правилами, обов’язками й певним місцем в соціальній ієрархії часів німецької окупації. Ба більше, послуговуючись розмаїтим спектром мотивів (ідеологічними, прагматичними, виживальницькими тощо), маючи неоднорідне соціально-економічне та етнічне походження, різні політичні погляди (націоналістичні, комуністичні) та займаючи різні посади в робочій ієрархії (рядовий, офіцерський та комендантський склад), поліцейські часто демонстрували однаковий рівень інтегрованість до апарату СС і поліції. Кожен з них був частиною єдиного «професійного» організму, який базувався на насильницьких практиках проти політичних ворогів Третього Райху. Виконуючи накази або виявляючи ініціативу, місцеві поліцейські долучалися до насилля, яке стало ключовою рисою їхньої спільноти. Наукова новизна дисертаційного дослідження полягає в комплексному аналізі формування, особового складу та діяльності української допоміжної поліції міста Києва. Крім того, користуючись до того неопрацьованими архівно-кримінальними справами та іншими джерелами, до наукового обігу було введено значний масив
біографічних відомостей поліцейських. Завдяки просопографічному аналізу вдалося укласти джерельний питальник, який розкриває колективний портрет службовців. Для подальшого наукового опрацювання, результати аналізу розміщено в Додатках до дисертації. Крім того, багато імен командирів української поліції (відомих
українських націоналістів, ветеранів Армії УНР та менш відомих радянських комуністів) згадується в історіографії проблематики вперше, що у подальшому дозволить іншим науковцям ретельніше дослідити біографії цих осіб. Результати дисертаційної роботи можуть бути використані під час підготовки досліджень з історії Другої світової війни, масового насилля, історії геноцидів (зокрема, Голокосту), та комплексних розвідок, присвячених явищу колаборації. Їх також можна використати у навчальній (під час підготовки навчально-методичних посібників) та державній (під час підготовки заходів з публічної історії, аналітичних записок тощо) роботі. Подальший всебічний розвиток досліджень явища колаборації допоможе пролити світло на низку дискусійних питань і створити сприятливі умови для розширення в Україні історичної пам’яті стосовно складних сторінок історії.
Description
This thesis examines the formation, personnel and activities of the Ukrainian auxiliary police of Kyiv city during 1941–1945. German occupation policy during the Second World War was largely characterized by conflicts of ideological ideas and pragmatic calculations. The involvement of the local
population of the Soviet Union in the military-police units is the most revealing example of such a conflict. Due to a lack of human resources, the Nazis were forced to recruit "subhuman" (from the racial and political point of view of the Nazis) people into the police service. The thesis is dedicated to these policemen, who had different ethnic, socioeconomic origins, and political preferences; were involved in various repressive-punitive and law-enforcement tasks. The stated problems of the thesis have long since gone beyond purely academic interests. Considerable public attention is focused around issues related to the Nazi occupation - first of all, the complicity of the local population of the Ukrainian SSR (as well as the Soviet Union in general) in mass violence against Jews and other categories of the population persecuted by the German occupation authorities (Soviet activists, Romani
people, people with mental disorders). Mainly debatable and acute, but the same aspects of the phenomenon of collaboration are currently being raised by Western and Ukrainian researchers (as well as Soviet and Diaspora historians earlier), and their coverage is often accompanied by excessive subjectivization (silence or instrumentalization of complex pages of history). Therefore, the existing historiography demonstrates significant fragmentation in the development of the stated issues. The presented thesis is a comprehensive study of the history of a separate community of collaborators – the Ukrainian auxiliary police of the city of Kyiv. A number of questions
came to the focus of the work. this is the question of the prerequisites for the creation of the Ukrainian police, which includes an analysis of the situation in Nazi-occupied Europe and the interwar USSR. The dissertation highlights the direct organization of the Ukrainian police as part of the SS and police apparatus: the initial stage of formation, structure building and the first recruitment, which took place under the leadership of Ukrainian nationalists
and veterans of the Ukrainian Revolution of 1917–1921. The later reorganization of the Ukrainian police in the German style led to its division into a number of units, among which the study mentions the three most involved in the repressive and punitive activities of the occupation authorities: the Ukrainian security police (patrol and post), the Ukrainian security police (criminal and political police) and «closed units» (paramilitary units) of the
police. Relying primarily on the primarly sources, such as Soviet judicial and investigative documents of the post-war period and materials of the internal records of the German and auxiliary occupation authorities, the thesis examines the collective portrait of the rank and file and command staff of three units of the Ukrainian police in Kyiv. The socio-economic, ethnic, political similarities and differences between the employees of these units are
highlighted. The policemen of each units had a specific service direction: from guarding objects to interrogating Jews or going on anti-partisan operations. Therefore, the study is not only about city employees but also fighters of paramilitary units that operated far outside Kyiv. Focusing on the community (rather than the city), a significant part of the research is dedicated to highlighting the fate of policemen after the mass evacuation from Kyiv, which
took place on October 15, 1943. The chronological boundaries of the thesis are limited to the surrender of Germany on May 8, 1945, but further circumstances from the life of former policemen were investigated. It contains Soviet trials over one part of collaborators, and the emigration and hiding of those who managed to escape from justice. In addition, each unit had its own German and local leadership and personnel policies. A significant part of the work is devoted to the peculiarities of this policy and collective portraits of the rank and file and command staff of various police units. The thesis was carried out using a wide selection of sources, primarily unpublished archival and criminal cases on former collaborators. For a long time, these sources remained closed to researchers, as they were stored in branch archival institutions of the communist special services. In the process of decommunization, they were finally declassified in 2015 by the Law of Ukraine "Access to the Archives of the Repressive Agencies of the
Communist Totalitarian Regime 1917–1991". Work with the sources had taken into account general historical, interdisciplinary, and special historical methods, which are primarily based on the methodological foundations of
Holocaust studies, which investigate the perpetrators of mass crimes. Prosopographic analysis is also key to the thesis. Using prosopographic analysis made it possible to record not only the obvious differences between the previous biographies of policemen but also to demonstrate the points of intersection between them. It is about marks of belonging to a professional
community with its rules, duties, and a certain place in the social hierarchy of the times of the German occupation. Moreover, using a diverse spectrum of motives (ideological, pragmatic, survival), having a heterogeneous socio-economic and ethnic origin, different political views (nationalist, communists), and occupying different positions in the work hierarchy (ordinary, officer and commandant staff), policemen often demonstrated identical levels of integration into the occupation SS und Polizei apparatus. Each of them was part of a single "professional" body based on violent practices against the political enemies of the Third Reich. By following orders, or taking the initiative, local policemen joined in the violence that became a key feature of their community. The academic novelty of the thesis consists of a comprehensive analysis of the formation, personnel, and activities of the Ukrainian auxiliary police of Kyiv city. In addition, using previously unprocessed archival and criminal cases and other sources, a significant array of biographical information about police officers was introduced into
academic circulation. By using prosopographic analysis, it was possible to compile a source questionnaire that reveals a collective portrait of police employees. For further processing, the results of the analysis are collected in the Appendices to the thesis. In addition, many names of Ukrainian auxiliary police commanders (well-known Ukrainian nationalists, veterans of the UNR Army, and lesser-known Soviet communists) are mentioned in the historiography for the first time, which in the future allows other scholars to study the biographies of these persons in more detail. The results of the thesis can be used during the preparation of research on the history of the Second World War, mass violence, the history of genocides (in particular, the
Holocaust), and comprehensive research on the phenomenon of collaboration. They can also be used in educational (during the preparation of educational manuals) and government (during the preparation of public history events, analytical notes, etc.) work. Further comprehensive development of research on the phenomenon of collaboration will help to shed light on a number of debatable issues and create favorable conditions for the expansion of historical memory in Ukraine regarding complex pages of history.
Keywords
Друга світова війна, Європа, СРСР, Україна, генеральна округа Київ, нацистська окупація, колаборація, Голокост, місцеве єврейське населення, злочин проти національних меншин, Гітлер, Сталін, радянська історія, судові справи, Українська революція 1917–1921, дисертація, World War II, Europe, USSR, Ukraine, General District of Kyiv, Nazi occupation, collaboration, Holocaust, local Jewish population, crime against national minorities, Hitler, Stalin, Soviet history, court cases, Ukrainian Revolution 1917–1921
Citation
Ситник Д. О. Українська допоміжна поліція міста Києва: формування, склад, діяльність (1941-1945) : дисертація на здобуття наукового ступеня доктора філософії / Ситник Данііл Олегович ; науковий керівник: Шліхта Наталя Василівна ; Міністерство освіти і науки України, Національний університет "Києво-Могилянська академія". - Київ : [б. в.], 2024. - 274 с.