Візуальна комунікація Ранньомодерної доби: трансформація образності Меланхолії та Сатурна

Loading...
Thumbnail Image
Date
2025
Authors
Король, Денис
Journal Title
Journal ISSN
Volume Title
Publisher
Інститут культурології НАМ України
Abstract
Стаття присвячена поняттю "Меланхолія" – одному з чотирьох гуморів у медицині Гіппократа, який практикувався в Європі та на Близькому Сході від античності до самого кінця Нового часу. Будучи "дочкою Сатурна" у пізньосередньовічному світогляді, вона зазнала цікавої концептуальної метаморфози разом із самим міфологічним Сатурном протягом XV–XVII століть. У той період своєрідна течія герметичної натурфілософії породила абсолютно новий тип інтелектуалів. Модель просвітленого генія та поета-філософа була постійно пов’язана з характером Меланхолії серед них. Її вплив на людську природу моделювався не похмурими очікуваннями аристотелівської школи, а урочистими визначеннями Плотіна, Дж. Піко делла Мірандоли та Агріппи фон Неттесгейма. Сатурн, якого раніше бачили як "бога смерті й невблаганного часу", "женця", перетворився на покровителя мудрості та покровителя меланхолійних "героїчних ентузіастів". Багате іконологічне розмаїття практично ідентичних мотивів у мистецтві XV–XVII ст. ілюструє ці тези.
Description
The paper deals with the concept of "Melancholy" – one of the four humors in Hippocratic medicine, practiced in Europe and Middle East from Antiquity till the very end of the Modern time. Being a "daughter of Saturn" in the late-medieval world view, it went through a curious conceptual metamorphosis along with mythological Saturn himself during the 15th – 17th centuries. In that period, a peculiar trend of Hermetic Natural Philosophy gave rise to an utterly new type of intellectuals. Model of the enlightened genius and poet-philosopher was continuously connected with the character of Melancholy among them. Its effect on the human nature was modeled not upon the gloomy anticipations of the Aristotelian school, but the solemn definitions of Plotinus, G. Piko della Mirandola, and Agrippa von Nettesheim. Seen previously as a "God of death and inexorable time", "the Reaper", Saturn had been transformed to become a patron of wisdom and a mentor of melancholical "heroic enthusiasts". Rich iconological diversity of practically identical motives in the art of the 15th –17th cc. illustrates these theses.
Keywords
ранньомодерна свідомість, образність, Сатурн, меланхолія, соціокультурні трансформації, ідентичність, герметизм, іконологія, Vanitas, Відродження, стаття в монографії, early modern consciousness, imagery, Saturn, melancholy, sociocultural transformations, identity, Hermetism, iconology, Vanitas, Renaissance
Citation
Король Д. О. Візуальна комунікація Ранньомодерної доби: трансформація образності Меланхолії та Сатурна / Денис Король // У пошуку сенсiв культур. Наукові студії на пошану академікині Ганни Чмiль : [монографія / упоряд. О. Берегова, І. Кузнєцова, А. Ятченко]. - [Київ : Інститут культурології НАМ України, 2025]. - С. 131-163.