033 Філософія
Permanent URI for this collection
Освітньо-наукова програма: "Філософія"
Browse
Recent Submissions
Item Концептуальні інновації сучасного лібертаріанства: нові ідеї вільного ринку та індивідуальної свободи(2024) Бунятов, Рустам; Козловський, ВікторМета дослідження спрямована на цілісний і систематичний аналіз лібертаріанських ідеї, які зосереджуються на особистій свободі та обмежених діях уряду/держави щодо економічної діяльності, і використовуються для вирішення актуальних сучасних проблем вільного ринку та індивідуальної свободи.Item Феномен Іншого в людському досвіді(2024) Долиненко, Сергій; Кебуладзе, ВахтанґМета роботи полягає в реконструкції основних підходів до дескрипції феномена Іншого в досвіді на матеріалі досліджень ключових представників феноменологічної філософії.Item Теодор Адорно як критик популярної культури (за працею "Індустрія культури")(2024) Карпович, Олександр; Циба, В’ячеславМетою цієї дослідницької роботи є розуміння та ґрунтовний аналіз цілісний систематичний аналіз поглядів Теодора Адорно на популярну культуру та її вплив на суспільство.Item Концепція внутрішньої часосвідомості у феноменологічній філософії(2024) Коломійченко, Вікторія; Кебуладзе, ВахтангМета даної магістерської роботи полягає в тому, щоб дослідити фундаментальні засади процесу конституювання часу у свідомості в концепції засновника феноменології Е. Гусерля та подальше застосування цієї концепції у феноменологічній філософії.Item Традиція класичної рецепції у сучасній історіографії античної філософії(2024) Перан, Олег; Туренко, ВіталійМета дослідження: дослідження основних етапів рецепції античної філософії від середньовіччя до сучасності, а також в Україні; аналіз відмінностей у сприйнятті античної філософії в різних культурних контекстах; визначення ключових моментів у формуванні інтерпретацій античних філософських текстів у різні історичні епохи.Item Аналітика влади та проблема ідентичностей у гендерній теорії Джудіт Батлер(2024) Рогожина, Надія; Лютий, ТарасМета роботи полягає в аналізі впливу доробку Джудіт Батлер на феміністичну теорію, проблеми ідентичностей, квір-теорію, політичні студії капіталізму та академічну спільноту.Item Філософське визначення нації у теоріях Бенедикта Андерсона та Ентоні Сміта(2024) Родіонов, Олексій; Єрмоленко, ВолодимирМета роботи полягає у реконструкції філософських визначень нації за мотивами філософських аспектів, що присутні у працях Бенедикта Андерсона та Ентоні Сміта.Item Сучасна філософія управління на рубежі століть: історія, концептуальні рамки, інструментарій(2024) Сегін, Олег; Сватко, ЮрійМета дослідження полягає в аналізі основних напрямів осмислення сучасної філософії управління, як вони склалися на рубежі двох останніх століть, з урахуванням наявних концептуальних рамок та використовуваного нею інструментарію.Item "Образ людини" за доби Просвітництва у трактаті Клода Адріана Гельвеція "Про людину"(2024) Сидоренко, Вікторія; Сватко, ЮрійМета дослідження – здійснити комплексний структурний аналіз філософської спадщини Клода Адріана Гельвеція, як вона представлена в його трактаті "Про людину", виокремивши і презентувавши фундаментальний для його філософії та показовий для його доби і в цьому сенсі епохальний "образ людини", тим самим актуалізуючи філософську спадщину Гельвеція для сьогодення.Item Концепт Фрідріха Ніцше "воля до могутності" як засіб філософського осмислення війни(2024) Шахівський, Дмитро; Лютий, ТарасМета роботи полягає у аналізі творчості Фрідріха Ніцше у контексті філософії війни та визначенні актуальності погляду на війну крізь призму ніцшеанства.Item Образи бога у філософії Фрідріха Ніцше(2024) Яроцька, Юліана; Лютий, ТарасМетою роботи є формулювання та аналіз образів бога у творчості Ніцше, що дозволить розглядати ці образи як окремі самостійні персонажі.Item Мовлення як джерело філософських утруднень (засади терапевтичного підходу Людвіґа Вітґенштайна)(2023) Матьовка, Назар; Циба, В’ячеславМета роботи полягає в поясненні засад та підходів філософії мови Л. Вітґенштайна з позицій її терапевтичної інтерпретації.Item Концепція публічної сфери у філософії Юрґена Габермаса(2023) Червінська, Надія; Лютий, ТарасУ дипломній роботі проведено аналіз інтелектуальних витоків філософії Юрґена Габермаса в цілому, та стосовно концепції публічної сфери та її трансформацій зокрема. Досліджено основні її характеристики, а також потенціал та обмеження в сучасних реаліях.Item Прагматична теорія істини Вільяма Джеймса: історико-філософський аналіз(2021) Фецко, Остап; Джулай, ЮрійУ роботі здійснюється спроба історико-філософського аналізу прагматичної теорії істини американського філософа і психолога Вільяма Джеймса. Висвітлюються особливості біографії, які вплинули на формування вчення, а також прагматичні доктрини колег-попередників, елементи яких були перейняті Джеймсом. На основі праць "Pragmatism", "The Meaning of Truth" та ін. здійснюється реконструкція концепції істини філософа, виокремлюються її основні положення та особливості. Прослідковуються деякі основні тенденції рецепцій доктрини філософа, критика, різні напрями тлумачень та експлікацій від початку ХХ – до ХХІ століття.Item Магічні уявлення у філософії доби Відродження (Марсіліо Фічіно, Джованні Піко делла Мірандола, Джордано Бруно)(2021) Тидинян, Даніїл; Капранов, СергійУ даній роботі піддаються аналізу філософські системи найвідоміших філософів-магів доби Відродження – Марсіліо Фічіно, Джованні Піко делла Мірандола та Джордано Бруно. Предметом дослідження є саме магічні доктрини, магічні елементи їхнього вчення. У першому розділі відбувається виклад та аналіз основних думок та позицій дослідників щодо доби Відродження в цілому. Висновком з даного розділу є те, що істинною внутрішньою специфікою, інтенцією доби виступає погляд на ідеал людини є її образ як Мага. У другому розділі було проведено дослідження саме філософських систем Фічіно, Піко та Бруно через їхні основні праці: Commentarium Marsilii Ficini Florentini in Convivium Platonis De Amore та медико-магічний трактат De vita Фічіно, Oratio de hominis dignitatem Піко, та діалог De l’infinito, universo e mondi Бруно. В останньому розділі було здійснено докладний виклад та аналіз саме магічних систем у вченнях даних мислителів. Було розглянуто працю De vita Марсіліо Фічіно та проаналізовано його концепції астрологічної музико-талісманної магії та її роль у світогляді та вченні Фічіно; наступними були відомі 900 Conclusiones Піко, а саме частини, в якій викладається його т.зв. "християнська кабала", його позиція щодо кабали як інструменту як пізнання цього світу, так і містичного поєднання з Божественним, було викладено та піддано аналізу його ідею та дано відповідь щодо ролі кабали у філософії та світогляді юного графа. І в останній частині здійснюється виклад та аналіз магіко-політичного трактату Бруно De vinculis in genere, який розкриває погляд Бруно на Мага як на Маніпулятора, що завдяки таємним зв’язкам маніпулює масами людей, врешті висувається моя теза щодо Бруно як людини, що вперше чітко сформулювала ідею сучасної політичної пропаганди, і в кінці був висновок щодо погляду на магічну доктрину Бруно у співвіднесенні з його філософією.Item Філософський аналіз "логотерапії" Віктора Франкла(2021) Рубан, Анастасія; Козловський, ВікторРоботу присвячено дослідженню філософського змісту та значення поняття "логотерапія" В. Франкла. Зважаючи на те, що дане поняття все частіше стає предметом психотерапевтичних досліджень, постає необхідність встановити філософсько-антропологічні конотації логотерапії. Таким чином, перший розділ присвячено з’ясуванню історичних передумов виникнення поняття та встановленню теоретико-методологічних засад логотерапевтичної теорії, що дає змогу у другому розділі вдатися до філософського аналізу логотерапії та встановлення місця філосософсько-психологічних поглядів В. Франкла поміж інших сучасних філософських течій – екзистенціалізму, феноменології та аксіології.Item Осмислення науки в аналітичній феміністичній філософії(2021) Пугач, Вероніка; Менжулін, ВадимРоботу присвячено дослідженню того, як в рамках сучасної аналітично-феміністичної філософії відбувається осмислення науки і звільнення останньої від андроцентричних упереджень. Зважаючи те, що вже напрацьовані загальні методологічні засади феміністичного дослідження, також здійснені феміністичні розвідки у певних наукових галузях, постає питання щодо того, яким саме чином загальні методологічні засади феміністичної критики можуть бути виражені у дослідженнях, присвячених різним спеціальним наукам. Виходячи з цього, перший розділ присвячено феміністичній критиці ідеалу вільної від цінностей науки й аналізу запропонованих аналітичною феміністичною філософією візій наукового дослідження. У другому розділі розглянуто феміністичні дослідження, присвячені різним науковим галузям та дисциплінам, а також проаналізовано відповідність цих досліджень методологічним настановам аналітичної феміністичної філософії науки. На прикладі наук про людину та життя виявлено, що феміністичні дослідження, присвячені спеціальним наукам, демонструють слушність методологічних настанов феміністичної філософії науки і мають перспективу подальшого розвитку.Item Проблема суб'єкта в філософській концепції "кіномислення" Жиля Дельоза(2021) Пахольницька, Марина; Бондаревська, ІринаУ роботі досліджується поняття суб’єкта в кіноконцепції Жиля Дельоза, що була викладена у його двотомній праці Cinéma. Розглядаються такі основні поняття кіноконцепції, як "образ-рух" та "образ-час", окреслюється та аналізується проблема суб’єкта у філософії постструктуралізму та філософії Дельоза. Аналізується суб’єкт Дельоза в рамках кіноконцепції. Показано, що суб’єкт у кіноконцепції Дельоза – це не особистість, чи персонаж, а певний розосереджений суб’єкт. Цей суб’єкт позбавлений будь-яких індивідуальних характеристик. Відповідно, Дельоз відходить від розуміння суб’єкта як централізованого та індивідуалізованого. Із винайденням кінематографу, чуттєве сприйняття почало будуватися на основі правил, що продиктовані кінематографом, а не на основі нашого знанні, чи звичній чуттєвості. Це відбувається завдяки тому, що кожен кіноглядач, завдяки образу-рухові, проходить через "педагогіку перцепції", що передбачає освоєння всіх цих "правил"; відтак "я" як кіноглядач — більше не сприймаючий суб’єкт, а індивідуалізована маса, "кожний". Для Дельоза об’єктом кіно є природа, а суб’єктом – індивідуалізація маси, а не особистість.Item Tendency towards anti-representationalism in the philosophy of Donald Davidson(2021) Костін, Павло; Поліщук, НінаУ даній праці я досліджую філософський проект Дональда Девідсона в розрізі проблеми репрезентації. У фокусі даної праці - критика філософом настанови, згідно з якою засновоком людського знання є те, як людський ум (mind) чи відповідні концептуальні схеми репрезентують, чи "віддзеркалюють" світ. Ця ідея, прямо чи опосередковано спростсовувалась низкою філософів, від Л. Вітгенштейна та В.В.О. Квайна до Р. Рорті та В. Селарса. У другому розділі я розглядаю основні мотиви Девідсоновї філософії, які так чи інакше підважують ідею, що істина та значення залежать від категорії кореспонденції чи референції у застосунку до предметів оточуючого світу чи "чуттєвих даних". Я розглядаю теорію істини на кшталт запропонованої Альфредом Тарським, яку Девідсон використовує як теорію значенню та за допомогою якої прагне позбутися ідеї, що істина залежить від відношення кореспонденції між реченнями та предметами; концепт "радикальної інтерпретації", що конкретизує умови, необхідні для успішної комунікації; концепт "триангуляції" (triangulation), за допомогою якого Девідсон пояснює мовну компетенцію та загальну когнітивну компетенцію людських істот; та голізм щодо пропопзиційних настанов (propositional attitudes), на кшталт переконання, бажання, інтенції тощо, що означає, що в процесі комунікації та тлумачення ми необхідно маємо розглядати їх як такі, що без них ми не здатні тлумачити інших мовців. У третьому розділі я розглядаю критику Дональдом Девідсоном безпосередньо різних інстанцій, у яких виринає категорія репрезентації. Для Девідсона репрезентація - ідея, що від цього стосунку залежить істиність нашого концептуального знання чи картини світу, - веде до скептицизму. Проблема полягає в тому, що репрезентативні епістемологічні теорії релятивізують засновок "картини світу" або до перцептивних медіаторів (чуттєво дане, враження тощо), або до "неперекладних" концептуальних схем, або до феноменально-інтенсійної конституції свідомості. Такі теоретичні хиби не сприяють проясненню умов можливості об'єктивного знання та порозуміння, оскільки виключають питомо діалогічний аспект здобуття знання.Item Формування філософського біографізму у працях Карла Ясперса(2021) Дарієнко, Діана; Менжулін, ВадимУ роботі показано, що філософський біографізм, характерний для Карла Ясперса (1883–1969), почав формуватися ще у психіатричний період його творчості і набув розвитку у подальших працях мислителя. Зокрема перший розділ роботи присвячено аналізу основ біографічного підходу, сформульованих К. Ясперсом при викладі принципів біографіки у праці "Загальна психопатологія" (1913 р.). У другому розділі на прикладі праці "Психологія світоглядів" (1919 р.) розглядається теоретичне обґрунтування та практичне застосування запропонованого філософом біографічного підходу, а також визначається характерне для цього підходу розуміння місця суб’єктивності душевного життя філософів в об'єктивності історичного процесу. Здійснений у третьому розділі аналіз праць "Стріндберґ і Ван Ґоґ. Спроба патографічного аналізу у порівнянні із випадками Сведенборґа та Гельдерліна" (1922 р.) та "Ніцше. Вступ до розуміння його філософування" (1936 р.) свідчить про перехід К. Ясперса від патографії до власне філософської біографії – підходу, що продемонстрував свою плідність у подальших працях філософа і є перспективним для сучасних історико-філософських та міждисциплінарних досліджень.