033 Філософія

Permanent URI for this collection

Освітньо-наукова програма: "Філософія"

Browse

Recent Submissions

Now showing 1 - 5 of 15
  • Item
    Прагматична теорія істини Вільяма Джеймса: історико-філософський аналіз
    (2021) Фецко, Остап; Джулай, Юрій
    У роботі здійснюється спроба історико-філософського аналізу прагматичної теорії істини американського філософа і психолога Вільяма Джеймса. Висвітлюються особливості біографії, які вплинули на формування вчення, а також прагматичні доктрини колег-попередників, елементи яких були перейняті Джеймсом. На основі праць "Pragmatism", "The Meaning of Truth" та ін. здійснюється реконструкція концепції істини філософа, виокремлюються її основні положення та особливості. Прослідковуються деякі основні тенденції рецепцій доктрини філософа, критика, різні напрями тлумачень та експлікацій від початку ХХ – до ХХІ століття.
  • Item
    Магічні уявлення у філософії доби Відродження (Марсіліо Фічіно, Джованні Піко делла Мірандола, Джордано Бруно)
    (2021) Тидинян, Даніїл; Капранов, Сергій
    У даній роботі піддаються аналізу філософські системи найвідоміших філософів-магів доби Відродження – Марсіліо Фічіно, Джованні Піко делла Мірандола та Джордано Бруно. Предметом дослідження є саме магічні доктрини, магічні елементи їхнього вчення. У першому розділі відбувається виклад та аналіз основних думок та позицій дослідників щодо доби Відродження в цілому. Висновком з даного розділу є те, що істинною внутрішньою специфікою, інтенцією доби виступає погляд на ідеал людини є її образ як Мага. У другому розділі було проведено дослідження саме філософських систем Фічіно, Піко та Бруно через їхні основні праці: Commentarium Marsilii Ficini Florentini in Convivium Platonis De Amore та медико-магічний трактат De vita Фічіно, Oratio de hominis dignitatem Піко, та діалог De l’infinito, universo e mondi Бруно. В останньому розділі було здійснено докладний виклад та аналіз саме магічних систем у вченнях даних мислителів. Було розглянуто працю De vita Марсіліо Фічіно та проаналізовано його концепції астрологічної музико-талісманної магії та її роль у світогляді та вченні Фічіно; наступними були відомі 900 Conclusiones Піко, а саме частини, в якій викладається його т.зв. "християнська кабала", його позиція щодо кабали як інструменту як пізнання цього світу, так і містичного поєднання з Божественним, було викладено та піддано аналізу його ідею та дано відповідь щодо ролі кабали у філософії та світогляді юного графа. І в останній частині здійснюється виклад та аналіз магіко-політичного трактату Бруно De vinculis in genere, який розкриває погляд Бруно на Мага як на Маніпулятора, що завдяки таємним зв’язкам маніпулює масами людей, врешті висувається моя теза щодо Бруно як людини, що вперше чітко сформулювала ідею сучасної політичної пропаганди, і в кінці був висновок щодо погляду на магічну доктрину Бруно у співвіднесенні з його філософією.
  • Item
    Філософський аналіз "логотерапії" Віктора Франкла
    (2021) Рубан, Анастасія; Козловський, Віктор
    Роботу присвячено дослідженню філософського змісту та значення поняття "логотерапія" В. Франкла. Зважаючи на те, що дане поняття все частіше стає предметом психотерапевтичних досліджень, постає необхідність встановити філософсько-антропологічні конотації логотерапії. Таким чином, перший розділ присвячено з’ясуванню історичних передумов виникнення поняття та встановленню теоретико-методологічних засад логотерапевтичної теорії, що дає змогу у другому розділі вдатися до філософського аналізу логотерапії та встановлення місця філосософсько-психологічних поглядів В. Франкла поміж інших сучасних філософських течій – екзистенціалізму, феноменології та аксіології.
  • Item
    Осмислення науки в аналітичній феміністичній філософії
    (2021) Пугач, Вероніка; Менжулін, Вадим
    Роботу присвячено дослідженню того, як в рамках сучасної аналітично-феміністичної філософії відбувається осмислення науки і звільнення останньої від андроцентричних упереджень. Зважаючи те, що вже напрацьовані загальні методологічні засади феміністичного дослідження, також здійснені феміністичні розвідки у певних наукових галузях, постає питання щодо того, яким саме чином загальні методологічні засади феміністичної критики можуть бути виражені у дослідженнях, присвячених різним спеціальним наукам. Виходячи з цього, перший розділ присвячено феміністичній критиці ідеалу вільної від цінностей науки й аналізу запропонованих аналітичною феміністичною філософією візій наукового дослідження. У другому розділі розглянуто феміністичні дослідження, присвячені різним науковим галузям та дисциплінам, а також проаналізовано відповідність цих досліджень методологічним настановам аналітичної феміністичної філософії науки. На прикладі наук про людину та життя виявлено, що феміністичні дослідження, присвячені спеціальним наукам, демонструють слушність методологічних настанов феміністичної філософії науки і мають перспективу подальшого розвитку.
  • Item
    Проблема суб'єкта в філософській концепції "кіномислення" Жиля Дельоза
    (2021) Пахольницька, Марина; Бондаревська, Ірина
    У роботі досліджується поняття суб’єкта в кіноконцепції Жиля Дельоза, що була викладена у його двотомній праці Cinéma. Розглядаються такі основні поняття кіноконцепції, як "образ-рух" та "образ-час", окреслюється та аналізується проблема суб’єкта у філософії постструктуралізму та філософії Дельоза. Аналізується суб’єкт Дельоза в рамках кіноконцепції. Показано, що суб’єкт у кіноконцепції Дельоза – це не особистість, чи персонаж, а певний розосереджений суб’єкт. Цей суб’єкт позбавлений будь-яких індивідуальних характеристик. Відповідно, Дельоз відходить від розуміння суб’єкта як централізованого та індивідуалізованого. Із винайденням кінематографу, чуттєве сприйняття почало будуватися на основі правил, що продиктовані кінематографом, а не на основі нашого знанні, чи звичній чуттєвості. Це відбувається завдяки тому, що кожен кіноглядач, завдяки образу-рухові, проходить через "педагогіку перцепції", що передбачає освоєння всіх цих "правил"; відтак "я" як кіноглядач — більше не сприймаючий суб’єкт, а індивідуалізована маса, "кожний". Для Дельоза об’єктом кіно є природа, а суб’єктом – індивідуалізація маси, а не особистість.