Центр дослідження проблем верховенства права НаУКМА

Permanent URI for this collection

Browse

Recent Submissions

Now showing 1 - 14 of 14
  • Item
    Преамбула
    (К.І.С., 2021) Ключковський, Юрій
    Преамбула законодавчого акта призначена для викладу цілей і мотивів прийняття відповідного акта, окреслює його загальний предмет регулювання. Саме останню функцію виконує Преамбула коментованого Кодексу, яка обмежує предмет цього законодавчого акта регулюванням виборчих прав громадян та їх гарантій, а також порядком (процедурами) підготовки і проведення виборів в Україні. Преамбула містить перелік виборів, які регулює цей Кодекс; цей перелік охоплює як загальнодержавні вибори — вибори Президента України, народних депутатів України, — так і місцеві — вибори депутатів Верховної Ради Автономної Республіки Крим, депутатів місцевих рад (обласних, районних, сільських, селищних, міських, районних у містах), а також вибори сільських, селищних, міських голів (щодо типів і видів виборів див. коментар до статті 3 цього Кодексу).
  • Item
    Поняття виборів
    (К.І.С., 2021) Ключковський, Юрій
    Розділ І. з науково-практичного коментаря Книги першої (Загальної частини) Виборчого кодексу України. Розділ І Виборчого кодексу має вступний характер і містить достатньо загальні положення, на яких ґрунтується подальший виклад нормативного матеріалу. Назва Розділу І "Поняття виборів" лише частково відображає його зміст. Вибори в Україні є одною з найважливіших форм реалізації суверенітету народу, безпосереднього виявлення волі громадян. Концептуальному значенню виборів у системі демократичного державного режиму присвячена частина перша статті 1. Частина друга цієї статті повторює основні конституційні принципи об’єктивного виборчого права. Стаття 3 містить перелік типів виборів, підготовка і проведення яких регулюється цим Кодексом, а також визначає окремі види таких виборів та умови їх одночасного проведення. Стаття 5 присвячена визначенню одного з центральних понять, пов’язаних з виборами, — дня голосування (дня виборів). Водночас не всі статті коментованого розділу стосуються визначення поняття виборів. Зокрема, стаття 2 окреслює в загальних рисах обсяг законодавства про вибори, яке тлумачиться як сукупність нормативно-правових актів, що регулюють підготовку та проведення виборів. Дещо відмінною за своїм предметом є стаття 4, присвячена обчисленню виборчих строків. Оскільки строки — характеристика часового виміру, тісно пов’язана з процесуальним характером виборів, ця стаття була б більш доречною в Розділі ІІІ "Виборчий процес".
  • Item
    Основні принципи виборчого права
    (К.І.С., 2021) Ключковський, Юрій
    Розділ ІІ. з науково-практичного коментаря Книги першої (Загальної частини) Виборчого кодексу України. Виборче право належить до тих галузей права, для яких існує загальновизнана система основоположних галузевих принципів права, тобто найбільш загальних імперативних правових вимог, у яких виражені сутність та основні суспільно визнані цінності цієї галузі права, і які визначають її зміст і напрями регулювання. Окрім принципів виборчого права, коментований розділ містить положення, які розкривають зміст основних виборчих прав громадян, а також пов’язаних з ними похідних виборчих прав.
  • Item
    Передумови та виклики для організації й проведення виборів в Україні у післявоєнний час : дослідження з оцінки ситуації
    (2022) Ключковський, Юрій; Венгер, Володимир
    Україна перебуває під впливом військової агресії з лютого 2014 року. Водночас початок повномасштабної військової агресії Російської Федерації проти України 24 лютого 2022 року створив низку нових викликів та загроз для функціонування демократичних інститутів в Україні. Ключовими тут, очевидно, стали не тільки намагання держави-агресора окупувати частину території України, але й бажання заперечити право Українського народу на самовизначення, самоідентифікацію і державність. Із цією метою використовуються найрізноманітніші інструменти впливу та маніпуляцій. За таких умов функціонування демократичних інститутів має адаптуватися до вимог та обставин війни. Певні права та свободи можуть і мають обмежуватися в умовах введеного воєнного стану. Конституція України визначає допустимі межі такого обмеження. Водночас варто враховувати, що ці обмеження мають забезпечити збереження демократичного вектора розвитку держави. Адже після завершення війни гостро постане питання повноцінного відновлення роботи органів державної влади та органів місцевого самоврядування, проведення виборів. Потреба призначення, організації і проведення виборів у післявоєнний час потребує поступової та системної підготовки вже зараз. Величезна кількість внутрішньо переміщених осіб, окупація значних територій України, масштабна інформаційно-пропагандистська кампанія проти України та низка інших украй серйозних викликів потребують їх як доктринального, так і практичного розгляду. Цей матеріал – загальна спроба системного аналізу таких проблем та викликів, які загострила війна. Представлені тут міркування базуються на системному опрацюванні міжнародних стандартів у сфері виборчого права, українського національного законодавства та поточного стану справ в Україні. Запропоновані авторами перелік проблем та орієнтовні шляхи їх вирішення, очевидно, потребують більш глибокого та розгорнутого дослідження. Водночас цей матеріал звертає увагу на основні загрози для демократичного розвитку України крізь призму викликів для призначення, організації та проведення виборів у післявоєнний час.
  • Item
    Пряма дія Конституції та конституційних норм: теоретичний аспект
    (ВАІТЕ, 2022) Венгер, Володимир
    Розділ 1.1. з видання "Застосування судами Конституції України: доктрина і практика", у якому висвітлено питання прямої дії конституційних норм в українській юриспруденції.
  • Item
    Передвиборна агітація
    (К.І.С., 2022) Венгер, Володимир
    Розділ VIII з науково-практичного коментаря Книги першої (Загальної частини) Виборчого кодексу України, у якому детально розкриваються питання передвиборної агітації — ключового етапу виборчого процесу, який не тільки безпосередньо впливає на перебіг і результати виборів, але й уможливлює належну реалізацію виборчих прав.
  • Item
    Правове регулювання примусового відчуження майна фізичної особи в умовах воєнного стану [електронний ресурс]
    (2022) Заєць, Анатолій
    Право власності належить до фундаментальних прав людини і його визнання і захист є ознакою верховенства права. Відповідно до статті 41 Конституції України право приватної власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Як виняток, не є протиправним примусове відчуження об’єктів права приватної власності з мотивів суспільної необхідності, на підставі і в порядку,встановлених законом, та за умови попереднього і повного відшкодування їх вартості.
  • Item
    Рішення ЄСПЛ у справі "Кононов проти Латвії": окремі аспекти відповідальності за воєнні злочини [електронний ресурс]
    (2022) Пархоменко, Павло
    Збройна агресія, війна можуть тягти за собою перегляд механізмів притягнення до відповідальності осіб, винних у скоєнні воєнних злочинів, як на національному, так і міжнародному рівнях. Права людини, в тому числі осіб, які притягуються до відповідальності за воєнні злочини, можуть підлягати таким обмеженням, які б були недопустимими за інших умов, і це не означатиме автоматичне їх порушення. Механізми та способи притягнення до відповідальності можуть бути досить різними і, мабуть, ситуація в Україні, продемонструє нові підходи в цьому питанні. Важливим є попередній досвід Європейського Суду з прав людини (далі – ЄСПЛ), який стосується перевірки обґрунтованості втручання у права людини при притягненні до відповідальності за воєнні злочини. В цьому аспекті слід звернутися до Рішення Великої Палати ЄСПЛ у справі "Кононов проти Литви" (далі – Рішення), в якій ЄСПЛ проаналізував базові принципи у сфері прав людини при вирішенні питання притягнення до кримінальної відповідальності за воєнні злочини.
  • Item
    Проблеми притягнення до адміністративної відповідальності за домашнє насильство [електронний ресурс]
    (2022) Пархоменко, Павло
    Кодекс України про адміністративні правопорушення (далі –КУпАП) діє ще з радянських часів і має низку недоліків та прогалину правовому регулюванні. Як наслідок, зазначене створює умови для порушення прав осіб, які притягуються до адміністративної відповідальності, та не сприяє завданням провадження у справах про адміністративні правопорушення. У цій публікації розглянемо деякі аспекти судового розгляду справ про адміністративні правопорушення, які стосуються домашнього насильства.
  • Item
    Міжнародний протокол із документування та розслідування сексуального насильства в конфлікті: короткий огляд положень [електронний ресурс]
    (2022) Пархоменко, Павло
    Одним із поширених злочинів, які вчинені на території України під час війни, розпочатої російською федерацією, є дії, пов’язані із сексуальним насильством щодо різних категорій людей. Вчинення таких злочинів вимагає від держави забезпечення їх належного розслідування, створення умов для притягнення винних до відповідальності та закріплення механізмів щодо відшкодування шкоди.
  • Item
    Законодавчі перспективи закріплення гарантій щодо репродуктивних прав військовослужбовців та постмортальної репродукції [електронний ресурс]
    (2022) Федосєєва, Тетяна
    Врегулювання репродуктивних та дотичних до них відносин наразі стає все більш затребуваним. Це пов’язано не лише з активним розвитком допоміжних репродуктивних технологій,тенденцією "відкладеного материнства (батьківства)", а й з реаліями, обумовленими війною. Загроза життю і здоров’ювійськовослужбовців, інших осіб, професійна діяльність яких здійснюється у районах воєнних (бойових) дій, волонтерів, а також цивільного населення є високою, а відтак є потреба у законодавчому закріпленні гарантій і механізмів здійснення та реалізації прав на батьківство (материнство), у тому числі посттравматичну та постмортальну репродукцію.
  • Item
    Обов'язковість рішень договірних органів ООН: дві позиції Верховних Судів [електронний ресурс]
    (2022) Пархоменко, Павло
    Україна ратифікувала низку міжнародних договорів у сфері захисту прав людини, які, серед іншого, передбачають механізми індивідуальних звернень осіб у зв’язку із порушеннями їх прав, гарантованих тим чи іншим договором. Поряд із цим, тривалий час продовжується дискусія щодо обов’язковості рішень комітетів Організації Об’єднаних Націй по індивідуальних скаргах та місця практики Комітету ООН з прав людини в національній правовій системі. Наразі практика найвищої судової інстанції України залишається на позиції необов’язковості рішень договірних органів Організації Об’єднаних Націй.
  • Item
    Встановлення фактів народження та смерті в умовах воєнного стану: як це відбувається? [електронний ресурс]
    (2022) Федосєєва, Тетяна
    Особливості провадження у справах про встановлення факту народження або смерті особи на території, на якій введено воєнний чи надзвичайний стан, або на тимчасово окупованій території України визначено у статті 317 Цивільного процесуального кодексу України (ЦПК). Ця стаття діє у новій редакції від 7 серпня 2022 року у зв’язку із набранням чинності Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо особливостей провадження у справах про встановлення факту народження або смерті особи в умовах воєнного чи надзвичайного стану та на тимчасово окупованих територіях" від 01 липня 2022 року № 2345–IX.
  • Item
    Верховенство права та окуповані території Донбасу і Криму : звіт
    (2018) Козюбра, Микола; Венгер, Володимир; Лисенко, Олена; Цельєв, Олексій; Козюбра, Микола
    Звіт є результатом дослідження стану захисту прав людини і забезпечення верховенства права на непідконтрольних територіях Донбасу й Криму, а також напрямів їхнього вдосконалення. Дослідження сконцентровано на таких сферах: реєстрація актів цивільного стану (народження і смерті, шлюбу та розлучення); отримання паспортів; здійснення підприємницької діяльності та реалізація майнових прав (захисту власності); забезпечення права на освіту; соціальний захист населення. Авторами сформульовано загальні пропозиції щодо напрямів удосконалення законодавчої бази захисту прав і свобод ВПО і громадян України, які проживають на непідконтрольних територіях, а також практики його застосування місцевими органами державної влади й органами місцевого самоврядування, зокрема через надання ними публічних (адміністративних) послуг. Цільовою аудиторією є працівники органів публічного адміністрування, зокрема органів місцевого самоврядування, правоохоронних органів, міжнародних і національних громадських організацій (переважно правозахисного спрямування), судді, політологи, фахівці в галузі нормопроектування, зокрема місцевого, локального рівня.