Статтю присвячено використанню одного з найпоширеніших у творах поетів-шістдесятників
типу метафоризації – перенесенню за моделлю «істоти → нежива природа». Здійснено умовний
поділ персоніфікованих реалій за чотирма стихіями природи. Визначено засоби та функції персоніфікації.