072 Фінанси, банківська справа, страхування та фондовий ринок

Permanent URI for this collection

https://ekmair.ukma.edu.ua/handle/123456789/35528
Освітньо-професійна програма / Освітньо-наукова програма: Фінанси, банківська справа та страхування

Browse

Browsing 072 Фінанси, банківська справа, страхування та фондовий ринок by Subject "economic growth"

Now showing 1 - 2 of 2
  • Thumbnail Image
    Item
    Монетарні інструменти регулювання ринку праці України в умовах підвищених ризиків : дисертація на здобуття наукового ступеня доктора філософії
    (2024) Донкоглова, Тетяна; Лук’яненко, Ірина
    Дисертація на здобуття наукового ступеня доктора філософії у галузі 07 "Управління та адміністрування" за спеціальністю 072 "Фінанси, банківська справа та страхування". – Національний університет "Києво-Могилянська академія", Київ, 2024. Економіка України наразі перебуває у періоді значних випробувань, викликаними повномасштабною війною з росією. Військові дії призводять до руйнації соціальної та промислової інфраструктури, знищення виробничих підприємств, порушення логістичних ланцюгів, погіршення інвестиційного клімату та некотрольованої міграції населення. Мільйони громадян вимушені були покинути свої домівки, що створює значні демографічні зміни та впливає на трудовий капітал країни. Відтік кваліфікованих працівників, зміна структури зайнятості, внутрішнє переміщення населення та зниження рівня зайнятості є ключовими наслідками війни в контексті стану ринку праці. Ці процеси призводять до зростання рівня безробіття, зниження реального рівня доходів, збільшення навантаження на соціальні системи та поглиблення існуючих диспропорцій на ринку праці. Крім того, війна спричиняє значну економічну дестабілізацію не лише на ринку праці, а також на фінансових ринках, посилюючи фінансову нестабільність. Втрата виробничих потужностей, зниження рівня інвестицій, обмеження економічної діяльності у зонах бойових дій та зростання частки витрат на оборону призводять до зменшення економічного зростання та макроекономічної дестабілізації. Це вимагає від українського уряду та Національного банку України впровадження ефективних заходів для збереження фінансової стійкості та підтримки макроекономічної стабільності, у тому числі й через заходи з регулювання ринку праці. Монетарна політика відіграє значиму роль у врегулюванні ринку праці України, особливо в умовах значної економічної нестабільності та підвищених ризиків, спричинених війною. Вона є важливим інструментом, що дозволяє регулювати економічну активність, стабілізувати фінансовий сектор і сприяти розвитку ринку праці через вплив на рівень зайнятості, доходи населення та економічне зростання. В умовах військових дій, які спричинили значний дисбаланс на ринку праці, монетарна політика має адаптуватися для досягнення подвійної мети — збереження макроекономічної стабільності та забезпечення стимулюючих умов для відновлення ринку праці. Важливим каналом впливу монетарної політики на ринок праці є процентні ставки. Зниження облікової ставки сприяє здешевленню кредитних ресурсів для бізнесу, що стимулює розширення виробництва та створення нових робочих місць. Це дозволяє підприємствам залучати додаткову робочу силу та знижувати рівень безробіття. Разом із тим, у контексті боротьби з інфляцією, яка значно підвищується в умовах військових ризиків, застосування жорсткої монетарної політики може обмежити економічну активність, що знижує попит на робочу силу. Тому ключовим завданням монетарної політики є знаходження балансу між стимулюванням економічної активності та забезпеченням цінової стабільності. Обмінний курс є ще одним важливим механізмом монетарного впливу. Волатильність валютного курсу створює додаткові виклики для бізнесу, особливо для експортно орієнтованих галузей, а відповідно й частки занйтих у цих сферах. Стабілізація курсу національної валюти є важливим завданням для монетарних органів, оскільки вона сприяє передбачуваності бізнес-середовища, що позитивно позначається на інвестиційних рішеннях компаній і, як наслідок, на зайнятості. Військові дії суттєво впливають на рівень довіри до національної валюти, тому в період підвищених ризиків важливо впроваджувати ефективні заходи для забезпечення стабільності валютного ринку. Стимулювання економічної активності в умовах макроекономічної нестабільності також вимагає застосування специфічних монетарних інструментів, які спрямовані на підтримку населення та бізнесу. Це можуть бути програми кредитування для малого та середнього бізнесу, пільгові умови кредитування для окремих секторів, що найбільше постраждали від війни, зокрема для промислових підприємств, які втратили частину потужностей через бойові дії. Монетарна політика в умовах війни повинна мати гнучкий і адаптивний характер, забезпечуючи підтримку ринку праці шляхом зниження соціальних і економічних наслідків військової кризи. Дисертаційна робота присвячена комплексному аналізу впливу монетарної політики на ринок праці України в умовах тривалих військових дій, економічної нестабільності та підвищених ризиків. Актуальність теми обумовлена необхідністю ефективного регулювання ринку праці в нових умовах через механізми монетарної політики, що сприяє збереженню макроекономічної стабільності та забезпеченню сталого соціально-економічного розвитку країни. Дослідження включає теоретико-методологічне обґрунтування впливу монетарних інструментів на ринок праці та емпіричний аналіз їх дієвості в умовах підвищених ризиків та зовнішніх шоків. Мета роботи полягає у розвитку теоретико-методологічних засад та розробці адекватного економетричного інструментарію для оцінювання впливу монетарної політики на основні показники ринку праці України за умов підвищених ризиків. Для досягнення поставленої мети було вирішено низку завдань, серед яких дослідження теоретико- методологічних аспектів впливу монетарної політики на розвиток ринку праці, визначення ключових монетарних інструментів, обґрунтування їх застосування для стабілізації ринку праці, розробка симультативної макромоделі української економіки та проведення сценарного аналізу впливу монетарних заходів на ринок праці. Об’єктом дослідження є стимулювання розвитку ринку праці України за різних монетарних умов та підвищених ризиків, а предметом – теоретико-методологічні засади та емпіричний аналіз впливу інструментів монетарної політики для запобігання дестабілізації українського ринку праці. Інформаційною базою роботи стали положення законодавчих та нормативно-правових актів України, аналітичні матеріали Національного банку України, Державної служби статистики та інших державних органів, статистичні дані, наукові публікації українських і зарубіжних учених. Наукова новизна роботи полягає у розробці економетричного інструментарію для емпіричного оцінювання взаємозв’язку між інструментами монетарної політики та ключовими показниками ринку праці в умовах підвищених ризиків. Уперше розроблено концептуальні підходи до комплексного оцінювання монетарних заходів, спрямованих на стабілізацію ринку праці через використання авторської симультативної макромоделі України. Побудована модель забезпечує можливість проведення сценарного аналізу за різних макроекономічних умов для дієвих заходів монетарної політики, здатних запобігти розвитку дестабілізуючих процесів на ринку праці. Удосконалено визначення категорії "ринок праці", запропоновано його розгляд як невід’ємної складової соціально-економічного розвитку, яка відображає систему відносин між суб’єктами господарювання у процесі формування попиту і пропозиції робочої сили. Це дозволило обґрунтувати концептуальну модель ринку праці та конкретизувати його основні специфічні риси. Внесено вдосконалення у підходи до аналізу впливу монетарних інструментів, зокрема через канали облікової ставки, довгострокових ставок та обмінного курсу, що дало змогу більш точно формалізувати зв’язки між монетарним сектором і ключовими показниками ринку праці. Розроблено інструментарій сценарного аналізу для визначення адекватних дій центрального банку у відповідь на внутрішні та зовнішні шоки. На основі проведеного дослідження розроблено рекомендації щодо застосування монетарних інструментів для підтримки ринку праці, зокрема у контексті тривалих військових дій, які включають обґрунтування стратегічних заходів для забезпечення зайнятості, зменшення безробіття та стабілізації економічної активності. Розроблено підходи до інтеграції монетарної, фіскальної та соціальної політики для зниження негативного впливу макроекономічних шоків на ринок праці України. Практичне значення отриманих результатів полягає у можливості їх використання для розробки стратегічних заходів монетарної політики з метою регулювання ринку праці в умовах підвищених ризиків та економічної нестабільності. Наукові результати можуть бути застосовані Національним банком України, Міністерством соціальної політики, іншими державними органами для обґрунтування та ухвалення рішень щодо підтримки стабільності та запобігання дестабілізації ринку праці. Запропоновані рекомендації також можуть бути використані у навчальному процесі при підготовці фахівців з економіки, фінансів та управління. Результати проведеного дослідження були частково використані у діяльності Українського центру сприяння розвитку публічно-приватного партнерства, зокрема в межах аналітичного дослідження щодо перспектив післявоєнного відновлення міст та залучення приватного бізнесу до відбудови інфраструктури України й трудового потенціалу. На основі розробленої авторської макромоделі симультативних рівнянь використано сценарії впливу монетарної політики на ринок праці України в короткостроковій перспективі з урахуванням внутрішніх і зовнішніх ризиків (довідка №2024/02/2 від 16.02.2024). Також результати дослідження були застосовані фахівцями групи компаній "Інтеграл-Буд" при підготовці фінансово-аналітичних звітів щодо макроекономічного середовища й динаміки попиту на ринку первинної нерухомості. Зокрема, використано аналіз впливу монетарної політики на добробут населення, зайнятість, рівень доходів і міграційні процеси, що прямо впливають на попит на первинну нерухомість у центральних та західних регіонах України. Результати сценарного аналізу також були враховані при прийнятті управлінських рішень компанії в умовах нестабільного макроекономічного середовища (довідка №11/04/2024 від 19.04.2024). Окрім цього, теоретико-методологічні розробки та симультативна модель використовуються у навчальному процесі Національного університету "Києво-Могилянська академія" під час викладання курсів: "Фінанси", "Гроші та кредит", "Економіко-математичне моделювання II (Економетрика)", "Макроекономічний аналіз та монетарна політика", "Фінансова економетрика" (довідка від 21.05.2024).
  • Thumbnail Image
    Item
    Монетарні інструменти стимулювання розвитку фондових ринків в умовах підвищених ризиків: дисертація на здобуття наукового ступеня доктора філософії
    (2022) Сова, Євгеній; Лук’яненко, Ірина
    В умовах зростання глобальної невизначеності протягом останніх декількох років внаслідок пандемії COVID-19, зокрема й результуючої кристалізації прихованих ризиків фінансових і соціально-економічних систем, дедалі більшого значення набуває стратегічний підхід до макроекономічної політики держави. Важливою складовою цієї політики є забезпечення ефективного функціонування фондового і грошово-кредитного ринків, які мають суттєвий вплив на матеріальний стан домогосподарств і фірм: на фондовому ринку формується вартість фінансових активів, що знаходяться у портфелях економічних агентів; а грошово-кредитна політика держави має визначальний вплив на динаміку відсоткових ставок та інфляцію, які визначають вартість грошових коштів. У країнах з розвиненою економікою суттєвий вплив на розвиток фондового ринку здійснюється через інструменти монетарної політики, що не завжди спостерігається у країнах зі значними політичними й економічними ризиками, зокрема й в Україні. Відтак, необхідними є теоретико-методологічне обґрунтування та системне емпіричне дослідження взаємозв’язків між фондовим ринком і монетарною політикою центрального банку у країнах з різним рівнем і темпами економічного розвитку, географічним розташуванням, монетарними умовами та ринковою кон’юнктурою, враховуючи різні сценарії майбутніх макроекономічних умов. Виявлення найбільш ефективних монетарних інструментів для стимулювання чи стабілізації розвитку фондового ринку для різних груп країн є важливим елементом стратегії та економічної політики держави, що прагне досягти стійкості до зовнішніх шоків в умовах глобальної невизначеності, включаючи і Україну. Об’єктом дослідження дисертаційної роботи є розвиток фондового ринку за різних монетарних умов та макроекономічних ризиків. Предметом дослідження є теоретико-методологічні аспекти та емпіричний аналіз впливу інструментів монетарної політики для стимулювання розвитку фондового ринку. Для виконання поставлених завдань у дисертаційній роботі було використано загальнонаукові та спеціальні теоретико-методологічні й емпіричні методи дослідження. Зокрема, методи аналізу, синтезу, абстрагування та класифікації було використано для дослідження сутності поняття монетарної політики і її основних інструментів, фондового ринку та характеру взаємозв’язку між ними. Методи порівняння і систематизації слугували при аналізі наукової літератури щодо основних монетарних показників, фондових індексів та досвіду застосування економіко-математичного інструментарію для визначення та оцінювання взаємозв’язку монетарної політики та розвитку фондового ринку. Порівняльний статистичний і візуальний аналіз часових рядів застосовувалися для дослідження історичної динаміки основних монетарних і фондових показників у країнах з різним рівнем економічного розвитку. При розробці комплексу економіко-математичних моделей було використано методи векторної авторегресії, механізми коригування відхилення часових рядів від довгострокової рівноваги, методи панельних даних, регресійний аналіз з перемиканням режимів Маркова. Для визначення прогнозної динаміки фондових індикаторів за різних монетарних умов було використано сценарний аналіз. Інформаційною базою дослідження є праці вітчизняних і зарубіжних вчених, законодавчі та нормативні акти, офіційні статистичні й методичні матеріали Національного банку України, Державної служби статистики України, Першої фондової торгівельної системи (ПФТС), Організації економічного співробітництва та розвитку (OECD), Міжнародного валютного фонду (IMF), Світового банку (World Bank) та інших веб-ресурсів. У процесі дослідження було визначено теоретико-методологічні аспекти та розроблено комплекс оригінальних економіко-математичних моделей для визначення ефективних інструментів монетарної політики в Україні та інших країнах, що розвиваються, з метою стимулювання та стабілізації розвитку фондового ринку в умовах макроекономічних збурень та підвищених ризиків. На відміну від наявних досліджень, у даній роботі системно досліджено та емпірично обґрунтовано очікувану динаміку фондового ринку за різних сценаріїв монетарних режимів і заходів в Україні, а також реакцію фондового індексу ПФТС у відповідь на різноманітні макроекономічні шоки, що є важливим елементом стратегії та економічної політики держави для досягнення стійкості до зовнішніх шоків в умовах глобальної невизначеності. Удосконалено теоретичні та практичні підходи до аналізу чутливості фондових і монетарних індикаторів для країн з різним рівнем розвитку шляхом оцінювання імпульсних відгуків монетарних показників і фондових індексів у відповідь на зовнішні і внутрішні шоки, що дозволяє визначити доцільність втручання центрального банку для здійснення активної монетарної політики з метою стабілізації макроекономічної ситуації у кожній з груп країн, що досліджуються. Розширено та вдосконалено емпіричні підходи до аналізу впливу фондового ринку на реальний сектор економіки в рамках дії трансмісійного механізму, які, на відміну від існуючих, враховують інші інституційні й макроекономічні передумови економічного зростання у розвинених країнах і країнах, що розвиваються, зокрема рівень прямих іноземних інвестицій, контроль над корупцією, а також рівень загальної соціально-економічної невизначеності. Систематизовано концептуальні підходи до обґрунтування каналів впливу трансмісійного механізму на фондовий ринок шляхом узагальнення положень, наявних у науковій літературі, та визначення основних груп факторів, від яких залежить ступінь та спрямованість впливу монетарної політики, зокрема типу монетарного режиму, напрямку зміни відсоткових ставок, галузевих та індивідуальних характеристик, рівня ринкової капіталізації і структури боргових зобов’язань фірм тощо. Дістали подальшого розвитку практичні методи аналізу еволюції монетарних режимів в Україні на основі моделі з перемиканням режимів Маркова, що дозволяє виділити періоди експансивної та рестрикційної монетарної політики, їхню середню тривалість протягом історичного періоду, а також імовірність переходу до іншого режиму. Практичне значення отриманих результатів полягає у тому, що запропоновані основні теоретичні узагальнення, авторський комплекс моделей і висновки можуть бути використані при розробці рекомендацій щодо необхідних заходів монетарної політики з метою стимулювання розвитку фондового ринку за різних макроекономічних сценаріїв. Розроблені теоретико-методологічні положення і практичні рекомендації можуть бути використані Національним банком України та іншими державними органами, що здійснюють макроекономічну політику, при вдосконаленні інструментів грошово-кредитної політики та під час розробки стратегічного плану з розвитку фондового ринку в Україні в умовах глобальної невизначеності у середньостроковій перспективі. Теоретичні аспекти, методологічні підходи та практичні результати проведеного наукового дослідження використовуються фахівцями Національного рейтингового агентства "Рюрік" при визначенні кредитних рейтингів банківських установ та розробці інформативно-аналітичних матеріалів (довідка №21/12/20-01 від 20.12.2021), при підготовці навчальних матеріалів Академії Публічно- Приватного Партнерства для представників публічної влади з питань стратегічного планування (довідка №113 від 11.01.2022), при викладанні навчальних дисциплін "Фінансовий ринок", "Ринок фінансових послуг", "Фінансовий менеджмент", "Поведінкові фінанси" у процесі підготовки бакалаврів та магістрів зі спеціальності "Фінанси, банківська справа та страхування" у Національному університеті "Києво-Могилянська академія" (довідка від 21.02.2022).