Том 16

Permanent URI for this collection

https://ekmair.ukma.edu.ua/handle/123456789/38967

Browse

Browsing Том 16 by Subject "associative memory"

Now showing 1 - 1 of 1
  • Thumbnail Image
    Item
    Рівні живого та дух у філософській антропології Макса Шелера
    (Національний університет "Києво-Могилянська академія", 2025) Кебуладзе, Вахтанґ
    У статті йдеться про проєкт філософської антропології Макса Шелера, накреслений у невеличкому творі "Становище людини в космосі" 1928 року. Цей твір спирається на його доповідь "Особливе становище людини", яку він прочитав за рік до того. Німецький філософ збирався розвинути свої ідеї у великому дослідженні про філософську антропологію, публікацію якого він анонсує на початку цього начерку. Втім, смерть завадила йому це здійснити, і тому саме у творі "Становище людини в космосі" ми знаходимо найрозлогіший і найпослідовніший виклад філософської антропології Макса Шелера. Головним змістом цієї концепції є опис різних рівнів живого та зіставлення їх із духом, який відрізняє людину від усіх інших живих істот. Шелер розрізняє такі головні рівні живого: чуттєвий порив, інстинкт, асоціаційна пам’ять і практичний інтелект. Чуттєвий порив, притаманний рослинам, скерований цілковито назовні. Інстинкти, які виникають у тварин, характеризують такі риси: спеціалізація, ритм, забезпечення виживання виду, а не індивіда, вродженість. На рівні асоціаційної пам’яті можуть виникати нові, невроджені форми адаптації у формі умовних рефлексів, і тому вона слугує вже виживанню окремих індивідів, які набувають ці рефлекси через спроби та помилки. Практичний інтелект, натомість, — це насамперед здатність індивідів адоптуватися в нових незвичних умовах. Дух характеризує свобода та самосвідомість. Шелер пере-осмислює Фройдове поняття сублімації і показує, що завдяки їй дух отримує енергію життя і творить культуру.