У статті наголошено на необхідності зміни панівної цільової установки діяльності підприємств, яка полягає в орієнтації на екстенсивне зростання, показано наявність тенденції усвідомлення цієї необхідності. Зауважено на наявності "зворотнього зв'язку" положень економічної науки стосовно описуваної ними економічної реальності. Проаналізовано сформовані унаслідок слідування усталеній в економічній науці "екстенсивній" парадигмі планування особливості економічних агентів, які блокують її зміну шляхом апелювання до моралі та використання примусових методів. Запропоновано напрямок зміни, що полягає у апелюванні до раціональної свідомості економічних агентів.