081 Право
Permanent URI for this collection
Освітньо-професійна програма / Освітньо-наукова програма: Право
Browse
Browsing 081 Право by Subject "administrative and judicial legal protection"
Now showing 1 - 1 of 1
Results Per Page
Sort Options
Item Право на доступ до державної служби в періоди запровадження особливих правових режимів : дисертація на здобуття наукового ступеня доктора філософії(2025) Дем’янченко, Анастасія; Заєць, АнатолійДисертація на здобуття наукового ступеня доктора філософії в галузі знань 08 "Право" за спеціальністю 081 "Право". – Національний університет "Києво-Могилянська академія", Київ, 2025. Узагальнений короткий виклад основного змісту дисертації. Дисертацію присвячено комплексному дослідженню права людини на доступ до державної служби в періоди запровадження особливих правових режимів. У роботі охарактеризовано історико-теоретичний концепт становлення особливих правових режимів та юридичних гарантій права на доступ до державної служби. На основі аналізу доктрини, міжнародно-правових стандартів прав людини, зарубіжного та національного законодавства, а також практики визнаних правозахисних інституцій, розкрито зміст юридичних гарантій права на доступ до державної служби. Запропоновано мірило оцінки правомірності обмеження доступу до державної служби в період дії особливих правових режимів. У Розділі 1 "Концепт особливих правових режимів" досліджено сутність, зміст і призначення категорій "особливий правовий режим" та "юридичні гарантії доступу до державної служби". У порівняльному ключі розкрито історичні моделі особливих правових режимів у країнах романо-германської та англосаксонської правової сімей; охарактеризовано зміст таких конструкцій як "правовий режим" та "особливий правовий режим" у національній правовій системі; з’ясовано вплив "особливих правових режимів" на інститут державної служби, зокрема сферу доступу до державної служби; встановлено, що фідуціарна основа взаємин людини й держави при введенні в дію особливих правових режимів визначається спектром юридичних гарантій, які держава зобов’язується запровадити та дотримуватися як на міжнародному, так і на національному рівнях. У Розділі 2 "Юридичні гарантії права на доступ до державної служби в періоди запровадження особливих правових режимів" прослідковано історичний процес становлення юридичних гарантій права на доступ до державної служби та запропоновано їх комплексну класифікацію; охарактеризовано зміст юридичних гарантій доступу до державної служби на прикладі положень міжнародно-правових актів та зарубіжного конституційного законодавства. Також у ньому розкрито динаміку розвитку юридичних гарантій-вимог, гарантій-обмежень, гарантій-процедур, організаційно-правових гарантій на етапах вступу, призначення, проходження та припинення державної служби під впливом особливих правопорядків під час пандемії CoViD-19 та війни в Україні з урахуванням положень національного законодавства та судової практики. Надано рекомендації нормотворчого та правозастосовного характеру, що сприятимуть ефективній реалізації права на доступ до державної служби та захисту цього права. У Розділі 3 "Мірило забезпечення доступу до державної служби в періоди запровадження особливих правових режимів" запропоновано критерії оцінки правомірності обмеження доступу до державної служби в періоди введення особливих правових режимів із урахуванням таких елементів принципу верховенства права: законності, правової визначеності, пропорційності, рівності й недискримінації, обмеження дискреційних повноважень, довіри та захисту. Надано тлумачення змісту цих елементів у контексті реалізації права на доступ до державної служби в періоди запровадження особливих правових режимів. Наукова новизна одержаних результатів полягає в поданому нижче. Уперше: - висвітлено багатовекторний підхід до визначення категорії "особливий правовий режим" на підставі його сутнісних характеристик; - запропоновано комплексну класифікацію юридичних гарантій доступу до державної служби на основі критеріїв: юрисдикційної дії, внутрішньодержавного закріплення, суб’єкта забезпечення, сфери впливу, етапу реалізації права на доступ до державної служби, змісту втілення, форми захисту, способу відновлення порушеного права; - встановлено нормативне закріплення права на доступ до державної служби в конституційному праві зарубіжних країн, де значна увага приділяється юридичним гарантіям: рівності, законності, нейтральності та компетентності, об’єктивності процедур вступу на державну службу; - надано всебічну характеристику юридичних гарантій доступу до державної служби на прикладі гарантій-вимог, гарантій-обмежень, гарантій-процедур, організаційно-правових гарантій під час вступу, призначення, проходження та припинення державної служби; - сформульовано пропозиції для внесення змін до Закону України "Про державну службу" щодо нормативного закріплення та структурування юридичних гарантій доступу до державної служби в періоди запровадження особливих правових режимів; - надано окремі пропозиції щодо вдосконалення нормативних положень про підсудність, строки та процедури розгляду публічно-правових спорів адміністративними судами України, що включає внесення змін до Кодексу адміністративного судочинства України; - запропоновано передбачити адміністративну відповідальність за порушення правил проведення добору на зайняття посад державної служби, встановлених Законом України "Про державну службу" в Кодексі України про адміністративні правопорушення; - розроблено мірило дотримання права на доступ до державної служби в періоди запровадження особливих правових режимів із урахуванням елементів принципу верховенства права: законності, правової визначеності, пропорційності, рівності й недискримінації, обмеження дискреційних повноважень, довіри й захисту; - представлено тлумачення захисту права на доступ до державної служби в практиці міжнародних правозахисних інституцій, що включає етапи прийняття, проходження, а також припинення державної служби, необхідність дотримання особливих матеріальних та процесуальних умов втілення права, покладання на державу обов’язку із забезпечення ефективних механізмів захисту права на доступ до державної служби. Удосконалено: - загальнотеоретичні положення про те, що "правовий режим" – це комплексна конституційно-правова конструкція, яка визначає, як слід організовувати та регулювати суспільні відносини за допомогою арсеналу інструментів, які включають, зокрема, але не включно: принципи, методи, норми, гарантії тощо; - розуміння співвідношення категорій "правовий режим" та "особливий правовий режим" як загальної та спеціальної категорій; - положення про історичну еволюцію права на доступ до державної служби в епохи Стародавнього світу, Середньовіччя, Нового та Новітнього часу, зокрема викладено інтерпретацію втілення гарантій доступу до державної служби, як от законність та справедливість процедур добору, рівність і недискримінація претендентів на посади державної служби, вимоги щодо професіоналізму, компетентності кандидатів та оплатності управлінської діяльності; - розуміння юридичних гарантій доступу до державної служби як цілісної системи закріплених національними та міжнародними актами принципів, вимог, процедур та обмежень, що покликані забезпечувати реалізацію, охорону та захист можливості громадян здійснювати управління державними справами; - положення про те, що юридичні гарантії доступу до державної служби, які знайшли відображення в універсальних та регіональних міжнародних актах, є орієнтирами забезпечення права на доступ до державної служби на національному рівні. Додаткового розвитку набули положення про: - фідуціарну основу взаємин людини й держави при введенні в дію особливих правових режимів, що визначається спектром юридичних гарантій, які держава зобов’язується запровадити та дотримуватися на міжнародному та національному рівнях; - зміст оцінки обмеження прав та свобод людини в умовах особливого правового режиму, що повинна включати, зокрема, але не виключно: ідентифікацію публічного інтересу, визначення виду особливого правового режиму, який би відповідав фактичній обстановці, встановлення дотримання юридичної процедури введення особливого правового режиму уповноваженими суб’єктами, визначення переліку прав та свобод людини, які підлягають обмеженню, встановлення причинно-наслідкового зв’язку між екстраординарною ситуацією та застосуванням обмежень, а також пропорційність вжитих заходів до наслідків їх введення; - ключові спільні та відмінні риси сучасних моделей особливих правових режимів: романо-германської "état de siège" та англо-американської моделі "martial law", а також обґрунтування приналежності національної правової системи до моделі "état de siège"; - визначення впливу особливих правових режимів на державну службу, що полягає в необхідності захисту публічного інтересу, модифікації організаційної структури державної служби та мандатів державних службовців, звуження змісту та обсягу прав осіб, які прагнуть отримати доступ до державної служби або вже наділені статусом державних службовців; - бачення спектру проблем юридичного захисту права на доступ до державної служби в національній правовій системі, що включає, зокрема, значне послаблення адміністративної форми захисту та окремі правозастосовні проблеми під час реалізації судової форми захисту (неправильне застосування суб’єктами владних повноважень юридичних гарантій доступу до державної служби, меж дискреційних повноважень суб’єктів владних повноважень, а також необхідність визначення критеріїв обмеження права на доступ до державної служби).