073 Менеджмент
Permanent URI for this collection
Освітньо-професійна програма / Освітньо-наукова програма: Менеджмент
Browse
Browsing 073 Менеджмент by Subject "education"
Now showing 1 - 1 of 1
Results Per Page
Sort Options
Item Механізми удосконалення управління цифровою охороною здоров'я : дисертація на здобуття наукового ступеня доктора філософії(2025) Александренко, Гліб; Шевченко, МаринаДисертаційне дослідження присвячене теоретико-методичним засадам та механізмам удосконалення управління цифровою охороною здоров’я на організаційному рівні, зокрема розробці концептуальної моделі управління життєвим циклом інтервенцій цифрової охорони здоров’я для закладів та установ охорони здоров’я в умовах обмежених ресурсів та кризових ситуацій воєнного характеру. Актуальність дослідження зумовлена зростаючою роллю цифрових технологій у трансформації систем охорони здоров’я, вдосконаленні діяльності медичних організацій, а також необхідністю розробки ефективних управлінських підходів до впровадження цифрових інтервенцій на рівні закладів охорони здоров’я в контексті цифровізації галузі, особливо для країн з обмеженими ресурсами та в умовах кризових ситуацій. На основі комплексного аналізу наукової літератури систематизовано підходи до визначення поняття «цифрова охорона здоров’я», виявлено її ключові компоненти та сформовано концептуальну структуру цієї міждисциплінарної галузі. Досліджено сучасний стан розвитку цифрової охорони здоров’я в Україні та світі, виявлено ключові тенденції, виклики та перспективи її розвитку, здійснено аналіз законодавчих і функціональних засад діяльності цифрової системи охорони здоров’я в Україні. Проаналізовано існуючі підходи, методи та практики впровадження інтервенцій цифрової охорони здоров’я, виявлено фактори успіху та потенційні бар’єри при їх реалізації в різних контекстах. Уперше розроблено та апробовано концептуальну модель управління життєвим циклом інтервенцій цифрової охорони здоров’я на рівні закладів та установ охорони здоров’я, ефективність якої підтверджена експертною оцінкою, що дозволяє системно підходити до впровадження цифрових рішень у реальних умовах функціонування медичних організацій. Модель інтегрує управлінські, технологічні та економічні аспекти в єдину систему, структуровану за ключовими блоками: етапи життєвого циклу (створення, обслуговування, виведення з експлуатації), управлінські процеси, економічні складові, основні результати, моніторинг і оцінка, відповідність регуляторним вимогам, особливості впровадження в умовах надзвичайних ситуацій, а також інструменти та методи для практичного застосування. У концептуальній моделі уперше запропоновано комплексний управлінський підхід до впровадження інтервенцій цифрової охорони здоров’я в медичних закладах, який інтегрує процеси створення, обслуговування та виведення з експлуатації цифрових продуктів. Цей підхід враховує специфіку різних етапів життєвого циклу та пропонує конкретні управлінські інструменти для кожного з них, що дозволяє підвищити ефективність цифрових інтервенцій, оптимізувати використання ресурсів медичних організацій та удосконалити процеси управління цифровою трансформацією на організаційному рівні. Удосконалено теоретичні підходи до управління та впровадження інтервенцій цифрової охорони здоров’я в умовах мінливого зовнішнього середовища та обмежених ресурсів, що враховують специфіку надзвичайних ситуацій воєнного характеру. Виявлено ключові фактори, які потребують особливої уваги на різних етапах життєвого циклу цифрових інтервенцій в умовах кризи, зокрема: державна та громадська підтримка, оцінка цифрової готовності, безпека та моделювання загроз, людино-орієнтований дизайн, доступність продукту, мінімізація коду, комунікаційна доступність, цифрова та медична грамотність, моніторинг використання, підтримка користувачів, адаптація та управління змінами, оптимізація ресурсів. Набула подальшого розвитку методологія управління інтервенціями цифрової охорони здоров’я з урахуванням міждисциплінарного характеру цієї галузі, що дозволяє ефективно поєднувати управлінські, медичні та інформаційно-технологічні компетенції при реалізації проєктів цифрової трансформації. Розроблено комплекс науково обґрунтованих рекомендацій щодо створення сприятливого середовища для впровадження інтервенцій цифрової охорони здоров’я в Україні, структурованих за сімома ключовими напрямками відповідно до методологічної рамки ВООЗ: лідерство та управління, стратегія та інвестиції, законодавство та політика, кадровий потенціал, стандарти та інтероперабельність, інфраструктура, сервіси та застосунки. Практичне значення дослідження полягає в тому, що його результати використані на галузевому рівні для підвищення ефективності впровадження цифрових рішень у системі охорони здоров’я через розробку та успішне впровадження ІЦОЗ «АРТпоруч» та «ТЕСТпоруч» на національному рівні. Розроблені підходи використані при реалізації проєктів міжнародної технічної допомоги, що сприяє реформуванню галузі охорони здоров’я та її наближенню до європейських стандартів. Матеріали дослідження використовуються у навчальному процесі Школи громадського здоров’я Національного університету «Києво-Могилянська академія» при викладанні курсу «Електронна (цифрова) охорона здоров’я» для студентів магістерської програми «Менеджмент в охороні здоров’я» та «Громадське здоров’я». Дисертаційне дослідження є самостійно виконаною науковою роботою здобувача. Усі наукові результати, викладені в дисертації, отримані автором особисто. Зокрема, здобувачем самостійно розроблено методологію дослідження, проведено системний аналіз наукових публікацій, нормативно- правових документів та статистичних даних щодо розвитку цифрової охорони здоров’я в Україні та світі, розроблено концептуальну модель управління життєвим циклом інтервенцій цифрової охорони здоров’я, організовано та проведено експертну оцінку запропонованої концептуальної моделі, розроблено та впроваджено інтервенцію цифрової охорони здоров’я «АРТпоруч», проаналізовано її впроваджено та оцінено результати, сформульовано комплекс практичних рекомендацій щодо розбудови середовища цифрової охорони здоров’я в Україні для впровадження ефективних та сталих інтервенцій. Для структурування перспектив впровадження інтервенцій цифрової охорони здоров’я використано матеріали закритого курсу «Digital Health» Гарвардської медичної школи та онлайн бізнес-школи з дозволу адміністрації курсу, що підтверджено відповідним сертифікатом про проходження навчання. При цьому рамка перспектив була суттєво адаптована до українських реалій та доповнена авторськими розробками. У процесі аналізу кейс-дослідження використано дані проєкту «Інновації для подолання епідемії ВІЛ», що фінансується Агентством США з міжнародного розвитку (USAID), з офіційного дозволу керівництва проєкту. Результати дослідження висвітлено в 8 наукових публікаціях, з них 5 - у співавторстві з науковим керівником, 5 - в провідних наукових фахових, міжнародних періодичних виданнях України, які відображають основні наукові результати дисертації, 3 - публікації в наукових виданнях, включених до міжнародної наукометричної бази Scopus. Основні положення й результати дисертаційного дослідження оприлюднені на міжнародних науково- практичних конференціях, зокрема на Міжнародній конференції «Unlocking the Acceptance of Digital Health Interventions: Policy, Communication, and User Design Perspectives» (Цюрих, Швейцарія, 2024 р.), Міжнародній науковій конференції «the 21st International Medical Doctoral Conference» (Чеська Республіка, 2024 р.), Міжнародній науковій конференції «The impact of digitalization on healthcare development» (Рига, Латвія, 2024 р.) та Конференції Американської асоціації громадського здоров’я (American Public Health Association Conference, 2024 р.).