У статті здійснено спробу показати відсутність підстав для заперечення ролі перцепції у "readymades" Марселя Дюшана. Головний висновок полягає у тому, що відбуваються певні зміни у перцептуальних вимогах, які притаманні сучасному візуальному мистецтву.