Статтю присвячено аналізові процесів тісної взаємодії двох приблизно ізоморфних функціональних систем: з одного боку, системи вербальної комунікації «латина – народні мови», з
іншого, культури як семіотичної системи, з її поділом на субкультури. Системи культури та мови описано як єдине ціле – мовно-культурний простір середньовічної Західної Європи.