Том 8
Permanent URI for this collection
Browse
Browsing Том 8 by Subject "early modern period"
Now showing 1 - 3 of 3
Results Per Page
Sort Options
Item Житомир останньої чверті XVIII ст. у неопублікованій праці Петра Абрамовича(2025) Антонюк, ДанилоУ статті здійснено аналіз однієї з неопублікованих робіт Петра Абрамовича, в якому представлено минуле Житомира останньої чверті XVIII ст. Своє дослідження історик-аматор базував головно на унікальному джерелі під назвою "Зібрання прав і привілеїв міста Житомира", яке не збереглося до наших днів. Завдяки його опрацюванню Абрамович зміг охарактеризувати перебіг реформ, упроваджених в осерді Київського воєводства місцевою Комісією доброго порядку, що була створена в 1779 р. Ця владна інституція мала вплив на міське самоврядування, судочинство й просторову структуру Житомира. У чотирьох частинах свого дослідження Петро Абрамович наводить докладні дані про склад Комісії, її перші рішення щодо ревізії прав городян Житомира, створення першої мапи міста, а також численні конфлікти між міщанами та шляхтою через земельні суперечки й податки. Особливу увагу присвячено аналізу Ординації 1788 року, яка реформувала структуру маґістрату, розподілила обов’язки між трьома палатами — радою, лавою і ґміною — і запровадила низку адміністративних змін. Наприкінці дослідження Абрамович описує судові конфлікти та коротко окреслює політичну ситуацію останніх років Речі Посполитої. У статті наголошується на важливості аналізованої публікації праці з критичним коментарем.Item Фальсифікат привілею князя Федька Острозького(2025) Тесленко, ІгорУ ранньомодерний період фальшування документів було поширеним явищем. Дослідження підробок в українській історіографії почалося в ХІХ столітті, і на сьогодні виявлено вже десятки неавтентичних або сумнівних актів, серед яких великокняжі грамоти, королівські привілеї, гетьманські універсали. Утім, далеко не всі сфабриковані документи видавалися від імені правителів суверенних чи автономних держав. У цій статті проаналізовано привілей, що начебто постав у канцелярії одного з перших князів Острозьких — представників відомого аристократичного роду, що походив із Волині, але поширював свій вплив на різні регіони Великого князівства Литовського, а після 1569 р. –— і Речі Посполитої. Ідеться про датований 1431 роком документ, відповідно до якого князь Федько Острозький дарував землю Нетреба Прокопові та Лаврові Грибам-Грим’яцьким. У роботі розглянуто обставини оприлюднення джерела й наведено аргументи на користь твердження про те, що воно було сфальшоване. Документ опубліковано в додатку до статті.Item Інкорпорація Київщини до складу Корони Польської на Люблінському сеймі 1569 р.: основні події, ініціатори та словесні баталії(2025) Школьний, АртемСтаття є спробою здійснення реконструкції обставин долучення Київщини до Корони Польської під час тривалого Люблінського сейму. Звертаючись із докладним аналізом до текстів відомих джерел про засідання Люблінського сейму, автор робить уточнення до вже висловлених дослідниками гіпотез, зокрема Оскара Галецького і Генрика Літвіна. Основні пропозиції стосуються обставин появи ініціатив долучити Київщину до складу Корони Польської, що досі не було предметом спеціального аналізу дослідників. При цьому автор порівнює описи двох відомих сеймових щоденників, виявляє та пояснює їх незбіг у датуванні ініціативи щодо прилучення Київщини та відповіді короля. Зокрема, звертає увагу на недогляд дослідників щодо того, чому цю ініціативу датовано 12 травня у сеймовому щоденнику (у тому, який опублікував Адам Титус Дзялинський). Пояснення автора унаочнює зіставлення відповідних фрагментів обох щоденників, що здійснено у додатках до статті. За підсумками аналізу основних джерел і дослідницьких гіпотез, у статті уточнено роль ініціативи представників від Волині в інкорпорації Києва та обговорено скоординованість їхніх дій із посланцями Корони Польської. З іншого боку, у статті простежено зміну основних аргументів "промоутерів" інкорпорації і, зокрема, звернуто увагу на обставини і причини появи аргументів "від історії".