У статті розглянуто проблему взаємодії між мистецтвом і політикою в сучасному суспільстві, а також проаналізовано причини парадоксального прагнення митців займати одночасно автономну (мистецьку) і соціально-критичну позицію. Особливу увагу приділено феномену критичного мистецтва та з’ясуванню підстав для оцінки його якості. This article considers the problem of the interaction between art and politics in modern society, and examines
the reasons of paradoxical aspiration of artists to take an autonomous (art) and a critical position in art. A special
attention is given to the issue of critical art and clarifying the grounds for valuation of its quality.