У статті аргументується необхідність організації пам’яті спільноти кафедри культурології
заради набуття нею її «лиця» (своєрідно зрозумілої індивідуальності, колективної сингулярності
кафедри) з метою забезпечення нею надійної передачі знання в часі як умови існування якісної інституції.