У статті проаналізовано здатність положень конституційної реформи 2004 р., дію яких було відновлено в лютому 2014 р., вирішити проблему необмеженого президентського домінування, яка найгостріше проявила себе під час президентської каденції Віктора Януковича. Попри те, що Конституція-2004 справді суттєво обмежує президентські прерогативи та посилює роль уряду й парламенту, в довгостроковій перспективі вона може виявитися нездатною стримати монополізацію влади з боку президента, а також призвести до поновлення практики перманентних конфліктів усередині виконавчої гілки влади. З метою повноцінного подолання цих загроз пропонуються подальші зміни до конституційного тексту.