1. Публікації

Permanent URI for this community

https://ekmair.ukma.edu.ua/handle/123456789/19983

Browse

Now showing 1 - 8 of 8

Звернення до народу України. 19.08.1991
(1991)
Один зі підписантів - Валерій Хмелько, майбутній зав. кафедри соціології Могилянки та співзасновник Київського міжнародного інституту соціології. 1991 серпневий путч у СРСР. Це була спроба державного перевороту в СРСР, коли самопроголошений Державний комітет з надзвичайного стану (ДКНС) намагався усунути від влади президента СРСР Михайла Горбачова та узурпувати владу у союзі ввівши надзвичайний стан. Приводом до путчу було призначене на 20 серпня 1991 підписання нового Союзного Договору про створення Союзу Суверенних Держав замість. Також причиною стало активне зростання суспільно-політичної активності народних мас та створення національно-демократичних рухів у союзних республіках, зокрема і в Україні. Вранці 19 серпня 1991 ДКНС заявив, що бере на себе функції головного органу державного управління, і оголосив про обмеження політичних свобод і запровадження цензури. У Москві найвищі органи влади РРФСР на чолі з Борисом Єльциним організували опір путчистам. Путч став детонатором антикомуністичної революції в серпні 1991 року, кульмінацією якої стала заборона КПРС, а найяскравішим символом – демонтаж пам’ятника Ф. Дзержинському в Москві. Серпневі події стали поштовхом до остаточного розпаду Радянського Союзу. Тодішні республіки, серед них і Україна, не підтримали переворот та використали його як можливість позбутись домінування Москви. Історики називають це першим невтраченим шансом українців здобути Незалежність. Коли переворот лише почався, республікам Радянського Союзу треба було визначатись, на чиєму вони боці.
Політичні та економічні перетворення в Росії і Україні
(2003) Алексеєв, О.; Некипєлов, О.; Бураковський, Ігор; Новицький, В.; Клямкін, І.; Смирнов, В.; Гарань, Олексій; Макеєв, Сергій; Дробижева, Л.; Паїн, Е.; Майборода, Олександр
Ця книжка – кульмінація процесу, який почався 5–8 липня 1999 p., коли Інститут Кеннана зібрав близько двадцяти своїх випускників із Росії і України для обговорення проблем перехідного періоду в обох країнах. Конференцію, що відбулася завдяки фінансовій підтримці Бюро з освіти й культури Державного департаменту США, було організовано на численні прохання російських та українських випускників, які прагнуть відновлення й зміцнення взаємних інтелектуальних контактів. Учасники тієї першої зустрічі зібралися в Києві в дні, коли в місті було зафіксовано найвищу температуру за всю його довгу історію. Атмосфера в конференцзалі ще більше розпалювалася з виникненням усе нових і нових спірних питань. Матеріали конференції були опубліковані київським офісом Інституту Кеннана в збірнику "Переходный период в Украине и в России. Политика, экономика, этносоциальные процессы /Перехідний період в Україні та в Росії. Політика, економіка, етносоціальні процеси". Уперті, іноді дещо театрально обставлені дискусії були надзвичайно гарячими, але вони багато що прояснили. Росія і Україна були представлені як два різних суспільства, що стикаються з багатьма схожими проблемами. Ми їхали з Києва переконаними в тому, що продовження їх обговорення сприяло б відновленню важливого діалогу між інтелектуальними громадами двох країн. Це дало б можливість критично осмислити проблеми пострадянського перехідного періоду, визначити порядок проведення подальших досліджень у кожній країні й переглянути відповіді на ряд питань суспільнонаукової теорії. Отримавши підтримку від Фонду Джорджа Ф. Кеннана, ми змогли сформувати робочу групу, якій треба було розвивати початкові задуми. За останні два роки відбулося чотири зустрічі робочої групи: 22–24 жовтня 1999 р.в Голіцино (Росія), 28–29 січня 2000 р. в Пущі Водиці (Україна), 2–3 червня 2001 р. в Чернігові (Україна) і 15–16 вересня 2001 р. знову в Голіцино. Статті, що ввійшли до цього збірника, є підсумком роботи учасників проекту. Їм вдалося за короткий термін визначити коло проблем для порівняльного аналізу, а саме: економічний, політичний та етнополітичний розвиток двох країн. Ці теми розкрито в статтях, підготовлених на національному матеріалі українськими та російськими авторами. Насправді ці статті набагато більше пов'язані між собою, ніж може здатися на перший погляд, оскільки вони готувалися за взаємообумовленими схемами шляхом інтенсивного міжнаціонального зіставлення. У результаті в розділах книги, присвячених проблемам однієї країни, за рахунок вичерпної нформованості авторів про все, що відбувається в іншій, закладено основу для порівняння. На першій конференції в липні 1999 р. розгорнулися численні дискусії щодо причин тих або інших трансформацій в обох країнах. Мабуть, не варто звертати увагу тільки на розбіжності в думках, але, на наш погляд, у всіх присутніх у конференцзалі склалося враження, що учасники чітко розділилися за принципом громадянства. Цей поділ підтвердився і на першій зустрічі робочої групи в красивому, але холодному Голіцино. Утім, подібні настрої швидко зникли, і підгрупи взялися до обговорення своїх тем. На час зустрічі в Чернігові, що відбулася через кілька місяців, усі суперечки перейшли з політичної у дисциплінарну площину. Уважний читач, безперечно, виявить певні розбіжності, однак вони є наслідком нормального академічного диспуту. До того ж багато протиріч було усунуто під час неформального спілкування учасників. Опубліковані статті не є продуктом праці лише тих авторів, чиї прізвища названо в змісті. Це підсумок тривалого процесу, коли спалахи гніву змінювалися гумористичними ситуаціями й справжніми одкровеннями. Висловлюємо вдячність не лише авторам, а й усім учасникам проведених зустрічей: Андрію Аблову, Олексію Алексеєву, Сергію Алексашенку, Олександру Бабаніну, Юрію Батурину, Валерію Бебику, Наталії Беліцер, Ігорю Бураковському, Віктору Верещагіну, Вікторії Голіковій, Костянтину Головинському, Олексію Гараню, Тетяні Гардашук, Євгену Головасі, Олександру Дем'янчуку, Леокадії Дробижевій, Тетяні Клінченко, Ігорю Клямкіну, Олександру Копиленку, Карині Коростелиній, Ільку Кучеріву, Володимиру Кулику, Світлані Купряшкіній, Павлу Кутуєву, Олені Лазоренко, Кирилу Лукеренко, Олександру Майбороді, Сергію Макеєву, Олександру Моці, Олександру Некипєлову, Ользі Носовій, Степану Павлюку, Андрію Панібудьласка, Емілю Паїну, Ірині Прибитковій, Вільяму Смирнову, Сергію Соколовському, Віктору Супяну, Олені Танасюк , Ігорю Торбакову, Олександру Ципку. Справді неоціненну підтримку в реалізації проекту надали колеги з київського й московського офісів Інституту Кеннана, особливо Ярослав Пилинський та Катерина Алексеєва. Той, хто не раз брав участь у різних семінарах і конференціях, часто сприймає результати наукових досліджень як звичайну річ. Однак зустрічі, які спричинили вихід у світ цього збірника, відзначалися своїм особливим інтелектуальним і загальнолюдським змістом. Життя інтелектуальних громад у Росії і Україні – це два різних світи, яким притаманні сильні й слабкі сторони і які мають кожен свої інтереси. Зустрічі, проведені в рамках цього проекту, свідчать про те, що обидві сторони тільки виграють, якщо як рівнi вестимуть зацікавлене й плідне обговорення долі своїх країн. Це був незвичайний проект, його наслідком стало створення цього унікального збірника, читачами якого стануть громадяни Росії, України і ті, хто живе за їх межами. Нам же, і в особистому, і в професійному плані, надовго запам’ятаються жваві суперечки й обговорення, свідками яких ми були протягом багатьох днів спілкування.
The Driving Forces for Unwanted Reforms: Lessons from the Ukrainian Transition
(2010) Dubrovskiy, Vladimir; Szyrmer, Janusz; Graves III, William; Golovakha, Evgeny; Haran, Olexiy; Pavlenko, Rostislav
This work explores the political-economic mechanisms that lead to economic reforms even if the state is “captured” with the rent-seeking interests, as was the case in Ukraine in 1990th. We argue that unless the social capital is strong enough to solve the coordination problems, the rent seeking can be sustainable for a long time only if the players are coordinated forcedly by an authoritarian arbiter. Such arrangement is mutually associated with peoples’ passivity, and inability of comprehending the virtues of market coordination based on the private property rights. Until this public consciousness change, so already emerged market institutions start crowding out the rent-seeking ones, deterioration of authoritarian control and coordination due to the technical and societal progress remains the main long-term factors of reforms. Although such deterioration does not cease the rent seeking, and can even release it, lack of control makes it unsustainable, so ultimately requires replacing a forced coordination with the market one based on universal protection of the property rights. On the other hand, the longer this stage lasts, the stronger get intermediate (and often informal or illegal) rentseeking social structures and practices fed with the rent from uncontrolled resources, which obstruct establishing the market order. In Ukraine deterioration of totalitarian control started at least since Stalin’s death brought about the proliferation of interpersonal networks of mutual exchange based on blat. Price liberalization of 1992 was a “passive” systemic reform that the government had to accept because of the far-went deterioration of centralized control and coordination. Then the gap of control was mostly closed in two main waves of reforms, each of them coming as a reaction to crisis: monetary stabilization plus privatization (1995-96), and fiscal stabilization plus contracting of state paternalism towards the enterprises (1999-2001). However, the market adjustment after initial shock appeared to be delayed for almost eight years due to the persistence of deep-rooted rent-seeking interpersonal networks, and thus incurred very high social cost.
Left and Center - Left Parties in Ukraine
(2010) Haran, Olexiy; Belmega, Vasyl
Ukrainian politics lacks a genuine and strong social democratic party. The formerly influential Social Democratic Party of Ukraine (united) represented oligarchic interests and was marginalized since the Orange revolution while several other social democratic parties are insignificant. Despite electoral successes in 1990s, support to non-modernized Communists declined from 20 per cent in 2002 to 3-5 per cent in 2006-2010. Most of the Communist electorate was seized by Party of Regions which represents large business groups but simultaneously plays with populists slogans. In contrast to the orthodox Communists, the Socialist Party gradually evolved to the left social democracy but it was discredited by its 2006 defection from the Orange camp to coalition with Party of Regions. The Left claimed they would "defend ‘workers’ rights". However, their programs contain only slogans. Therefore, the left also actively exploit cultural, language, and foreign policy slogans which serve as a "marker" to attract their non-orange electorate. The active use of traditional "left", social slogans by all mainstream parties in electoral campaigns indicates that the current crisis of the Ukrainian left is not one of social-democratic ideology but of the left parties.
Action plan for Ukraine
(2014) Haran, Oleksii
Reforms and alignment of Ukraine towards European standards are the best answers to Kremlin aggression and Kremlin-stimulated separatism. Control of the government by the civil society – this is exactly the realization of Maidan’s ideas. The newly established Reforms Support Centre is a coordination platform with civil society that proposed "Emergency Reforms Package". "Emergency Reforms Package" includes key and long-awaited reforms for the country, specifically administrative, judicial, law enforcement, anticorruption and decentralization.
Час плинний, Академія вічна, або мої професори та вибори Президента
(2019) George, Vyshnya
Мені випала честь свого часу навчатися в університеті "Києво-Могилянська Академія". Серед моїх колег-студентів було багато яскравих особистостей, а значна кількість моїх професорів були справжніми світилами в своїх галузях. Перебіг нещодавньої кампанії з виборів Президента України дозволив мені пересвідчитися в правдивості двох нижче наведених тверджень: Мої професори з Могилянки здатні навчати мене й сьогодні, через двадцять років після мого випуску з Alma Mater Більшість з моїх професорів залишаються моральними авторитетами для мене - так, як це було колись під час мого навчання Власне, цей есей - спроба пригадати події січня - квітня 2019 року, завдяки яким я вкотре відчув гордість через свою причетність до Всесвіту Могилянки. І завдяки яким я нарешті зрозумів справжній сенс пророчого афоризму Володимира Полтавця: "Час плинний, Академія вічна". Я згадуватиму як конкретні персоналії, так і робитиму певні узагальнення. Це є моєю власною неформальною ‘Scrum/Agile Retrospective’ в царинах, далеких від проектів розробки програмного забезпечення.
Про "еволюцію русифікованого хлопця" : "Ми були наївними, не розуміючи всієї спадщини СРСР, тому не передбачили як уся ця комуністична номенклатура швидко трансформується в "партію влади", прибираючи все до своїх рук", - Олексій Гарань
(2021) Гарань, Олексій
У останні місяці на календарі низка ювілейних дат. 30 років відновлення незалежності України, яке країна відсвяткувала 24 серпня. 30 років з початку відродження Києво-Могилянської академії (19 вересня 1991 року видано розпорядження голови Верховної Ради "Про відродження Києво-Могилянської академії", було створено Університет Могилянки на історичній території Києво- Могилянської академії). 25 років з дня виходу першого номера всеукраїнської щоденної газети "День" (11 вересня 1996 року), яка досі зберігає реноме одного з найкращих видань країни. Це стало приводом, щоби до нас у гості завітав професор політології НаУКМА, науковий директор Фонду "Демократичні ініціативи" Олексій Гарань. Розмову ми почали з актуальних питань політичного процесу України, відповіді на які можна прочитати в першій частині інтерв’ю "Криза на "екваторі". Сьогодні ж пропонуємо вашій увазі другу частину інтерв’ю, яка відправляє нас у віддалені 1990-ті.
Від Брежнєва до Зеленського: дилеми українського політолога
(2021) Гарань, Олексій
У книзі на тлі епохальних історичних подій автор ділиться досвідом академічного політолога, який займається практич- ною аналітикою, стикається з проблемами, що виринають у цій царині, зокрема й морально-етичними дилемами. Не при- ховуючи власних помилок, професор Могилянки розповідає про проблеми, які поставали і постають не тільки перед полі- тологами, а й ширше — перед суспільствознавцями. Ці знання будуть корисні молодому поколінню політологів. А також всім, хто цікавиться сучасною історією та політикою.

Browse

Browsing 1. Публікації by Issue Date

Results Per Page

Sort Options