09.00.11 - релігієзнавство

Permanent URI for this collection

https://ekmair.ukma.edu.ua/handle/123456789/25776

Browse

Browsing 09.00.11 - релігієзнавство by Issue Date

Filter results by year or month
Now showing 1 - 1 of 1
  • Thumbnail Image
    Item
    Біблієзнавство в Київській духовній академії (XIX - початок XX ст.) : становлення і розвиток : автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня доктора філософських наук
    (2015) Головащенко, Сергій
    Дисертація на здобуття наукового ступеня доктора філософських наук за спеціальністю 09.00.11 – релігієзнавство. – Національний педагогічний університет імені М. П. Драгоманова. – Київ, 2015. У дисертації вперше у вітчизняній науці здійснено реконструкцію біблієзнавства в Київській духовній академії ХІХ – початку ХХ ст. як цілісної системи дослідницької та викладацької діяльності, невід’ємного компонента духовно-академічної культури. Проаналізовано передумови, історико-культурний, освітній і релігійний контекст, ідейні та інституційні чинники формування в КДА означеного періоду як академічного, так і популярного дискурсів вивчення та освоєння Біблії. На підставі введення до наукового обігу й систематичного аналізу широкого кола малодосліджених біблієзнавчих творів, корпусу академічних інституційних документів і першоджерел уперше сформовано джерельну базу вивчення київського духовно-академічного біблієзнавства ХІХ – початку ХХ ст. Висвітлено досвід викладацької праці та науково- богословської творчості видатних дослідників Біблії – представників КДА цього періоду, таких, як єп. Філарет (Філаретов), С. М. Сольський, Я. О. Олесницький, Ф. Я. Покровський, А. С. Царевський, архієп. Василій (Д. І. Богдашевський), В. П. Рибінський, О. О. Глаголєв та ін. На основі аналізу теоретичної спадщини провідних біблієзнавців КДА окреслено проблемне поле, предметно-тематичну та жанрову структуру фахових досліджень, виявлено їх науково значущі результати у конкретних галузях біблієзнавства, а саме в біблійній ісагогіці й екзеґезі, біблійній археології, текстуальній, філологічно-літературній, історичній критиці Біблії. Викладання біблійних знань у КДА зазначеної доби досліджено з погляду становлення його структури, особливостей змісту й методики. Висвітлено напрями дидактичного теоретизування київських біблієзнавців-академістів, у т.ч. їхні погляди на Біблію як на об’єкт не лише академічного, а й популярного викладання. У цьому зв’язку осмислено набутий викладачами і вихованцями КДА досвід популяризації знань про Біблію та їх застосування в просвітницьких і місіонерських церковних практиках. Зміст і специфіку біблієзнавчих досліджень київських академістів визначено й проаналізовано як у контексті церковно-богословських завдань Київської духовної академії, так і в контексті взаємодії з європейською та світовою біблійною наукою.