Browsing by Author "Туранли, Фергад Ґардашкан Оглу"

Now showing 1 - 2 of 2
  • Thumbnail Image
    Item
    Людина з великою душею
    (Твори, 2024) Туранли, Фергад Ґардашкан Оглу
    Це спогад про життя та творчість видатного вченого – доктора філологічних наук, професора та перекладача-письменника Халимоненка Гриця Івановича. Спогад про людину, котра гідно та хоробро боролася на своєму професійному фронті за утвердження української національної ідеї. Викладені нотатки щодо історії дійової співпраці автора цих нотаток з Г. І. Халимоненком у царині освіти та науки і в організації міжнародних наукових конференцій. Зокрема, стосовно концепції розвитку в Україні сходознавства, яка полягала у підготовці спеціалістів з широким спектром і глибоким знанням відповідного фаху. Наголос робиться на стані сходознавчих досліджень та розвитку саме української тюркології, яка зазнавала серйозні репресії з боку більшовицько-комуністичної влади. У цьому контексті наукові студії Гриця Халимоненка, зокрема вивчення його спадщини, мають особливу важливість для подальшого становлення та розвитку української тюркології, в тому числі й кримотатарознавства.
  • Thumbnail Image
    Item
    Українсько-турецькі фортеці: історія, культура та проблеми дослідження
    (Контраст, 2023) Туранли, Фергад Ґардашкан Оглу
    Досліджується історія фортець, котрі представлені як пам’ятки турецько-української спільної культурної спадщини. Наголошується на проблемах студіювання порушеного питання, у тому числі з врахуванням османсько-турецьких джерел та історіографії задля об’єктивного висвітлення, зокрема ґрунтовного розгляду культурних, політичних, торгівельних відносин між Козацько-гетьманською Україною та Османською Туреччиною. Для вирішення цієї проблеми дослідження проводилося на засадах новітніх методологічних підходів до джерелознавчого опрацювання пам’яток османсько-турецької писемності, визначається методи роботи з рукописами в українському тюркологічному джерелознавстві та історіографії. Варто зазначити, що проблематика теорії й методики історичного джерелознавства набуває особливої актуальності в умовах антропологічного та цивілізаційного осмислення історіософії України та Туреччини в контексті взаємозв’язків та взаємопроникнення культур і традицій різних народів. З метою докладного розгляду зазначеного питання автор робить спробу класифікації фортифікаційних споруд за географічним принципом, а також здійснено їх характеристики. Крім цього, у дослідженні міститься інформація про фортеці та міста, які були розташовані на півдні Україні й входили до володінь Кримського ханства. Особливого значення має дослідження фортець та замків, котрі представляли стратегічне значення з огляду на посилення міжнародних відносин Високої Порти з державами Східної Європи, зокрема Чорноморського вектору дипломатичної діяльності українських гетьманів, а саме: Перекоп, Очаків, Кінбурун, Аккерман, Ізмаїл, Хотин, Кам’янець та ін. Через ці міста-фортеці також пролягали військові, культурні, торгівельні комунікації міжнародного значення. Акцентується увага на необхідності вивчення, збереження, відтворення, популяризації спільної історичної спадщини названих країн, зосібна розвитку туризму, що є актуальним питанням сьогодення.