Browsing by Author "Буйських, Алла"
Now showing 1 - 7 of 7
Results Per Page
Sort Options
Item Борисфен(Інститут археології НАН України, 2022) Буйських, АллаРозділ з книги "Археологія України за роки Незалежності" про місто, засноване вихідцями з малоазійського Мілету одразу після середини VII ст. до н. е. в усті однойменної ріки Борисфен (сучасний Дніпро). Для археологів, істориків, краєзнавців і всіх, хто цікавиться минулим нашого краю.Item Від античності до християнства : збірник наукових статей, присвячений 70-річчю Віталія Михайловича Зубаря(Майдан, 2020) Буйських, Алла; Сон, НаталіяНауковий збірник присвячено 70-річчю від дня народження Віталія Михайловича Зубаря (1950—2009), видатного українського вченого-антикознавця, археолога, історика. Основна тематика збірника — Північне Причорномор’я античної доби і раннього середньовіччя — відображає коло різнобічних інтересів В. М. Зубаря. У ньому представлені дослідження з проблем історії, культури, релігійного світогляду населення Ольвії Понтійської, Боспорського царства, Херсонеса Таврійського і Південно-Таврійського регіону. Автори збірника — колеги, провідні вчені міжнародного рівня та молода генерація дослідників. Для археологів, істориків, музейних співробітників, викладачів і студентів історичних факультетів, а також усіх, хто цікавиться давньою історією України.Item Моніторинг археологічних пам’яток України: сучасний стан та втрати в результаті воєнної агресії РФ : cтенограма доповіді на засіданні Президії НАН України 13 грудня 2023 року(2024) Буйських, АллаУ доповіді розглянуто зміни у форматі проведення наукових досліджень Інституту археології НАН України, які відбулися в результаті збройної агресії РФ проти України. Науковці інституту приділяють зараз велику увагу моніторингу актуального стану пам’яток археології на територіях, що постраждали від воєнних дій, зазнали руйнувань і ландшафтних перетворень унаслідок ворожих обстрілів. Важливість таких досліджень зумовлена тим, що археологічна спадщина України, представлена хронологічним діапазоном від майже мільйона років тому до модерних часів, — це невід’ємна складова європейської та світової археологічної і загалом культурної спадщини. Знищення навіть її частини потенційно стало б непоправною втратою для української культури, оскільки такі пам’ятки не підлягають відновленню.Item Ольвія Понтійська(Інститут археології НАН України, 2022) Буйських, АллаРозділ з книги "Археологія України за роки Незалежності" про археологічні розкопки понтійської Ольвії. Для археологів, істориків, краєзнавців і всіх, хто цікавиться минулим нашого краю.Item Пам'ятки археології під час війни: польовий досвід та юридичний аспект (на прикладі робіт МАЕ у м. Києві та Київській області у 2022 р.(2023) Буйських, Алла; Івакін, Всеволод; Шидловський, Павло; Зоценко, ІванПитання фіксації збитків завданих пам’яткам культурної спадщини внаслідок неспровокованої агресії рф є надзвичайно актуальним. Процес моніторингу руйнацій об’єктів відбувається як на державному рівні, так і завдяки діяльності громадянських ініціатив. Однак, на сучасному етапі, аналіз втрат обмежується переважно об’єктами архітектури, монументального мистецтва та релігійними спорудами. Натомість, фіксація руйнувань об’єктів археологічної спадщини, в силу певних особливостей, зустрічає значні труднощі. Така ситуація пов’язана з непроявленим станом самих археологічних об’єктів, виявлення яких є можливим внаслідок суттєвих ландшафтних перетворень. Серед основних чинників, що ускладнюють фіксацію втрат археологічних пам’яток слід назвати: проблеми пов’язані з обліком об’єктів археології, питання обмеженості віддаленого та безпосереднього доступу до об’єктів на деокупованих та прифронтових територіях, безпосередні ризики життю та здоров’ю при проведенні польових досліджень. З метою вирішення проблем у сфері документування збитків археологічній спадщині, представниками низки вітчизняних наукових, освітніх та музейних інституцій створена міжгалузева Група моніторингу археологічних ландшафтів, завданням якої є фіксація втрат на археологічних об’єктах. Наразі, робота групи проводиться на територіях Київської та Чернігівської областей в рамках проекту Німецького археологічного інституту (DAI) за програмою ‘Ukrainian Archaeological Heritage, threatened by war: saving and protection’. Одним з висновків, отриманих в процесі роботи групи стало розуміння необхідності саме польових досліджень зруйнованих ділянок ландшафтів, з огляду на обмежене застосування дистанційних методів дослідження пам’яток та необхідність створення пам’яткоохоронної документації, яка передбачає культурно-хронологічну атрибуцію об’єктів. У статті наводиться короткий підсумок роботи групи в Київській області та аналізується відповідність моніторингової діяльності міжнародним стандартам. Одним з висновків пропонованого дослідження є твердження про необхідність довготривалої державної програми по складанню археологічного кадастру України. Кризовий стан у системі обліку археологічної спадщини та наявна необхідність фіксації збитків у сфері археології в час війни дозволяє по-новому перезапустити систему реєстрації пам’яток на сучасному рівні та з використанням зарубіжного досвіду.Item Попередні результати моніторингу археологічних пам'яток у Києва та Київській області(Центр консервації предметів археології, 2022) Буйських, Алла; Зоценко, Іван; Шидловський, ПавлоТези доповіді учасників науково-практичного семінару "Охорона та збереження археологічної спадщини України", м. Київ, 23 листопада 2022 р.Item Про керамічний імпорт Синопи в Ольвії Понтійській (на прикладі архітектурної теракоти)(2023) Буйських, Алла; Пукліна, Ольга; Шевченко, ТетянаПублікацію присвячено теракотовим декоративним елементам, що імпортувалися до Ольвії з Синопи як прикраси дахів громадських споруд і житлових будинків. В ольвійській колекції виділено фронтальні антефікси у вигляді пальмет та горгонейонів, а також сими й водогони із зооморфним завершенням — у вигляді протом левів. Установлено, що час максимального поширення синопського імпорту будівельної кераміки в Ольвії припадав на пізньокласичний — ранньоелліністичний період. Ольвія, разом з Істрією та Боспором, була активним споживачем цієї продукції.