032 "Історія та археологія"
Permanent URI for this collection
Освітньо-наукова програма: "Історія"
Browse
Browsing 032 "Історія та археологія" by Author "Шліхта, Наталія"
Now showing 1 - 6 of 6
Results Per Page
Sort Options
Item Комунікація з владою як стратегія виживання населення після війни (на матеріалах Запорізької області, 1946–1947 рр.)(2020) Самойленко, Антон; Шліхта, НаталіяПитання існування та функціонування проявів демократії у тоталітарній державі з середини ХХ ст. цікавить дослідників. Загальновідомо, що радянське населення, незважаючи на "найдемократичнішу конституцію у світі", у повоєнні роки не мало змоги вільно висловлювати свої думки, робити політичний вибір, зберігати таємницю приватного життя тощо. Фактично, чи не єдиним легітимним способом донести свої думки до влади стала можливість поскаржитись до органів радянської влади Ця робота є спробою дізнатися більше про проблеми населення у перші повоєнні роки та способи вирішення життєвих труднощів за допомогою написання звернень "у владу". Дослідження проблеми також є важливим в контексті вивчення регіонального виміру повсякденного життя радянського населення після Другої світової війни.Item Мотивація вступу до київської поліції (1941– 1943)(2020) Ситник, Данііл; Шліхта, НаталіяВ магістерській роботі розглянуто формування української допоміжної поліції міста Києва в контексті створення окупаційної адміністрації. Автором було висвітлено основні етапи формування Української охоронної та кримінальної поліції. Послуговуючись концепцією Алєксандра Прусіна було проаналізовано 36 біографій співробітників київської поліції, репрезентованих кримінально-слідчими справами ГДА СБУ. Залучення ширшої джерельної та історіографічної бази допомогло чітко окреслити три соціо-психологічних портрети (групи) членів київської поліції. Завдяки детальному розгляду більш-менш повних біографій поліцейських, автор спробував краще показати багатовимірність та персоніфікованість особистих мотивів. В результаті дослідження автору вдалося виявити особливості мотивів вступу до київської поліції. Найменша група ("ідейних") осіб репрезентована представниками ОУН (м) та української військової еміграції, що вступали до поліції, здебільшого, із військово-політичних або кар’єрних мотивів. До цієї групи відносимо і тих радянських громадян, котрі мали особистий негативний досвід ("образу") внутрішньополітичного життя в СРСР міжвоєнного періоду. Найбільші групи осіб – "виживальників" та "конформістів" – потрапляли до поліції через брак альтернатив, стратегії виживання або загальної інертності населення.Item "Перебудова" та "гласність" крізь призму історії понять(2023) Коваль, Роман; Шліхта, НаталіяМета роботи полягає в аналізі функціонування та трансформації понять "перебудова" та "гласність" у радянському офіційному політичному дискурсі 1985-1991 років.Item Рок-музика на шпальтах газети “Молода гвардія” в роки Перебудови(2023) Куделя, Володимир; Шліхта, НаталіяМетою роботи є дослідити, яким чином у газеті "Молода гвардія" висвітлювали радянську та західну рок-музику упродовж періоду Перебудови.Item Романтичні стосунки в українських радянських фільмах побутового жанру 1960-х – 1980-х рр.(2021) Полянська, Василина; Шліхта, НаталіяМагістерська робота присвячена дослідженню українського радянського кінематографу періоду "застою". Безпосередньо у фокусі роботи опинилася репрезентація романтичних стосунків у фільмах побутового жанру, знятих на кіностудії ім. Олександра Довженка та Одеській кіностудії упродовж 1960-х–1980-х рр. За допомогою семіотичного аналізу, досліджено побутові практики та ідеологічні уявлення, що корелювалися з романтичними взаєминами та були репрезентовані у фільмах. Використовуючи архівні матеріали, пов’язані з діяльністю Комітету по кінематографії при Раді Міністрів УРСР, окрему увагу було приділено особливостям радянського кіновиробництва у добу "застою".Item Ідентичність українського радянського сатирика: приклад Федора Маківчука(2022) Явдошняк, Марія; Шліхта, НаталіяДана робота є спробою дослідити ієрархію ідентичностей радянського українця, головного редактора сатиричного журналу "Перець" упродовж 1946–1986 рр., Федора Маківчука. У першій частині дослідження розкриті контекстуальні питання, що дозволяють збагнути, в яких умовах формувалась ідентичність українського радянського сатирика. Йдеться про радянську культуру сміху; національне питання в політиці партії; стандарти в роботі радянської преси і працівників журналу "Перець", зокрема; набуття українською мовою радянської форми; творення української радянської ідентичності (український погляд). У другій частині дослідження аналізуємо прояви ідентичностей Маківчука, переважно у його творчому доробку. Найбільша увага відводиться самоідентифікації сатирика, іншуванню, народним мотивам, що вказують на етнічне походження автора, та побутовим проявам його як радянської людини. Для розкриття теми було залучено масив архівних документів Центрального державного архіву літератури та мистецтва України (переважно з особових фондів), деякі документи з фондів ЦК КП(б)У Центрального державного архіву громадських об’єднань України та збірки інших дотичних до теми документів. Також, для належного аналізу масиву джерел, введення в контекст та формування методологічної бази дослідження було використано відповідну базу міждисциплінарних досліджень. Серед них доробки Лариси Масенко, Наталі Шліхти, Сергія Єкельчика, Соломії Павличко, Пітера Берклі, Шейли Фіцпатрик, Штефана Плагенборга, тощо. У роботі детально охарактеризовано джерельну та історіографічну бази, а також методологічні підходи до аналізу різнотипних радянських джерел. В ході дослідження вдалося з’ясувати, що у творчості Маківчука вибудовується ієрархічна піраміда політичних ідентичностей. На вершині – радянська людина, частина великого цілого, об’єднаного одним побутом, єдиною мораллю, єдиною "комуністичною мовою", радянським дискурсом. У центрі – українець, що маркує свою творчість виразними народними елементами: приказками, фразеологізмами, живими мовними зворотами, не радянськими, а українськими. В основі піраміди – регіональна ідентичність. Так в творчості Маківчука з’являються подоляки (як він сам), галичани, полтавчани тощо. Всі мають свої мовні особливості, "говірки", як каже автор. Також, однією з чільних спільнот в житті і текстах Маківчука є українські радянські письменники, і вужче коло цієї спільноти – українські радянські сатирики.