Том 7

Permanent URI for this collection

https://ekmair.ukma.edu.ua/handle/123456789/34059

Browse

Browsing Том 7 by Author "Кирчів, Маркіян-Любарт"

Now showing 1 - 1 of 1
  • Thumbnail Image
    Item
    Локалізація топографічних об'єктів на рукописному плані-схемі Львова 1686 року
    (2024) Долинська, Мар'яна; Кирчів, Маркіян-Любарт
    У студіях з історичної топографії та історичної географії поряд із традиційними для історика писемними джерелами рівноцінним джерелом виступають картографічні матеріали. Унікальною і цінною пам’яткою для вивчення адміністративно-топографічного устрою Галицького передмістя Львова магдебурзького періоду є рукописна карта-схема північної частини цього передмістя, датована 1686 р., накреслена олівцем із чорнильними написами і помітками на паперовому аркуші без заголовка або назви. Порівняння рукописної схеми з також унікальним, нестандартним фіскальним документом — реєстром шосового податку від 1607 р., укладеним під керівництвом чи за авторством львівського урядника Станіслава Ансеріна, — дає змогу локалізувати або уточнити розташування всіх топографічних об’єктів, нанесених на мапу. Це стосується ліній пробігання комунікацій: вулиць "від костелу бернардинів", Широкої, Гончарської, "вулиці Слюсарської і Котлярської", Пальчиковської, "вулички до Вороблячого млину", Соколівської, Волоського гостинця, Волоського мосту, Волоської рогачки. Чітко зображено протікання водних артерій: основного (старого) і штучного русел ріки Полтви, основного русла її притоки, названої в картографічному документі Серетом, а також Канонічого і Вороблячого млинів. Позначено місця розташування церкви Богоявлення з цвинтарем (подвір’ям), школою, шпиталем і домогосподарствами братчиків Богоявленського передміського братства. Унікальним є відтворення окремих шанців і валів четвертої лінії фортифікацій Яна Бернса та муру новозбудованого монастиря кармелітів черевичкових. Крім прикладних уточнень щодо мікротопографії північної частини Галицького передмістя Львова, аналіз рукописної мапи 1686 р. і її порівняння з шосом 1607 р. дає змогу висновувати і більш узагальнювальні позиції, зокрема щодо ранньомодерного дуального сприйняття поняття «вулиці» як лінійного або полігонального утворення, а також пояснення вживаних у тогочасних документах форм "передня вулиця" і "тильна вулиця". Спостереження над композицією мапи-схеми схиляє до версії, що її виконали на замовлення Богоявленського братства, церква якого становила для братчиків ментальний центр світу.