Том 16

Permanent URI for this collection

https://ekmair.ukma.edu.ua/handle/123456789/38967

Browse

Browsing Том 16 by Author "Козловський, Віктор"

Now showing 1 - 1 of 1
  • Thumbnail Image
    Item
    Концептуальна еволюція герменевтики: від екзегетики до філософської герменевтики і деконструкції. Стаття перша. Від екзегетики до герменевтики німецьких романтиків
    (Національний університет "Києво-Могилянська академія", 2025) Козловський, Віктор
    Наше дослідження концептуальної еволюції герменевтики передбачає підготовку кількох статей. Перша стаття розпочинається з аналізу формування герменевтики в античному світі, зокрема як екзегези сакральних текстів, особливо Біблії. У цьому контексті підкреслюємо значення екзегетичних прийомів, які застосовував давньоєврейський богослов, філософ Філон Александрійський. Акцентовано увагу на філологічних, граматичних і критичних студіях учених Александрійської бібліотеки (ІІІ ст. до н. е. — ІІІ ст. н. е.), де особливе значення мали граматичні студії Аполлонія Дискола. Всі ці дослідження певним чином вплинули на подальший розвиток європейської філології, граматики і герменевтики. Зазначено, що перший період герменевтики можна позначити як "екзегетику сакральних текстів", водночас, античні вчені займаються філологічними та критичними студіями античної літератури (особливо гомерівського епосу), дослідження мови, її граматичної структури. Здобутки цього періоду зберегли свій вплив на середньовічну та подальшу екзегетику Біблії, інших текстів. Наступним, яскраво вираженим, етапом формування герменевтики є доба романтизму. У статті досліджено здобутки німецьких романтиків, які, як відомо, приділяли особливу увагу національним витокам мистецтва, вивченню національного фольклору, середньовічної міфології і культури. Саме це спонукало німецьких романтиків до пошуків надійних герменевтичних прийомів і методів дослідження та перекладів середньовічних текстів, давньої німецької міфології. У цьому контексті проаналізовано герменевтичні студії Аста, Шляєрмахера, Шлеґеля та Шеллінґа, з’ясовано як схожість, так і відмінності їхніх герменевтичних підходів. Акцентовано некласичні мотиви інтерпретації мистецтва у філософії Шеллінґа. Привернуто увагу до досліджень давньої німецької міфології Якоба Ґрімма, його герменевтичних прийомів тлумачення давніх міфів і легенд. Підкреслено залежність музичної творчості Ріхарда Ваґнера, зокрема оперного циклу "Перстень Нібелунга", від давньонімецьких міфологічних сюжетів і героїв, водночас зазначено, що ці сюжети зазнали певної інтерпретації, а то й перероблення, з позиції критики сучасного світу. Зроблено висновок, що в романтичних колах сформувалась "філологічно-естетична герменевтика".