У статті розглянуто реальний і трансцендентний світи та їхню роль в оповіданні про заснування Успенської церкви. Значну увагу приділено мотиву чуда та його зв’язку з позатекстовою дійсністю як ідеологічного обґрунтування потреби збереження Києвом початкової політичної функції. Також досліджено присутність трансцендентного в інтертекстуальних сюжетах (біблійні алюзії) і на рівні ідей (присутність Богородиці в Києві). Цікавить автора і проблема архітектурного дискурсу як наслідок впливу трансцендентного на реальне.