Кафедра міждисциплінарної освіти
Permanent URI for this collection
Browse
Browsing Кафедра міждисциплінарної освіти by Author "Кравчук, Наталія"
Now showing 1 - 4 of 4
Results Per Page
Sort Options
Item Вплив глобальних трендів на формування геостратегії конкурентоспроможності держави(2024) Кравчук, НаталіяДослідження впливу глобальних трендів на формування геостратегії конкурентоспроможності держави є важливим контекстом розуміння сучасних проблем глобального розвитку й актуальною проблематикою для міждисциплінарного дискурсу. Застосовуючи інтегрований підхід до дослідження цих аспектів глобального розвитку, можна краще зрозуміти взаємозв’язок між геополітикою, глобальними трендами та конкурентоспроможністю держави в геоекономічному просторі. У статті обґрунтовано вплив глобальних трендів на геостратегічне позиціонування держав у геоекономічному просторі, окреслено методологічні засади формування геостратегії конкурентоспроможності держави в глобальному просторі з урахуванням її геостратегічної локації та стратегічної зони присутності. Запропоновано під геостратегією конкурентоспроможності розуміти комплекс стратегічних заходів, спрямованих на визначення і забезпечення конкурентних переваг держави чи регіону в умовах поточної глобальної кон’юнктури та глобальних викликів і трендів. Виокремлено такі основні етапи розроблення геостратегії конкурентоспроможності держави: аналіз глобальних трендів; визначення геостратегічної локації держави та її стратегічної зони присутності в глобальному просторі; вибір стратегій; розроблення плану дій і використання ресурсів; моніторинг та оцінювання стратегій. Аргументовано, що розроблення геостратегії конкурентоспроможності передбачає визначення найкращих способів досягнення геостратегічних цілей держави, оцінювання загроз і можливостей, а також стратегічних векторів розвитку держави з урахуванням наявних ресурсів та обмежень. За результатами аналізу глобального ландшафту ризиків і карти взаємозв’язків між ними окреслено глобальні тренди, що створюють серйозні виклики для глобального розвитку загалом та значною мірою впливають на конкурентоспроможність держав в умовах «великого перезавантаження» в переважній більшості з них. На основі адаптованого варіанта матриці «Маккінсі» (McKinsey) побудовано матрицю геостратегічного позиціонування держав у геоекономічному просторі. На цій методологічній основі окреслено сценарії геостратегій конкурентоспроможності для різних держав у глобальному просторі з урахуванням їхньої геостратегічної локації (поточної позиції) та стратегічної зони присутності (геостратегічних пріоритетів). Виокремлено такі 3 основні стратегічні зони присутності держав у глобальному просторі: зона розвитку, зона адаптації та зона стиснення присутності – і запропоновано сценарний підхід до формування геостратегії конкурентоспроможності держави в геоекономічному просторі.Item Дипломатія збалансованих рішень: використання BSC у моделі економічної дипломатії України(Національний університет "Києво-Могилянська академія", 2025) Кравчук, Наталія; Хоманець, ВолодимирМатеріали доповіді учасників міжнародної науково-практичної конференції "Міждисциплінарні експертизи для відновлення і розвитку України", яка відбулася у м. Київ 5 червня 2025 року.Item Публічна дипломатія як стратегічний імператив зміцнення конкурентоспроможності держави в умовах трансформації світового порядку(2025) Кравчук, Наталія; Луцишин, Олег; Андрощук, ДавидДослідження ролі публічної дипломатії як інструменту "м’якої сили" в зовнішній політиці держави та стратегічного імперативу зміцнення її конкурентоспроможності є актуальним з огляду на виклики сучасного глобального розвитку та в контексті векторів трансформації світового порядку. Застосовуючи інтегрований підхід до дослідження окреслених аспектів, можна краще зрозуміти взаємозв’язок між зовнішньополітичними пріоритетами і глобальною конкурентоспроможністю держави в умовах зміни сучасного світопорядку. У статті розкрито концептуальну роль публічної дипломатії як інструменту "м’якої сили" на відміну від методів жорсткого тиску чи економічного впливу; обґрунтовано її вплив на зміцнення конкурентоспроможності держав у глобальному просторі. Аргументовано, що "м’яка сила" особливо важлива для країн, які прагнуть утвердити свої конкурентні позиції в нових геополітичних реаліях, визначити своє місце в сучасній глобальній архітектурі та долати виклики на шляху їхнього стратегічного розвитку. Показано, що в сучасному світі, де інформаційні війни, геополітичні конфлікти та багатополярність змінюють структуру світового порядку, публічна дипломатія перетворилася на стратегічний імператив, що визначає здатність держав відповідати на глобальні виклики та формувати сприятливе середовище для досягнення стратегічних цілей і конкурентних переваг. На основі аналізу рейтингу Global Soft Power Index і глобального «контекстуального фону» окреслено сильні сторони й ризики, що знижують рівень довіри та прихильності до "американського бренду" і до США як глобального конкурентоспроможного лідера. Водночас показано, що в умовах повномасштабної збройної агресії Росії "м’яка сила" і публічна дипломатія України виконують одночасно три функції в сучасному глобальному просторі – інформаційну, мобілізаційну та формотвірну. Доведено, що публічна дипломатія як інструмент «м’якої сили» є критично важливою для збереження довіри міжнародної спільноти і формування сильного позитивного іміджу України, зміцнення її конкурентоспроможності та лідерських позицій щодо гарантування безпеки. Аргументовано, що публічна дипломатія може стати стратегічним імперативом повоєнного відновлення України, забезпечуючи комунікаційну платформу для залучення інвестицій у відбудову інфраструктури, розвиток економіки та впровадження інноваційних проєктів.Item Формування нової фінансової архітектури в умовах цифровізації глобальної економіки і трансформації світового порядку(2025) Кравчук, Наталія; Луцишин, ОлегВступ. На початку ХХІ ст. глобальна економіка зазнає багатовимірної трансформації, у межах якої технологічні інновації нашаровуються на геополітичні зрушення світового порядку. Розриви у глобальних ланцюгах доданої вартості, посилення геоекономічної фрагментації та кумуляція полікриз (безпекових, енергетичних, кліматичних, макрофінансових і кібернетичних) виявили межі Бреттон-Вудської конструкції міжнародних фінансів та дієздатності класичних інститутів глобального управління. Водночас стрімка цифровізація, зокрема розвиток цифрових валют центральних банків (CBDC), децентралізованих фінансових платформ (DeFi), відкритого банкінгу, токенізації активів та алгоритмічного нагляду (RegTech/SupTech), змінює механізм створення й перерозподілу фінансової вартості, підриваючи усталені моделі фінансового суверенітету, міжнародної ліквідності та довіри до резервних валют. У підсумку формується нова фінансова архітектура, що спирається на управління даними як стратегічним активом, інтероперабельність цифрових інфраструктур, актуалізуючи водночас виклики кіберстійкості, регуляторного арбітражу та екстериторіальності комплаєнсу. Мета – обґрунтувати системні детермінанти формування нової фінансової архітектури в умовах цифровізації глобальної економіки і трансформації світового порядку, визначити напрями адаптації України до нових геоекономічних і геополітичних реалій. Результати. Спираючись на міждисциплінарну методологію і поєднуючи порівняльно-інституційний, системний та сценарний підходи, уточнено поняття "нова фінансова архітектура", ідентифіковано ключові драйвери її формування (технологічні, інституційні, безпекові, геоекономічні) та запропоновано стратегічні орієнтири державної політики. Окрему увагу приділено Україні як кейсу відкритої економіки в умовах війни та євроінтеграційного курсу. Проведено сценарний аналіз (інерційний vs. форсований) і обґрунтовано доцільність форсованого курсу, що передбачає цифровізацію фінансів, розвиток кіберфінансової індустрії та цифрової інфраструктури. Показано, як прискорена модернізація регулювання та інтеграція до європейського й глобального фінансового простору можуть зменшити уразливість, підвищити макроекономічну стійкість і посилити фінансовий суверенітет у новій конфігурації світового порядку. Висновки. Цифровізація глобальної економіки і трансформація світового порядку зумовлюють неминучий перехід до інклюзивної, технологічно сумісної та стійкої фінансової архітектури. Для України це можливість зміцнити макроекономічну стійкість і фінансовий суверенітет через інвестиції у дані та інфраструктуру, модернізацію регулювання, підвищення кіберстійкості та поглиблення інтеграції з європейським і глобальним фінансовим простором.