Abstract:
Сучасна парадигма визначення сутності та факторів глобальної конкурентоздатності країни методологічно прямо пов'язана з новою категорією «знаннєва економіка», яка була введена в науковий обіг в англомовному оригіналі: «knowledge based ekonomy». Тільки після певного періоду осмислення змісту її почали також представляти за скороченою формою: «knowledge ekonomy». Ця лінгвістична історія засвідчує усвідомлене намагання точно передати концептуальний зміст. Доцільність і актуальність такої філологічної ретельності знайшли підтвердження і в Україні, де більшість фахівців цю категорію подають як «економіка знань». У такому перекладі багато хто сприймає цю категорію як галузеве явище подібно до економіки промисловості, сільського господарства, транспорту тощо. Проте цей переклад дезорієнтує, бо головним концептуальним змістом даної категорії є позиціонування ресурсу знань як головного фактора економічного зростання країни. Методологічним ядром цієї категорії виступають не характеристики функціонування окремих галузей, пов'язаних з виробництвом знань у різноманітних проявах, а кінцевий синергетичний результат — комерціалізація знань для забезпечення сталого економічного розвитку. Для України зазначений «нюанс» є критичним, бо маємо значний розрив між здобутками окремих галузей знань і рівнем добробуту країни в цілому. Тому більш правильно перекладати канонічний термін «knowledge based ekonomy» як «знаннєва економіка», а не «економіка знань». Подальший аналіз надасть додаткових аргументів на користь такого представлення термінології.
