Київська школа політичної економії як об'єкт наукових досліджень
Loading...
Date
2022
Authors
Курбет, Олександра
Journal Title
Journal ISSN
Volume Title
Publisher
Abstract
Метою статті є історико-економічний аналіз представлення Київської школи політичної економії та виокремлення підходів до визначення цієї спільноти київських економістів у сучасній науковій літературі. Аналіз показав, що в радянські часи науковий спадок цієї спільноти вчених мав критичний характер, а саму школу визначали як буржуазну. Наприкінці ХХ ст. дослідники почали проявляти креативне сприйняття наукового доробку економістів другої половини ХІХ – початку ХХ ст., зокрема й доробку київських учених, зросла кількість досліджень історико-економічного спрямування та урізноманітнилася їхня проблематика. На основі комплексного аналізу сучасної наукової літератури здійснено систематизацію підходів до вивчення Київської школи, виокремлено правовий, фінансовий, управлінський та політекономічний підходи. Відповідно до цих підходів учені досліджують: Київську університетську школу поліцейського права, Київську школу фінансового права, Київську фінансову школу, школу української управлінської наукової думки, Київську психологічну школу політичної економії, Київську економічну школу, Київську школу в політичній економії тощо. Найпоширенішим є політекономічний підхід, у межах якого вчені досліджують методологію та наукові здобутки Київської школи та окремих її представників на ниві економічних досліджень. Акцентовано на тому, що така різноманітність підходів породжена багатоаспектністю наукового доробку представників Київської школи, яка надає поживу для досліджень сучасним фахівцям різних галузей економічного та юридичного спрямування. Авторка зробила висновок про те, що намагання звести спільноту київських учених в одну наукову школу, акцентуючи лише на одному напрямі досліджень, буде штучним, адже відсікатиме інші напрями, які не задовольнятимуть обрану ознаку.
The main purpose of this paper was the historical and economic analysis of the Kyiv School of Political Economy representation in the modern scientific literature and the systematization of approaches to determining this community of Kyiv economists. Analysis showed that in the Soviet period the scientific heritage of this community of scholars had been critical, and the school itself had been defined as bourgeois. At the end of the 20th century researchers began to show a creative perception of scientific achievements of the 19th – early 20th century economists, including Kyiv scholars’ achievements. The number of historical and economic studies were increased and the issues diversified. The author of this paper systematized approaches to studying the Kyiv School based on the complex analysis of modern scientific literature. These approaches are legal, financial, managerial and political-economic. Within these approaches, researchers study Kyiv University School of Police Law, Kyiv School of Financial Law, Kyiv Financial School, School of Ukrainian Management Scientific Thought, Kyiv Psychological School of Political Economy, Kyiv School of Economics, Kyiv School of Political Economy, etc. The most common one is the political-economic approach, within which researchers study the methodology and scientific achievements of the Kyiv school and some of its representatives in the field of economic research. The author emphasized that such a variety of different approaches is generated by the multifaceted Kyiv School’ scientific achievements that give food for research to modern specialists in various fields of economics and law. It was concluded that an attempt to reduce the community of Kyiv scholars to one scientific school, focusing on the only research area, would be artificial as it would cut off other areas that don’t meet the requirements of the chosen peculiarity.
The main purpose of this paper was the historical and economic analysis of the Kyiv School of Political Economy representation in the modern scientific literature and the systematization of approaches to determining this community of Kyiv economists. Analysis showed that in the Soviet period the scientific heritage of this community of scholars had been critical, and the school itself had been defined as bourgeois. At the end of the 20th century researchers began to show a creative perception of scientific achievements of the 19th – early 20th century economists, including Kyiv scholars’ achievements. The number of historical and economic studies were increased and the issues diversified. The author of this paper systematized approaches to studying the Kyiv School based on the complex analysis of modern scientific literature. These approaches are legal, financial, managerial and political-economic. Within these approaches, researchers study Kyiv University School of Police Law, Kyiv School of Financial Law, Kyiv Financial School, School of Ukrainian Management Scientific Thought, Kyiv Psychological School of Political Economy, Kyiv School of Economics, Kyiv School of Political Economy, etc. The most common one is the political-economic approach, within which researchers study the methodology and scientific achievements of the Kyiv school and some of its representatives in the field of economic research. The author emphasized that such a variety of different approaches is generated by the multifaceted Kyiv School’ scientific achievements that give food for research to modern specialists in various fields of economics and law. It was concluded that an attempt to reduce the community of Kyiv scholars to one scientific school, focusing on the only research area, would be artificial as it would cut off other areas that don’t meet the requirements of the chosen peculiarity.
Description
Keywords
Київська школа політичної економії, наукова школа, історія економічної думки, історіографія, стаття, Kyiv School of Political Economy, scientific school, history of economic thought, historiography
Citation
Курбет О. П. Київська школа політичної економії як об'єкт наукових досліджень / Курбет О. П. // Наукові записки НаУКМА. Економічні науки. - 2022. - Т. 7, вип. 1. - C. 61-67. - https://doi.org/10.18523/2519-4739.2022.7.1.61-67