Стаття присвячена дослідженню історичних передумов та
інституційних детермінант ґенези парадигми сталого розвитку, а
також аналізу основних концепцій та наукових ідей, що сформували концептуальну платформу та ідейну конструкцію парадигми, зокрема таких: ковбойської економіки, заповненого світу, меж
зростання, екологічної економіки, органічного розвитку.
Формування базових принципів та цільових орієнтирів цієї парадигми має тривалу історію і відбувається під впливом еволюції
етичних норм, цілей економічного розвитку та практик суспільної
взаємодії.
Системне дослідження проблеми оцінки глобальних результатів економічних процесів розпочалося на початку 1970-х років,
що було простимульовано, з одного боку, розгортанням системних економічних, політичних та суспільних криз, а з іншого, – розробленням нового наукового інструментарію дослідження проблеми – глобального моделювання. Концептуальну платформу
та ідейну конструкцію парадигми сталого розвитку, що ґрунтується на принципах збалансованості економічних, соціальних та
екологічних цілей суспільства, було сформовано науковцями - членами Римського клубу. Основними інституційними формами
реалізації сталого розвитку, які мають впроваджуватися за підтримки міжнародних структур та національних урядів як на рівні
індивідуального споживання, так і на рівні національної економіки,
мають стати циркулярна модель економіки, технологічна модернізація виробничих процесів, що дозволяють мінімізувати витрати і втрати ресурсів, та система корпоративної соціальної відповідальності.
Дослідження ґенези парадигми сталого розвитку є важливим
для глибинного розуміння її візії та місії, а також для визначення
релевантних практичних механізмів досягнення цілей сталого
розвитку.
The article is devoted to the study of historical preconditions and
institutional determinants of the genesis of the paradigm of sustainable
development, as well as the analysis of basic concepts and scientific
ideas that formed the conceptual platform and ideological construction of
the paradigm, including Cowboy economics, Full World, The Limits to
Growth, Green economy, Organic development.
The shaping of basic principles and targets of this paradigm has a
long history that is forming by the evolution of ethical norms, goals of
economic development, and practices of social interaction.
Systematic research on the problem of assessing the global results
of economic development began in the early 1970s, which was stimulated on the one hand by the development of systemic economic, political,
and social crises, and on the other by the development of new scientific
tool – global modeling. The conceptual platform and ideological construction of the paradigm of sustainable development, based on the
principles of balancing economic, social and environmental goals of society, was formed by members of the Club of Rome. The leading institutional forms of sustainable development, which should be implemented
with the support of international structures and national governments
both at the level of individual consumption and at the level of the national economy, should be circular economy, technological modernization of
production processes to minimize costs and resource losses and the
system of corporate social responsibility.
The study of the genesis of the scientific paradigm of sustainable
development is important for an in-depth understanding of its vision and
mission, as well as for determining the relevant practical mechanisms for
achieving the goals of sustainable development.
