Структурні характеристики народжуваності, їх взаємозв’язки та демографічні фактори динаміки

Loading...
Thumbnail Image
Date
2019
Authors
Курило, Ірина
Journal Title
Journal ISSN
Volume Title
Publisher
Abstract
Мета роботи полягала у комплексному вивченні низки структурних характеристик народжуваності, співвідношень і взаємозв’язків між ними, та у встановленні специфіки впливу деяких демографічних факторів (зокрема, смертності й тривалості життя) на структуру народжуваності в Україні та інших європейських країнах. Виявлено основні тенденції новітніх змін у структурі народжуваності та показано, що найвагоміший внесок у динаміку чисельності народжень в Україні у поточному сторіччі внесли: народжені в матерів віком від 25 до 35 років; діти другої та третьої черговостей народження; народжені в зареєстрованому шлюбі. Установлено зниження рівня правосторонньої асиметрії та формування менш концентрованого розподілу вікової функції народжуваності в нашій країні, що характерно для "постарішання материнства" у процесі Другого демографічного переходу. В довготривалій ретроспективі сповільнення темпів формування сім’ї та дітонародження в Україні й інших пострадянських європейських державах розпочалося значно пізніше, ніж у розвинутих європейських країнах. Вплив сімейної політики та певних екстраординарних подій в Україні віддзеркалився в змінах співвідношень між календарним сумарним коефіцієнтом народжуваності та такими її структурними характеристиками як середня черговість народження й середній вік матері при народженні дитини. З використанням різних методичних підходів до аналізу конвергенції / дивергенції на статистичних даних за період із другої половини ХХ ст. за сукупністю тридцяти трьох європейських країн установлено, що середній вік матері при народженні в цілому в європейському просторі виявляє тенденцію до конвергенції (середньорічна швидкість останньої оцінюється в 2,5 %). Однак середньозважена різниця середнього віку матері в Україні й решті досліджених країн ще залишається значною, у перспективі трансформація вікового профілю народжуваності в напрямі «постарішання материнства» в нашій країні триватиме. Обґрунтовано, що в сучасних умовах однією з важливих демографічних детермінант "постарішання материнства" стає подовження середньої тривалості життя. На матеріалах європейських країн за 1960–2015 рр. здійснено спробу статистичної оцінки взаємозв’язку між середньою тривалістю життя для жінок та середнім віком матері при народженні дитини (з певним часовим лагом). За її результатами виявлено істотність відповідного зв’язку в часовому проміжку від 1997 до 2015 рр.
The paper is aimed at studying fertility structure indicators and links between them as well as defining the impact of demographic factors on the fertility structure in Ukraine and other European countries. The key trends in the recent changes of fertility structure are described. It is established that the most serious impact on the dynamics of number of births in Ukraine in the current century were due to: births to mothers aged 25 to 35; second and third births; births in marriage. A decrease of the level of right-side skewness is identified, and it is established that the distribution of the age function of birth rates has become less concentrated in Ukraine, which is typical for "motherhood ageing" during the Second Demographic Transition.In the long-term retrospective, the slowdown of family formation and childbearing in Ukraine and other post-Soviet European countries developed much later than in Western European countries. The family policies and certain extraordinary events in Ukraine influenced changes in ratios between the overall fertility rate and such indicators as the mean birth order and the mean age at birth.Using various methodological approaches to the analysis of convergence/divergence for the statistical data for the period since the 2nd half of the 20th century for thirty three European countries, it is determined that the mean age at birth in the European region for this period demonstrates a tendency to converge (the average speed of convergence is 2.5 %). However, the average weighted difference in the mean age of the mother at birth in Ukraine and other studied countries still remains significant; the “motherhood ageing” in Ukraine will be progressing in the future.It is confirmed that nowadays one of the major demographic factors of "ageing motherhood" is the increase of life expectancy. Based on the information for European countries for 1960–2015 period, an attempt to estimate the relations between the life expectancy for women and the mean age at birth (with the certain time lag) is made. The analysis showed that the link is statistically significant for the period between 1997 and 2015.
Цель работы заключалась в комплексном изучении ряда структурных характеристик рождаемости, соотношений и взаимосвязей между ними и в установлении специфики влияния отдельных демографических факторов (в частности, смертности и продолжительности жизни) на структуру рождаемости в Украине и других европейских странах. Выявлены основные тенденции новейших изменений в структуре рождаемости и показано, что наиболее весомый вклад в динамику численности рождений в Украине в текущем столетии внесли: рожденные у матерей в возрасте от 25 до 35 лет; дети второй и третьей очередности рождения; рожденные в зарегистрированном браке. Установлено снижение уровня правосторонней асимметрии и формирование менее концентрированного распределения возрастной функции рождаемости в нашей стране, что характерно для «постарения материнства» в процессе Второго демографического перехода. В долгосрочной ретроспективе замедление темпов формирования семьи и деторождения в Украине и других постсоветских европейских государствах началось значительно позже, чем в развитых европейских странах.Влияние семейной политики и определенных экстраординарных событий в Украине отобразилось в изменениях соотношений между календарным суммарным коэффициентом рождаемости и такими ее структурными характеристиками как средняя очередность рождения и средний возраст матери при рождении ребенка. С использованием различных методических подходов к анализу конвергенции / дивергенции на статистических данных за период со второй половины ХХ века по совокупности тридцати трех европейских стран установлено, что средний возраст матери при рождении в целом в европейском пространстве обнаруживает тенденцию к конвергенции (среднегодовая скорость которой оценивается в 2,5 %). Однако средневзвешенная разница среднего возраста матери в Украине и остальных исследованных странах еще остается значительной, в перспективе трансформация возрастного профиля рождаемости в направлении "постарения материнства" в нашей стране будет продолжаться. Обосновано, что в современных условиях одной из важных демографических детерминант "постарения материнства" становится увеличение продолжительности жизни. На материалах европейских стран за 1960–2015 гг. предпринята попытка статистической оценки взаимосвязи между средней продолжительностью жизни для женщин и средним возрастом матери при рождении ребенка (с определенным временным лагом). По ее результатам выявлено существенность соответствующей связи во временном промежутке с 1997 до 2015 гг.
Description
Keywords
народжуваність, структура народжуваності, середня черговість народження, середній вік матері при народженні дитини, демографічні детермінанти рівня й структури народжуваності, середня тривалість життя, конвергенція / дивергенція структурних параметрів народжуваності, стаття, fertility, fertility structure, mean birth order, mean age at birth, demographic determinants of fertility and of its structure, life expectancy, convergence and divergence of structural fertility parameters, рождаемость, структура рождаемости, средняя очередность рождения, средний возраст матери при рождении ребенка, демографические детерминанты уровня и структуры рождаемости, средняя продолжительность жизни, конвергенция / дивергенция структурных параметров рождаемости
Citation
Курило І. О. Структурні характеристики народжуваності, їх взаємозв’язки та демографічні фактори динаміки / І. О. Курило // Демографія та соціальна економіка. - 2019. - № 1. - С. 11-25.