Європейські цінності: інтелектуальний простір цивілізаційного діалогу
Loading...
Date
2018
Authors
Артьомова, Тетяна
Journal Title
Journal ISSN
Volume Title
Publisher
Abstract
Розкрито, що європейська культура історично звернена до людства. Результати високих філософських досліджень, піонерні досягнення науки, шедеври мистецтва і літератури, технологічні новації європейського класу незмінно ставали надбанням усього людства. Для країн і народів пострадянського простору європейські культурні цінності мають особливе значення. Але в епоху глобальних ринкових трансформацій традиційні концепти європейської культурної спадщини потребують переосмислення. Показано, що в загальному цивілізаційному багажі непересічну цінність має накопичене соціумом наукове знання. Важливість фундаментального наукового знання як суспільного блага була усвідомлена в античності. Феномен історичного діалогу між представниками кращих умів античності і середньовіччя заклав передумови для становлення класичної європейської філософії і науки нового часу. З дорогоцінного інтелектуального сплаву "християнського аристотелізму" були викувані також і ті інститути громадянського суспільства, які донині становлять предмет гордості європейських народів і взірці для наслідування в усьому світі. При цьому, однак, в основу нового розуміння закономірностей і облаштування суспільного життя були закладені історично сформовані суперечності і парадокси фундаментального наукового знання. Виявлено, що пострадянські країни освоювали плоди європейської цивілізаційної спадщини спільно і поступово. В умовах ринкової трансформації економіки проблема формування ефективних інститутів розвитку виявляється критично важливою для нормальної адаптації цих країн до глобальних викликів. Втім запозичення цивілізаційного досвіду має бути розумно мудрим. Воно повинно спиратися на адекватні методологічні основи, враховувати інверсійний характер розвитку інтелектуальної сфери та господарської життєдіяльності загалом.
It is revealed that European culture has been historically oriented to humanity. The results of high philosophical studies, pioneering achievements of science, masterpieces of art and literature, technological innovations of the European class invariably became the property of all mankind. For the countries and peoples of the post-Soviet space, European cultural values are of particular importance. But in the era of global market oriented transformations, the traditional concepts of the European cultural heritage need to be reconsidered. The author shows that, in the general civilization heritage, the scientific knowledge accumulated by the society is of remarkable value. The importance of fundamental scientific knowledge as a public good was understood in antiquity. The phenomenon of historical dialogue between representatives of the best minds of antiquity and the Middle Ages laid the foundation for the formation of classical European philosophy and science of modern times. It is from the precious intellectual alloy of "Christian Aristotelianism", that those civil society institutions that until now constitute the subject of pride of European nations and models for imitation throughout the world were forged. At the same time, however, the basis for a new understanding of the laws and arrangement of public life involves the historically formed contradictions and paradoxes of fundamental scientific knowledge. It was discovered that post-Soviet countries have been mastering the fruits of the European civilizational heritage jointly and gradually. In the course of the market oriented transformation of the economy, the problem of the formation of effective development institutions is critical for the normal adaptation of these countries to global challenges. However, the civilizational experiences should be borrowed in a prudent manner. The process should be based on adequate methodological foundations, and take into account the overall inversive character of the development of the intellectual sphere and economic life in general.
It is revealed that European culture has been historically oriented to humanity. The results of high philosophical studies, pioneering achievements of science, masterpieces of art and literature, technological innovations of the European class invariably became the property of all mankind. For the countries and peoples of the post-Soviet space, European cultural values are of particular importance. But in the era of global market oriented transformations, the traditional concepts of the European cultural heritage need to be reconsidered. The author shows that, in the general civilization heritage, the scientific knowledge accumulated by the society is of remarkable value. The importance of fundamental scientific knowledge as a public good was understood in antiquity. The phenomenon of historical dialogue between representatives of the best minds of antiquity and the Middle Ages laid the foundation for the formation of classical European philosophy and science of modern times. It is from the precious intellectual alloy of "Christian Aristotelianism", that those civil society institutions that until now constitute the subject of pride of European nations and models for imitation throughout the world were forged. At the same time, however, the basis for a new understanding of the laws and arrangement of public life involves the historically formed contradictions and paradoxes of fundamental scientific knowledge. It was discovered that post-Soviet countries have been mastering the fruits of the European civilizational heritage jointly and gradually. In the course of the market oriented transformation of the economy, the problem of the formation of effective development institutions is critical for the normal adaptation of these countries to global challenges. However, the civilizational experiences should be borrowed in a prudent manner. The process should be based on adequate methodological foundations, and take into account the overall inversive character of the development of the intellectual sphere and economic life in general.
Description
Keywords
історична культурна спадщина, фундаментальне наукове знання як суспільне благо, інверсійний характер глобальних суспільних трансформацій, інтелектуальний діалог, європейські цивілізаційні цінності, стаття, historical cultural heritage, fundamental scientific knowledge as a public good, inversion character of global social transformations, intellectual dialogue, European civilizational values
Citation
Артьомова Т. І. Європейські цінності: інтелектуальний простір цивілізаційного діалогу / Артьомова Т. І. // Економічна теорія. - 2018. - № 3. - С. 5-28.