Фройдівський і лаканівський психоаналіз став ключовим елементом першої академічної кінотеорії
(так званої апаратної теорії), розвиненої Ж.-Л. Бодрі, К. Метцом, Л. Малві. її новаторство полягає
в теоретизації таких аспектів, як кінематографічний контакт, позиціонування суб'єкта і бажання.
У даній статті ці поняття розглядаються у контексті їхньої критики з боку когнітивної теорії.
Freudian and Lac ani an Psychoanalysis became the key element of the first academic film theory (so called
Apparatus theory), developed by J.-L. Baudry, Ch. Metz and L. Mulvey. Its novelty lies in theorizing such aspects
as cinematic contact, positioning of subject, and desire. The work deals with these notions in the context of the
cognitive theory s critics.
