Кафедра української мови
Permanent URI for this collection
Browse
Recent Submissions
Item Favorite Letter: Shifts in Language Ideologies as Reflections of Overcoming Postcolonial Ambivalence in Wartime(2025) Kobchenko, NataliaBackground. Russia’s full-scale invasion of Ukraine, besides all traumatic consequences for Ukrainian society, has led to fundamental shifts in self-awareness and self-identification of Ukrainians, and these shifts have been reflected in language ideologies. In addition to explicit changes regarding the switching of a significant percentage of Russophone Ukrainians to the Ukrainian language, there have also been profound changes concerning rethinking the role of language in constructing identity and preserving statehood. Contribution to the research field. This study serves as a case analysis examining the development of language ideologies within a postcolonial society through their expression in various textual and visual representations of a single symbol— the letter "ї", which has emerged as a symbol of the Ukrainian language and a marker of its distinctiveness. The importance and originality of this study lie in the fact that it helps us to understand the cultural and psychological shifts in society during the period of a unique historical experience: from the formal liberation from colonial dependence to the time of armed resistance to recolonization. Purpose. This study aims to analyze language ideologies of Ukrainians represented by the letter "ї" from 1991 to the present day and find out how they reflect different modes of thinking regarding colonial experience, its realization and overcoming. Methods. The research methodology is based on the theoretical framework of such interdisciplinary fields as postcolonial studies, language ideology, and critical discourse analysis. Taking into account the diversity of empirical material, in addition, certain insights of graphic linguistics, studies of linguistic landscape, and geosemiotics have been added to the research tools. Results. Until February 24, 2022, the language ideologies of Ukrainian society represented by the letter "ї" reflected a state of postcolonial ambivalence. The language ideologies of uniqueness, attitude towards the language as a national treasure, and sacralization conveyed an anticolonial mode of thinking, as they were aimed at denying Soviet narratives about inferiority, provincialism, and the unprestigious status of the Ukrainian language. Meanwhile, the ideology of femininity expressed the colonial way of thinking directly as it embodied a view of oneself from the colonizer’s perspective. The language ideologies of weakness and endangerment as a legacy of being under the control of the Russian Empire and the Soviet Union were triggered by the strong position of the Russian language in the public space. After February 24, 2022, the language ideologies of femininity, weakness, and endangerment represented by the letter "ї" have been displaced by ideologies of masculinity, strength, and resistance, broadcasting anticolonial thinking. At the same time, certain tendencies testify to the decolonization of thinking as well: 1) the attitude towards language as a national treasure (a feature of postcolonial societies) has changed to a pragmatic attitude (as a means of communication); 2) the ideology of uniqueness has not been based on the opposition to the Russian language but instead realized in a global context, which evidences a departure from the cognitive dichotomy "colonizer – colonized"; 3) the role of the Ukrainian language in constructing identity and maintaining sovereignty has transited from symbolic to practical. Discussion. In Ukraine, the process of overcoming colonialism and coloniality unfolds in a non-linear way. After formal liberation from political dependence in 1991, the period of postcolonial ambivalence, which is inherent in the coexistence of anticolonial and colonial modes of thinking, occurred. After Russia’s full-scale invasion, the process of decolonization was activated, which coincides with anticolonial resistance that is reflected in thinking as well, in particular in the transformation of linguistic ideologies.Item The Significance of the Unsaid in the Dictionary: Lexicographical Evidence of the Status of Ukrainians in the Soviet Union(2025) Yasakova, NataliiaBackground. The eleven-volume "Dictionary of the Ukrainian Language", published in the Soviet Union, avoided mentioning certain words and meanings. Given the socio-political circumstances under which it was created, and the history of Soviet interference in the publication of Ukrainian dictionaries, the omission of certain words and phrases is to be considered in the context of the implementation of state policy towards Ukrainians as one of the USSR nations. A vivid example is the practice of lexicographical processing of names that reveal the fight of Ukrainians for their political independence. Сontribution to the research field. The novelty of this research lies in the fact that, using nouns denoting persons as an example, it discloses the practice of silencing in the Soviet dictionary of certain words intended to strengthen the influence of the authorities, and construct a Ukrainian identity which was suitable for the Russian-Soviet empire. Purpose. The aim of the article from the perspective of post-colonial linguistics is to highlight the causes and consequences of the absence from the most comprehensive Ukrainian Soviet dictionary of nouns denoting persons, associated with the experience of resistance to Moscow authorities and the idea of creating a Ukrainian state. Methods. The research is based on the principles of critical discourse-analysis by N. Fairclough, who emphasises the connection between language, authorities, and ideology. The analysis of the dictionary includes textual, discursive and socio-cultural dimensions. Causes and consequences of omissions in the dictionary have been interpreted from the perspective of the post-colonial approach, having taken into account the consequences of the creation of the dictionary as well as the practice of using omitted words in Ukrainian texts from different years. Data from the General Regional Annotated Corpus of the Ukrainian Language (GRAC) was used to establish the practice of word usage. Results. The dictionary does not contain names referring to members of nationalist organisations and armed groups, derived from the names of their leaders (banderivets, bulbivets, melnykivets1), names of military formations and political organisations (upivets and ounivets2.) The dictionary also lacks the names mazepynets and bohdanivets3, associated with Ivan Mazepa and Bohdan Kmelnytsky, two historical figures, crucial to the formation of Ukrainian identity, as well as the terms derzhavnyk and samostiinyk4, linked to the idea of the political independence of Ukraine, and being key components of the anti-imperial discourse. Most of these words were used in Soviet publications to condemn the actions of "Ukrainian bourgeois nationalists". All of these words appeared in works banned by the Moscow authorities that covered Ukraine’s past or the activities of Ukrainians outside the USSR. Discussion. The eleven-volume "Dictionary of the Ukrainian Language" represents Ukrainians in accordance with the official ideology of the USSR. Its authors were unable to describe the past and the present of their nation in a full manner. As a result, epistemological gaps in the dictionary contributed to the construction of Ukrainian national identity, which was part of the Soviet imperial project. A critical study of Ukrainian dictionaries will make it possible to trace ideological changes and the construction of Ukrainian national identity during the colonial and post-colonial periods. Interpreting what was silenced in Soviet-era works will help to understand the specifics of the Ukrainian colonial experience and improve the scientific description of the Ukrainian language.Item Ukraine-Russia Relations: Case Study Or Challenge For Decolonial Theory?(2025) Kobchenko, NataliaReview of : Biedarieva, Svitlana. Ambicoloniality and War: The Ukrainian- Russian Case. Palgrave Macmillan Cham, 2025. The development of postcolonial studies has reached such a potent level as of now, enabling it to answer many difficult questions regarding the relationships between former colonizers and former colonized. At the same time, considerable criticism has been voiced in connection with the postcolonial approach being applied to researching the past and present of Ukraine. Russia’s war against Ukraine, in particular its full-scale stage, on the one hand, has reduced some notes of caution regarding the appropriateness of applying postcolonial and decolonial lenses to studying Ukrainian history and contemporary issues, and, on the other hand, raised some methodological questions, challenging some established frameworks. In this context, the release of Svitlana Biedarieva’s book is very timely. On the one hand, it clarifies certain issues in the discussion about the colonial status of Ukraine, and, on the other hand, it initiates a completely new discussion – on the concept of ambicoloniality. In my opinion, the dual role of this book is determined by the motives that encouraged the author to write it, their aims, the object of research, and the dynamics of the academic field. In my view, understanding these four points is the key to interpreting the book.Item Від "Проліска" до "Smart Kids": онімна опозиція в системі дошкільної освіти(2025) Кадочнікова, ОленаСтаттю присвячено аналізу назв закладів дошкільної освіти (ЗДО) як одиниць публічного мовного простору та маркерів соціокультурної ідентичності. Об’єктом дослідження є онімна опозиція між назвами державних і приватних ЗДО, що виявляється у специфіці мотиваційних моделей, структурних типів і семантичного наповнення. Обґрунтовано актуальність вивчення назв освітніх інституцій як носіїв символічного капіталу, здатного забезпечити спільноті довгострокові переваги в соціокультурній, ідеологічній та комунікативній сферах. На матеріалі, зібраному в межах Бучанської та Ірпінської громад Київської області у 2024–2025 рр., простежено тенденцію до переважання національно маркованих однокомпонентних назв у державному секторі (Морквинка, Соловейко, Зернятко) та двокомпонентних, часто з іншомовними елементами, — у приватному (Funny Bunny, Happy Land, Rainbow Garden). Найменування формуються шляхом онімізації лексем, що репрезентують концепти інтелектуального розвитку, позитивного емоційного фону, природних образів і художніх асоціацій. Характер мотивації проаналізованих одиниць здебільшого метафоричний або символічний, що забезпечує їхню конотативну насиченість і культурну релевантність. Особливу увагу приділено символічній функції назв як інструменту трансляції ціннісних орієнтирів, ідеологічних настанов і колективної пам’яті в межах сучасного освітнього дискурсу. Аргументовано, що назви ЗДО виявляють семіотичне протиставлення між глобалізованою та національною ідентичністю, що віддзеркалює ширші тенденції трансформації символіки публічного простору постколоніального суспільства. Проаналізовано наявні нормативно-правові засади найменування ЗДО та окреслено чинники, що зумовлюють семіотичну розбалансованість і хаотичність у цій сфері. Результати дослідження можуть бути використані для вдосконалення мовної політики у сфері освіти та формування культурно зваженої стратегії назвотворення.Item Вимова ненаголошених голосних [е], [и] в закінченнях та кінці слова: теоретичні засади, лексикографічне представлення, дидактичні підходи(2025) Кадочнікова, ОленаУ статті розглянуто історію кодифікації норм вимови ненаголошених голосних [е], [и] в позиції закінчення / кінця слова в орфоепічних словниках другої половини ХХ – початку ХХІ ст. та схарактеризовано вплив словникових фіксацій на тлумачення цієї групи норм у дидактичних матеріалах з української мови для середньої та вищої школи. Встановлено, що причиною суперечливих пояснень ненаголошених позицій у кінцевій позиції слова є незбіг сформульованих у словниках рекомендацій. Визначено фактори, які обов’язково мають бути враховані у визначенні особливостей вимови ненаголошених голосних в аналізованій позиції.Item "Мова як кардіограма історичного буття нації": шляхи розв'язання мовного питання у творчому доробкові Івана Дзюби(2025) Ренчка, ІннаСтаттю присвячено вивченню творчої спадщини І.М. Дзюби з погляду порушення в ній проблем розвитку і функціювання української мови, відбиття мовної ситуації та мовної політики в Україні радянського періоду і перших десятиріч незалежности. З’ясовано, що в його працях на основі значного фактичного матеріалу представлено цілісну картину української мовної дійсности XX — початку XXI ст., викрито російську колоніальну практику мовно-культурної асиміляції і маніпулятивні стратегії, застосовувані для політичного тиску на Україну, установлено виняткове значення мови для збереження самобутности українського народу, життя нації та існування держави. Визначено роль інтелектуальної діяльности І.М. Дзюби у справі оборони української мови.Item Підляські говірки та нова українська літературна мова: дивергенція, конвергенція, конфронтація?(2025) Скопненко, ОлександрУ статті розглянуто процеси конвергенції та дивергенції говірок Північного Підляшшя (Польща) і нової української літературної мови наприкінці ХХ — на початку ХХІ ст. Підляські говірки належать до периферійних діалектних систем старожитнього північного наріччя української мови. На території ареалу нова українська літературна мова тривалий час була неактивною, оскільки після Другої світової війни офіційно носії підляських говірок були визнані білорусами. Це сприяло вживанню в ЗМІ та національно-культурних організаціях названої національної меншини нової білоруської літературної мови. Від кінця 1980-х рр. на Північному Підляшші виникає український культурний рух, нова українська літературна мова стала конкурувати з білоруською за право виконувати емблематичну функцію для розгляданої меншини. Нині частина носіїв підляських говірок має білоруську ідентичність, частина — українську. Мовна свідомість більшості діалектоносіїв нечітка, тривають активні процеси їхньої полонізації. Між діалектоносіями з різними ідентичностями (білоруською та українською) точаться гострі дискусії щодо ролі й місця підляських говірок у мовному ландшафті Центральної та Східної Європи. Тексти, написані підляськими говірками, мають стати важливим джерелом для характеристики мовної свідомості діалектоносіїв і соціолінгвістичної характеристики діалектного простору загалом. Уживання діалектних виражальних засобів у художній творчості й публіцистиці виконує охоронну функцію, а також підштовхує деяких носіїв цих говірок порушувати питання про кодифікацію так званої підляської літературної мікромови. Оформлення сталої практики літературної мікромови залежить від багатьох позамовних чинників, які поки що не склалися на Підляшші. Якщо на основі підляських говірок у майбутньому зможе виникнути літературна мікромова, то вона стане ще одним ідіомом української діасистеми.Item Відродження мови як поняття і термін: проблеми дефініції, соціокультурний і соціолінгвістичний аспекти вживання(2025) Андрієнко, Лілія; Скопненко, ОлександрУ статті розглянуто проблему вживання словосполучень відродження мови, мовне відродження як соціолінгвістичних термінів у сучасній українській літературній мові. Словосполучення відродження мови, мовне відродження в українських публіцистичних і наукових текстах засвідчені вже в першій половині ХХ ст., частотність досліджуваних одиниць почала істотно зростати з 1990‑х рр. і триває й на початку ХХІ ст. Елементи відродження мови, мовне відродження виникли за аналогією до поняття "національне відродження", що, своєю чергою, постало внаслідок рецепції філософсько-релігійних принципів Гуманізму й Відродження в ХІХ ст. У соціолінгвістичних дослідженнях використовують термін зворотний мовний зсув, який виник унаслідок калькування англ. reversing language shift, і є близьким за значенням до одиниць відродження мови, мовне відродження. В українській мові терміни мовний зсув / зворотний мовний зсув мають внутрішню форму, що позначена очевидною негативною конотацією, оскільки лексема зсув містить у своїй семантичній структурі сему руйнації. Констатовано, що терміни мовний зсув / зворотний мовний зсув, незважаючи на їхню частотність у сучасних соціолінгвістичних дослідженнях, не можна вважати вдалими в українській терміносистемі. Проаналізовано також взаємозв’язки та дефініції термінів відродження мови, мовне відродження, лінгвістика відродження, ревайвалістика, рекреація мови, реновація мови, ревіталізація мови, ренативізація мови та ін.Item До проблеми змісту мовної освіти для студентів-нефілологів(ЛДУ БЖД, 2025) Калиновська, ОксанаБоротьба українців за власну самобутність, за суб’єктність своєї держави в міжнародному полі триває, й питання про утвердження мови як засобу національної ідентичности та формування особистості як носія такої ідентичности залишається екзистенційно значущим. Національна ідентичність визначається у науці як "складний комплекс аксіологічних, національно-світоглядних та національно-ментальних установок, що складаються протягом історичного процесу формування та розвитку нації, йдеться про певний стан національної самосвідомості, сукупність знань, утримуваних у цій свідомості" [1, с. 226].Item Дискурс-аналіз у дослідженні вербальних злочинів: урахування чинника адресанта(2024) Доценко, ОленаМатеріали доповiді учасника VІ Всеукраїнської науково-практичної конференції "Сучасна філологія: теорія та практика", 19 квітня 2024 року. м. Київ.Item Граматична норма та узус у медійних текстах для дітей(Видавничий дім Дмитра Бураго, 2024) Кадочнікова, ОленаТези доповіді учасника Міжнародної наукової конференції на пошану доктора філологічних наук, професора Городенської К. Г. "Граматичний портрет української мови у ХХІ сторіччі".Item Корінь рус- у контексті норм словотвірної номінації(Видавничий дім Дмитра Бураго, 2024) Куцак, ГаннаТези наукової доповіді учасника Міжнародної наукової конференції на пошану доктора філологічних наук, професора Городенської К. Г. "Граматичний портрет української мови у ХХІ сторіччі".Item Словникова фіксація запозичених номенів взуття (на матеріалі ГРАКу і ВЕСУМу)(2024) Лаврінець, ОленаМатеріали доповіді учасника ІV Міжнародної науково-прикладної інтернет-конференції, присвяченої 190-річчю Українського державного університету імені Михайла Драгоманова "Корпусна лінгвістика в науці й освіті" (28 березня 2024 року).Item Динаміка функціонування пасивних конструкцій у сучасному науково-навчальному мовленні(Видавництво УДУ ім. Михайла Драгоманова, 2023) Лаврінець, ОленаТези доповіді учасника VІІ Міжнародної наукової конференції "Світ мови – світ у мові", (м. Київ, 27 жовтня 2023 р.).Item Значення розчленованої / нерозчленованої множини в назвах взуття(2024) Лаврінець, ОленаTези доповіді учасника XVIII Міжнародної науково-практичної конференції "Мови і світ: дослідження та викладання", (28-29 березня 2024 р.).Item Парадигма пасивних конструкцій сучасної української мови: структурний та функційно-стильовий аспекти(Видавничий дім Дмитра Бураго, 2024) Лаврінець, ОленаТези наукової доповіді учасника Міжнародної наукової конференції на пошану доктора філологічних наук, професора Городенської К. Г. "Граматичний портрет української мови у ХХІ сторіччі".Item Візуальна багатомовність у сфері комерційної діяльності(Львівський державний університет безпеки життєдіяльності, 2025) Кадочнікова, ОленаМовний ландшафт українських міст протягом кількох останніх десятиліть опинився в епіцентрі дослідницької уваги. Особливий інтерес науковців викликають видимі в публічному просторі комерційні інформаційні знаки – назви магазинів, організацій, сервісів, рекламні написи тощо. Представлені в цій групі власні назви є знаками, що разом з іншими власними назвами формують семіотичне поле національної культури.Item Ідеологічна зумовленість лексико-семантичних процесів в українському радянському дискурсі 60-80 років ХХ століття(Scholarly Publisher ICSSH, 2024) Калиновська, ОксанаВплив ідеології на систему української мови в ХХ столітті позначився передусім на формуванні в ній специфічного лексико-семантичного ядра, представленого суспільно-політичною лексикою, що відображала основні поняття (цінності) панівної в радянському союзі (частиною якого була Україна) марксистсько-ленінської ідеології: марксизм, ленінізм, комунізм, соціалізм тощо, а також лексикою, що номінувала основні поняття радянського способу життя: воїн-визволитель, колгоспне селянство, п’ятирічка, суботник, комсомол тощо, що засвідчено текстами партійних документів, які містили зразок висловлювання в суспільній комунікації, тому слугують ілюстративним матеріалом нашого дослідження.Item Мовчання колонізованих в українських словниках радянського періоду(Талком, 2024) Ясакова, НаталіяMатеріали доповіді учасника Всеукраїнської науково-практичної конференції, присвяченої 25-річчю кафедри української мови та культури факультету лінгвістики та соціальних комунікацій Національного авіаційного університету "Українська термінологія: традиції та новації", м. Київ, 16 квітня 2024 року.Item Значення розчленованої / нерозчленованої множини в назвах взуття(2024) Лаврінець, ОленаТези доповіді учасника XVIII Міжнародної науково-практичної конференції "Мови і світ: дослідження та викладання", 28-29 березня 2024 року.