Найголовніше та останній Бог: онтотеології Льва Шестова та Мартіна Гайдеґґера
Loading...
Date
2017
Authors
Мінаков, Михайло
Journal Title
Journal ISSN
Volume Title
Publisher
Abstract
У статті доведено, що в ХХ ст. онтотеологію розробляв не тільки Мартін Гайдеґґер, а й Лев Шестов. З’ясовано, зокрема, що порівняння ідей про Буття, порожнечу і Бога, засадничих для їхніх онтотеологічних проектів, надає змогу реконтекстуалізувати доробок обох мислителів, а також зрозуміти онтотеологічний підхід до філософування як альтернативний щодо модерністичного та традиціоналістичного практикування філософії. Зазначено також спільність позицій Шестова і Гайдеґґера у перегляді всієї історії філософії: обом притаманне бажання переосмислити довгий шлях філософії не як розгортання метафізики та епістемології, а як періоди проникливого бачення та мовлення від Буття, що змінюють періоди «лякливого мислення», яке спирається на постав та ґрунт. Підсумовуючи результати дослідження, автор визначає онтотеологію як третій шлях філософії, альтернативний до епістемології та метафізики і такий, що відкриває сучасній думці можливості позаметафізичного філософування.
This article argues that it was not only Martin Heidegger who developed ontotheology in the 20th century, but also Lev Shestov, a great Jewish, Ukrainian, and Russian philosopher of the early 20th century, who developed a philosophical system that promoted the ontotheological agenda. This is proven by comparing Shestov’s and Heidegger’s ideas of Being-as-such, emptiness, and God. All the three ideas were fundamental for Shestov’s pursuit of groundlessness and Heidegger’s late study of the Event of Being (after 1935). In doing so, both thinkers created a third alternative to the philosophical camps of their times, modernists and traditionalists. The paper shows that both ontotheologies were connected to Shestov’s and Heidegger’s reassessment of the history ofphilosophy. Both philosophers re-narrated philosophy’s past in terms ofthinking-with-the-Being (Heraclites, Plotinus, Tertullian, Pascal) and the periods of ‘cowardly ’ thinking (metaphysics since Plato, and epistemology since Thales). The discussion concludes with the definition of ontotheology as a portal for contemporary philosophizing that can avoid limitations of metaphysics and epistemology, and opens up an opportunity for co-habitation with the Being itself.
This article argues that it was not only Martin Heidegger who developed ontotheology in the 20th century, but also Lev Shestov, a great Jewish, Ukrainian, and Russian philosopher of the early 20th century, who developed a philosophical system that promoted the ontotheological agenda. This is proven by comparing Shestov’s and Heidegger’s ideas of Being-as-such, emptiness, and God. All the three ideas were fundamental for Shestov’s pursuit of groundlessness and Heidegger’s late study of the Event of Being (after 1935). In doing so, both thinkers created a third alternative to the philosophical camps of their times, modernists and traditionalists. The paper shows that both ontotheologies were connected to Shestov’s and Heidegger’s reassessment of the history ofphilosophy. Both philosophers re-narrated philosophy’s past in terms ofthinking-with-the-Being (Heraclites, Plotinus, Tertullian, Pascal) and the periods of ‘cowardly ’ thinking (metaphysics since Plato, and epistemology since Thales). The discussion concludes with the definition of ontotheology as a portal for contemporary philosophizing that can avoid limitations of metaphysics and epistemology, and opens up an opportunity for co-habitation with the Being itself.
Description
Keywords
онтотеологія, порожнеча, безґрунтовність, буття, людина, Бог, Шестов, Гайдеґґер, ontotheology, emptiness, groundlessness, being, human, god, Shestov, Heidegger
Citation
Мінаков Михайло Анатолійович. Найголовніше та останній Бог: онтотеології Льва Шестова та Мартіна Гайдеґґера / Мінаков М. А. // Наукові записки НаУКМА. Філософія та релігієзнавство. - 2017. - Т. 192. - С. 22-28.