Мета цієї розвідки – з’ясування статусу міждисциплінарного
підходу в гуманітарних, зокрема літературознавчих і культурознавчих, галузях посткласичної науки, змісту й сенсу актуалізовуваних сьогодні в ньому засад і аспектів. ...
Стаття розглядає розвиток літературної антропології. Зазначено, що важливими є не тільки
теоретичні чи ідеологізовані антропологічні моделі, що вводяться в
комунікацію структурами влади, включно з освітніми. Надзвичайно ...
Статтю присвячено світлій пам’яті Вілена Сергійовича Горського. Книжки
та лекції Горського стали для автора найпершим відкриттям того, що філософія ніколи
не рухається в порожнечі, що вона завжди прив’язана до ширших ...
У статті досліджується біографічна основа філософсько-літературних текстів Ж.-П. Сартра. Хоча філософія, на відміну від літератури, досить рідко практикує висловлювання від першої особи однини, особливо для передачі думок ...
У статті досліджено виникнення дискурсу логодіцеї в європейському модернізмі на межі XIX–XX століть. Дослівно логодіцея означає поєднання "логосу" та "справедливості", тобто "виправдання слова". Для окреслення цього феномену ...
Стаття присвячена творчому доробку Максима Рильського. Розглянуто еволюцію його літературних поглядів і смаків крізь призму трансцидентних та пантеїстичних мотивів у його поетичних текстах.
У статті проаналізовано образ міста в романі Валерія Шевчука "Стежка в траві. Житомирська сага". Околицю Житомира репрезентовано як смисловий модус – це межа (між своїм і чужим, сакральним і профанним, духовністю і ...
Загальна теза, що лягла в основу цієї статті, ґрунтується на спостереженні про базову відмінність авторського погляду та стильової преференції трьох найвідоміших і плід них українських прозаїків: Юрія Андруховича, Юрія ...
У статті здійснено порівняльний аналіз двох літературних творів - "Солодка Даруся" (2004) Марії Матіос та "Ентропія" (1960)
Томаса Пінчона. Розкрито втілені в них часові структури, показано як ці структури корелюють із ...