eKMAIR

Основні підходи до вивчення структури дослідницької методології

Show simple item record

dc.contributor.author Малиш, Ліна
dc.date.accessioned 2017-02-06T17:02:43Z
dc.date.available 2017-02-06T17:02:43Z
dc.date.issued 2016
dc.identifier.citation Малиш Ліна Олександрівна Основні підходи до вивчення структури дослідницької методології / Малиш Л. О. // Наукові записки НаУКМА. Соціологічні науки. - 2016. - Т. 187. - С. 3-7. uk
dc.identifier.uri http://ekmair.ukma.edu.ua/handle/123456789/10892
dc.description The article concerns with the history of development of studies of research methodology. The author analyzes the evolution of scientific methods, from the main approaches to this problem taken by Aristotle, to Francis Bacon, to René Descartes, to Ernst Mach, to Karl Popper. Their works make the basis to shown the impact of industrialization and development of science on the changes in research methods. In addition, a special attention is paid to studies of the structural elements of research methodology. The article provides a detailed analysis of tree concepts of structure of research methodology: Thomas Kuhn’s paradigm, Michel Foucault’s episteme, and Imre Lakatos’ research programme. According to Kuhn, paradigm is a set of the main concepts and research practices of a scientific discipline during any particular period of time. The paradigm may contain rules which are not common for the entire scientific field. Michel Foucault’s episteme is a priori historical and it determines various forms of explanations and theories within a particular epoch. There are three main episteme: the episteme of the Renaissance, the classical episteme, and the modern episteme. Imre Lakatos introduces his own approach to the structure of scientific knowledge. Scientists conduct their studies within a framework which defines the direction of research. According to Lakatos, this framework is called the research programme. Taking into account Imre Lakatos’ approach, the author considers principles (key research assumptions) and rules (guidelines for research activities), divided into two modalities (negative heuristics and positive heuristics) as structural units of the research methodology. The above structural elements of methodology (principles, negative heuristics, and positive heuristic) can be used as the theoretical framework in the studies of research methodology, including inquiries into peculiarities of the social research. en
dc.description.abstract У статті розглянуто еволюцію уявлень про специфіку методів наукового дослідження. Увагу приділено як класичним підходам до визначення їхніх сутнісних рис, що містяться в працях Аристотеля, Ф. Бекона, Р. Декарта, Е. Маха та К. Поппера, так і більш пізнім роботам Т. Куна, М. Фуко та І. Лакатоса, де визначено структурні елементи дослідницької методології. Обґрунто- вано доцільність використання ідей І. Лакатоса щодо наявності таких їхніх різновидів, як принципи та правила, останні з яких поділяються на позитивну та негативну евристику, для розгляду особливостей методологічних підходів різних учених, зокрема в галузі соціальних наук. uk
dc.language.iso uk uk
dc.subject дослідницька методологія uk
dc.subject метод uk
dc.subject правило uk
dc.subject принцип uk
dc.subject парадигма uk
dc.subject епістема uk
dc.subject дослідницька програма uk
dc.subject research methodology uk
dc.subject method en
dc.subject rule en
dc.subject principle en
dc.subject paradigm en
dc.subject episteme en
dc.subject research programme en
dc.title Основні підходи до вивчення структури дослідницької методології uk
dc.title.alternative The Main Approaches to the Study of Research Methodology en
dc.type Article uk
dc.status published earlier uk
dc.relation.source Наукові записки НаУКМА: Соціологічні науки uk


Files in this item

This item appears in the following Collection(s)

Show simple item record

Search DSpace


Browse

My Account

Statistics