Наукові записки НаУКМА. Біологія та екологія

Permanent URI for this community

https://ekmair.ukma.edu.ua/handle/123456789/14703

Періодичне фахове видання "Наукові записки НаУКМА. Біологія та екологія" є друкованим засобом масової інформації, науковим рецензованим журналом відкритого доступу, що оприлюднює статті з біологічної та екологічної проблематики.

Browse

Now showing 1 - 20 of 48

Cytological research of exophytic tumors of the bronchi and the growth pattern of lung cancer
(2021) Bolgova, Lidiya; Tuganova, Tamara; Ponomarenko, Anna
The study of the growth of lung cancer (LC) has an important clinical significance for morphological verification, the choice of the treatment method, and the determining of prognosis. Investigation of this question allows to clarify the histogenesis of LC. The aim of our study was to compare the results of cytological studies of the material obtained during flexible bronchoscopy (FBS) and scrapings from the operated tumors of the bronchi to clarify the nature of LC growth. Design. To study the growth of tumors in the bronchi in relation to the bronchial mucosa, the cytological examination of the material obtained by FBS and scrapings from the surface of the operated bronchial tumors of 31 patients has been performed. Results. In the preoperative period, in the material of FBS, tumor cells were found only in 1/3 of patients. To obtain the optimal material from exophytic tumors of the bronchus, scrapings were carried out from the entire surface surgical material of the same patients. Cytological preparations of the obtained scrapings confirmed the presence of cancer cells in more than 1/3 of patients. In the rest of the observations, scrapings from the tumor surface contained only cells of the cylindrical epithelium. Conclusions. The cytological investigations made it possible to state that in 2/3 scrapings from surfaces of exophytic tumors of the bronchus contained only cells of the cylindrical epithelium; therefore, the tumors grow under it.
Essays on the history of Russian and Ukrainian physiology of the 19th and the beginning of 20th centuries
(2018) Zaporozhets, T.; Sanyk, О.
Many new facts and theories have appeared in physiology. The solution of complex physiological problems required collaboration of physiologists, pathologists, biochemists, biophysicists, mathematicians, and other specialists. That was possible due to the rapid development of new technologies as well as the robust foundation laid by the outstanding physiologists of the 19th century. This article describes the activities of outstanding Russian and Ukrainian physiologists of the 19th and the early 20th centuries. Among them were Ivan Sechenov, Nikolai Vvedenskii, Aleksei Ukhtomskii, Alexandr Samoilov and Ivan Pavlov in Russia, Ivan Shchelkov, Vasyl Danylevskyi, Adolf Beck, Bronislaw Verigo, Alexander Walter, Vasyl Chahovets, and Volodymyr Pravdych-Neminskyi in Ukraine.
Formation of awns in wheat lines with introgressions from Aegilops spp. caused by novel regulatory genes
(2021) Navalikhina, Anastasiia; Antonyuk, Maxym; Shpylchyn, Vitalii; Ternovska, Tamara
Awns play a significant role in the plant physiology and are a well-known morphological marker in wheat. Awnedness in wheat is regulated by three inhibitors – Hd, B1, and B2, but awn promoters are still largely unknown. The present study is aimed at analysis of the expression level of awn development regulatory genes orthologs, TaDL, TaTOB1, TaETT2, and TaKNOX3, in Triticum aestivum, genome substitution amphidiploids AABBSshSsh and AABBUU, and derived lines with introgressions from Aegilops sharonensis and Ae. umbellulata. Expression of four mentioned genes was detected in the lemma of all strains studied, and the role of these genes in awn development was assumed. In awned introgression lines, expression of all studied genes differed from mid-parent value: it was present in parent genotypes and absent in derived lines. Non-additive expression of four studied genes in introgression lines is considered to be the possible reason that caused development of nonparental awned phenotype. The presence of two products resulting from TaTOB1 cDNA amplification, one of which contained fourth intron and another lacking it, is considered to be the result of two mRNA presence due to different TaTOB1 homoeoalleles expression.
Microsatellite Loci Polymorphism in Miguschova Wheat and Common Wheat Cultivars
(2020) Tytenko, Natalia; Iefimenko, Tetiana; Antonyuk, Maksym; Navalikhina, Anastasiia; Shpylchyn, Vitalii; Martynenko, Viktoriia; Pasichnyk, Tetiana
Fusarium head blight is one of the most widespread and dangerous wheat diseases worldwide. Resistance to Fusarium is controlled by some main genes from different Triticinae genomes; however, common wheat has few such resistance genes. Miguschova wheat (Triticum miguschovae Zhir.) with Ab Ab GGDD genome is characterized by the genotype resistant to Fusarium head blight. In order to effectively use it as a source of introgressions to common wheat genome, molecular genetic polymorphisms should be identified, which could later be used for identification of Miguschova wheat introgressions in the common wheat genome. Microsatellite PCR analysis using primers to SSR loci with a known chromosome localization for common wheat identified 14 highly informative loci with specific to Miguschova wheat amplicons, localized on chromosomes of 6 homoeological groups. Seven other SSR loci were identified to have a limited informative value, as DNA of Miguschova wheat did not form any specific PCR product with corresponding primers (null allele). The informative value of those loci was limited to differentiation of wheat cultivars.
Significance of introgression hybridization for extension of genetic variability in recipient genome
(2022) Antonyuk, Maksym; Shpylchyn, Vitalii; Martynenko, Viktoriia; Ternovska, Tamara
Alien chromatin (introgressions) can be incorporated into the wheat genome either through recombination or through translocation. Lines of introgressive origin may not contain identified alien chromatin, although they appear to be changed relative to the original wheat sample by some characteristics that are registered at different levels of phenotype assessment. It has been shown numerous facts of the variability of the recipient genome of hybrid origin. They can be caused by irregular behavior of chromosomes in mitoses of somatic cells with hybrid genome, and DNA changes. Wide phenotypic variability was observed among the progeny of hybrid genomes up to appearance of phenotypic novelties. The study of DNA profiles using several methods revealed the presence of numerous genetic and epigenetic changes, including deletions, changes in gene expression, changes in the methylation pattern, and activation of retrotransposons in the recipient genome. When these changes were not directly related to alien fragments, they are considered as possible mechanisms of extension of genetic variability intra genome of hybrid origin. Transcriptomic analysis of lines of hybrid origin and parental plants using the RNA-seq analyses showed that the change of expression affected a different number of genes. The change in the expression of alien genes occurred in the direction of down-regulation, upregulation was typical for wheat genes. Phenotypic variability during introgressive hybridization can be accompanied by attenuation of the expression of an alien gene when it enters the recipient genome. That may be a consequence of the interaction between the alien gene and the genetic environment of the host genome. Today there is a lot of evidence that these mechanisms are epigenetic, which include DNA methylation, histone modification, the involvement of small RNAs in the regulation of gene expression, and the involvement of transposons. Moreover, none of these mechanisms act independently, but are a component of events, the results of which can be a change in gene expression and the appearance of a new phenotype that is not related to the expression of an alien gene.
Адвентивні види роду Lonicera (Caprifoliaceae) у флорі Правобережної України
(2020) Шиндер, Олександр; Неграш, Юлія; Глухова, Світлана; Дойко, Наталія; Рак, Олександр
У статті наведено результати вивчення таксономічного складу адвентивних видів роду Lonicera у флорі Правобережної України. Встановлено, що до адвентивних належать широко розповсюджений L. tatarica, рідкісний L. caprifolium і вперше наведені дляфлори України L. × notha іL. ruprechtiana, які локально поширені у спонтанних флорах інтродукційних установ. Зазначено, що L. ruprechtiana потенційно здатний до експансії і тому його не слід рекомендувати до широкого використання в паркових і лісомеліоративних насадженнях. Гібридогенний L. × notha спонтанно виникає в інтродукційних осередках у разі контакту батьківських видів – L. ruprechtiana і L. tatarica, його потенційно висока інвазійна спроможність викликає занепокоєння, а дієвим засобом стримування експансії було б недопущення подальшого поширення L. ruprechtiana в культурі. Виокремлено кілька видів: L. japonica, L. maackii і L. micrantha, – які можуть поповнити адвентивну фракцію флори в майбутньому.
Антимікробна активність традиційних і новосинтезованих поверхнево-активних речовин як основа створення нових дезінфікувальних засобів
(2022) Фуртат, Ірина; Нечипуренко, Олексій; Вакулюк, Поліна; Вортман, Марина; Шевченко, Валерій
У статті наведено результати дослідження антибактеріальних і фунгіцидних властивостей традиційних та новосинтезованих поверхнево-активних речовин різних класів. А також здійснено порівняльний аналіз антимікробної активності катіонних, аніонних та неіоногенних ПАР для з’ясування можливості подальшого їх застосування для створення дезінфікувальних засобів. На підставі отриманих даних розширено спектр про- та еукаріотичних тест-культур мікроорганізмів, щодо яких може здійснювати біоцидний вплив гуанідинвмісний олігомер. Зважаючи на те, що останній активно пригнічує представників видів Escherichia coli, Salmonella typhimurium, Staphylococcus aureus, а також гриби Candida albicans, цю новосинтезовану ПАР можна вважати перспективною щодо подальшого використання для створення антимікробних засобів широкого спектра дії. На користь перспективності застосування гуанідинвмісного олігомеру як базової сполуки під час створення нових дезінфектантів свідчить широкий спектр антимікробної дії, стійкість під час зберігання, відсутність запаху та відносна простота синтезу.
Біологічні особливості ізолятів роду Fusarium, виділених із зерна Triticum aestivum L., за культивування на середовищах різного складу
(2019) Фуртат, Ірина; Даньшина, Анастасія
У статті наведено результати вивчення деяких біологічних особливостей ізолятів роду Fusarium, виділених із зерна Triticum aestivum L., за умов культивування на середовищах різного хімічного складу. З’ясовано, що останній істотно впливає на культуральні характеристики і швидкість росту виділених ізолятів. Серед досліджених найбільш сприятливим для активного росту ізолятів виявилося напівсинтетичне середовище – картопляно-глюкозний агар. За культивування на синтетичних середовищах культуральні характеристики і ріст є більш стабільними, хоча швидкість росту пригальмовується. Досліджені біологічні особливості ізолятів розширюють спектр характеристик, які в подальшому уможливлюють прогнозування стратегії їхньої поведінки в агроценозах.
Біотопи відділення УСПЗ "Крейдова флора" за національною класифікацією UkrBiotop
(2020) Спінова, Юлія; Чусова, Ольга
Наведено класифікаційну схему біотопів ПЗ "Крейдова флора" (Донецька обл.), яка найбільш детально описує рослинний покрив заповідника. Для визначення біотопів досліджуваної території під час експедицій у різні етапи вегетаційного періоду (з квітня по серпень упродовж 2016–2019 рр.) було проведено геоботанічні описи в усіх частинах заповідника. За результатами власних досліджень, а також аналізу літературних і картографічних джерел [4–7] було сформовано класифікаційну схему біотопів, основою для якої стали класифікації UkrBiotop, розроблені для різних регіонів України.
Видовий склад і біологічні особливості представників роду Fusarium, виділених із зерна Triticum aestivum L.
(2018) Фуртат, Ірина; Остапюк, Надія; Жукова, К.
У роботі наведено результати ідентифікації та вивчення деяких біологічних особливостей ізолятів роду Fusarium, виділених із зерна Triticum aestivum L. На підставі досліджених культурально-морфологічних ознак сім ізолятів було віднесено до виду F. graminearum та один – до виду F. oxysporum. Встановлено, що серед усіх досліджених ізолятів F. graminearum КМА-1 характеризувався найвищим коефіцієнтом радіальної швидкості росту, тоді як найвищий показник інтенсивності споротворення був притаманний ізоляту F. oxysporum КМА-7. Також з’ясовано, що хімічний склад середовищ не впливав, порівняно зі штамами F. graminearum, на швидкість росту ізоляту F. oxysporum КМА-7. Досліджені біологічні особливості ізолятів F. graminearum КМА-1 та F. oxysporum КМА-7, виділених із зерна Triticum аestivum L., дають змогу прогнозувати їхню високу конкурентну здатність серед досліджених штамів, що очевидно зумовлює стратегію колонізації рослин пшениці в агроценозах.
Вплив кліматичних факторів на енергетичний потенціал лісової підстилки широколистяного фітоценозу
(2021) Вишенська, Ірина; Гінжалюк, Аліна
Дослідження енергетичного потенціалу лісової підстилки на ділянках широколистяного лісу заказника "Лісники" НПП "Голосіївський" виявило нелінійний характер його річної динаміки. Кореляційний аналіз підтвердив наявність взаємозв’язку між кліматичними факторами та енергетичним потенціалом лісової підстилки. Показано обернений середньої сили (R = -0,515) зв’язок між енергопотенціалом підстилки і середньомісячною температурою та високий по- казник прямої кореляції між енергопотенціалом і кількістю середньомісячних опадів (R = 0,755). Загалом, лісову підстилку можна розглядати важливим компонентом екосистеми, який швидко реагує на зовнішні фактори та характеризує стан лісової екосистеми, а її енергетичний по- тенціал може бути ефективним показником стабільності лісової екосистеми в системі моні- торингу наслідків зміни клімату.
Вплив метаболічно-активних речовин на окремі фізіолого-біохімічні показники росту і розвитку огірків сорту Ніжинський
(2020) Лісовицький, Віталій; Кучменко, Олена
Проведено дослідження з метою вивчення впливу метаболічно-активних речовин (MgSO, параоксибензойної кислоти (ПОБК), вітаміну Е, убіхінону-10 та метіоніну) в різних концентраціях на показники проростання насіння огірків сорту Ніжинський та окремі фізіологічні та біохімічні показники росту і розвитку рослин. Під час проведення дослідів розчини речовин брали в таких концентраціях: параоксибензойна кислота (0,1 %, 0,01 %, 0,001 %, 0,0001 %, 0,00001 %), метіонін (0,1 %, 0,01 %, 0,001 %, 0,0001 %, 0,00001 %), MgSO4 (0,1 %, 0,01 %, 0,001 %, 0,0001 %, 0,00001 %), вітамін Е (α-токоферилацетат) (10-3М, 10-6М, 10-8М), убіхінон-10 (препарат "Кудесан") (10-3М, 10-6М, 10-8М). У результаті проведених досліджень було продемонстровано дозозалежний ефект досліджуваних метаболічно-активних речовин на енергію проростання насіння огірків (Cucumis sativus) сорту Ніжинський. Показано, що найефективнішими концентраціями досліджуваних сполук для стимуляції проростання насіння були 0,001 % розчини ПОБК, метіоніну і MgSO4 та 10-8М розчини убіхінону-10 і вітаміну Е (α-токоферилацетату). Показано ефективність передпосівної обробки насіння огірків 0,001 % розчином MgSO4 щодо стимуляції ростових процесів рослин огірків сорту Ніжинський, що виражалось у стимуляції росту стебла і зростанні площі листової пластинки. Найбільша ефективність щодо збільшення вмісту загальних хлорофілів, хлорофілу a і b в листі огірків спостерігалась у рослин, насіння яких перед посівом обробляли 0,001 % розчинами ПОБК і метіоніну та 10-8М розчином вітаміну Е, що може свідчити про зміни в процесах біосинтезу або деградації цих фотосинтезуючих пігментів. Результати цього дослідження можуть мати практичне значення для подальшого вивчення впливу цих метаболічно-активних речовин на рослинні організми з метою подальшого застосування в рослинництві. Речовини, які показали свою ефективність, можуть бути використані як складові компоненти стимулюючих препаратів.
Вплив умов загартовування на зимостійкість пшеничних ліній з інтрогресіями від амфідиплоїда Авротіка
(2019) Єфіменко, Тетяна; Мартиненко, Вікторія; Терновська, Тамара
Геномно-заміщений амфідиплоїд Авротіка та створені з його залученням інтрогресивні лінії пшениці м’якої мають підвищену зимостійкість. Певну роль у забезпеченні цієї властивості відіграє ген TaAGL21, який контролює MADS-box ТФ з функцією контролю транспорту ауксину в корені. Мета роботи полягає у визначенні впливу цього ТФ за різних умов загартовування рослин на архітектоніку коренів. Порівняльне вивчення амфідиплоїда, сортів пшениці м’якої та її інтрогресивних ліній показало, що алельноспецифічний вплив гена TaAGL21 на архітектоніку кореневої системи залежить від умов загартовування пшеничних рослин на стадії онтогенезу, що передує кущінню. Без природного загартовування низькими температурами на цій онтогенетичній стадії вплив специфічного алеля гена TaAGL21 на ознаки кореневої системи, якими визначається його архітектоніка, не спостерігається.
Вплив фізіологічно активних сполук метаболічної дії на стан прооксидантно-антиоксидантної рівноваги та активність ензимів циклу Кребса в тканинах серця та печінки щурів за експериментальної доксорубіцинової кардіоміопатії
(2018) Дзюба, В.; Кучменко, О.; Яковійчук, В.
Проведено дослідження з метою встановлення впливу фізіологічно активних сполук метаболічної дії (морфоліневої солі тіазотної кислоти, убіхінону-10 та комплексу попередників і модуляторів біосинтезу убіхінону (ЕПМ-Mg: пара-оксібензойна кислота, метіонін, вітамін Е, іони Mg2+)) на перебіг вільнорадикальних процесів та активність дегідрогеназ циклу Кребса у тканинах серця та печінки щурів за доксорубіцинової кардіоміопатії. В результаті проведених досліджень показано інтенсифікацію процесів окислення протеїнів і ліпідів, пригнічення активності антиоксидантних ензимів за експериментальної доксорубіцинової кардіоміопатії. Прийом досліджуваних сполук і комплексів призводив до зменшення негативного впливу доксорубіцину на антиоксидантну систему тканин печінки та серця за рахунок підвищення активностей каталази та супероксиддисмутази і зменшення інтенсивності вільнорадикальних процесів. За введення доксорубіцину спостерігалось зростання активності сукцинатдегідрогенази і α-кетоглутаратдегідрогенази у тканинах серця, що може бути пов’язано із запуском компенсаторних механізмів. За введення досліджуваних сполук активність обох дегідрогеназ зменшувалась до рівня контрольних значень. На відміну від тканин серця, у результаті введення доксорубіцину активність досліджуваних дегідрогеназ у тканинах печінки не зазнала суттєвих змін, що, імовірно, пов’язано з наявністю у тканинах печінки порівняно потужної системи антиоксидантного захисту. При застосуванні препарату убіхінону-10 і комплексу ЕПМ-Mg спостерігалось зростання активностей α-кетоглутаратдегідрогенази та сукцинатдегідрогенази, що може свідчити про позитивний вплив цих речовин на роботу енергетичної системи клітин.
Гени стійкості до Blumeria graminis та їхні продукти у злаків
(2022) Плигун, Вікторія; Антонюк, Максим; Єфіменко, Тетяна; Терновська, Тамара
Борошниста роса є однією з найбільш деструктивних хвороб пшениці, що зумовлює постійну потребу вдосконалення пшениці за ознакою стійкості. Альтернативним до загальновживаного використання фунгіцидів підходом у боротьбі з патогеном є привнесення до генетичного пулу пшениці м’якої генів стійкості від дикорослих диплоїдних видів. У статті розглянуто класифікацію стійкості до борошнистої роси залежно від стадії онтогенетичного розвитку (стійкість паростків і дорослих рослин), прояв ознаки (кількісна та якісна), генів, які її забезпечують (широкого спектра і расоспецифічна). Також схарактеризовано гени стійкості. Кількість ідентифікованих генів постійно зростає, станом на 2019 рік було ідентифіковано 89 генів/алелів. Гени бажаної ознаки походять від різних близькоспоріднених видів пшениці, а саме: жита посівного (Secale cereale L.), Dasypyrum villosum (L.) P. Candargy (Haynaldia villosa Schur), Thinopyrum intermedium, видів родів Aegilops та Triticum. Гени узагальнено за продуктами, хромосомною локалізацією, наявністю алелів. Зауважено, що для низки генів не встановлено хромосомної належності та білків, які вони кодують. Також акцентовано увагу на можливих ускладненнях під час опису генів через хибну ідентифікацію вже відкритих алелів/генів як нових. Продукти генів стійкості переважно є рецепторами, їх класифікують залежно від складу доменів, з яких найбільш варіабельними є багаті на лейцин повтори, котрі забезпечують специфічність білків. Взаємодія між ефекторами патогену та білками стійкості відбувається безпосередньо або через проміжні ланки сигнального каскаду. Гени та продукти описано за результатами експериментів, проведених на пшениці та інших модельних організмах, серед яких є однодольні рослини, наприклад рис, хоча аналізується також інформація, отримана на Arabidopsis thaliana.
Дизрегуляція автономної нервової системи в осіб молодого віку з надлишковою масою тіла
(Національний університет "Києво-Могилянська академія", 2023) Запорожець, Тетяна; Саник, Олександр
Проведено дослідження параметрів автономної нервової системи (вегетативного тонусу, вегетативної реактивності, вегетативного забезпечення) та показників центральної гемодинаміки (за даними тетраполярної грудної реографії) в юнаків і дівчат з нормальною та надлишковою масою тіла. Показано, що в осіб із надлишковою масою тіла у 2,8 раза (р < 0,05) частіше спостерігалась недостатність реактивності парасимпатичного відділу автономної нервової системи. Також в осіб із надлишковою вагою з нормальною вегетативною реактивністю був гіперкінетичний тип гемодинаміки. Величина систолічного та діастолічного тиску після проведення око-серцевої проби корелювала з індексом маси тіла (τ = 0,19, р < 0,01 та τ = 0,21, р < 0,05). Співвідношення окружності талії і стегон корелювало з ударним індексом (τ = 0,22, р < 0,05). Вегетативний тонус і вегетативне забезпечення діяльності в осіб із надлишковою масою тіла не відрізнялись від відповідних показників в осіб із нормальною масою тіла.
Дискримінація мутацій iw2 та iw3, що викликають зміну фенотипу за восковою осугою, за допомогою IRAP- та REMAP-технологій
(2019) Титенко, Наталя; Шпильчин, Віталій
Раніше було встановлено, що зміна прояву ознаки наявність/відсутність воскової осуги пов’язана з мутаціями у двох генах: мутація Iw3→iw3 призводить до перетворення морфотипу "зелена рослина" на морфотип "зелений колос – блакитне листя", мутація Iw2→iw2 – до перетворення морфотипу "зелений колос – блакитне листя" на морфотип "блакитна рослина". Метою дослідження було з’ясувати, яка саме мутація – Iw3→iw3 чи Iw2→iw2 – є критичною для зміни фенотипу амфідиплоїда Авротіка "зелений колос – блакитне листя" на "блакитна рослина". Щоб з’ясувати, чи має хромосома 1В (ген Iw3) якийсь стосунок до перетворення морфотипу "зелений колос – блакитне листя" на морфотип "блакитна рослина", здійснили пошук поліморфізмів у зразках гібридів F1 від схрещування рослин Авротіки 2 (Авротіка 2 зелена х Авротіка 2 блакитна) та рослинах вихідного компонента схрещування Авротіки. Аналіз провели, використовуючи методику із застосуванням молекулярних маркерів IRAP та REMAP, а також модифікацію методу REMAP. Результати ампліфікації ДНК рослин Авротіки та її гібридів F1 з сортом Аврора з праймерами, підібраними для реалізації методів IRAP та REMAP, дали змогу зіставити поліморфізм, наявний у спектрах ампліконів, з різницею в градації ознаки наявність/відсутність воскової осуги. Встановлено, що хромосома 1В (ген Iw3) не задіяна в перетворенні морфотипу "зелений колос – блакитне листя" на морфотип "блакитна рослина".
Емісія СО2 ґрунту і підстилки лісових фітоценозів різного типу
(2018) Вишенська, Ірина; Рудько, М.
У статті подано результати дослідження емісії вуглекислого газу лісової підстилки та ґрунту двох лісових фітоценозів різного типу (хвойний сосновий і широколистяний дубовий ліси). Встановлено, що у сосновому лісі був вищий порівняно з дубовим рівень вивільнення вуглекислого газу, при цьому в обох типах лісів найбільша частка емісії СО2 припадала на дихання ґрунту і становила відповідно 76 і 70 % від загальної емісії. Показано, що відмінності емісії вуглекислого газу лісової підстилки та ґрунту різних фітоценозів залежали від температури, вологості, вмісту в них органічної речовини та особливостей процесу її розкладання. Загалом дослідження підтвердило важливість моніторингу коефіцієнта викидів CO2 для лісової підстилки та дихання ґрунту як показників стабільності функціонування лісових екосистем в умовах зміни клімату.
Енергетичний потенціал ґрунтів широколистяних і хвойних лісів НПП "Голосіївський"
(2020) Вишенська, Ірина; Олексієнко, Аліна
У статті наведено результати досліджень енергетичного запасу ґрунтів ділянок соснового і дубового лісів НПП "Голосіївський". Метою роботи було дослідити градієнт запасу енергії за глибиною в дубовому та сосновому лісах за вмістом органічних речовин, порівняти вплив двох різних типів лісових фітоценозів на енергопотенціал ґрунту як важливий показник стабільності екосистеми. Градієнт запасу енергії в ґрунтах розподілений із зменшенням від верхнього горизонту до нижнього як у дубовому, так і сосновому лісах. Верхній гумусовий горизонт у сосновому лісі був багатшим на органіку, ніж гумусовий горизонт у дубовому лісі. До того ж у ґрунтах соснового лісу спостерігалось найбільш різке зменшення органічних речовин з глибиною. Проведене дослідження підтвердило важливість визначення енергопотенціалу ґрунтів для оцінки стабільності фітоценозів.
Ефективність відомих генів стійкості пшениці Triticum aestivum L. до збудника бурої іржі пшениці Puccinia triticina Eriks. у 2019-2020 рр.
(Національний університет "Києво-Могилянська академія", 2023) Лісова, Галина
Збудник бурої іржі пшениці поширений на всій території України, що зумовлює необхідність дослідження ефективності генів стійкості рослини-господаря. Визначено ефективність відомих генів стійкості пшениці до збудника бурої іржі у 2019–2020 рр. в умовах дії популяції патогену, типової для зони Правобережного Лісостепу України. Оцінювання проводили після епіфітотії 2018 р. на серії майже ізогенних ліній пшениці сорту Thatcher та сортах, які розширюють основний набір генів. За результатами досліджень виявлено різний рівень експресії генів стійкості, що дало змогу виокремити кілька груп: 1) гени, здатні зумовити дуже високий рівень стійкості до всіх місцевих рас збудника (9 балів – ознаки хвороби відсутні; 8 балів – поодинокі некротичні плями), – Lr9, Lr18, Lr19, Lr21, Lr25, Lr27+31, Lr28, Lr35, Lr41, Lr43+24, Lr50, LrTm; 2) гени, що зумовлюють стійкість, – рослини незначно уражуються патогеном (8 балів – поодинокі некротичні плями та уредініопустули інтенсивністю до 5 %; 7 балів – уредініопустули інтенсивністю до 10 %; 6 балів – дрібні і середні уредініопустули інтенсивністю до 15 %) – Lr22а, Lr32, Lr34, Lr42, Lr43, Lr46; 3) гени стійкості, рівень експресії яких визначено як лабільний (гетерогенний), – Lr2a, Lr2b, Lr12, Lr14a, Lr14b, Lr20, Lr23, Lr24, Lr39, Lr40. Остання група генів стійкості має мінливий характер і залежить від рівня інфекційного навантаження та рівня вірулентності популяції патогену загалом. Виокремлені гени стійкості варто використовувати в селекційному процесі із врахуванням особливостей останньої групи. Неефективними до дії всіх рас популяції збудника бурої іржі пшениці в зоні Правобережного Лісостепу України є гени Lr1, Lr2c, Lr3, Lr3ka, Lr3bg, Lr10, Lr11, Lr13, Lr15, Lr16, Lr17, Lr26, Lr29, Lr30, Lr33, Lr37, LrB. Якщо вони пов’язані з корисними ознаками, їх використання в селекції потребує пірамідування з іншими більш ефективними генами стійкості.

Browse

Browsing Наукові записки НаУКМА. Біологія та екологія by Title

Results Per Page

Sort Options