Кафедра загальнотеоретичного правознавства та публічного права
Permanent URI for this collection
Browse
Browsing Кафедра загальнотеоретичного правознавства та публічного права by Author "Козюбра, Микола"
Now showing 1 - 6 of 6
Results Per Page
Sort Options
Item Верховенство права та окуповані території Донбасу і Криму : звіт(2018) Козюбра, Микола; Венгер, Володимир; Лисенко, Олена; Цельєв, Олексій; Козюбра, МиколаЗвіт є результатом дослідження стану захисту прав людини і забезпечення верховенства права на непідконтрольних територіях Донбасу й Криму, а також напрямів їхнього вдосконалення. Дослідження сконцентровано на таких сферах: реєстрація актів цивільного стану (народження і смерті, шлюбу та розлучення); отримання паспортів; здійснення підприємницької діяльності та реалізація майнових прав (захисту власності); забезпечення права на освіту; соціальний захист населення. Авторами сформульовано загальні пропозиції щодо напрямів удосконалення законодавчої бази захисту прав і свобод ВПО і громадян України, які проживають на непідконтрольних територіях, а також практики його застосування місцевими органами державної влади й органами місцевого самоврядування, зокрема через надання ними публічних (адміністративних) послуг. Цільовою аудиторією є працівники органів публічного адміністрування, зокрема органів місцевого самоврядування, правоохоронних органів, міжнародних і національних громадських організацій (переважно правозахисного спрямування), судді, політологи, фахівці в галузі нормопроектування, зокрема місцевого, локального рівня.Item Виборча система України в контексті вимог верховенства права(2013) Козюбра, МиколаУ статті аналізуються стан та перспективи реформування виборчої системи України. Основна увага у ній зосереджена на визначенні критеріїв вибору виборчої системи. Окрім політичних критеріїв, на які зазвичай посилаються політологи та фахівці в галузі виборчого права, великого значення у цьому процесі, на думку автора, набувають вимоги верховенства права — визначеність, передбачуваність, пропорційність, конституційність, законність. У зв'язку з цим у статті обґрунтовується необхідність дотримання цих вимог вже на етапі вибору виборчої системи та запровадження відповідного виборчого бар'єру у разі обрання пропорційної чи змішаної системи. Послідовне втілення вказаних вимог у життя є запорукою забезпечення вільного волевиявлення виборців, стабільності виборчої системи та реалізації основних функцій виборів — легітимації влади, селекції політичного керівництва країни, "барометру" політичного життя. На завершення статті робиться висновок, що з позицій утвердження верховенства права найприйнятнішою у нинішніх конкретно-історичних умовах України є пропорційна виборча система з відкритими списками, необхідність запровадження якої вже давно обстоюється більшістю вітчизняних конституціоналістів, проте гальмується певними політичними силами, представленими у парламенті.Item Висновки та рекомендації з актуальної теми(2021) Козюбра, Микола; Максимов, СергійПідсумки редакції щодо актуальної теми випуску № 1 щомісячника "Право України" 2021 року - "Доктрина природного права".Item Герменевтичний трикутник та особливості використання його методології в юридичному тлумаченні(2023) Козюбра, МиколаУ статті розкрито можливості та особливості використання такої специфічної для герменевтики категорії, як герменевтичний трикутник, тобто взаємовідносин між автором тексту, самим текстом та його інтерпретатором, для поглибленого осмислення однієї з найдавніших проблем юриспруденції – тлумачення юридичних текстів, ступінь опанування мистецтва якого значною мірою визначає рівень професіоналізму юриста. У зв’язку з цим піддано критичному аналізу найпоширеніші в правознавстві підходи до розуміння мети тлумачення текстів законів та інших нормативних актів – виявлення волі законодавця (нормодавця), його намірів; з’ясування "об’єктивного змісту", або в іншому варіанті – "істинного смислу", норм закону (іншого нормативного акта). У статті здійснено спробу відповісти на основне і найскладніше питання, яке виникає в процесі застосування герменевтичного трикутника під час тлумачення тексту закону: яку роль у цьому трикутнику відведено інтерпретатору, зокрема судді, – виключно виявника волі автора тексту закону – законодавця, його намірів, об’єктивного (істинного) смислу (змісту) норми закону, що тлумачиться, тобто роль його споживача чи активного творця – співавтора закону без зміни при цьому його тексту. На основі аналізу праць представників герменевтики та інтерпретаційної практики у статті проводиться думка про те, що будь-яке тлумачення текстів законодавства не існує як щось незалежне від волі юридичного інтерпретатора, без врахування ним особливостей конкретно-історичної ситуації, в якій воно здійснюється. Тлумачення завжди пов’язане з актуалізацією текстів законів, їх пристосуванням до місця, часу та конкретної ситуації, яку розглядає суд чи інший суб’єкт нормозастосування. Цим зовсім не заперечується, що те чи інше положення закону можна зрозуміти краще, звернувшись до його витоків, застосувавши для цього історичний і телеологічний способи тлумачення. Наведені у статті приклади з практики лише підтверджують, що значення цих способів тлумачення не варто перебільшувати, оскільки положення закону дуже часто не дають відповіді про намір законодавця або якщо й дають, то переважно не можуть бути застосовані так, як це задумував законодавець. З огляду на це, значну увагу приділено складнощам інтерпретації тексту закону із застосуванням методології герменевтичного трикутника. Водночас наголошено на тому, що загальний методологічний підхід до взаємовідносин між інтерпретатором, автором тексту закону – законодавцем і самим текстом, який випливає зі сформульованої творцем теорії інтерпретації в дусі герменевтичних ідей Ф. Шляйєрмахером головної мети герменевтичного методу – інтерпретатор повинен зрозуміти автора і його працю краще, ніж він сам її розуміє, – може бути застосований під час юридичного тлумачення норм законів (інших нормативних актів). Він конкретизований у відомому висловлюванні Г. Радбруха, згідно з яким інтерпретатор може розуміти закон краще, ніж його творці, а сам закон може бути мудрішим за його розробників. Щоправда, для цього юрист-інтерпретатор повинен мати вміння аналізувати як сам текст закону, так і той контекст, у якому закон функціонує, – все розмаїття життєвих і юридичних питань, які постають перед інтерпретатором під час юридичного тлумачення. У тлумаченні норм законів (інших нормативних актів) найяскравіше проявляється креативність інтерпретаторів, тобто здатність відхилятися від стереотипів мислення, бачити проблеми під нетрадиційним кутом зору і вирішувати їх нестандартним способом у межах верховенства права. Важливе значення у формуванні такої креативності має суттєве підвищення професійної майстерності юристів, значну роль у якій відіграє формування у них непозитивістського стилю мислення.Item Принцип незворотності дії закону в часі: еволюція, стан та перспективи вдосконалення його застосування в Україні(2015) Абрамович, Руслана; Козюбра, МиколаАвтореферат дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата юридичних наук (спеціальність 12.00.01 – теорія та історія держави і права; історія політичних і правових учень). Робота виконана на кафедрі загальнотеоретичних та державно-правових наук факультету правничих наук Національного університету "Києво-Могилянська академія". Науковий керівник: доктор юридичних наук, професор, КОЗЮБРА Микола Іванович. Офіційні опоненти: доктор юридичних наук, професор ТИМОШЕНКО Віра Іванівна (Київський національний лінгвістичний університет) та професор кафедри права кандидат юридичних наук, доцент СТАРОСТЮК Алла Вікторівна (Національний університет Державної податкової служби України). В дисертації на основі здобутків світової правової теорії і юридичної практики досліджено еволюцію ідеї становлення і розвитку теорії та принципу незворотності дії закону в часі, а також формування винятку з нього; простежено співвідношення винятку із принципу незворотності з іншими видами темпоральної дії правових норм; проаналізовано та згруповано основні закони держав різних правових систем на предмет закріплення в них принципу "Lex ad praetorian non valet", досліджено особливості текстуальних конструкцій останнього в залежності від приналежності країни до певної правової сім’ї; проаналізовано міжнародну судову практику щодо застосування незворотності на прикладі Нюрнберзького процесу, практики Європейського Суду з прав людини, Федедерального Конституційного суду Німеччини та ін; узагальнено практику застосування принципу незворотності дії закону в часі судами загальної юрисдикції в Україні, проаналізовано правові позиції Конституційного Суду України щодо тлумачення статті 58 Конституції України, виявлено неоднозначності та суперечності в правових підходах останнього, та запропоновано шляхи їх усунення; досліджено місце принципу незворотності дії закону в часі в українському законодавстві; запропоновано напрями вдосконалення текстуальної конструкції принципу в Основному законі держави.Item Принцип пропорційності як необхідна складова верховенства права(Національний університет "Києво-Могилянська академія", 2015) Євтошук, Юлія; Козюбра, МиколаАвтореферат дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата юридичних наук (Спеціальність 12.00.01 – теорія та історія держави і права; історія політичних і правових учень). Робота виконана на кафедрі теорії та історії держави і права Університету економіки та права "КРОК", Міністерство освіти і науки України. Науковий керівник доктор юридичних наук, професор Козюбра Микола Іванович (НаУКМА, завідувач кафедри загальнотеоретичних та державно-правових наук). Офіційні опоненти: доктор юридичних наук, професор Погребняк Станіслав Петрович (Національний юридичний університет імені Ярослава Мудрого, професор кафедри теорії держави і права) та кандидат юридичних наук, доцент Ковальчук Олександр Михайлович (Київський національний університет імені Тараса Шевченка, в.о. завідувача кафедри теорії права та держави юридичного факультету). Дисертація присвячена комплексному дослідженню принципу пропорційності як необхідної складової верховенства права. Розглядаються історичні вияви цього принципу у різні часи, його зв’язки зі справедливістю, правами і свободами людини, доктринами верховенства права та правової держави. З’ясовуються зміст та напрями використання цього принципу у юридичній практиці та праві загалом, що дає основу для обґрунтування його основних ознак та призначення. На базі німецької концепції пропорційності систематизуються вимоги та критерії принципу пропорційності у правотворчості та правозастосуванні, аналізуються недоліки, пов’язані з їх недотриманням у цих сферах, розкриваються його вимоги до здійснення дискреційних повноважень публічними органами. Також показано напрями, тенденції та недоліки застосування принципу пропорційності у рішеннях Конституційного Суду України та національних судів загальної юрисдикції.