Тип фланера в українській та іспанській прозі кінця ХІХ – першої половини ХХ століття : дисертація на здобуття наукового ступеня доктора філософії
Loading...
Date
2023
Authors
Тищенко, Анастасія
Journal Title
Journal ISSN
Volume Title
Publisher
Abstract
Дисертація на здобуття наукового ступеня доктора філософії у галузі знань 03 "Гуманітарні науки" за спеціальністю 035 "Філологія". – Національний університет "Києво-Могилянська академія", Київ, 2023. Актуальність. Модерна культура та світогляд формувались у переважно міському середовищі, яке диктувало нові форми взаємодії між індивідами. Місто стало центром економічної, політичної та творчої діяльності, де створювались нові практики людського життя, серед яких варто виокремити фланерство. Фланерські практики, здається, здійснили чи не найбільший вплив на літературу, з усіх мистецтв. Про це можуть свідчити сюжети романів кінця ХІХ – початку ХХ століття, у яких місто є центром розвитку сюжетних подій, а й подеколи одним із персонажів. Загалом місто, його життя, звички та культура, стають об’єктом фланерських практик. Фланер (з фр. flaneur) – це дослідник міста, митець, який перетворює враження, отримані на вулицях, на творчість. У основному, фланер характеризується саме своїм життям у відкритих урбаністичних просторах. У історико-літературному дискурсі перші згадки про фланера належать до французької літератури, й пов’язані зокрема із текстами
французського журналіста Луї Уара (1813-1865). Тривалий час фланерські практики дослідження міста були аналізовані суто як феномен французької культури. Однак, модернізаційні процеси, включно із культурними, мали настільки великий масштаб, що їх вплив поширювався й на інші європейські країни. Тому дослідники культури, й зокрема, літератури, починають актуалізовувати тип фланера у контексті національних літератур та в порівняльних студіях, аби детальніше дослідити світоглядний злам кінця століть за посередництва аналізу міських практик. Адже фланер спостерігає не лише за буденним життям міста, а й за кризою маскулінності, формуванням нових ідентичностей, новими проявами буття індивіда. Аналіз фланерських практик – це іще одна можливість подивитись на особливості формування та розвитку модерних європейських літератур. Мета. Результатом роботи над дисертаційним текстом є порівняльний аналіз образу фланера у художніх текстах, зокрема прозових текстах української та іспанської літератури із подальшим визначенням особливостей фланерських практик у них. Предмет і об’єкт дослідження. Предметом дослідження даної праці є образ фланера в українській та іспанській прозі. Об’єктом дослідження є феномен фланерства, відтоврений у художніх творах. Методи. Для дослідження зазначеної проблематики обрано компаративний метод дослідження, залучені теоретичні роботи з урбаністики (А. Лефевр, М. де Серто), тексти студій ідентичності (Л. Донскіс) та студій пам’яті (П. Нора, А. Ассман), використано напрацювання гендерних студій (В. Агеєва, Дж. Вольф, Г. Поллок, Е. Вілсон, Дж. Батлер, М. Кіммел), також застосовано
біографічний та історико-літературний коментар. Наукова новизна. Дисертаційне дослідження "Тип фланера в українській та іспанській прозі кінця ХІХ – пер. пол. ХХ століття" вперше здійснює дослідження на порівняльному рівні типу фланера в українській та іспанській літературах, простежує зв’язок фланерських практик із особистим міським досвідом авторів. У дослідженні проаналізовано прозові тексти модерної епохи, які дають також уявлення про гендерний дискурс фланерства, на основі яких можна робити спробу формулювання загальних тенденцій фланерського дискурсу у період першої третини ХХ століття. Теоретичне значення. Поточне дослідження дає можливісь розширювати аналіз типу фланера у синхронному аспекті, в інших національних літературах (наприклад, британська, німецька). Також воно має потенціал до продовження аналізу у діахронному аспекті (дослідження фланерських практик у більш пізні часові періоди в літературах України та Іспанії). Науково-практичне значення. Результати праці можуть бути використані для роботи над літературознавчим, гедерними та урбаністичними студіями, а також у практиці викладання таких дисциплін як "Історія української літератури", "Історія світової літератури", "Порівняльне літературознавство" або ж дисциплін урбаністичного спрямування. Деякі положення дисертації можна використати в подальших дослідженнях, присвячених проблемам літератури ХХ – ХХІ століть, урбаністичному та гендерному дискурсам. Перший розділ дисертаційного дослідження містить огляд теоретичного дискурсу фланерства, яке бере початок свого осмислення з другої половини ХІХ століття. У літературному дискурсі фланер з’являється у публікації 1841 року, у тексті "Фізіологія фланера" авторства Луї Адрієна Уара. Уар був першим автором, який описав новий міський тип, притаманний модерній культурі. У дослідженні зазначено, що осмислення автора було створене у період домінування позитвістського світобачення, що вплинуло на естетичне спрямування тексту, який за своєю сутністю є зразком літератури реалізму. Тим не менш, у сучасному літературознавстві науковці й досі посилаються на це джерело, наприклад Прісцила Фергюсон та Брюс Мазліш. Із цього тексту також беруть початок класичнні моделі фланерства Шарля Бодлера та Вальтера Беньяміна, які розпочинають рефлексії щодо фланера модерної епохи, який є не лише носієм детальних фактів про місто, а й збирає враження та трансформує їх на об’єкти мистецтва. Як зазначено у дослідженні, рефлексії цих письменників створили основу для аналізу фланертсва у культурних студіях та у контексті французької літератури зокрема. Подальший аналіз теоретичного дискурсу у підрозділі першого розділу вказує на те, що уже на початку 2010-х років використання класичних текстів, присвячених фланерству, вже піддається певному переосмисленню. Зокрема у збірці текстів ініціативи Річарда Ріглі під назвою "Фланер за кордоном: історичні та міжнародні перспективи", у якій автори вже намагаються розширити георграфію фланерства. Єдиним недоліком роботи, на нашу думку є фокус здебільшого на темах культури та історії мистецтв – художні тексти у дослідженнях згадуються у поодиноких випадках. Однак, ця спроба розширити межі фланерства уже дозволяє застосовувати напрацьовані теоретичні результати у літературних дослідженнях. Тип фланера переосмислюють також дослідниці гендерних студій. У роботі проаналізовано полеміку Джанет Вольф, Грізельди Поллок та Елізабет Вілсон стосовно доступності міських просторів для жінок у модерну епоху, й відповідно культурних та соціальних підстав для існування фланерки. Поза тим ми продовжуємо аналізувати жіночий дискурс фланерства, у якому з’являється іще більше текстів, присвячених тематиці, що свідчить про популярність теми у
сучасному літературознавстві. У дисертації здійснено огляд
найактуальніших сучасних джерел автортсва: Катрін Неші, Лорен Елкін, Анни Марії Іґлесіас, які продовжують досліджувати проблему жіночого фланертва у різних культурно-історичних контекстах. Також у першому розділі здійснено діахронний аналіз фланерського дискурсу у іспанському та українському літературознавстві. Приділено увагу основним віхам розвитку у епохах романтизму, реалізму, модернізму та постмодернізму. Проміжним висновком цього підрозділу є те, що для іспанської літератури аналіз фланерських є доволі розвиненою темою для дослідження, про що свідчить зібраний масив теоретичних текстів, присвячених різним епохам літератури Іспанії. Натомість, образ фланера в українському літературознавстві іще потребує наукового аналізу та рефлексії, однак, у дисертації проаналізовано дослідження сучасних українських дослідників: Максима Карповця, Анни Сидор, Тетяни Сірочук. Проаналізований масив текстів дозволив зробити підсумки та сформувати методолгію дослідження, практична частина якого представлена у другій частині дисертації. Другий розділ дисертації присвячений практичному порівняльному аналізу текстів, що поділяють хронологічні межі, ідейно-естетичні домінанти та сюжети. Зокрема у роботі проаналізовано прозові твори письменниць Лесі Українки та Кармен де Бурґос, які відображають погляди авторок на життя жінки у модерному місті. Результати аналізу продемонстрували подібність автроських стратегій та ставлення до жіночого фланерства, як спроби головних героїнь освоїтись у міському просторі та знайти шляхи власної реалізації у часи світоглядної кризи, протягом якої окреслюється й криза патріархальної культурної парадигми. Продовженням дисертаційного дослідження став аналіз текстів авторів-чоловіків, В. Винниченка та М. де Унамуно, які описують психологічний стан фланера у взаємодії із жінкою у міському просторі. Аналіз продемонстрував наявність у текстах феномену тривожної маскулінності, який виникає у світоглядному полі нових часів, як маркер кризи патріархального світогляду. Завершує другий розділ аналіз творів П. Барохи та М. Хвильового, які
ілюструють чоловіче бачення жінки у міському просторі. Протягом аналізу простежується вплив гендерної ідентичності автора на формування образів головних героїнь у текстах, які мають більше просторової свободи у порівнянні із героїнями української та іспанської авторок. У висновку роботи підведено підсумки порівняльного аналізу текстів, окреслено основні тенденції формування фланерського дискурсу в іспанській та українській літературах, визначено перспективи подальших досліджень теми.
Description
Dissertation to obtain the scientific degree of Doctor of Philosophy in the field 03 "Humanities", specialty 035 "Philology" . – National University of Kyiv-Mohyla Academy, Kyiv, 2023. Modern culture and outlook were formed in a predominantly urban environment that dictated new forms of interaction between individuals. The city became the center of economic, political, and creative activity, where new practices of human life were created, among which flânerie is worth highlighting. Practices of flânerie seem to have had perhaps the greatest impact on literature of all the arts. This can be evidenced by the plots of novels of the late nineteenth and early twentieth centuries, in which the city is the center of plot development, and sometimes one of the main characters. In general, the city, its life, habits, and culture become the object of flâneur practices. A flâneur is a city explorer, an artist who transforms the impressions he receives on the streets into art. Basically, a flâneur is characterized by his life in open urban spaces. In the historical and literary discourse, the first references to the flâneur belong to French literature, and are associated in particular with the texts of the French journalist Louis Huart (1813-1865). For a long time, flâneur practices of urban exploration were analyzed purely as a phenomenon of French culture. However, modernization processes, including cultural ones, were so widespread that their influence spread to other European countries. Therefore, researchers of culture, and literature in particular, are beginning to actualize the type of flâneur in the context of national literatures and in comparative studies in order to explore in more detail the worldview breakdown of the end of the century through the analysis of urban practices. After all, the flâneur observes not only the everyday life of the city, but also the crisis of masculinity, the formation of new identities, and new manifestations of an individual's being. The analysis of flâneur practices is another opportunity to look at the peculiarities of the formation and development of modern European literatures. The purpose. The result of the work on the thesis text is a comparative analysis of the image of the flâneur in literary texts, in particular prose texts of Ukrainian and Spanish literature, with the subsequent determination of the peculiarities of practices of flânerie in them. Subject and object of the research. The subject of this study is the image of the flâneur in Ukrainian and Spanish prose. The object of the study is the phenomenon of flânerie reflected in works of fiction. Methods. To study this issue, the comparative method of research was chosen, involving theoretical works on urban studies (A. Lefebvre, M. de Certeau), texts of identity studies (L. Donskis) and memory studies (P. Nora, A. Assman), the developments of gender studies (V. Ageeva, J. Wolf, G. Pollock, E. Wilson, J. Butler, M. Kimmel), and biographical and historical and literary commentary. Scientific novelty. The study The Flâneur Type in Ukrainian and Spanish Prose of the Late Nineteenth and First Half of the Twentieth Century is the first to conduct a comparative study of the image of flâneur in Ukrainian and Spanish literature, tracing the connection between practices of flânerie and the authors' personal urban experience. The study analyzes prose texts of the modern period, which also give an idea of the gender discourse of flânerie, on the basis of which an attempt can be made to formulate general trends in flâneur’s discourse in the first third of the twentieth century. Theoretical significance. The current study provides an opportunity to expand the analysis of the image of flâneur in the synchronic aspect in other national literatures (e.g., British, German). It also has the potential to continue the analysis in the diachronic aspect (studying flâneur practices in later time periods in the literatures of Ukraine and Spain). Scientific and practical significance. The results of the work can be used for work on literary, gender and urban studies, as well as in the practice of teaching such disciplines as "History of Ukrainian Literature", "History of World Literature", "Comparative Literature" or urban studies. Some provisions of the dissertation can be used in further research on the problems of literature of the twentieth and twenty-first centuries, urban and gender discourses. The first chapter of the research provides an overview of the theoretical discourse of flânerie, which dates back to the second half of the nineteenth century. In the literary discourse, the flâneur appears in an 1841 publication, in the text Physiology of the Flâneur by Louis Adrien Huart. Huart was the first author to describe a new urban type inherent in modern culture. The study notes that the author's comprehension was created during the period of dominance of the positivist worldview, which influenced the aesthetic direction of the text, which is essentially a model of realist literature. Nevertheless, in contemporary literary criticism, scholars still refer to this source, for example, Priscilla Ferguson and Bruce Mazlish. The classic models of flânerie by Charles Baudelaire and Walter Benjamin also originate from this text, and they begin to reflect on the flâneur of the modern era, which is not only a carrier of detailed facts about the city, but also collects impressions and transforms them into objects of art. As noted in the study, the reflections of these writers created the basis for analyzing the image of flâneur in cultural studies and in the context of French literature in particular. A further analysis of the theoretical discourse in the first section of the chapter shows that in the early 2010s, the use of classic texts on flânerie was already being subjected to a certain rethinking. In particular, in the collection of texts by Richard Wrigley's initiative entitled The Flaneur Abroad: Historical and International
Perspectives, in which the authors are already trying to expand the geography of flanerie. The only drawback of the work, in our opinion, is the focus mainly on the topics of culture and art history. Literary texts are mentioned in the research in isolated cases. However, this attempt to expand the boundaries of flânerie already allows us to apply the theoretical results in literary studies. The type of flâneuse is also being rethought by researchers of gender studies. The paper analyzes the debate between Janet Wolf, Griselda Pollock, and Elizabeth Wilson about the accessibility of urban spaces for women in the modern era, and, accordingly, the cultural and social grounds for the existence of the flâneuse. At the same time, we continue to analyze the female discourse of flânerie, in which even more texts devoted to the topic appear, which testifies to the popularity of the topic in contemporary literary studies. The thesis reviews the most relevant contemporary sources of the author's work: Catherine Nesci, Lauren Elkin, and Ana Maria Iglesias, who continue to explore the problem of female flânerie in different cultural and historical contexts. The first chapter also provides a diachronic analysis of the flânerie discourse in Spanish and Ukrainian literary studies. Attention is paid to the main milestones of development in the epochs of Romanticism, Realism, Modernism, and Postmodernism. The intermediate conclusion of this subsection is that the analysis of the flâneur is a fairly developed topic for Spanish literature, as evidenced by the collected array of theoretical texts devoted to different epochs of Spanish literature. Instead, the image of the flâneur in Ukrainian literary studies still requires scientific analysis and reflection, but we analyze the studies of contemporary Ukrainian researchers: Maksym Karpovets, Anna Sydor, and Tetiana Sirochuk. The analyzed array of texts allowed us to summarize and formulate the research methodology, the practical part of which is presented in the second part of the research. The second chapter of the thesis is devoted to a practical comparative analysis of texts that share chronological boundaries, ideological and aesthetic dominants, and plots. In particular, the work analyzes the prose texts of Lesya Ukrainka and Carmen de Burgos, which reflect the authors' views on the life of a woman in a modern city. The results of the analysis demonstrate the similarity of the authors' strategies and attitudes towards female flânerie as the protagonists' attempts to get used to the urban space and find ways of self-realization in times of worldview crisis, during which the crisis of the patriarchal cultural paradigm is also outlined. The continuation of the research was the analysis of texts by male authors, V. Vynnychenko and M. de Unamuno, who describe the psychological state of a flâneur in interaction with a woman in urban space. The analysis demonstrates the presence
in the texts of the phenomenon of anxious masculinity, which emerges in the worldview of modern times as a marker of the crisis of the patriarchal worldview. The second section concludes with an analysis of the works of P. Baroja and M. Khvylovyi, which illustrate a male vision of women in urban space. The analysis traces the influence of the author's gender identity on the formation of the protagonists' images in the texts, which have more spatial freedom compared to the protagonists of Ukrainian and Spanish authors. The research concludes with the results of the comparative analysis of the texts, outlines the main trends in the formation of the flâneur discourse in Spanish and Ukrainian literature, and identifies the prospects for further research on the topic.
Keywords
компаративістика, фланер, фланерство, модернізм, українська література, іспанська література, ґендерний дискурс, літературознавство, автобіографізм, ідентичність, урбанізм, мотив, читач, територія, дисертація, comparative studies, flâneur, flânerie, modernism, Ukrainian literature, Spanish literature, gender discourse, literary criticism, autobiography, identity, urbanism, motif, reader, territory
Citation
Тищенко А. І. Тип фланера в українській та іспанській прозі кінця ХІХ - першої половини ХХ століття : дисертація на здобуття наукового ступеня доктора філософії / Тищенко Анастасія Ігорівна ; наук. кер.: Пронкевич Олександр Вікторович ; Міністерство освіти і науки України, Національний університет "Києво-Могилянська академія". - Київ : [б. в.], 2023. - 222 с.