Політичний вимір суб'єктності прикордонних територій в умовах трансформації світопорядку : дисертація на здобуття наукового ступеня доктора філософії
Loading...
Date
2026
Authors
Озадовський, Ігор
Journal Title
Journal ISSN
Volume Title
Publisher
Abstract
Дисертація на здобуття наукового ступеня доктора філософії за спеціальністю 052 "Політологія"(05 "Соціальні та поведінкові науки"). Національний університет "Києво-Могилянська академія", Київ, 2026. Сучасний світопорядок переживає фундаментальну трансформацію від моделі ліберального універсалізму до мультиплексного світу, де традиційні механізми міжнародної безпеки стрімко втрачають свою ефективність. У цій системній турбулентності глобальні процеси – від мілітаризації міжнародних відносин та асиметричної міграції до демократизації з хвилями авторитарного відкату – найгостріше проявляються саме на просторах, де перетинаються гегемонії, юрисдикції та ідентичності. Наслідком цих зсувів стала глибока ерозія традиційних уявлень про суверенітет: прикордонні території остаточно долають колишній статус пасивних ліній розмежування, перетворюючись на активних політичних суб’єктів, здатних генерувати як нові простори транскордонного діалогу, так і зони конфлікту. Для Української держави осмислення цього феномену набуло безпрецедентного, екзистенційного характеру. Досвід повномасштабної російської агресії наочно довів, що "інституційна порожнеча" та розмита ідентичність фронтирного прикордоння цілеспрямовано інструменталізуються ворожими акторами для створення плацдармів для наступу та руйнування суверенітету. Світова політична практика демонструє й успішні приклади того, як прикордонні території конвертують свою просторову специфіку в дієвий ресурс політичної суб’єктності, виступаючи стабілізуючими медіаторами та хабами транскордонного співробітництва. Потреба пояснити цю фундаментальну дихотомію – чому одні території перетворюються на "зони конфлікту", а інші стають "просторами діалогу" – зумовлює необхідність переходу до суб’єктно-орієнтованого підходу до розуміння прикордонних територій, здатного адекватно пояснити природу та наслідки політизації цих просторів в умовах нелінійної трансформації світопорядку. Автор ставить за мету теоретико-методологічно обґрунтувати політичний вимір суб’єктності прикордонних територій та виявити закономірності їхньої трансформації у самостійних акторів, що дозволить розробити сценарні моделі еволюції світопорядку та визначити стратегічні пріоритети державної політики України. Розглядаючи процес трансформації сучасного світопорядку, автор фокусується на політичній суб’єктності прикордонних територій як ключовому чиннику цих змін. Такий ракурс спирається на гіпотезу, що за умов нелінійної трансформації світопорядку політична суб’єктність прикордоння стає змінною, а її характер залежить від структурного балансу між внутрішніми активами цих територій і впливом зовнішніх політичних акторів, що зумовлюється типом прикордоння. Методологічну основу дослідження побудовано на засадах багаторівневого міждисциплінарного синтезу теорій міжнародних відносин, системного підходу, синергетики, неоінституціоналізму, конструктивізму та аналітичної оптики Border Studies. Системний підхід, посилений інструментарієм синергетики, забезпечив розуміння об’єкта дослідження – процесу трансформації сучасного світопорядку – як нелінійного процесу перерозподілу глобальних ресурсів та переформатування інституційної керованості. Це дозволило інтерпретувати глобальну політичну архітектуру через призму нелінійної динаміки, а прикордонні території – як «простори підвищеної турбулентності», де нові форми політичної взаємодії проявляються найвиразніше. Водночас неоінституціоналізм застосовано для оцінки внутрішньої спроможності територій і дизайну їхніх владних інститутів, конструктивістський підхід – для аналізу ролі ідентичності та символічних ресурсів у процесах політичної мобілізації, а специфіку предмета розкрито через методологію Border Studies. У комплексі такий підхід дозволив подолати обмеженість лінійних моделей та інтегрувати безпековий, інституційний, ідентичнісний і просторовий виміри в єдину аналітичну рамку. У роботі обґрунтовано концепцію політичної суб’єктності прикордонних територій як стійкої, інституційно закріпленої здатності формувати та реалізовувати право на самовизначення. Доведено, що ця здатність розкривається через прийняття самостійних політичних рішень, представництво в міжнародних політичних процесах, розбудову економічних засад, доступ до технологій, розподіл ресурсів, просторове планування та безпековий контроль. На цій теоретичній основі визначено, що в умовах нелінійної трансформації світопорядку суб’єктність прикордоння є самостійною системною змінною, здатною як посилювати кризові тенденції, так і слугувати стабілізуючим атрактором для архітектури регіональної та глобальної безпеки. У дисертації уточнено категоріальний апарат дослідження, зокрема зміст понять "прикордонні території", "світопорядок" та "трансформація світопорядку".
У другому розділі праці систематизовано ключові тренди трансформації світопорядку та розкрито його суб'єктний вимір через систематизацію парадоксальних стратегій адаптації акторів до цих трендів. Визначено, що довготривала демократизація політичних режимів нині перебуває на стадії «авторитарного відкату». Разом із міграцією людського й інтелектуального капіталу, мілітаризацією міжнародних відносин та переосмисленням ролі прикордонних територій, ці тренди формують глобальну "архітектуру нестабільності". Встановлено, що зовнішні шоки (війни, пандемії) діють у цій системі як "дивні атрактори", які пришвидшують фрагментацію світу. Політичні актори адаптуються до наведених вище трендів через інструменталізацію виборів, формування "мінілатеральних" альянсів, урбанізацію; прикордонні території, набуваючи нової ролі, або ведуть боротьбу за суб'єктність, або стають об’єктом зовнішньої інструменталізації. Автор здійснив емпіричну верифікацію теоретичних моделей шляхом компаративного політичного аналізу. Зіставлення восьми різнорідних кейсів (Баварії, Гренландії, Донбасу, Ічкерії, Каталонії, Косова, Криму, Південного Судану) за шістьма геополітичними, історичними, ресурсними та інституційними індикаторами дозволило розробити типологію прикордонних територій та виділити три ідеальні типи ("самодостатні території", "моноетнічні/монорелігійні прикордоння" та "географічні фронтири") , а також спрогнозувати специфічні для кожного з них стратегії реалізації суб'єктності. У дослідженні поглиблено теоретичну інтерпретацію політичної динаміки прикордонних територій шляхом ідентифікації специфічних "пасток розвитку", що дозволило пояснити механізми як ескалації конфліктів, так і поширення діалогових практик.
У третьому розділі дисертації апробовано діагностичний інструментарій - "Індекс суб’єктності прикордонних територій", що базується на зведенні 12 індикаторів у чотири ключові компоненти. За результатами його застосування з'ясовано, що характер суб’єктності безпосередньо залежить від структурного балансу цих компонентів, тоді як внутрішні диспропорції формують відмінні траєкторії розвитку прикордонних регіонів. У дисертації апробовано сценарне моделювання глобальних процесів шляхом розробки трьох ймовірнісних моделей ("конфліктні зони", "діалогові простори" та "синергія фреймів"), а також підходи до формування державної політики у сфері безпеки кордонів на основі переходу до асиметричної моделі управління (поєднання жорсткої ребордеризації на сході та півночі з транскордонною інтеграцією та friend-shoring на заході). Результати дослідження впроваджено в аналітичну та законопроєктну діяльність Комітету Верховної Ради України з питань прав людини, деокупації та реінтеграції тимчасово окупованих територій України, національних меншин і міжнаціональних відносин (сценарні моделі та стратегію "дифузії суб’єктності" використано для прогнозування конфліктів і розробки інструментів делегітимізації контролю агресора). Напрацювання дисертації також застосовано в управлінській діяльності Бериславської районної державної (військової) адміністрації Херсонської області (зокрема "Індекс суб’єктності прикордонних територій" - для оцінки безпекових ризиків і розробки політик відновлення громад). Крім того, теоретико-методологічні положення та прикладні моделі імплементовано в освітній процес Національного університету "Києво-Могилянська академія" під час розробки магістерської програми "Економічна дипломатія і GR-політики" (спільно з МЗС України) та викладання фахових політологічних і безпекових дисциплін.
Description
PhD thesis to obtain the degree of Doctor of Philosophy in the Programme Subject Area 052 "Political Science" (05 "Social and Behavioral Sciences"). – National University of Kyiv-Mohyla Academy, Kyiv, 2026. The contemporary world order is undergoing a fundamental transformation from the model of liberal universalism to a multiplex world, where traditional mechanisms of international security are rapidly losing their effectiveness. In this systemic turbulence, global processes – ranging from the militarization of international relations and asymmetric migration to democratization accompanied by waves of authoritarian rollback – manifest themselves most acutely precisely in the spaces where hegemonies, jurisdictions, and identities intersect. The consequence of these shifts has been a profound erosion of traditional notions of sovereignty: border territories are definitively overcoming their former status as passive demarcation lines, transforming into active political subjects capable of generating both new spaces of cross-border dialogue and zones of conflict. For the Ukrainian state, the conceptualization of this phenomenon has acquired an unprecedented, existential character. The experience of the full-scale Russian aggression has clearly demonstrated that the institutional void and blurred identity of the frontier borderlands are purposefully instrumentalized by hostile actors to create staging grounds for offensives and the destruction of sovereignty. Global political practice also demonstrates successful examples of how border territories convert their spatial specificity into an effective resource of political subjectivity, acting as stabilizing mediators and hubs of cross-border cooperation. The need to explain this fundamental dichotomy – why some territories transform into "zones of conflict", while others become "spaces of dialogue" – necessitates a shift to a subject-oriented approach capable of adequately explaining the nature and consequences of the politicization of these spaces in the context of the nonlinear transformation of the world order. The author aims to theoretically and methodologically substantiate the political dimension of the subjectivity of border territories and to identify the patterns of their transformation into independent actors, which will enable the development of scenario models of world order evolution and the determination of strategic priorities for the state policy of Ukraine. Examining the process of transformation of the contemporary world order, the author focuses on the political subjectivity of border territories as a key factor in these changes. This perspective is based on the hypothesis that under the conditions of the nonlinear transformation of the world order, the political subjectivity of borderlands becomes variable, the nature of which depends on the structural balance between the internal assets of these territories and the influence of external political actors, which is determined by the type of borderland. The methodological foundation of the research is based on the principles of multilevel interdisciplinary synthesis of international relations theories, the systems approach, synergetics, neoinstitutionalism, constructivism, and the analytical lens of Border Studies. The systems approach, enhanced by the toolkit of synergetics, provided an understanding of the research object – the process of transformation of the contemporary world order – as a nonlinear process of global resource redistribution and the reformatting of institutional governability. This made it possible to interpret the global political architecture through the prism of nonlinear dynamics, and border territories as "spaces of heightened turbulence", where new forms of political interaction manifest most distinctly. At the same time, neoinstitutionalism was applied to evaluate the internal capacity of the territories and the design of their governmental institutions, the constructivist approach was used to analyze the role of identity and symbolic resources in the processes of political mobilization, and the specificity of the subject was revealed through the methodology of Border Studies. In complex, this approach made it possible to overcome the limitations of linear models and to integrate the security, institutional, identity, and spatial dimensions into a single analytical framework. The concept of the political subjectivity of border territories as a stable, institutionally consolidated capacity to formulate and realize the right to self-determination has been substantiated. It has been proven that this capacity is revealed through independent political decision-making, international representation, the development of economic foundations, access to technologies, resource distribution, spatial planning, and security control. On this theoretical basis, it has been determined that under the conditions of the nonlinear transformation of the world order, the subjectivity of borderlands is an independent systemic variable capable of both exacerbating crisis tendencies and serving as a stabilizing attractor for the regional and global security architecture. The categorical apparatus of the research has been clarified, particularly the content of the concepts "border territories", "world order", and "transformation of the world order". In the second chapter of the work, the key trends in the transformation of the world order have been systematized, and its subjective dimension has been revealed through the systematization of paradoxical strategies of actors' adaptation to these trends. It is determined that the long-term democratization of political regimes is currently at the stage of an "authoritarian rollback". Along with the migration of human and intellectual capital, the militarization of international relations, and the rethinking of the role of border territories, these trends form a global "architecture of instability". It has been established that external shocks (wars, pandemics) act within this system as "strange attractors" that accelerate the fragmentation of the world. Political actors adapt to the aforementioned trends through the instrumentalization of elections, the formation of "minilateral" alliances, and urbanization; border territories, acquiring a new role, either engage in a struggle for subjectivity or become objects of external instrumentalization. The author conducted empirical verification of the theoretical models through comparative political analysis. The comparison of eight heterogeneous cases (Bavaria, Greenland, Donbas, Ichkeria, Catalonia, Kosovo, Crimea, South Sudan) across six geopolitical, historical, resource, and institutional indicators allowed for the development of a typology of border territories and the identification of three ideal types ("self-sufficient territories", "mono-ethnic/mono-religious borderlands", and "geographical frontiers"), as well as to forecast specific strategies for realizing subjectivity for each of them. The research deepened the theoretical interpretation of the political dynamics of border territories through the identification of specific "development traps", which made it possible to explain the mechanisms of both conflict escalation and the proliferation of dialogue practices. In the third chapter of the dissertation, a diagnostic tool, the "Border Territory Subjectivity Index", has been validated, which is based on the aggregation of 12 indicators into four key components. Its application proved that the nature of subjectivity directly depends on the structural balance of these components, while internal disproportions shape distinct developmental trajectories of border regions. In the dissertation, scenario modeling of global processes has been validated through the development of three probabilistic models ("Conflict Zones", "Dialogue Spaces", and "Synergy of Frames"), along with approaches to shaping state policy in the field of border security based on a transition to an asymmetric governance model (combining strict rebordering in the east and north with cross-border integration and friend-shoring in the west). The research results have been implemented in the analytical and legislative drafting activities of the Committee of the Verkhovna Rada of Ukraine on Human Rights, Deoccupation and Reintegration of Temporarily Occupied Territories in Ukraine, National Minorities and Interethnic Relations (scenario models and the strategy of "diffusion of subjectivity" were used to forecast conflicts and develop tools for the delegitimization of the aggressor's control). The findings of the dissertation have also been applied in the management activities of the Beryslav District State (Military) Administration of the Kherson Region (in particular, the "Border Territory Subjectivity Index" – to assess security risks and develop community recovery policies). Furthermore, the theoretical and methodological provisions and applied models have been implemented into the educational process of the National University of Kyiv-Mohyla Academy during the development of the master's program "Economic Diplomacy and GR Policies" (jointly with the Ministry of Foreign Affairs of Ukraine) and the teaching of specialized political science and security disciplines.
Keywords
прикордоння, прикордонні території, кордон, світопорядок, трансформація світопорядку, російсько-українська війна, фронтир, порівняльний аналіз, транскордонне співробітництво, інституційна спроможність, політична суб'єктність територій, конфлікт, індекс суб’єктності, Border Studies, дисертація, borderlands, border territories, border, world order, transformation of the world order, Russo-Ukrainian War, frontier, comparative analysis, cross-border cooperation, institutional capacity, political subjectivity of territories, conflict, subjectivity index, Border Studies
Citation
Озадовський І. Б. Політичний вимір суб'єктності прикордонних територій в умовах трансформації світопорядку : дисертація на здобуття наукового ступеня доктора філософії / Озадовський Ігор Борисович ; наук. кер. Нагорняк Тетяна Леонтіївна ; Національний університет "Києво-Могилянська академія", Міністерство освіти і науки України. - Київ : [б. в.], 2026. - 327 с. : табл. - Містить додатки.