Механізми удосконалення управління цифровою охороною здоров'я : дисертація на здобуття наукового ступеня доктора філософії
| dc.contributor.advisor | Шевченко, Марина | uk_UA |
| dc.contributor.author | Александренко, Гліб | uk_UA |
| dc.date.accessioned | 2025-06-27T09:22:15Z | |
| dc.date.available | 2025-06-27T09:22:15Z | |
| dc.date.issued | 2025 | |
| dc.description | Dissertation to obtain the scientific degree of Doctor of Philosophy in the Field of Study 073 "Management" (field of knowledge 07 - Management and Administration). - National University of Kyiv-Mohyla Academy, Kyiv, 2025. The dissertation research is devoted to theoretical and methodological foundations and practical aspects of digital health management at the organizational level, particularly developing a conceptual framework for managing the life cycle of digital health interventions for healthcare facilities and institutions under limited resources and war-related crisis situations. The relevance of the research is determined by the growing role of digital technologies in transforming healthcare systems, improving the activities of medical organizations, and the need to develop practical management approaches for implementing digital interventions at the level of health facilities in the context of industry digitalization, especially for countries with limited resources and in crises. Based on a comprehensive analysis of scientific literature, approaches to defining the concept of "digital health" have been systematized, its key components identified, and a conceptual structure of this interdisciplinary field has been formed. The current state of digital health development in Ukraine and worldwide has been studied, key trends, challenges, and prospects for its development have been identified, and an analysis of the legislative and functional foundations of digital health in Ukraine has been conducted. Existing approaches, methods, and practices for implementing digital health interventions have been analyzed, and success factors and potential barriers to their implementation in various contexts have been identified. For the first time, a conceptual model for managing the life cycle of digital health interventions at the level of healthcare facilities and institutions has been developed and tested. The expert evaluation confirmed its effectiveness, allowing for a systematic approach to implementing digital solutions in the real conditions of medical organizations' functioning. The model integrates managerial, technological, and economic aspects into a unified system, structured by key blocks: life cycle stages (creation, maintenance, decommissioning), management processes, economical components, main results, monitoring and evaluation, compliance with regulatory requirements, features of implementation in emergencies, as well as tools and methods for practical application. The conceptual model proposes for the first time a comprehensive management approach to implementing digital health interventions in medical institutions, integrating the processes of creating, maintaining, and decommissioning digital products. This approach considers the specifics of different life cycle stages. It offers concrete management tools for each, which allows for increasing the effectiveness of digital interventions, optimizing the use of medical organizations' resources, and improving digital transformation management processes at the organizational level. Theoretical approaches to managing and implementing digital health interventions in a changing external environment and limited resources have been improved, taking into account the specifics of war-related emergency situations. Key factors requiring special attention at different stages of the digital intervention life cycle in crisis conditions have been identified, including state and public support, digital readiness assessment, security and threat modeling, human-centered design, product accessibility, code minimization, communication accessibility, digital and medical literacy, usage monitoring, user support, adaptation and change management, resource optimization. The methodology for managing digital health interventions has been further developed, considering the interdisciplinary nature of this field, which allows for effectively combining managerial, medical, and information technology competencies in implementing digital transformation projects. A set of scientifically based recommendations for creating a favorable environment for implementing digital health interventions in Ukraine has been developed and structured according to seven key areas in line with the WHO methodological framework: leadership and governance, strategy and investment, legislation and policy, workforce capacity, standards, and interoperability, infrastructure, services, and applications. The practical significance of the research lies in the fact that its results have been used at the industry level to increase the effectiveness of implementing digital solutions in the healthcare system through the development and successful implementation of the Digital Health Interventions "ARTporuch" and "TESTporuch" at the national level. The developed approaches have been used in implementing international technical assistance projects, contributing to healthcare reform and its alignment with European standards. The research materials are used in the educational process of the School of Public Health at the National University of "Kyiv-Mohyla Academy" in teaching the course "Digital Health" for students of the master's programs "Healthcare Management" and "Public Health." The dissertation research is an independently performed scientific work of the candidate. All scientific results presented in the dissertation were obtained personally by the author. In particular, the candidate independently developed the research methodology, conducted a systematic analysis of scientific publications, regulatory documents, and statistical data on the development of digital health in Ukraine and worldwide, developed a conceptual model for managing the life cycle of digital health interventions, organized and conducted an expert evaluation of the proposed conceptual model, developed and implemented the digital health intervention "ARTporuch," analyzed the results of its operation, and formulated a set of practical recommendations for building a digital health environment in Ukraine for implementing effective and sustainable interventions. Materials from the closed course "Digital Health" at Harvard Medical School and an online business school were used to structure the perspectives for implementing digital health interventions, with permission from the course administration, as confirmed by the relevant certificate of training completion. The framework of perspectives was significantly adapted to Ukrainian realities and supplemented with the author's developments. In the case study analysis process, data from the project "Innovations for Overcoming the HIV Epidemic," funded by the United States Agency for International Development (USAID), was used with the official permission of the project management. The research results have been presented in 8 scientific publications, 5 of which are co-authored, 5 in leading scientific professional international periodicals of Ukraine that reflect the main scientific results of the dissertation, and 3 publications in scientific journals included in the international scientometric database Scopus. The main provisions and results of the dissertation research were presented at international scientific and practical conferences, including the International Conference "Unlocking the Acceptance of Digital Health Interventions: Policy, Communication, and User Design Perspectives" (Zurich, Switzerland, 2024), the 21st International Medical Doctoral Conference (Czech Republic, 2024), the International Scientific Conference "The impact of digitalization on healthcare development" (Riga, Latvia, 2024), and the American Public Health Association Conference (2024). | en_US |
| dc.description.abstract | Дисертаційне дослідження присвячене теоретико-методичним засадам та механізмам удосконалення управління цифровою охороною здоров’я на організаційному рівні, зокрема розробці концептуальної моделі управління життєвим циклом інтервенцій цифрової охорони здоров’я для закладів та установ охорони здоров’я в умовах обмежених ресурсів та кризових ситуацій воєнного характеру. Актуальність дослідження зумовлена зростаючою роллю цифрових технологій у трансформації систем охорони здоров’я, вдосконаленні діяльності медичних організацій, а також необхідністю розробки ефективних управлінських підходів до впровадження цифрових інтервенцій на рівні закладів охорони здоров’я в контексті цифровізації галузі, особливо для країн з обмеженими ресурсами та в умовах кризових ситуацій. На основі комплексного аналізу наукової літератури систематизовано підходи до визначення поняття «цифрова охорона здоров’я», виявлено її ключові компоненти та сформовано концептуальну структуру цієї міждисциплінарної галузі. Досліджено сучасний стан розвитку цифрової охорони здоров’я в Україні та світі, виявлено ключові тенденції, виклики та перспективи її розвитку, здійснено аналіз законодавчих і функціональних засад діяльності цифрової системи охорони здоров’я в Україні. Проаналізовано існуючі підходи, методи та практики впровадження інтервенцій цифрової охорони здоров’я, виявлено фактори успіху та потенційні бар’єри при їх реалізації в різних контекстах. Уперше розроблено та апробовано концептуальну модель управління життєвим циклом інтервенцій цифрової охорони здоров’я на рівні закладів та установ охорони здоров’я, ефективність якої підтверджена експертною оцінкою, що дозволяє системно підходити до впровадження цифрових рішень у реальних умовах функціонування медичних організацій. Модель інтегрує управлінські, технологічні та економічні аспекти в єдину систему, структуровану за ключовими блоками: етапи життєвого циклу (створення, обслуговування, виведення з експлуатації), управлінські процеси, економічні складові, основні результати, моніторинг і оцінка, відповідність регуляторним вимогам, особливості впровадження в умовах надзвичайних ситуацій, а також інструменти та методи для практичного застосування. У концептуальній моделі уперше запропоновано комплексний управлінський підхід до впровадження інтервенцій цифрової охорони здоров’я в медичних закладах, який інтегрує процеси створення, обслуговування та виведення з експлуатації цифрових продуктів. Цей підхід враховує специфіку різних етапів життєвого циклу та пропонує конкретні управлінські інструменти для кожного з них, що дозволяє підвищити ефективність цифрових інтервенцій, оптимізувати використання ресурсів медичних організацій та удосконалити процеси управління цифровою трансформацією на організаційному рівні. Удосконалено теоретичні підходи до управління та впровадження інтервенцій цифрової охорони здоров’я в умовах мінливого зовнішнього середовища та обмежених ресурсів, що враховують специфіку надзвичайних ситуацій воєнного характеру. Виявлено ключові фактори, які потребують особливої уваги на різних етапах життєвого циклу цифрових інтервенцій в умовах кризи, зокрема: державна та громадська підтримка, оцінка цифрової готовності, безпека та моделювання загроз, людино-орієнтований дизайн, доступність продукту, мінімізація коду, комунікаційна доступність, цифрова та медична грамотність, моніторинг використання, підтримка користувачів, адаптація та управління змінами, оптимізація ресурсів. Набула подальшого розвитку методологія управління інтервенціями цифрової охорони здоров’я з урахуванням міждисциплінарного характеру цієї галузі, що дозволяє ефективно поєднувати управлінські, медичні та інформаційно-технологічні компетенції при реалізації проєктів цифрової трансформації. Розроблено комплекс науково обґрунтованих рекомендацій щодо створення сприятливого середовища для впровадження інтервенцій цифрової охорони здоров’я в Україні, структурованих за сімома ключовими напрямками відповідно до методологічної рамки ВООЗ: лідерство та управління, стратегія та інвестиції, законодавство та політика, кадровий потенціал, стандарти та інтероперабельність, інфраструктура, сервіси та застосунки. Практичне значення дослідження полягає в тому, що його результати використані на галузевому рівні для підвищення ефективності впровадження цифрових рішень у системі охорони здоров’я через розробку та успішне впровадження ІЦОЗ «АРТпоруч» та «ТЕСТпоруч» на національному рівні. Розроблені підходи використані при реалізації проєктів міжнародної технічної допомоги, що сприяє реформуванню галузі охорони здоров’я та її наближенню до європейських стандартів. Матеріали дослідження використовуються у навчальному процесі Школи громадського здоров’я Національного університету «Києво-Могилянська академія» при викладанні курсу «Електронна (цифрова) охорона здоров’я» для студентів магістерської програми «Менеджмент в охороні здоров’я» та «Громадське здоров’я». Дисертаційне дослідження є самостійно виконаною науковою роботою здобувача. Усі наукові результати, викладені в дисертації, отримані автором особисто. Зокрема, здобувачем самостійно розроблено методологію дослідження, проведено системний аналіз наукових публікацій, нормативно- правових документів та статистичних даних щодо розвитку цифрової охорони здоров’я в Україні та світі, розроблено концептуальну модель управління життєвим циклом інтервенцій цифрової охорони здоров’я, організовано та проведено експертну оцінку запропонованої концептуальної моделі, розроблено та впроваджено інтервенцію цифрової охорони здоров’я «АРТпоруч», проаналізовано її впроваджено та оцінено результати, сформульовано комплекс практичних рекомендацій щодо розбудови середовища цифрової охорони здоров’я в Україні для впровадження ефективних та сталих інтервенцій. Для структурування перспектив впровадження інтервенцій цифрової охорони здоров’я використано матеріали закритого курсу «Digital Health» Гарвардської медичної школи та онлайн бізнес-школи з дозволу адміністрації курсу, що підтверджено відповідним сертифікатом про проходження навчання. При цьому рамка перспектив була суттєво адаптована до українських реалій та доповнена авторськими розробками. У процесі аналізу кейс-дослідження використано дані проєкту «Інновації для подолання епідемії ВІЛ», що фінансується Агентством США з міжнародного розвитку (USAID), з офіційного дозволу керівництва проєкту. Результати дослідження висвітлено в 8 наукових публікаціях, з них 5 - у співавторстві з науковим керівником, 5 - в провідних наукових фахових, міжнародних періодичних виданнях України, які відображають основні наукові результати дисертації, 3 - публікації в наукових виданнях, включених до міжнародної наукометричної бази Scopus. Основні положення й результати дисертаційного дослідження оприлюднені на міжнародних науково- практичних конференціях, зокрема на Міжнародній конференції «Unlocking the Acceptance of Digital Health Interventions: Policy, Communication, and User Design Perspectives» (Цюрих, Швейцарія, 2024 р.), Міжнародній науковій конференції «the 21st International Medical Doctoral Conference» (Чеська Республіка, 2024 р.), Міжнародній науковій конференції «The impact of digitalization on healthcare development» (Рига, Латвія, 2024 р.) та Конференції Американської асоціації громадського здоров’я (American Public Health Association Conference, 2024 р.). | uk_UA |
| dc.identifier.citation | Александренко Г. Д. Механізми удосконалення управління цифровою охороною здоров'я : дисертація на здобуття наукового ступеня доктора філософії / Александренко Гліб Дмитрович ; наук. кер. Шевченко Марина Вікторівна ; Міністерство освіти і науки України, Національний університет "Києво-Могилянська академія". - Київ : [НаУКМА], 2025. - 189 c. | uk_UA |
| dc.identifier.uri | https://ekmair.ukma.edu.ua/handle/123456789/35094 | |
| dc.language.iso | uk | uk_UA |
| dc.relation.organisation | Міністерство освіти і науки України | uk_UA |
| dc.relation.organisation | Національний університет "Києво-Могилянська академія" | uk_UA |
| dc.status | first published | uk_UA |
| dc.subject | менеджмент | uk_UA |
| dc.subject | управління | uk_UA |
| dc.subject | охорона здоров’я | uk_UA |
| dc.subject | система охорони здоров’я | uk_UA |
| dc.subject | громадське здоров’я | uk_UA |
| dc.subject | менеджмент в охороні здоров’я | uk_UA |
| dc.subject | медична інформатика | uk_UA |
| dc.subject | цифрова трансформація | uk_UA |
| dc.subject | цифрові технології | uk_UA |
| dc.subject | цифровізація | uk_UA |
| dc.subject | цифрові інструменти | uk_UA |
| dc.subject | цифрова охорона здоров’я | uk_UA |
| dc.subject | електронна охорона здоров'я | uk_UA |
| dc.subject | штучний інтелект | uk_UA |
| dc.subject | освіта | uk_UA |
| dc.subject | сервіси | uk_UA |
| dc.subject | застосунки | uk_UA |
| dc.subject | дисертація | uk_UA |
| dc.subject | management | en_US |
| dc.subject | governance | en_US |
| dc.subject | healthcare | en_US |
| dc.subject | health system | en_US |
| dc.subject | public health | en_US |
| dc.subject | healthcare management | en_US |
| dc.subject | health informatics | en_US |
| dc.subject | digital transformation | en_US |
| dc.subject | digital technologies | en_US |
| dc.subject | digitalization | en_US |
| dc.subject | digital tools | en_US |
| dc.subject | digital health | en_US |
| dc.subject | eHealth | en_US |
| dc.subject | artificial intelligence | en_US |
| dc.subject | education | en_US |
| dc.subject | services | en_US |
| dc.subject | applicat | en_US |
| dc.title | Механізми удосконалення управління цифровою охороною здоров'я : дисертація на здобуття наукового ступеня доктора філософії | uk_UA |
| dc.title.alternative | Digital health governance enhancing mechanisms : dissertation to obtain the scientific degree of Doctor of Philosophy | en_US |
| dc.type | Thesis | uk_UA |