Ідентичність українського радянського сатирика: приклад Федора Маківчука
| dc.contributor.advisor | Шліхта, Наталія | |
| dc.contributor.author | Явдошняк, Марія | |
| dc.date.accessioned | 2022-08-11T11:32:38Z | |
| dc.date.available | 2022-08-11T11:32:38Z | |
| dc.date.issued | 2022 | |
| dc.description.abstract | Дана робота є спробою дослідити ієрархію ідентичностей радянського українця, головного редактора сатиричного журналу "Перець" упродовж 1946–1986 рр., Федора Маківчука. У першій частині дослідження розкриті контекстуальні питання, що дозволяють збагнути, в яких умовах формувалась ідентичність українського радянського сатирика. Йдеться про радянську культуру сміху; національне питання в політиці партії; стандарти в роботі радянської преси і працівників журналу "Перець", зокрема; набуття українською мовою радянської форми; творення української радянської ідентичності (український погляд). У другій частині дослідження аналізуємо прояви ідентичностей Маківчука, переважно у його творчому доробку. Найбільша увага відводиться самоідентифікації сатирика, іншуванню, народним мотивам, що вказують на етнічне походження автора, та побутовим проявам його як радянської людини. Для розкриття теми було залучено масив архівних документів Центрального державного архіву літератури та мистецтва України (переважно з особових фондів), деякі документи з фондів ЦК КП(б)У Центрального державного архіву громадських об’єднань України та збірки інших дотичних до теми документів. Також, для належного аналізу масиву джерел, введення в контекст та формування методологічної бази дослідження було використано відповідну базу міждисциплінарних досліджень. Серед них доробки Лариси Масенко, Наталі Шліхти, Сергія Єкельчика, Соломії Павличко, Пітера Берклі, Шейли Фіцпатрик, Штефана Плагенборга, тощо. У роботі детально охарактеризовано джерельну та історіографічну бази, а також методологічні підходи до аналізу різнотипних радянських джерел. В ході дослідження вдалося з’ясувати, що у творчості Маківчука вибудовується ієрархічна піраміда політичних ідентичностей. На вершині – радянська людина, частина великого цілого, об’єднаного одним побутом, єдиною мораллю, єдиною "комуністичною мовою", радянським дискурсом. У центрі – українець, що маркує свою творчість виразними народними елементами: приказками, фразеологізмами, живими мовними зворотами, не радянськими, а українськими. В основі піраміди – регіональна ідентичність. Так в творчості Маківчука з’являються подоляки (як він сам), галичани, полтавчани тощо. Всі мають свої мовні особливості, "говірки", як каже автор. Також, однією з чільних спільнот в житті і текстах Маківчука є українські радянські письменники, і вужче коло цієї спільноти – українські радянські сатирики. | uk_UA |
| dc.identifier.uri | https://ekmair.ukma.edu.ua/handle/123456789/23696 | |
| dc.language.iso | uk | uk_UA |
| dc.status | first published | uk_UA |
| dc.subject | Федір Маківчук | uk_UA |
| dc.subject | ідентичність українського радянського сатирика | uk_UA |
| dc.subject | радянська культура сміху | uk_UA |
| dc.subject | журнал "Перець" | uk_UA |
| dc.subject | творчий доробок Маківчука | uk_UA |
| dc.subject | радянська людина | uk_UA |
| dc.subject | українець | uk_UA |
| dc.subject | регіональна ідентичність | uk_UA |
| dc.subject | магістерська робота | uk_UA |
| dc.title | Ідентичність українського радянського сатирика: приклад Федора Маківчука | uk_UA |
| dc.type | Other | uk_UA |