Менеджмент імплементаціі політики здорового харчування для дітей раннього шкільного віку на рівні навчального закладу України : дисертація на здобуття наукового ступеня доктора філософії
Loading...
Date
2023
Authors
Гейко, Леся
Journal Title
Journal ISSN
Volume Title
Publisher
Abstract
Дисертація на здобуття наукового ступеня доктора філософії у галузі знань 07 "Управління та адміністрування" за спеціальністю 073 "Менеджмент". – Національний університет "Києво-Могилянська академія", Київ, 2023. Дисертація присвячена дослідженню менеджменту впровадження політики здорового харчування для дітей раннього шкільного віку на рівні навчального закладу в Україні. Фундаментальною передумовою даного дослідження є те, що яка б не була досконала з точки зору доказовості та міжнародного досвіду, політика здорового харчування для дітей раннього шкільного віку, вона не досягне позитивних результатів, якщо не буде імплементована на рівні навчальних закладів. Саме тому метою нашого дисертаційного дослідження було наукове обґрунтування ефективних інструментів та механізмів управління, які б забезпечували сталість даної політики в умовах частої зміни політичних пріоритетів та соціально-економічної невизначеності, в навчальних закладах в Україні. Численні дослідження підкреслюють важливість впровадження здорового харчування на ще ранніх етапах життя, що відзначено в політика багатьох країн світу. Окрім того, за ВООЗ сприяння та підтримка здорового харчування в навчальних закладах, де школярі проводять значну частину свого життя, є ідеальним середовищем для ефективної інтервенції в сфері охорони здоров'я. У межах даної дисертаційної роботи був проведений огляд літератури, з основним акцентом на політиках та практиках здорового харчування для дітей раннього шкільного віку, які були б актуальними для України. Були досліджені управлінські виклики впровадження політики здорового харчування в референтних для України країнах. Результати огляду літератури показали, що ефективний менеджмент впровадження політики здорового харчування в навчальних закладах має бути прикріпленим не лише чіткою нормативно-правовою документацією, але й враховувати соціальні, культурні та економічні чинники в певній країні або регіоні. А багатовимірний та міжгалузевий характер політики здорового харчування вимагає складних механізмів менеджменту для її впровадження в навчальних закладах. Розуміння цих механізмів передбачає застосування різноманітних методологічних підходів. У даній дисертаційній роботі була використана стратегія комбінування якісницької та кількісницької методології з метою отримання найбільш досконалих та обґрунтованих результатів та формування рекомендацій для менеджменту навчальних закладів. Початково, було проаналізовано аспекти менеджменту впровадження політик здорового харчування для дітей раннього шкільного віку, що було доповнено підходом «здоров'я протягом життєвого циклу» та статистичними даними тривалості життя та поширеності ожиріння та надлишкової ваги серед дітей. Оскільки менеджмент та комунікація є тісно пов’язаними у організаційному контексті, було проведено кількісницьке дослідження аналізу повідомлень, що надходили через офіційні засоби масової інформації щодо здорового харчування дітей в Україні. Дослідження виконувалося за методологією класичного кількісного контент-аналізу з метою визначення, наскільки офіційна інформація про здорове харчування дітей відповідає рекомендаціям Всесвітньої організації охорони здоров’я (ВООЗ). Як джерела для аналізу були взяті офіційні повідомлення, які були опубліковані на веб-сайтах Міністерства охорони здоров'я, Центру громадського здоров'я та в нормативно-правових документах. Суцільна вибірка одиниць аналізу дозволила надати об'єктивну оцінку відповідності інформації, яка розповсюджується через офіційні канали масової інформації, у відповідності до рекомендацій ВООЗ. На описаному етапі дослідження категорії аналізу були підібрані відповідно до визначення здорового харчування, яке надає ВООЗ. Зокрема, дані категорії включають: "фрукти та овочі", "сіль", "цукор" і "жири". Такий підхід був обраний, оскільки визначення здорового харчування за ВООЗ включає в себе обмеження щоденного споживання солі, цукру і жирів, а також акцентує на споживанні не менше 400 грамів фруктів і овочів. Додатково було внесено категорії аналізу "дослідження" та "рік публікації", щоб відстежити посилання на конкретні наукові дослідження та провести аналіз хронології повідомлень. Згідно з методологією класичного контент-аналізу, після збору даних була проведена перевірка надійності кодування. Після проведення чотирьох хвиль перевірки надійності кодування було встановлено, що показник Кріпендорфа досяг рівня (α ≥ 0,75), що надало можливість інтерпретувати та робити висновки стосовно обраних категорій аналізу. Результати кількісницького дослідження свідчать, що офіційна інформація, яка поширювалася через державний портал, переважно відповідає основним рекомендаціям ВООЗ
щодо здорового харчування. Зокрема, 48,9% аналізованих одиниць аналізу містятили у тексті хоча б одну з рекомендацій ВООЗ. Результати контент-аналізу є значущими, адже ефективна доказова комунікація є ключовим інструментом у сфері менеджменту, яка забезпечує зв'язок між адміністрацією навчальних закладів, вчителями та стейкхолдерами на рівні держави та навчальних закладів, що сприяє успішному впровадженню політики здорового харчування для дітей раннього шкільного віку. Багато провідних досліджень у галузі менеджменту охорони здоров'я підкреслюють важливість комунікації та впровадження здорового харчування на ранніх етапах життя, що вже відзначено в політиці багатьох країн, спрямованої на підтримку здорового харчування в школах, як ідеального середовища для інтервенцій в охороні здоров'я. Як зазначалося, одним із ключових інструментів менеджменту впровадження політики є взаємодія зі стейкхолдерами. Тому особлива увага дисертаційної роботи була приділена мапуванню стейкхолдерів та з'ясуванню їх сприянняття реформи шкільного харчування. Для цього було застосовано методологію якісницького дослідження, що дозволило
поглибити розуміння аспектів менеджменту для впровадження політики здорового харчування в навчальних закладах за допомогою серії напівструктурованих інтерв'ю. Аналіз зібраних даних був проведений з використанням фреймворкового методу, що дозволило систематизувати та аналізувати інформацію зібрану на перетині наук про здоров'я та менеджменту. Результати інтерв'ю виявили бар'єри та позитивні чинники впровадження політики здорового харчування в навчальних закладах. До бар'єрів відносяться: брак людських ресурсів, обмежене фінансування, опір зі сторони харчової промисловості та індустрії, сприйняття здорового харчування сім'ями та неоднорідне розуміння стандартів харчування. Сприятливими чинниками визначено інклюзивну співпраця з зацікавленими сторонами громадянського суспільства, залучення батьків дітей раннього шкільного віку, підвищення ефективності ролі медичних сестер в навчальних закладах, фінансовий менеджмент та використання грантових можливостей, сприяння співпраці з харчовою промисловістю та посилення систем контролю харчування в навчальних закладах. Дисертація визначає ключові напрями роботи в галузі управління, спрямовані на зниження бар'єрів для впровадження політики та максимізацію потенційних можливостей впровадження та фасилітаторів цієї політики. У підсумку, на основі результатів огляду літератури, кількісницького та якісницького дослідження, були запропоновані науково-обгрунтовані рекомендації удосконалення механізмів менеджменту імплементації політики здорового харчування для дітей раннього шкільного віку в навчальних закладах в Україні. Сформовані рекомендації спрямовані на
підвищення ефективності менеджменту впровадження політики здорового харчування для дітей раннього шкільного віку та враховують особливості реформи системи шкільного харчування та реалії українського контексту. Дана дослідницька робота є важливим ресурсом для управлінців, педагогів, фахівців з галузі охорони здоров'я та всіх зацікавлених сторін, які беруть участь у впровадженні політики здорового харчування для дітей раннього шкільного віку на рівні навчального закладу України.
Description
This dissertation provides the findings on the implementation management of healthy nutrition policy for early school-age children at the level of educational institutions in Ukraine. The fundamental premise of this research is that, regardless of how accurate policy guidelines may be in terms of international evidence and standards, a healthy nutrition policy will not achieve expected results unless it is implemented at the level of educational institutions. Therefore, the aim of our dissertation research was to scientifically justify effective management mechanisms that would ensure the sustainability of this policy in conditions of transitions and socio-economic uncertainty in educational institutions in Ukraine. Numerous studies emphasize the importance of implementing healthy nutrition at earlier stages of life, as highlighted in the policies of many countries worldwide. Additionally, according to the World Health Organisation, promoting and supporting healthy nutrition in educational institutions, where students spend a significant amount of their time, is an ideal environment for effective health interventions. Within this dissertation work, a literature review was conducted, with a primary focus on policies and practices of healthy nutrition for early school-age children that would be relevant to Ukraine. The managerial challenges of implementing healthy nutrition policies in the reference countries were investigated. The results of the literature review showed that effective management of the implementation of healthy nutrition policies in educational institutions should be anchored not only in accurate normative and legal documentation but also take into account social, cultural, and economic factors in a specific country. The multidimensional and cross-sectoral nature of nutrition policies requires complex management mechanisms for their implementation in educational institutions. Understanding these mechanisms involves the application of various methodological approaches. In this dissertation, a strategy of combining qualitative and quantitative methodologies was used to obtain the most comprehensive and justified results and to formulate recommendations for the management of educational institutions. Initially, aspects of the management of implementing healthy nutrition policies for early school-age children were analyzed, complemented by the "health over the life cycle" approach and statistical data on life expectancy, obesity prevalence, and overweight among children. As management and communication are closely connected in the organizational context, a quantitative content analysis of media messages regarding the healthy nutrition of children in Ukraine was conducted. The analysis utilized a classical quantitative content analysis methodology to determine how official information about healthy nutrition for children aligns with the recommendations of the World Health Organization (WHO). Official announcements published on the websites of the Ministry of Health, the Public Health Center, and regulatory documents were selected as sources of data. A comprehensive analysis provided an objective assessment of information disseminated through official mass media channels. Data collection focused on categories related to the definition of healthy nutrition provided by the WHO, including "fruits and vegetables", "salt", "sugar", and "fats". Additional categories such as "research" and "publication year" were included to track references to specific scientific studies and analyze the chronology of publications. Following data collection, a reliability check of the coding was conducted using Krippendorff's alpha coefficient, reaching a level (α ≥ 0.75) that allowed for the interpretation and conclusions regarding the chosen analysis categories. The results of the quantitative analysis indicated that official information disseminated through state channels predominantly aligns with the core recommendations of the WHO regarding healthy nutrition. Specifically, 48.9% of the analyzed units contained at least one of the WHO recommendations. Effective evidence-based communication is a key tool in management, facilitating communication between educational institution administration, teachers, and stakeholders at the state and educational institution levels, contributing to the successful implementation of healthy nutrition policies for early school-age children. Many leading studies in health management emphasize the importance of communication and the implementation of healthy nutrition at early life stages, already reflected in the policies of many countries aimed at supporting healthy nutrition in schools as an ideal environment for health interventions. As noted, one of the key management tools in policy implementation is stakeholder interaction. Therefore, special attention was given to mapping stakeholders and determining their support for school nutrition reform. Qualitative research methodology was applied, deepening the understanding of management aspects for the implementation of healthy nutrition policies in educational institutions through a series of semi-structured interviews. The analysis of collected data was conducted using the framework method, allowing for the systematic organization and analysis of information collected at the intersection of health, management, and social sciences. The results of interviews revealed barriers and facilitators in implementing healthy nutrition policies in educational institutions. Barriers included a lack of human resources, limited funding, resistance from the food industry, family perceptions of healthy nutrition, and fragmental understanding of nutritional standards. Facilitators included inclusive collaboration with civil society stakeholders, involvement of parents, increasing the role of nurses, financial management, the use of grant opportunities, collaboration with the food industry, and strengthening food control systems in educational institutions. The dissertation identifies key directions aiming to reduce barriers to policy implementation and maximize potential opportunities for the implementation of the policy. In conclusion, based on the literature review, quantitative and qualitative research, scientifically grounded recommendations were proposed to improve the mechanisms of management in implementing
healthy nutrition policy for early school-age children in educational institutions in Ukraine. The formulated recommendations aim to enhance the effectiveness of management in implementing healthy nutrition policies and include the peculiarities of the school nutrition system reform and the realities of the Ukrainian context. This research serves as a valuable resource for managers, educators, healthcare professionals, and all stakeholders involved in the implementation of health nutrition policy for early school-age children at the level of educational institutions in Ukraine.
Keywords
управління, політика, міжгалузеве управління, харчування населення, якісні методи досліджень, кількісні методи, громадське здоров'я, охорона здоров'я, стейкхолдери, політика здоров'я, здоров'я, регулювання, харчування дітей, вплив на здоров'я, комунікація, навчальні заклади, дитинство, харчова поведінка, здорове харчування, дисертація, management, policy, intersectoral management, population nutrition, qualitative research methods, quantitative methods, public health, healthcare, stakeholders, health policy, health, regulation, child nutrition, health impact, communication, educational institutions, childhood, food behavior, healthy eating
Citation
Гейко Л. І. Менеджмент імплементаціі політики здорового харчування для дітей раннього шкільного віку на рівні навчального закладу України : дисертація на здобуття наукового ступеня доктора філософії / Гейко Леся Іванівна ; наук. кер.: Юрочко Тетяна Петрівна ; Міністерство освіти і науки України, Національний університет "Києво-Могилянська академія". - Київ : [б. в.], 2023. - 256 с.