03.00.15 - генетика
Permanent URI for this collection
Browse
Browsing 03.00.15 - генетика by Subject "IRAP"
Now showing 1 - 2 of 2
Results Per Page
Sort Options
Item Зміна експресії гена Wi у поколіннях амфідиплоїдів Triticinae: автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата біологічних наук (доктора філософії)(2018) Шпильчин, Віталій; Терновська, ТамараАвтореферат дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата біологічних наук за спеціальністю 03.00.15 – генетика. – Інститут клітинної біології та генетичної інженерії НАН України, Київ, 2018. Дисертаційне дослідження присвячене виявленню причини перманентної зміни прояву ознаки наявність/відсутність воскової осуги у пшеничних амфідиплоїдів, інтрогресивних ліній та гібридів, що від них походять. Особливості успадкування ознаки вивчалися на геномно-заміщених амфідиплоїдах Авродес (ААBBSS), Аврозис (ААBBSshSsh), Авролата (ААBBUU) та Авротіка (ААВВТТ) та геномно-доданих амфідиплоїдах Міоза (ААВВММ) та МІТ (ААВВDD). Відомо, що наявність воскової осуги є рецесивною ознакою. Однак в F1 від схрещування контрастних батьківських форм майже всі рослини мали воскову осугу або демонстрували третій фенотип – зелений колос, листя вкриті восковою осугою. Враховуючі схему походження рослинного матеріалу, причиною цього слід вважати певну зміну в геномі, що відбувається до утворення рослиною гамет, а також те, що рослини з домінантним фенотипом можуть бути гетерозиготами за домінантним алелем. Рослинний матеріал був проаналізований за деякими білками, що контролюються генами відомої хромосомної локалізації. Білкові спектри контрастних за восковою осугою рослин виявилися мономорфними за глютенінами, альфа-амілазою, бета-амілазою та гліадинами. Виключенням стали контрастні зразки Авротіки, які виявилися поліморфними в ω-зоні гліадинів. Для проведення генетичного аналізу Авротіки були запропоновані гаплотипи за генами інтересу. Мікросателітний аналіз був проведений з застосуванням праймерів до мікросателітних локусів, специфічних до 2D та 2В хромосом з метою зрозуміти, у якій з вказаних хромосом змінюється експресія гена серії Iw в штучних гексаплоидах, в результаті якої відбувається зміна доминентного фенотипу рослин (зеленый) на рецесивний (блакитні). Для контрастних форм Авротіки і геномно-доданого амфідиплоїда Міоза було показано поліморфізм за мікрсателітними локусами, локалізованими як на короткому плечі 2D хромосоми, так і на обох плечах хромосоми 2В. Популяція, що розщеплюється за ознакою інтересу [Авротіка 1(зелена) х Авротіка 2(блакитна)]F2, була піддана мікросателітному аналізу з застосуванням праймерів до коротких плечей 2B та 2D хромосом. Для локуса Xgwm702 була показана відсутність незалежного успадкування щодо гена Iw2(T). Був проведений аналіз за допомогою маркерних систем IRAP та REMAP. З IRAP-праймерами пари Nikita/Nikita були отримані поліморфні продукти для зразків Авротіка 1 без воскової осуги та Авротіка 2 з восковою осугою. Пара Sukkula/Sukkula ампліфікувала поліморфні продукти з ДНК контрастних морфотипів Міози. Для контрастних форм Авротіки був встановлений поліморфізм за модифікованим методом REMAP, що вказує на наявність перебудов, пов’язаних з активністю мобільних генетичних елементів поблизу гена Iw2(Т), що може бути причиною втрати домінантного стану даного гена.Item Зміна експресії гена Wi у поколіннях амфідиплоїдів Triticinae: дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата біологічних наук (доктора філософії)(2018) Шпильчин, Віталій; Терновська, ТамараДисертація на здобуття наукового ступеня кандидата біологічних наук (доктора філософії) за спеціальністю 03.00.15 "Генетика". Дисертаційне дослідження присвячене виявленню причини перманентної зміни прояву ознаки наявність/відсутність воскової осуги у пшеничних амфідиплоїдів, інтрогресивних ліній та гібридів, що від них походять. Особливості успадкування ознаки вивчалися на геномно-заміщених амфідиплоїдах Авродес (ААBBSS), Аврозис (ААBBSshSsh), Авролата (ААBBUU) та Авротіка (ААВВТТ) та геномно-доданих амфідиплоїдах Міоза (ААВВММ) та МІТ (ААВВDD). Відомо, що наявність воскової осуги є рецесивною ознакою. Однак в F1 від схрещування контрастних батьківських форм майже всі рослини мали воскову осугу або демонстрували третій фенотип – зелений колос, листя вкриті восковою осугою. Враховуючі схему походження рослинного матеріалу, причиною цього слід вважати певну зміну в геномі, що відбувається до утворення рослиною гамет, а також те, що рослини з домінантним фенотипом можуть бути гетерозиготами за домінантним алелем. Рослинний матеріал був проаналізований за деякими білками, що контролюються генами відомої хромосомної локалізації. Білкові спектри контрастних за восковою осугою рослин виявилися мономорфними за глютенінами, альфа-амілазою, бета-амілазою та гліадинами. Виключенням стали контрастні зразки Авротіки, які виявилися поліморфними в ω-зоні гліадинів. Для проведення генетичного аналізу Авротіки були запропоновані гаплотипи за генами інтересу. Мікросателітний аналіз був проведений з застосуванням праймерів до мікросателітних локусів, специфічних до 2D та 2В хромосом з метою зрозуміти, у якій з вказаних хромосом змінюється експресія гена серії Iw в штучних гексаплоидах, в результаті якої відбувається зміна доминентного фенотипу рослин (зеленый) на рецесивний (блакитні). Для контрастних форм Авротіки і геномно-доданого амфідиплоїда Міоза було показано поліморфізм за мікрсателітними локусами, локалізованими як на короткому плечі 2D хромосоми, так і на обох плечах хромосоми 2В. Популяція, що розщеплюється за ознакою інтересу [Авротіка 1(зелена) х Авротіка 2(блакитна)]F2, була піддана мікросателітному аналізу з застосуванням праймерів до коротких плечей 2B та 2D хромосом. Для локуса Xgwm702 була показана відсутність незалежного успадкування щодо гена Iw2(T). Був проведений аналіз за допомогою маркерних систем IRAP та REMAP. З IRAP-праймерами пари Nikita/Nikita були отримані поліморфні продукти для зразків Авротіка 1 без воскової осуги та Авротіка 2 з восковою осугою. Пара Sukkula/Sukkula ампліфікувала поліморфні продукти з ДНК контрастних морфотипів Міози. Для контрастних форм Авротіки був встановлений поліморфізм за модифікованим методом REMAP, що вказує на наявність перебудов, пов’язаних з активністю мобільних генетичних елементів поблизу гена Iw2(Т), що може бути причиною втрати домінантного стану даного гена.