10.02.01 - українська мова

Permanent URI for this collection

https://ekmair.ukma.edu.ua/handle/123456789/12614

Browse

Browsing 10.02.01 - українська мова by Subject "concept"

Now showing 1 - 1 of 1
  • Thumbnail Image
    Item
    Етнокультурні особливості ідеографічної параметризації української лексики: автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата філологічних наук
    (2009) Савельєва, Любов; Карпіловська, Євгенія
    Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата філологічних наук зі спеціальності 10.02.01 — українська мова. — Інститут мовознавства ім. О. О. Потебні НАН України. —Київ, 2009. Головна мета дослідження – виявлення та аналіз етнокультурних особливостей ідеографічної параметризації назв осіб за місцем проживання, виявлення етноконотацій в їхній семантиці та з’ясування значущості етноконотацій різних типів для цієї лексико-семантичної групи слів української мови. Основні теоретичні та практичні результати дисертації полягають у комплексному підході до аналізу, опису та лексикографічного моделювання етноконотацій в семантиці українських іменників – назв осіб за місцем проживання. У дослідженні прийнято широке і вузьке трактування поняття етноконотація. Етноконотація в широкому значенні становить вияв зв’язку з історією та культурою народу в самій ідеографічній параметризації лексики, реалізацію номінації певного етнокультурно маркованого поняття, значущого для когнітивної свідомості українського народу. Етноконотацію у вузькому значенні розуміємо як вияв етнокультурної специфіки в семантиці окремого слова, у способі оформлення етнокультурно маркованого поняття у мовній свідомості українців. Основу синоптичної схеми пропонованого в дослідженні електронного лінгвокультурологічного словника ідеографічного типу становлять як широкі, так і вузькі етноконотації, або етнокультурно марковані компоненти семантичної структури слів. Синоптична поняттєва схема цього словника відображає національномовну специфіку загальних синоптичних схем традиційних ідеографічних словників, а сам словник у своєму корпусі унаявнює етнокультурно марковані конотації (етноконотації) різних типів у семантиці окремих слів в часовій і просторовій перспективі функціонування української мови. Лексична частина електронного лінгвокультурологічного словника ідеографічного типу охоплює 441 лексико-семантичний варіант іменників-назв осіб за місцем проживання. Внаслідок формалізованого аналізу їхніх дефініцій у тлумачних словниках їх зведено до 57 концептів різного ступеня узагальнення, організованих в синоптичну схему – модель ідеографічної параметризації тематичної групи назв осіб за місцем проживання. До складу синоптичної схеми входять 40 видових концептів третього рівня, на основі яких побудовано словникові статті, 16 видових концептів другого рівня, що об'єднують статті до окремих лексем у поняттєві групи, та один родовий концепт першого (граничного для цієї групи лексем) рівня ідентифікації НАЗВА ОСОБИ ЗА МІС ЦЕМ ПРОЖИВАННЯ. Вузькі етноконотації-конкретизатори різних типів локалізовані на другому і третьому рівнях ідентифікації лексичної семантики досліджуваних НОЗМП. З метою структурування статей словника на підзони виділено диференційні лексичні ознаки, за якими у межах статей сформовано синонімічні ряди, і словотвірні ознаки, за якими похідні об’єднано в словотвірні пари, ланцюжки чи парадигми. Електронний лінгвокультурологічний словник ідеографічного типу (ЕЛКСІТ) відображає ідеографічну параметризацію назв жителів в українській мові в їх зв’язках з твірними власними та загальними назвами місць їх проживання, що становлять дві групи об’єктів: 1) природні об’єкти – природні середовища, зони, області, типи рельєфу, природних територій; 2) створені людиною об’єкти – адміністративно-територіальний устрій України; типи українських поселень; система історико-етнографічних та етнокультурних регіональних одиниць: природно-історичні області, історико-етнографічні регіони, історичні зони, етнографічні райони.