Browsing by Author "Яковлєв, Максим"
Now showing 1 - 20 of 33
Results Per Page
Sort Options
Item Cучасний образ політика у популярних серіалах(2018) Скороход, Катерина; Яковлєв, МаксимДипломна робота на здобуття ступеня бакалавра політології присвячена дослідженню образу політика у серіалах, які є частиною естетизації політики і, які формують ставлення суспільства до політики. Дослідження серіалів дає змогу виокремити уявлення суспільства про політику, що відображено в серіалі, а також визначити вплив серіалу на формування суспільної думки про політику. У роботі розкрито зміст поняття "естетизація політики" та подібних до неї явищ, виокремлено методологію для дослідження серіалів, охарактеризовано феномен серіалів у сучасному житті суспільства, визначено влив серіалів "Гра Престолів", "Картковий будинок" та "Чорне Дзеркало" на ставлення індивідів до політики, розкрито образ політика в серіалах. На основі інших досліджень та праць показано, що серіали зображують реальність і водночас формують наші уявлення та впливають на наші думки. Серед проаналізованих образів політика в серіалах переважна більшість політиків зображено як цинічних індивідів, які заради влади готові використати будь-який інструмент.Item Безпекова політика Ірландії після повномасштабного вторгнення росії в Україну(2024) Чигрин, Владислав; Яковлєв, МаксимМета роботи: з’ясувати як повномасштабне вторгнення росії в Україну вплинуло на зміни безпекової політики Ірландії.Item Визначення поняття "контролю" у сфері медіа як інструменту зовнішньої політики Росії(2024) Яковлєв, Максим; Гісем, ІванНині наукових досліджень агресивної політики Росії щодо України, у яких робляться спроби осягнення ненависті до України та всього українського як невід’ємної складової російської ідентичності – не бракує. Разом з тим, потребує переосмислення цілий пласт досліджень щодо імперського характеру Росії, адже вони є цілком компліментарними до аналізу її зовнішньої політики. На нашу думку, розпочинати цей процес необхідно з уточнення та перегляду їхнього понятійно-категоріального апарату. Мета статті полягає в тому, щоб визначити поняття "контроль" у сфері медіа як інструменту зовнішньої політики Російської Федерації. Дослідницький підхід статті ґрунтується на елементах пошукового дослідження та критичного дискурс-аналізу. Автори показують, у яких значеннях і контекстах використовується слово "контроль" у публікаціях авторів з соціально-поведінкових і гуманітарних дисциплін, які конкретні дії вважаються набуттям контролю, а також пропонують, які аспекти його сфери вжитку потребують подальшого визначення та уточнення. Також автори надають можливу схему аналізу контролю як явища для подальших досліджень. Зокрема, автори стверджують, що спроби Росії контролювати Україну в різний спосіб є багатовимірним явищем. Відповідно, під час застосування поняття "контроль" у наукових розвідках слід мати на увазі, що різні його виміри можуть складати багатовимірні комбінації. У публікаціях трапляються приклади, коли автори не вдаються до пояснення значення слова "контроль", а виходять з припущення про те, що це слово є зрозумілим читачеві, і відтак вони одразу переходять до аналізу випадків контролю чи його проявів. Своєю чергою, контроль проявляється у можливостях нагляду за людьми, втілюється у прагненнях моделювати поведінку людей так, щоб вона відповідала запитам тих, хто його здійснює. Модифікація інформаційного простору є одним із способів контролю через зміну поведінки людей. Досліджуючи контроль, слід враховувати, за допомогою яких конструктів він здійснювався і за допомогою яких мовних засобів реалізовувався.Item Використання сценарного аналізу для опису можливих ситуацій врегулювання конфлікту на Донбасі(2020) Шамшур, Анастасія; Яковлєв, МаксимМета дослідження: виявити можливі сценарії врегулювання протистояння на Донбасі.Item Вплив політики відкритих даних на підзвітність органів державної влади в Україні(2020) Куліш, Дар’я; Яковлєв, МаксимМета дослідження: з’ясувати особливості впливу політики відкритих даних на рівень підзвітності органів державної влади в Україні.Item Громадські коаліції, мережі та суспільно-політичні рухи: боротьба українського суспільства за реформи.(2020) Мельник, Мар’ян; Яковлєв, МаксимМета дослідження - розкрити роль та формат участі суспільно-політичних рухів та громадських коаліцій в процесах реформ в Україні.Item Динаміка формування партійної ідентифікації в парламентських виборах в Україні в період 1990-2019 років(2020) Михайлів, Остап; Яковлєв, МаксимМета дипломної роботи: розробити модель динаміки формування партійної ідентифікації в парламентських виборах в Україні в період 1990-2019 років.Item Дискурсивні стратегії декомунізації в Україні(2020) Ліварюк, Михайло; Яковлєв, МаксимМета дослідження: виявити особливості дискурсивних стратегій, що використовувались в контексті формування та впровадження політики декомунізації у 2014-2018 роках.Item Дослідження концептогенезу і змін політичної концептосфери в часи повномасштабної війни(Baltija Publishing, 2023) Яковлєв, МаксимМатеріали доповіді учасника Міжнародної наукової конференції "History, political science, philosophy, and sociology: development trends in the 21st century", 6–7 вересня 2023 р., м. Влоцлавек, Республіка Польща.Item Застосування постколоніальної методології до політичних досліджень наслідків російсько-радянського колоніального панування в Україні(2016) Гісем, Іван; Яковлєв, МаксимУ статті йдеться про можливість застосування постколоніальної методології до політичних досліджень широкого спектра процесів на теренах посткомуністичної України. Розглянуто основні дискусії щодо можливостей та обмежень у взаємодії цих двох напрямів – постколоніалізму та посткомунізму – як методологій дослідження. Зауважено про необхідність повної глобальної постколоніальної критики, разом з тим, наголошено на необхідності зважати на те, що расистської компоненти, ключової для «класичних» постколоніальних студій, у російсько-радянському колоніалізмі в Україні немає.Item Комунікаційна стратегія президента зеленського під час російського вторгнення в україну 2022 року(2023) Андрієнко, Наталії; Яковлєв, МаксимМета роботи – визначити чинники успіху комунікаційної стратегії президента Зеленського під час російського вторгнення в Україну у 2022 році. Дослідницьке питання полягає в тому, яким чином змістовне наповнення та форма подачі впливають на успішність комунікаційної стратегії Зеленського.Item Концепт "модель нейтралітету" як інструмент політичних маніпуляцій по відношенню до України (методологічний вимір)(2022) Яковлєв, МаксимСтаття присвячена концептуальному аналізу словосполучення модель нейтралітету з метою виявлення в ньому когнітивних викривлень, за допомогою яких здійснюється політичне маніпулювання в тих випадках, коли Україні нав’язують т.з. "моделі нейтралітету" на прикладі конкретних країн. Значення поняття модель з’ясовується у статті за допомогою тлумачних словників української, англійської, німецької, данської та шведської мов. Далі розглядаються конкретні випадки нейтралітету країн, які або колись були нейтральними (Бельгія), або формально все ще мають той чи інший статус нейтралітету (Австрія, Швейцарія, Швеція, Фінляндія). Проведений аналіз показує, що у випадках, коли по відношенню до України згадується якась "модель нейтралітету" на прикладі конкретної країни, когнітивна помилка криється в хибному припущенні про те, що формат нейтралітету чи практичні його складники, які функціонують впродовж певного часу в якійсь країні, можна не лише розглядати як приклад, але й застосувати до інших країн відірвано від історичного й політичного контексту їх формування. При цьому маніпулятивна підміна криється саме в тому, що емпіричний приклад реальної країни з її особливостями статусу нейтралітету приймається як абстрактна формула, яка ніби може бути перенесена на абсолютно інший досвід. У статті показано, що у випадку кожної країни нейтралітет має дуже різний характер: від "озброєного нейтралітету" Швейцарії до "мілітаризованої нейтральності" Швеції. Проаналізовані дослідження, які присвячені нейтралітету як складовому національних ідентичностей у Швеції та Фінляндії, ілюструють разючу відмінність між сприйняттями нейтралітету населенням на глибинному рівні ідентичності. Матеріал розглянутих досліджень скандинавських науковців вказує на розуміння політичними елітами Швеції та Фінляндії другої половини ХХ ст., що під час війни зберегти нейтралітет їхнім країнам не вдасться. Натомість нейтралітет Австрії, за історичною аналогією, радше стосується майбутнього Білорусі. Стаття доводить, що ключовий спосіб політичної маніпуляції полягає у концептуальному викривленні самого розуміння поняття модель і заміни його емпіричним прикладом, без урахування історичного контексту становлення і фактичного стану нейтралітету країн, які були або формально зараз залишаються нейтральними.Item ЛГБТ-активізм в Україні: суспільний рух у перехідному суспільстві(2020) Авраменко, Андрій; Яковлєв, МаксимМетою дослідження є розкриття розуміння учасниками ЛГБТ-руху особливостей ЛГБТ-активізму в Україні.Item Легітимність влади в Україні: оцінка жителів м. Сєвєродонецьк(2020) Омельченко, Михайло; Яковлєв, МаксимМета дослідження полягає у встановленні рівня легітимності української держави в місті Сєвєродонецьку, Луганської області.Item Ментальні репрезентації та абстрактні поняття в концептосфері політичної науки(Юридична думка, 2019) Яковлєв, МаксимРозкрито суть питання про природу ключових концептів, що становлять концептосферу політичної науки як складну систему, що складається як з концептів, що втілюють абстрактні поняття, так і з концептів, що виступають в ролі ментальних репрезентацій відповідних феноменів чи процесів. Дискусія про концепти як ментальні репрезентації чи абстрактні поняття проілюстрована в загальних рисах на прикладі філософських дискусій між матеріалізмом та ідеалізмом, і з більшими деталями на прикладі середньовічного диспуту між реалістами та номіналістами щодо проблеми універсалій. Також наведено приклад ономасіологічного та семасіологічного підходу в мовознавстві до дослідження понять, що може бути релевантним і для політичної науки. На прикладі когнітивних досліджень показано, що складні моральні концепції закладені в дитині ще до опанування нею мови, що може відкривати можливості до дослідження процесів формування також і складних політичних концептів як ментальних репрезентацій. Перспективними для подальших досліджень виділяються міждисциплінарні розвідки природи складних мета- та автохтонних концептів політичної науки.Item Метамодерн, пост-постмодерн і світоглядні орієнтири постінформаційного суспільства(Baltija Publishing, 2023) Яковлєв, Максим; Купка, ОлександрБагато вчених і мислителів зауважують, що людство вже рухається від постмодерну до якоїсь нової епохи, визначальною рисою якої видається своєрідне осцилювання (коливання) між різними полюсами, які до того ж перебувають у різних темпоральних вимірах, що дозволяє цій новій добі інтегрувати в собі не лише метаморфози постмодерну, але й торкатися тем доби модерну. На позначення цієї доби використовують поняття пост-постмодерн або метамодерн. Ця доба позначається особливим значенням емоцій та почуттів, що зокрема проявляється у надмірній чутливості і дражливості до суспільно-політичних тем. У таких умовах для нового суспільства метамодерної доби, яке можна назвати постінформаційним суспільством, важливим є формування своїх метанаративів, трансформація мови, можливості плекати індивідуальні особливості людини задля розкриття її креативного потенціалу, що набуває особливого значення в умовах, коли рутинна та автоматизована робота буде передана штучному інтелекту.Item Механізми і засоби реалізації політичного контролю в Україні та в росії у порівняльному розрізі(2022) Хім’як, Антон; Яковлєв, МаксимМета дослідження: Визначити характерні особливості механізмів та засобів політичного контролю над політикою незгоди в росії та Україні у порівняльному розрізіItem Онлайн фокус-групи як методологія дослідження сприйняття корупції студентами НаУКМА(2020) Дубас, Михайло; Яковлєв, МаксимУ цій роботі пропонується розробка інструментарію для аналізу сприйняття корупції студентами Національного університету "Києво-Могилянська академія".Item Освітньо-наукова програма провадження освітньої діяльності на третьому (освітньо-науковому) рівні вищої освіти для підготовки здобувачів ступеня доктора філософії за спеціальністю 061 Журналістика [НаУКМА, 2016](2016) Квіт, Сергій; Королько, Валентин; Федченко, Євген; Яковлєв, МаксимОсвітньо-наукова програма, за якою провадитиметься освітня діяльність третього (освітньо-наукового) рівня вищої освіти з підготовки здобувачів ступеня доктора філософії за спеціальністю 061 "Журналістика" розроблена згідно з вимогами Закону України "Про вищу освіту" (редакція від 13.03.2016 р.) і "Порядку підготовки здобувачів вищої освіти ступеня доктора філософії та доктора наук у вищих навчальних закладах (наукових установах)", затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України No 266 від 23.03.2016 р. Мета програми полягає у підготовці нового покоління висококваліфікованих фахівців, які будуть здатні працювати за найкращими світовими стандартами.Item Постінформаційне суспільство як концепт політологічних студій: виклики і перспективи концептуалізації для дослідження міжнародних відносин(2023) Яковлєв, Максим; Купка, ОлександрУ статті розглядаються труднощі, що виникають при спробі концептуалізувати поняття "постінформаційне суспільство" в цілому, а також для цілей політологічних досліджень міжнародних відносин зокрема. Розбіжності у розумінні вченими цього поняття вказують на те, що його сприймають як наступний етап після інформаційного суспільства, однак без консенсусу щодо того, яким сáме буде людство майбутнього – постінформаційним, мережевим, чи якимось абсолютно іншим, приміром smart-суспільством. Також тривають дискусії щодо того, чи коректно говорити про існування інформаційного суспільства, оскільки, приміром, концепція суспільства знань краще відображає особливості епохи сучасності. Проблеми з концептуалізацією поняття "постінформаційне суспільство" можуть також критися у розумінні природи самої інформації, яка з часом набуває нових форм і змінює свою роль у суспільстві. Разом з тим, окрім суто темпорального розуміння постінформаційного суспільства як такого, котре слідує за інформаційним, під цим поняттям можна розуміти сукупність ідей та дослідницького досвіду, спроби (ре)інтерпретації смислів та ціннісний потенціал, відтак постінформаційне суспільство необов’язково має позначати нову епоху. Евристичний потенціал поняття "постінформаційне суспільство" полягає у можливості інтегрувати в ньому ідеї та досвід (ре)інтерпретації трансформаційних процесів, пов’язаних зі змінами ролі та значення інформації у суспільстві, а за умов його коректної концептуалізації для потреб прикладних досліджень, може допомогти кращому розумінню різних політичних процесів на міжнародній арені, а саме: порівняльному аналізу того, як різні країни реагують на інформаційні виклики, як вони готуються (якщо готуються) до переходу до постінформаційного суспільства, які виклики такого переходу потребують поєднання зусиль на регіональному та глобальному рівні (а також – в яких конкретних галузях), дослідження процесів на міжнародній арені в їх політичному розрізі допоможуть краще зрозуміти природу нинішньої і майбутньої геополітичної конкуренції, претензій та регіональне чи глобальне домінування тощо.