Кафедра біології
Permanent URI for this community
Browse
Browsing Кафедра біології by Author "Листван, Катерина"
Now showing 1 - 2 of 2
Results Per Page
Sort Options
Item Мікроклональне розмноження та фіторемедіаційні властивості деяких представників родини Convolvulaceae(2020) Іваненко, Ірина; Листван, Катерина; Пасічник, ТетянаУ роботі наведено результати підбору умов для мікроклонального розмноження деяких видів родини Convolvulaceae, а також досліджено їх фіторемедіаційні властивості. У ході підбору умов для ефективногорозмноженняConvolvulus farinosusта Convolvulus сneorumбуло з’ясовано, що наявність та концентрація у живильному середовищі бензиламінопурину не впливає на ефективність їх мікроклонального розмноження. Встановлено, що солі нікелю і хрому при недовготриваломутерміні культивування не чинять негативного впливуна ріст рослин іпомеїтриколірної сорту Пурпурна зірка.Також з’ясовано, що рослиниIpomoeatricolorсорту Пурпурназіркає гіперакумуляторамихрому(VI) та нікелю(II), оскільки накопичують зазначені важкі метали у більших кількостях, ніж встановлені300 мкг/гдля хрому та 1000 мкг/г для нікелю.Item Отримання культур in vitro різних видів роду Rumex та дослідження вмісту в них біологічно активних речовин(2020) Мамій, Олександра; Листван, Катерина; Пасічник, ТетянаУ представленій роботі наведені результати підбору оптимального фітогормонального складу живильного середовища для отримання калусних культур видів роду Rumex і визначення загального вмісту фенольних сполук і флавоноїдів у надземних частинах асептичних рослин роду Rumex. Встановлено, що ефективне калусоутворення видів Rumex japonicus, Rumex alpestris, Rumex palustris, Rumex hydrolapathum відбувається на живильному середовищі Мурасіге – Скуга з додаванням бензиламінопурину і 2,4-дихлорфеноксиоцтової кислоти у співвідношеннях 1:1, 2:1 або 4:1. З’ясовано, що на контрольному середовищі Мурасіге – Скуга калусогенез досліджених видів не відбувається, а з додаванням лише одного з двох фітогормонів у живильне середовище калусогенез є неефективним. Також з’ясовано, що серед досліджених видів вміст фенольних сполук і флавоноїдів є найвищим у видів Rumex euxinus і Rumex alpestris, а найнижчим – у виду R. acetosa.