eKMAIR

Electronic Kyiv-Mohyla Academy Institutional Repository

 

Recent Submissions

Item
ЗВІТ про виконану роботу над проектом «Вплив досвіду війни на здоров’я українців: основні стресори та психосоціальні чинники резистентності стресу під час повномасштабного вторгнення» в межах дослідницьких проектів з коштів Фонду (ендавменту) проєктів МБФВКМА для розвитку науки, інновацій та наукової освіти в НаУКМА (Фонду (ендавменту) «Наука») (02/2024-04/2024 року)
(2024) Мальцева, Катерина
Виконаний проєкт являє собою кількісне дослідження стресорів, пов’язаних із війною, і психосоціальних чинників, які допомагають мінімізувати вплив таких стресорів на здоров’я українців під час повномасштабного вторгнення. Проблематика запропонованого дослідження стосується когнітивного виміру стресу, зокрема доступних індивідам психосоціальних ресурсів, що змінюють сприйняття міри загрозливості ситуацій, зменшуючи рівень суб’єктивного стресу (англ. perceived stress), і таким чином дозволяють опиратися деструктивному впливу травматичного досвіду війни на інтенсивність стресової реакції та, через неї, на показники психічного та фізичного здоров’я.
Item
Вербалізація спротиву радянській ідеології в дискурсах І. О. Світличного та Н. О. Світличної
(2022) Ренчка, Інна
У статті досліджено антитоталітарні вияви в мові, що їх трактуємо як альтернативний комунікативний дискурс в умовах панування радянської тоталітарної ідеології. На основі епістолярних, публіцистичних, художніх та мемуарних текстів Івана та Надії Світличних визначено та проаналізовано мовні форми та засоби антитоталітарної комунікації в українському дисидентському середовищі. З’ясовано, що мовними формами протидії радянській ідеології були такі, як пародіювання офіційного дискурсу, уведення одиниць радянської новомови в іронічний, комічний та критичний контексти, деформація прецедентних текстів новомови — гасел, сталих висловів, штампів, кліше тощо, поєднання контрастних за функціональним призначенням компонентів викладу, застосування езопової мови та елементів мовної гри.
Item
Семантико-прагматичниий потенціал прецедентного висловлення в українському масмедійному дискурсі
(2022) Кобченко, Наталя
Загальновідомо, що прецедентні феномени є тими знаками, які репрезентують специфіку існування й мислення певної лінгвоспільноти, втілюючи засадничі концепти її ментальности й культури, демонструючи її ідентичність та транслюючи її історичну пам’ять. Відповідно, зі зміною умов існування певної лінгвоспільноти змінюється і фонд її прецедентних феноменів. Потужним чинником, що зумовив оновлення корпусу прецедентних феноменів представників української лінгвокультури, стала втрата Україною свого понад трьохсотлітнього колоніального статусу. Ознайомлення із забороненими або викривлено потрактованими в радянські часи постатями історичних діячів та культурним спадком (не тільки тоталітарної доби) і, відповідно, суспільна оцінка їхньої значущости сприяють не лише актуалізації забутих прецедентних феноменів, а й витворенню нових. Яскравою ілюстрацією останнього є функціювання в комунікативному просторі українців вислову Євгена Чикаленка про те, що Україну треба любити не лише до глибини душі, а й до глибини кишені. Сьогодні цей афоризм став відомішим, ніж постать самого автора, і увійшов до складу прецедентних феноменів української лінгвокультури. Це підтверджують і тенденція втрати ним паспортизованости (доволі поширене вживання без зазначення автора та навіть приписування іншим відомим особам, здебільшого Петрові Яцику), і функціювання в публічному дискурсі численних його структурних і лексичних варіантів. До того ж ці варіанти подекуди транслюють дещо інші порівняно з оригінальними висловленнями змістові наповнення та модальні плани. Тому мета цієї розвідки – з’ясувати семантичні зміни Чикаленкового вислову й простежити його прагматичні функції у сучасному масмедійному дискурсі. Реалізація цього сприятиме осягненню функційної ролі окремого прецедентного феномену в постколоніальному суспільному дискурсі певної лінгвоспільноти та оцінці меж прецедентности, пов’язаних зі здатністю прецедентної одиниці до модифікацій і трансформацій.
Item
Багатоголосся України: дискурс нормативного регулювання
(2022) Доценко, Олена
Матеріали доповіді учасника ХVІІІ Всеукраїнської науково-практичної конференції " Українська мова в юриспруденції: стан, проблеми, перспективи", (Київ, 17 листопада 2022 р.)
Item
Задача Рiк'є для одного модельного рiвняння гiперболiчного типу 4-го порядку
(2022) Александрович, І.; Ляшко, С.; Ляшко, Володимир; Ляшко, Н.; Сидоров, В.-С.
Інтегральні оператори, що переводять довільні Функції в регулярні розв’язки рівнянь гіперболічного типу другого і вищих порядків, застосовані до розв’язування крайових задач. Зокрема, ставиться і розв’язується задача Рік’є для рівняння типу Ейлера-Пуассона-Дарбу 4-го порядку.
Item
Соціопатерни війни: як медіапростір впливає на соціопсихологічні настрої суспільства
(2022) Королько, Валентин; Сусська, Ольга
Спрямування на виконання пропагандистських завдань є характерним для використання медіапростору як у тоталітарних і посттоталітарних державах, так і в індустріальних суспільствах більш демократичного типу. Пропагандистські ефекти комунікації набувають особливої активності в період криз, зокрема, під час війн, при проведенні електоральних кампаній, будь-яких пропагандистських акцій, а також в разі цілеспрямованої пропаганди, спрямованої на "обовдурення" населення в тоталітарних державах. Наслідками цього стали відомі ще протягом останньої чверті ХХ ст. неминучі "ефекти впливу" масової комунікації, які нібито передбачались існуванням і діяльністю власне самої системи. Лише в кінці минулого століття, з появою Інтернет-мережі, ситуація почала дещо змінюватись. Повномасштабне російське вторгнення на територію України, спричинило певний "водорозподіл" інформації, коли люди опинилися у ситуації інфодемії, (коли наявна надвелика кількість інформації), проте реальність і правдивість цієї інформації вимагають ретельної і критичної перевірки. Громадськість паралельно шукає необхідну інформацію у традиційних медіа, у просторах Інтернету, соціальних мережах. Саме цим і користуються створювачі фейків, боти, які створюють і розповсюджують неправдиву, маніпулятивну інформацію про війну. Вивчення "соціопатернів" війни у фокусі того, як сучасний медіапростір впливає на соціопсихологічні настрої суспільства, як ніколи, є актуальним. Є також важливим, вивчення медіакомунікаційної поведінки носіїв інформації в регіонах, особливо, коли це стосується їхніх очільників, представників влади та ОВА. Кожному користувачу соціальних мереж, а також і деіндивідуалізованим представникам традиційних "масових аудиторій" медіа важливо бути медіаграмотними, вміти розпізнати фейки, маніпуляції, дезінформацію, критично мислити і піддавати кожен медіатекст і медіадискурс в цілому критичному аналізу.
Item
Законодавче регулювання мовної політики: досвід Польщі для України
(2022) Доценко, Олена
У статті схарактеризовано аспекти мовної політики України й інших країн Європи, зокрема нормативне регулювання функціонування мов з різними правовими статусами: державної (офіційної) мови, мов національних меншин, мов етнічних меншин, мов корінних народів. Проаналізовано законодавство у сфері захисту мовної самобутності представників національних і етнічних меншин Польської Республіки з погляду врахування його положень у мовній політиці України, що визначає використання мов корінних і некорінних народів. Автор стверджує, що польське мовне законодавство має на меті інтеграцію представників національних і етнічних меншин до життя польського суспільства, натомість саме такого підходу бракує Україні, що призводить до політичних маніпуляцій, особливо на Сході держави, Буковині та в Закарпатському регіоні. Чітке розмежування польськими законодавцями мов етнічних і національних меншин, недвозначне формулювання поняття "регіональної мови" є запорукою гармонійного співіснування представників різних національних і етнічних спільнот, що варто взяти до уваги українським фахівцям у галузі мовної політики. Визначено вплив законів України «Про забезпечення функціонування української мови як державної» і "Про корінні народи України" на мовну ситуацію в державі, а також проаналізовано специфіку формулювання ключових положень цих нормативних актів. Досліджено трактування польськими законодавцями поняття "регіональної мови" та можливості врахування досвіду законотворення в галузі мовної політики Україною. Обґрунтовано, що врахування досвіду Польської Республіки й інших країн Європи під час формування засад мовної політики в галузі захисту прав етнічних і національних меншин сприятиме створенню демократичних засад функціонування української мови як державної, консолідації українського суспільства, гармонійному співіснуванню мов в Україні.
Item
Багатомовність України: дискурс законодавчого регулювання
(2022) Доценко, Олена
У статті схарактеризовано аспекти мовної політики України, зокрема нормативне регулювання функціонування мов з різними правовими статусами: мов національних меншин, мов етнічних меншин, мов корінних народів. Досліджено потрактування понять національна меншина та етнічна меншина у наукових працях з філософії та історії. Проаналізовано законодавство у сфері захисту мовної самобутності представників національних та етнічних меншин попередніх періодів існування Української держави з погляду врахування його положень у мовній політиці України, що визначає використання мов корінних та некорінних народів. Автор стверджує, що мовне законодавство має забезпечувати інтеграцію представників національних та етнічних меншин до життя суспільства, натомість саме такого підходу бракує Україні, що призводить до політичних маніпуляцій, особливо на Сході держави, Буковині та в Закарпатському регіоні. Чітке розмежування законодавцями мов етнічних і національних меншин, недвозначне формулювання поняття "регіональної мови" є запорукою гармонійного співіснування представників різних національних та етнічних спільнот. Визначено вплив Законів України Про забезпечення функціонування української мови як державної і Про корінні народи України на мовну ситуацію в державі, а також проаналізовано специфіку формулювання ключових положень цих нормативних актів. Досліджено законодавство періоду Української революції 1917–1920 рр. та можливості урахування його у процесі законотворення в галузі мовної політики сучасною Україною. Обґрунтовано, що врахування попереднього досвіду під час формування засад мовної політики в галузі захисту прав етнічних та національних меншин сприятиме створенню демократичних засад функціонування української мови як державної, консолідації українського суспільства, гармонійному співіснуванню мов в Україні.
Item
Соціальний ґрадієнт та нерівності у здоров'ї населення України працездатного віку
(2022) Мажак, Ірина
У статті висвітлено результати дослідження соціального ґрадієнту та соціальних нерівностей у здоров’ї серед населення працездатного віку в Україні на основі масивів загальнонаціонального дослідження "Індекс Здоров’я. Україна" за 2017–2020 роки (33 058 респондентів, віком 18–65 років). Основними цілями дослідження були: вивчення взаємозв’язків між потенційними соціальними детермінантами здоров’я та статусом суб’єктивного здоров’я; виявлення та порівняння соціально-економічних нерівностей у самооцінці здоров'я; дослідження соціального "градієнта" у здоров’ї населення працездатного віку в Україні та виявлення найбільш вразливих категорій населення. Соціальні нерівності у здоров’ї є проблемою для більшості суспільств, навіть, незважаючи на наявність високоефективних систем охорони здоров’я, адже, якщо одні нерівності у здоров'ї зумовлюються генетично, то інші є соціально зумовленими і переважно перебувають поза контролем окремих індивідів. Під соціальними нерівностями у здоров’ї розуміють постійні відмінності у здоров’ї між соціально-демографічними групами населення. У дослідженні використано біноміальний логістичний регресійний аналіз, який було проведено у два етапи та матеріалістичний підхід до вивчення соціальних нерівностей у здоров’ї. Соціальний ґрадієнт у здоров’ї не лише показує, що найгіршою є самооцінка здоров’я у найбідніших, а він також прослідковується серед усіх груп працездатного населення України відповідно до їх доходу чи СЕС, що підтверджено результатами логістичної регресії. Відповідно до матеріалістичного підходу прослідковується чітка залежність між соціально-економічними факторами та станом здоров’ям, найбільш вразливими є категорії респондентів з найстаршої вікової групи та респонденти яким не вистачає грошей навіть на їжу або респонденти з найнижчим СЕС. Додатково, виявлені соціальні нерівності у здоров’ї на основі гендерних, вікових та освітніх відмінностей. Результати дослідження можуть бути корисними при розробці політики боротьби з нерівностями у здоров'ї серед працездатного населення в Україні.
Item
Надання першої психологічної допомоги в надзвичайних ситуаціях : методичні рекомендації
(Імекс-ЛТД, 2022) Довгань, Н.; Поліщук, Світлана; Духневич, В.
У методичних рекомендаціях представлено практики надання першої психологічної допомоги учасникам освітнього процесу. Описано рекомендовані дії, показання до надання першої психологічної допомоги постраждалим у надзвичайних ситуаціях та інструменти її реалізації. Запропоновано трирівневу систему першої психологічної допомоги. Описано структуру та алгоритми дій психологічної підтримки учасників освітнього процесу. Для психологів системи освіти, викладачів психології закладів вищої освіти, студентів, науковців, соціальних педагогів-практиків і вихователів, фахівців із психології безпеки.
Item
Законодавчі прогалини у сфері правового регулювання збитків
(2022) Дзера, Ірина
У статті досліджуються норми ЦК України, а також судова практика у справах про відшкодування збитків. Стверджується про відсутність у законодавстві України конкретних критеріїв встановлення складових елементів збитків та чіткого підходу в юридичній літературі та судовій практиці до розмежування реальних збитків та упущеної вигоди, а також їх складу. Проаналізовано сучасні правові позиції Верховного Суду щодо віднесення курсової різниці, безпідставного перерахування коштів, втрат від знецінення нерухомого майна та бездіяльності органів публічної влади до конкретних видів збитків.
Item
Пошуки палеоліту та їх перспективність в українській частині басейну Сейму
(2022) Ступак, Дмитро
У роботі аналізується стан дослідженості палеоліту західної, української, частини басейну Сейму. Констатується, що досі на цій території не знайдено жодної стоянки із зафіксованою наявністю культурного шару. Ця територія значно контрастує із правим берегом басейну Середньої Десни та східною частиною басейну Сейму, де сконцентрована значна частина пам’яток палеоліту Деснянського басейну. Судячи із знахідок плейстоценової фауни, наявності зручних ділянок для облаштування стоянок, забезпеченості кварцитовою сировиною, така невтішна ситуація із виявленням палеолітичних пам’яток на західній частині басейну Сейму є результатом відсутності цілеспрямованих робіт з їх пошуків. Найбільш перспективними для таких робіт є правий берег Сейму та басейн його правої притоки – річки Клевень.
Item
Поховання культури кулястих амфор з Івання. Біоархеологічний нарис
(2022) Козак, Олександра
На території України за останні 100-150 років знайдено більше пів сотні кам'яних гробниць Культури Кулястих Амфор. Археологічні описи зібрав І. К. Свєшніков у роботі 1983 року. Певна частина з них знайдена на Волині. Внаслідок агресивних тафономічних процесів у кам'яних гробницях, та завдячуючи хімічному складу ґрунтів в межах лісової зони, кістки у таких могилах повністю або частково зруйновані. Натомість більшість збережених впродовж тисячоліть останків втрачені або загублені після розкопок через війни чи антропогенні чинники. Лише у виняткових випадках в фондосховищах та в експозиціях музеїв були збережені кісткові рештки.
Item
Розвиток інноваційного середовища: роль інтелектуальної власності у генерації інновацій
(2023) Палієнко, Тетяна
У статті досліджено взаємозв’язок інновацій та інтелектуальної власності (ІВ), як фундаментального компонента інноваційного процесу. Встановлено, що існує пряма кореляція між рівнем економічного розвитку країни і обсягом створених в ній інновацій, що підкріплюється аналізом глобального індексу інновацій. Було виявлено причини відставання Україна від інноваційних країн, зокрема обмежені інвестиції в дослідження і розробки, неналежне дотримання прав інтелектуальної власності, обмежена співпраця між науковими установами, промисловістю та урядом, бюрократичні перепони, нестача кваліфікованих фахівців у певних галузях та відтік мізків. Охоронні документи права інтелектуальної власності, такі як патенти або свідоцтва, служать потужними інструментами не тільки для захисту, а й для стимулювання появі нових інновацій. Аналіз кількості патентних заявок засвідчує зростання їх кількості, що вказує на збільшення інноваційної активності економічних суб’єктів господарювання та докладання зусилля у розробці нових технологій, винаходів, продуктів та послуг для задоволення потреб суспільна. Автором зроблено висновок про взаємовідношення і роль ІВ в процесі продукування інновацій.
Item
Особливості розвитку тіньового сектору у підакцизних товарах в Україні
(Одеська державна академія будівництва та архітектури, 2024) Кужелєв, Михайло
Матеріали доповіді учасника VI міжнародної науково-практичної Інтернет-конференції "Сучасні тенденції економічного розвитку регіонів: теоретичні та прикладні аспекти", 09-10 травня 2024 року.
Item
Особливості інфляційних процесів в Україні в умовах воєнного стану
(Чернівецький національний університет імені Юрія Федьковича, 2024) Кужелєв, Михайло
Матеріали доповіді учасника VІ Міжнародної науково-практичної конференції "Фінансові інструменти сталого розвитку економіки", м. Чернівці, 18 квітня 2024 р.
Item
Соціальна безпека та згуртованість: сучасні підходи щодо їх взаємодії
(2023) Кирилюк, Володимир; Колядич, Олександр; Шевчук, Олена
У статті проаналізовано складові соціальної безпеки та її взаємодію із соціальною згуртованістю. Розглянуто підходи до розуміння соціальної безпеки, її елементів. Відображено ключові підходи до розуміння соціальної згуртованості та її компонентів. Досліджено основні індикатори соціальної безпеки і соціальної згуртованості та їх вплив на сучасний соціальний розвиток суспільства. Визначено напрями подальшого розвитку їх ефективної взаємодії з метою формування якісного соціального капіталу. Мета. Мета статті полягає в дослідженні ключових особливостей формування соціальної безпеки і згуртованості, враховуючи сучасні тенденції в суспільстві. Метод (методологія). Методологічною основою дослідження є наукові роботи з питань сучасного стану та особливостей формування соціальної безпеки і згуртованості. На всіх етапах дослідження використовувалися діалектичний, системний і синергетичний підходи; методи загальнонаукового пізнання: порівняння, аналіз і синтез, індукція і дедукція. Результати. Глобалізаційні процеси та сучасні кризові явища у світі, пандемічні виклики та війна в нашій країні, соціально-економічна проблема посилення експортної орієнтованості, залежність від імпорту енергетичних ресурсів та недоліки розвитку внутрішнього ринку значно актуалізують питання соціальної безпеки на усіх рівнях. Зниження рівня і якості життя населення, недосконалість проведення реформ в економіці України та соціальні деформації, майнові нерівності, що призводять до загострення соціальних протистоянь у суспільстві потребують аналізу та оцінки рівня соціальної безпеки з метою поліпшення добробуту населення. В сучасних умовах існують різні підходи щодо визначення соціальної безпеки, а також соціальної згуртованості суспільства. Причому критерії та індикатори соціальної безпеки в країнах Європейського Союзу розглядаються і вдосконалюються досить тривалий час. Одним із можливих показників ефективності соціальної безпеки може бути Індекс соціального прогресу, який є інтегральним показником і визначається рядом параметрів і критеріїв. Мета подальших досліджень полягає у структуризації складових соціальної безпеки та чіткому визначенню в ній ролі соціальної згуртованості.
Item
Аналіз чутливості і аналіз сценаріїв в управлінні ризиками інвестиційних проєктів
(2023) Бугров, Олександр; Бугрова, Олена; Лук'янчук, І.
Перед економікою України постає задача здійснення великої кількості інвестиційних проєктів, у той час як розвиток продовжуватиме бути турбулентним, у тому числі через значні структурні зміни. За таких обставин постає науково-практична проблема широкого застосування дієвих і зручних методів (таких як аналіз чутливості і аналіз сценаріїв), що допомагають приймати обгрунтовані рішення в умовах невизначеності. Ключовим інструментом аналізу чутливості і аналізу сценаріїв інвестиційного проєкту є його модель, яка наповнює бізнес-дизайн конкретними параметрами і складається з двох пов'язаних між собою частин — моделі витрат і моделі доходів по проєкту. Модель витрат, у свою чергу, складається з інвестиційної та експлуатаційної частин. Модель доходів відображає ланцюжок отримання нової цінності та дозволяє розрахувати як прямі, так і опосередковані вигоди. В моделях деяких проєктів певні фактори невизначеності не можна чітко відокремити — зміна такого фактору автоматично і за логікою призводить до зміни низки інших пов'язаних з ним чинників. З іншого боку, іноді неможливо на невеликий відсоток змінювати певний ключовий показник. Це ускладнює застосування традиційного аналізу чутливості. У таких випадках параметри, що підлягають аналізу, доцільно розглядати скоріше як комплексні (такі, що складають тісно взаємопов'язану групу). Оскільки за зазначених умов розвиток подій у майбутньому певною мірою нагадує набір сценаріїв, пропонується концепція ризик-дослідження проєкту в площині поєднання аналізу чутливості зі сценарним аналізом. Пропонована гібридна концептуальна модель передбачає єдиний підхід до трактовки ризик-факторів і драйверів невизначеності з боку двох інтегровано модифікованих методів. Гібридне застосування аналізу чутливості і аналізу сценаріїв дозволяє визначити ключові потенційно проблемні групові параметри проєкту, сценарний ризик-фактор і відповідний драйвер змін, на основі яких за допомогою комбінаторики можуть бути сформульовані найбільш характерні сценарії, провести порівняльний ризик-аналіз сценаріїв. Результати дослідження пропонуються для використання в якості стартового макету профілю ризику і сценаріїв при здійсненні аналізу по іншим інвестиційним проєктам відповідного типу (в даному випадку — проєктам будівництва об'єктів спортивної інфраструктури).
Item
Сучасні виклики інноваційного розвитку промислових підприємств
(2023) Бойко, Олена; Кучеренко, Світлана
Розвиток державної політики на інноваційних засадах є дієвим механізмом виходу із кризи в воєнний та повоєнний періоди. За допомогою інновацій на промисловому підприємстві можна підвищити ефективність праці, зменшити ресурсозатратність виробництва. Дієва інноваційна політика держави, а особливо спільні дії державного та корпоративного секторів економіки є ефективним інструментом боротьби з економічною кризою. Саме це і підтверджує актуальність обраної теми дослідження. Постановка завдань полягає у визначенні основних засад розвитку державної політики, а також розробці напрямів інноваційної діяльності промислових підприємств. Метою дослідження є визначення особливостей державної політики на інноваційних засадах з врахуванням особливостей міжнародного досвіду. Основні теоретичні та практичні аспекти формування та удосконалення державної політики знайшли своє відображення у працях Ю. Бажала, В. Геєця, Л. Дідківської та Л. Головко, Д. Зухби, Е. Зухби, М. Ігнатушиної, Д. Каптуренко, С. Мочерного, В. Орешиної, Д. Стеченко та ін. У статті застосовано сукупність методів та підходів наукового дослідження: системний, факторний, порівняльний, аналізу та синтезу, узагальнення, наукового абстрагування та інші. Узагальнено міжнародний досвід особливостей розвитку державної політики на інноваційних засадах у країнах Європейського Союзу, Азії, США тощо. Визначено позитивні аспекти розвитку інноваційної політики як складової державної політики розвитку економіки з урахуванням сучасних тенденцій розвитку та ризиків, які стримують їх розвиток. Вагомим доробком є розробка напрямів державної політики на інноваційних засадах.
Item
Новітні підходи та методики в науковому археологічному пам'яткознавстві Овруцького проекту
(2023) Томашевський, Андрій
Розвиток наукових досліджень та методологічних і методичних розробок в Овруцькому проекті відкрив можливість сформулювати основні положення та підходи до розробки наукового археологічного пам’яткознавства. В статті стисло викладена структура та смислові взаємозв’язки між складовими сучасного археологічного пам’яткознавства. Окреслені передумови, умови, засадничі підходи та ключові особливості наукового археологічного пам’яткознавства, сформульовані та апробовані в Овруцькому проекті.