eKMAIR
Electronic Kyiv-Mohyla Academy Institutional Repository
Communities in DSpace
Select a community to browse its collections.
Recent Submissions
Choosing Validation Methods for Agent-Based Models: A Practical Framework
(2025) Serdyuk, Artem
Agent-based modeling (ABM) has emerged as a computational approach for studying complex social phenomena, yet validation practices remain inconsistent. This article develops a systematic framework for ABM validation method selection. Through computational analysis of 76 scenarios across model purposes, observability levels, and development stages, we identify three validation method categories: universal (visualization, expert review, structural checks), context-dependent (varying with data availability), and specialized (requiring specific conditions). We demonstrate how system observability and the development stage fundamentally constrain validation approaches. Application to Adam and Gaudou’s bushfire evacuation model illustrates the framework’s utility. Our findings show that effective validation of an agentbased model requires systematic contextual assessment, providing researchers with tools for better ABM validation decisions.
Російсько-українська війна з погляду теорії складних систем
(2025) Пугачова Олена,
У статті досліджено застосування ідей теорії складних систем для аналізу та ухвалення рішень у контексті російсько-української війни та в період після її завершення. Розглянуто обмеження традиційних підходів до вивчення соціальних систем в умовах невизначеності. У межах генеративної соціальної науки описано механізм поширення протестного руху та представлено агентну модель, що відображає динаміку громадської думки під час війни в Україні.
Місцеві бюджети в Україні в умовах воєнного стану: фіскальна асиметрія та вплив на соціально-економічну стабільність громад
(Астрая, 2026) Кужелєв, Михайло; Нечипоренко, Аліна
Підрозділ 1.2. з колективної монографії "Вплив воєнного стану та політика повоєнного відновлення України: національні стратегії, регіональна безпека та стійкість громад". Дослідження особливостей формування місцевих бюджетів в умовах воєнного стану та їх впливу на соціально-економічну стабільність громад є одним з важливих питань сучасної економічної науки, адже саме територіальні громади стали першим рівнем реагування на наслідки бойових дій, від якого залежить відновлення інфраструктурних об’єктів, виплата заробітних плат працівникам бюджетної сфери відповідного рівня, соціальних виплат, доступ до базових соціальних послуг тощо. З початком активної фази війни в лютому 2022 року розвиток місцевих бюджетів змінив акценти з проведення реформи децентралізації на забезпечення базових потреб населення в кризових умовах. В цей період дисфункції місцевих органів влади швидко перетворилися в перерви в наданні цих послуг, що вплинуло на соціальну стабільність і довіру громадян до влади. Тому вивчення того, як саме структура доходів та видатків місцевих бюджетів впиває на своєчасність та повноту виплат заробітних плат, соціальних виплат і доступ до послуг, є важливим з точки зору політики стабілізації соціальної напруги в суспільстві.
Освітні втрати та динаміка нерівності освітніх здобутків школярів на початковому етапі війни в Україні
(2025) Закотюк, Артем; Оксамитна, Світлана; Бондар, Вікторія
Безпрецедентний факт проведення другого для України міжнародного дослідження оцінювання освітніх здобутків 15-річних школярів і школярок PISA восени 2022 року, в розпал повномасштабної російсько-української війни, уможливив порівняння результатів із попереднім першим дослідженням PISA-2018. Під час війни триває накопичення освітніх втрат, зростає частка дітей, які не мають базових знань у трьох ключових освітніх галузях (читання, математика, природничі науки). Освітні втрати суттєво залежать від соціально-економічних та демографічних характеристик здобувачів освіти (тип освітнього закладу, місце проживання, соціально-економічне походження, гендер). Найбільші освітні втрати виявлено серед вихідців із високими та середніми показниками соціально-економічного та культурного статусу сім’ї з усіх освітніх галузей. Залежність між соціально-економічними чинниками та ймовірністю досягти базового або вищого рівня знань зменшилася. Негативні ефекти війни найбільше розподілені серед дітей із великих міст: імовірно, це пов’язано з більшою кількістю пошкодженого житла, обстрілів, повітряних тривог, руйнувань соціальної інфраструктури тощо.
Мотиви читацьких практик і читацького вибору молоді Києва під час російсько-української війни
(2025) Чебаненко, Дар’я
У статті розглянуто теоретико-методологічну рамку дослідження читацьких практик у соціології, виокремлено результати соціологічних досліджень мотивів читацького вибору та читацьких практик в українському контексті; встановлено тенденції читацького вибору під час війн. На емпіричному етапі дослідження за допомогою якісних соціологічних методів виявлено мотиви читацького вибору молоді Києва після повномасштабного вторгнення Росії в Україну, а також відповідно до зібраних даних розроблено класифікацію цих мотивів, що поєднала й доповнила напрацювання Боба Ашервуда, Джекі Тойн, Кетрін Рос та Сьюзен Фіск. Виявлено такі основні категорії мотивів читацького вибору: соціальна залученість, формування самості, відчуттєве перезавантаження, самовдосконалення.
Доступ жінок до сфери кібербезпеки в Україні в контексті російсько-української війни
(2025) Заремба, Катерина; Марценюк, Тамара
У статті з’ясовано передумови та сучасний стан доступу жінок до сфери кібербезпеки. Виділено соціокультурні, історичні та політичні передумови. Виклики й успіхи доступу жінок до сфери кібербезпеки розглянуто на мікро-, мезо- та макрорівні. Емпіричну частину статті становлять результати 14 напівструктурованих інтерв’ю, проведених навесні 2025 р. з працівниками і працівницями сфери кібербезпеки в Україні. Виявлено особливості доступу жінок до кібербезпеки в українському суспільстві, беручи до уваги виклики російсько-української війни та ситуацію з гендерною (не)рівністю в галузі.
У пошуках справедливості: відновлення прав і відповідальність у контексті війни, окупації та реінтеграції мешканців тимчасово окупованих територій України
(2025) Осипчук, Анна; Суслов, Антон
Стійкість і соціальна згуртованість українського суспільства, як і майбутня реінтеграція тимчасово окупованих територій України, є неможливими без задоволення запиту громадян на справедливість. Ця стаття ставить за мету на основі результатів трьох хвиль загальнонаціонального опитування у 2023–2024 рр. з’ясувати ставлення мешканців підконтрольної уряду України території до питань відновлення прав і справедливості та встановлення відповідальності в контексті війни, окупації та деокупації, а також до політик реінтеграції; ідентифікувати ті аспекти відновлення правосуддя, які торкаються питань колабораційної діяльності та роботи на ворога і є специфічними для окупованих територій України та тих, хто там проживає.
Повернення в деокуповане місто: відчуття дому в зруйнованому російсько-українською війною просторі
(2025) Костенко, Анна
У повсякденному житті дім сприймається як очевидна й стабільна основа, яка рідко стає об’єктом рефлексії. Проте в умовах загрози або втрати цей концепт набуває нових змістів і потребує переосмислення. Соціологія дає змогу досліджувати дім на різних аналітичних рівнях — як фізичний простір, соціокультурну конструкцію та поле міжособистісних взаємодій. У цій статті на прикладі міста Ірпінь, битва за яке тривала з 27 лютого по 28 березня 2022 р., проаналізовано, як російсько-українська війна змінює сприйняття дому. На основі аналізу корпусу текстів проведених авторкою напівструктурованих інтерв’ю з мешканцями міста у 2023 р. розглянуто, як досвід бойових дій у місті змінює відчуття дому і міського простору. Показано, як концепт дому і його різні виміри (фізичний, соціальний, ідентичнісний) працюють на площині зруйнованого та деокупованого міста.
Чинники адаптації колишніх цивільних до військової служби під час повномасштабного вторгнення Росії в Україну (на прикладі роти XXX)
(2025) Бойко, Діана; Бігдан, Олександр; Прохорова, Анна
Статтю присвячено явищу адаптації колишніх цивільних до військової служби. В огляді літератури концептуалізовано поняття адаптації та запропоновано теоретичні підходи до розгляду цього явища з позиції ідей А. Шюца, П. Бергера та Т. Лукмана, І. Гофмана, П. Бурдьє, а також К. Оберга та Б. Бергмана. Розглянуто спектр чинників адаптації військовослужбовців з досвіду армій інших країн. Емпірична частина дослідження ґрунтується на якісній методології. У результаті аналізу глибинних інтерв’ю з військовослужбовцями роти ХХХ виокремлено та систематизовано чинники адаптації колишніх цивільних до військової служби в умовах повномасштабної війни Росії проти України.
Ситуація постмодерну
(1995) Ліотар, Жан-Франсуа; Джулай, Юрій
Переклад з англійської Ю. Джулая. У цій публікації представлено український переклад фундаментальної праці французького філософа Жана-Франсуа Ліотара “Ситуація постмодерну”, яка стала маніфестом постмодерністської думки та ввела саме поняття "постмодерн" у широкий науковий обіг. Ліотар визначає постмодерн як "невіру щодо метанаративів" (або великих оповідей). Автор аналізує стан знання, науки та культури в умовах постіндустріального суспільства, де традиційні способи легітимації істини втрачають свою силу. Філософ стверджує, що великі ідеологічні та філософські системи (такі як гегельянство, марксизм чи віра в нескінченний прогрес Просвітництва) більше не здатні пояснити світ або об’єднати суспільство. У світі, де панують комп'ютерні технології, знання перетворюється на товар. Питання "Чи це правда?" замінюється питанням "Чи це ефективно?" або "Чи можна це продати?". Спираючись на ідеї Людвіга Віттгенштайна, Ліотар розглядає науку та культуру як сукупність різних "мовних ігор", кожна з яких має свої правила. Постмодерн відмовляється від єдиної істини на користь множинності локальних дискурсів. Замість пошуку консенсусу (згоди), який Ліотар вважає формою примусу, він пропонує "паралогію" — пошук розбіжностей, нових ідей та нестандартних підходів. Книга пропонує критичний погляд на те, як змінюється наше сприйняття реальності, справедливості та науки в епоху інформаційних технологій. Це діагноз епохи, де старі ідоли впали, а знання стало фрагментарним, технологічним і вільним від диктату універсальних систем.
Місце етномережі в розвитку підприємництва в Україні під час війни та в повоєнний період
(Державний податковий університет, 2025) Седляр, Діана; Седляр, Михайло
Поняття "бамбукові мережі" (етномережі) або Oversea Chinese Business Networks – це мережі економічно активних громадян та підприємств, що були створені та управляються китайськими мігрантами, які оселилися за кордоном [1, с. 52]. Тобто це як неформальні (в основі яких лежать сімейні та земляцькі зв'язки), так і формальні (бізнес-асоціації) мережі, що формуються протягом тривалого часу (іноді навіть століть), ґрунтуючись на міграційних хвилях. В основі цих мереж лежать родинні та етнічні зв'язки, а також спільні цінності та традиції. Цінність дослідження етномереж полягає у тому, що вони здійснюють суттєвий вплив на економіку материнської держави. Для України, яка втратила значну частину населення через війну та внаслідок вимушеної міграції, існування схожих мереж може мати важливе значення для забезпечення економічного зростання загалом та розвитку підприємництва зокрема.
Традиційні та новітні орієнтири інновацій як чинник економічного відновлення й розвитку України
(Державний податковий університет, 2025) Підопригора, Лариса
В умовах повномасштабної війни та перспективи післявоєнного відновлення, Україна стоїть перед історичним викликом – перезапустити економіку на основі інновацій. Збереження традиційних сильних галузей має поєднуватись із розвитком новітніх технологічних напрямів, орієнтованих на глобальні тренди та внутрішні потреби. Україна має давні наукові традиції, особливо у таких галузях, як авіакосмічні технології, матеріалознавство, біотехнології, агротехнології та енергетика. Відомо, що Україна – один з провідних аграрних виробників світу, і в цій галузі також спостерігаються інноваційні прориви. Вітчизняні стартапи, такі як DroneUA (агродрони) та Agrohub, використовують новітні технології для оптимізації агровиробництва, впроваджуючи системи точного землеробства та автоматизації.
Роль технологічних центрів у стратегії інноваційної повоєнної відбудови України
(Державний податковий університет, 2025) Палієнко, Тетяна
Технологічні центри виступають важливими осередками інноваційного розвитку економіки в умовах глобальних викликів та посилення міжнародної конкуренції. Вивчення їхнього досвіду є особливо актуальним для України, що постала перед необхідністю структурної трансформації своєї економіки в період повоєнної відбудови. Як демонструє світова практика, формування потужних технологічних екосистем дозволяє не лише прискорити темпи економічного зростання, але й якісно змінити структуру економіки в напрямку наукомістких, високотехнологічних виробництв.
Людський капітал в умовах війни: виклики, загрози та стратегії стійкості
(2025) Іванова, Наталія
Метою дослідження є аналіз людського капіталу як динамічного ресурсу, що складає основу національної стійкості та є центральним елементом майбутньої відбудови держави. Для досягнення поставленої мети було використано такі методи: структуризації, узагальнення отриманих даних, абстрактно-логічний, порівняльний і системний аналіз. У результатах дослідження проаналізовано стан людського капіталу в Україні під час повномасштабної війни. Розглянуто теоретичні основи людського капіталу в умовах військового конфлікту, обґрунтовано необхідність розширення традиційних визначень для включення психологічних, соціальних та культурних аспектів в розуміння категорії "людський капітал". Аналіз охоплює як глибокі виклики, що включають прямі демографічні втрати, масову міграцію, деградацію освітньої інфраструктури, довгострокові економічні наслідки психологічної травми, так і здобутки, а саме: посилення національної самоідентичності, соціальну консолідацію та інновації в окремих секторах. Надається перспективний погляд, що деталізує стратегії повоєнного відновлення, засновані на критичному аналізі вітчизняних ініціатив та міжнародного досвіду. У висновках зазначено, що війна в Україні дозволила визначити ряд стратегічних заходів для відновлення людського капіталу в повоєнний період. Це: пріоритизація ментального здоров'я, стратегічне управління міграцією, орієнтована на людину відбудова, підтримка безперервного навчання тощо.
Правове регулювання трудових відносин домашніх працівників: деякі тенденції та виклики
(2026) Федосєєва, Тетяна
У статті досліджено питання, пов’язані з відносинами у сфері домашньої праці. Здійснено огляд чинників, які вплинули на законодавче закріплення у трудовому законодавстві положень про домашню працю, національного законодавства, законодавчих ініціатив, позицій науковців і практиків щодо позитивних результатів та недоліків правового регулювання домашньої праці в Україні. Виокремлено особливості законодавства у сфері трудових відносин щодо домашньої праці з урахуванням впливу збройної агресії росії проти України. У статті аналізується законодавство з огляду на зміни у частині домашньої праці в рамках трудових відносин за трудовим договором. Виділено окремі положення Кодексу законів про працю, які стосуються домашньої праці та не мають юридичної визначеності, а також обмеження та особливості організації трудових відносин, встановлені Законом України "Про організацію трудових відносин у воєнний час". Здійснено критичний та порівняльний аналіз окремих положень Кодексу законів про працю та проєкту Трудового кодексу щодо домашньої праці. Звернено увагу на необхідність розмежування трудового і цивільно-правового договору для домашніх працівників. Висвітлено проблему прихованих трудових відносин. Вказано, що попри активне використання в Україні онлайн-платформ у більшості випадків вони фактично виступають посередниками у наданні домашніх послуг і не несуть відповідальності за умови праці, оплату, соціальний захист або безпеку домашніх працівників. Проаналізовано окрему практику ЄС, пов’язану з цифровими платформами праці та акцентовано увагу на необхідності врегулювання відповідних відносин в Україні. Акцентовано увагу на необхідності врахування міжнародних стандартів в контексті інтеграції України до Європейського Союзу.
Чи є DLT-цінні папери віртуальними активами?
(2026) Посполітак, Володимир
Автором досліджено проблематику визначення належності DLT-цінних паперів до категорії віртуальних активів. Це питання аналізується крізь призму українського приватного права, правової природи віртуальних активів як об’єктів цивільних прав, а також положень чинного законодавства, що дало змогу отримати як теоретично обґрунтовані, так і практично значущі результати дослідження. Встановлено, що DLT-цінний папір є фінансовим інструментом, "оцифрованим" за допомогою технології розподіленого реєстру або іншої подібної технології, який за своїм призначенням і правовою природою відповідає традиційному цінному паперу. Подібно до класичних цінних паперів, він так само засвідчує виникнення та існування певного майнового права, що може бути реалізоване за наявності права на цінний папір. Водночас DLT-цінні папери за своєю природою володіють технологічними характеристиками віртуальних активів, що зумовлено середовищем їх існування – DLT або іншою подібною технологією. Результати дослідження дають підстави для висновку, що відмінності DLT-цінних паперів від їх традиційних аналогів виходять за межі лише самого факту їх існування у вигляді токену та є характерними для віртуальних активів: оборот та зберігання DLT-цінних паперів може здійснюватись без застосування притаманного для ринків капіталу інституту посередництва інвестиційних фірм (для вторинного ринку) та використання депозитарної системи, а особливості розпорядження DLT-цінними паперами можуть призвести до неможливості повноцінного здійснення права власності на такі цінні папери та реалізації прав за ними. Слід констатувати, що попри подібну правову природу як об’єктів цивільних прав, до DLT-цінних паперів не може в повній мірі застосовуватись правовий режим цінних паперів в контексті форми їх випуску, існування, обороту, зберігання, здійснення права власності та реалізації прав за цінними паперами. Зазначене зумовлює потребу в проведенні подальших наукових розвідок для напрацювання рекомендацій щодо змін до чинного законодавства.
Цифровізація економічних досліджень і використання штучного інтелекту в інвестиційному аналізі та залученні приватних інвестицій
(2025) Арістов, Олексій; Іванова, Наталія
Стаття присвячена дослідженню сучасного тренду цифровізації економічних досліджень і використання штучного інтелекту в інвестиційному аналізі та залученні приватних інвестицій. Встановлено, що сучасний тренд цифровізації поширюється на всі сфери діяльності людства, зокрема і на економічні дослідження та інвестиційний аналіз. За проведеним аналізом наукових джерел встановлені переваги та недоліки процесу цифровізації, зокрема в інвестиційному аналізі. Встановлено, що використання технологій ШІ для інвестиційного аналізу використовуються фінансовими міжнародними компаніями, зокрема BlackRock, Bridgewater Associates, All Weather та Two Sigma, для прогнозування ринкових тенденцій, оптимізації інвестиційного портфеля, аналізу ризиків та потенційних небезпек. В Україні SoftServe та Luxoft, активно впроваджують ШІ-рішення для аналізу фінансових ринків та управління інвестиціями. Встановлені українські стартапи, які залучили значний обсяг приватних інвестицій і досягли значної капіталізації бізнесу, зокрема, стартап Grammarly досяг оцінки в $1 мільярд. Всі ці українські компанії використовують технології ШІ у своєї діяльності. Обґрунтовано, що у середньостроковій перспективі розвитку ринку злиття та поглинання компаній у світовій економіці переважають операції, в яких цифровізація компаній, включаючи генеративний штучний інтелект і робототехніку, придбання, які зосереджені на технологічних рішеннях і можливостях, залишається основним рушієм для укладання угод. Встановлено, що попри переваги залучення приватних інвестицій у високотехнологічні компанії, які спеціалізуються на розробці програмного забезпечення та технологій ШІ, є ціла низка викликів, яка потребує свого вирішення. Встановлено, що великі підприємства мають перевагу перед середніми та малими щодо можливостей використання технологій ШІ у своєї діяльності. У 2024 р. 41,17 % великих європейських підприємств, 20,97 % середніх та 11,21 % малих використовували технології ШІ у своєї діяльності. Зроблено висновок щодо зростання кількості підприємств, які використовують технології ШІ у своїй діяльності.
Ексклюзія та громадянська участь у воєнний час: виміри, ризики та зв’язок
(2026) Малиш, Ліна
У статті з’ясовуються параметри ексклюзії та громадянської участі в українському суспільстві та зв’язок між ними. Одержані висновки ґрунтуються на масиві даних соціологічного моніторинґу "Українське суспільство" Інституту соціології НАН України за 2024 рік (N = 4101). Ексклюзія визначалась як доступність індивідам благ і можливостей, необхідних для задоволення їхніх основних потреб. Перелік її індикаторів включав достатність опитаним здоров’я, хорошого житла, необхідної медичної допомоги, повноцінного проведення відпустки та дозвілля, а також відповідності харчування їхнім смакам. Додатково було обчислено показники рівня ексклюзії (кількість недоступних благ) та її глибини (частки осіб, віднесених до категорій ексклюзованих; частково ексклюзованих; інклюзованих). Громадянська участь визначалася як сукупність форм активності, спрямованих на подолання неґативних наслідків війни і посилення стійкості соціуму. Така участь мала чотири елементи: коґнітивний (обізнаність про ситуацію у країні); афективний (відчуття відповідальності за майбутнє країни); статусний (належність індивіда до категорій населення, утворених війною); поведінковий (перелік конкретних дій індивідів у воєнних умовах). На підставі комбінацій вимірів елементів було визначено дванадцять конфіґурацій громадянської участі. Було зафіксовано суттєві рівень та глибину ексклюзії, основний ризик якої пов’язаний з економічною депривацією. Громадянська активність населення виявилася високою, передусім у вимірах її афективного та коґнітивного елементів. Основну конфігурацію участі становила посильна допомога осіб з високим коґнітивним залученням, яких слабко заторкнула війна. Зв’язок між ексклюзією та громадянською участю був слабким, найяскравіші відмінності спостерігалися між окремими конфіґураціями, які стосувалися пасивної та активної поведінки.
Детермінанти прийняття рішень в бізнесі в умовах цифровізації
(2025) Швед, Тетяна; Біла, Ірина
Вступ. Сучасна економіка, що глибоко інтегрована з інформаційно-комунікаційними технологіями, переживає безпрецедентну трансформацію, загальновідому як цифровізація. Цей процес докорінно змінює механізми прийняття рішень ключовими економічними суб’єктами, в тому числі бізнесовим сектором. Як показує світовий досвід, цифровізація сьогодні є ключовим чинником економічного розвитку, а зміни в процесі прийняття рішень породжують як значні конкурентні переваги для бізнесу, так і нові стратегічні ризики. Нездатність визначити та адекватно відреагувати на ці нові детермінанти призводить до втрати ринкових позицій і гальмування інновацій. Мета дослідження — визначити та систематизувати детермінанти прийняття рішень в умовах цифровізації, з точки зору вигод і ризиків для бізнесу. Матеріали і методи. Матеріалами дослідження є праці вітчизняних та зарубіжних авторів з досліджуваної проблематики. В процесі здійснення дослідження було використано наступні наукові методи: логічного узагальнення — для виявлення ключових моментів впливу цифровізації на інноваційний потенціал бізнесу; діалектичний — для виокремлення детермінант прийняття рішень в умовах цифровізації; системного і структурного аналізу — для визначення ступеня дослідження проблематики на основі наявних публікацій та ідентифікації вигод та ризиків, які несуть кожна з детермінант; абстрактно-логічний — при формулюванні висновків; графічний — для надання наочності й схематичної ілюстрації наукового матеріалу. Результати. У науковій статті визначено, що цифровізація є фундаментальним каталізатором посилення інноваційного потенціалу будь-якого бізнесу, оскільки створює абсолютно нові механізми для генерації та впровадження інновацій. Виокремлено детермінанти прийняття рішень в умовах цифровізації; ідентифіковано вигоди та ризики, які несуть кожна з визначених детермінант. Перспективи. В подальших наукових дослідженнях пропонується зосередити увагу на формуванні бізнесовим сектором адаптивних механізмів управління ризиками в прийнятті рішень в умовах цифровізації. Останнє дозволить підвищити вигод, які несе цифровізація, та оптимізувати бізнес.
Комплексний показник радіоекологічної критичності територій Українського Полісся: методика оцінки та картографування
(2025) Швиденко, Ірина; Кучма, Тетяна; Райчук Людмила; Чоботько, Григорій; Макдональд, Ірина; Барановська, Наталія
На основі критеріїв, що враховують як природні, так і антропогенні чинники, які впливають на радіоекологічну ситуацію в регіоні, розроблено складові елементи радіоекологічно-ландшафтної карти Полісся України. До основних елементів карти увійшли: радіоекологічні показники (щільність забруднення ґрунтів радіонуклідами), природні особливості території (типи ґрунтів, рослинний покрив, рельєф), а також кліматичні та гідрологічні умови. Такий підхід дає можливість комплексно оцінити екологічні ризики та визначити найбільш доцільні напрями використання земель для сільського й лісового господарств. Із урахуванням складових елементів інтегрованої радіоекологічно-ландшафтної карти Полісся України розроблено комплексний показник радіоекологічної критичності територій, який розраховується на основі переліку коефіцієнтів, що відображають складові карти і їх аналіз. Значення коефіцієнтів для окремих компонентів показника розподілені на кілька класів, що дає змогу врахувати різні рівні ризиків. Встановлено, що інтеграція наявних баз даних з адресними додатковими дослідженнями є оптимальним підходом для формування ефективного показника радіоекологічної критичності територій. Це зможе забезпечити більш надійну оцінку ризиків та сприятиме розробці стратегії управління радіоекологічною безпекою на різних рівнях. Обґрунтовано необхідність інтеграції різних наборів даних, що включають локальні та глобальні ресурси, для формування комплексного підходу до оцінки радіоекологічної критичності. Такий підхід дасть можливість враховувати як локальні особливості території, так і більш масштабні тенденції. Доведено, що важливим є врахування обмежень кожного джерела даних. Зокрема, використання даних про річкові мережі, рельєф та тип ґрунтів допомагає покращити точність моделювання радіоекологічних процесів, як-от міграція радіонуклідів. Цей підхід також враховує дозоване навантаження на населення, яке є одним із ключових чинників оцінки екологічної безпеки території. Значення дозованого навантаження класифіковані за чотирма рівнями, що дає змогу оцінювати вплив радіоактивного забруднення на здоров'я місцевого населення та прогнозувати можливі ризики.