eKMAIR
Electronic Kyiv-Mohyla Academy Institutional Repository
Communities in DSpace
Select a community to browse its collections.
Recent Submissions
Фейк як зброя когнітивної війни: симулякр проти реальності
(Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2025) Гомілко, Ольга
Сучасні цифрові виклики вимагають глибокого осмислення феномену фейку, який став потужним інструментом когнітивної війни. Ця війна точиться не за території, а за переконання, інтерпретації та колективну пам'ять. Із розвитком технологій фейк перетворився на симулякр − знак, що претендує на істину, але не має референта в реальності. Він розмиває межі між реальним та уявним, роблячи критерії істини невизначеними. Постмодернізм, з його множинними наративами та критикою універсальних істин, створив сприятливе середовище для сприйняття фейку як альтернативної «правди». Фейки паразитують на емоціях, посилюючи суб'єктивне сприйняття знань, але водночас роблять людей об'єктами зовнішнього маніпулювання.
Методичні рекомендації студентам факультету природничих наук щодо написання та захисту курсових і кваліфікаційних робіт з хімії
(Копі-Центр НаУКМА, 2005) Забава, Луція; Жалніна, Галина; Солодка, Лідія; Ісаєв, Сергій; Бутова, К.
Методичні рекомендації та поради студентам факультету природничих наук щодо написання та захисту курсових і кваліфікаційних робіт з хімії.
Фейкові новини як інформаційна зброя у війні Росії проти України
(2025) Гомілко, Ольга
Цю статтю присвячено аналізу феномену фейкових новин, їх використанню в інформаційній війні Росії проти України та стратегіям українського спротиву російській пропаганді.
"Незавершуваний проєкт" просвітництва та сучасний філософський дискурс
(2025) Єрмоленко, Анатолій
Запропонована до цих Шинкаруківських читань тема пов’язана, насамперед, з тим, що ми маємо потужну традицію просвітницької діяльності в нашій культурі, представником якої був і Володимир Ілларіонович. Витоки цієї традиції тягнуть свій родовід принаймні ще від Григорія Сковороди, 300-річчя якого ми відзначили 2022 року. Сковорода – наш великий філософ, перекладач, педагог, та насамперед він – просвітитель-гуманіст, який навчав життю людей і сам "учив як жив" (Дмитро Багалій). Він застосовував сократичний діалог, складниками якого є не тільки маєвтичний, а й еленктичний методи, тим часом як новоєвропейська філософія за часів Сковороди дедалі більше зверталась до теоретичного монологізму.
Deportationen im totalitären kommunistischen System und der Russischen Föderation
(111, 2026) Bashan, Oleg; Mykhailotsa, Mykola
Der Zweck die-ses Artikels besteht darin, Zwangsumsiedlungen, die im Laufe des 20. Jahr-hunderts von autoritären Regimen in ukrainischen Gebieten durchgeführt wurden, in ihrem Ausmaß historiographisch zu erfassen. Deportationen er-folgten zumeist mit dem expliziten Ziel, jegliche Form des Widerstands zu unterdrücken, soziale Veränderungen herbeizuführen und zu steuern so-wie die nationale Zusammensetzung bestimmter Regionen zu verändern. Aus einer dergestalt historischen Betrachtung, so ist zu hoffen, lässt sich auch ein Verständnis für Kontinuitäten, die bis in die Gegenwart reichen, ableiten.
Біоіндикація стану об'єктів довкілля – це необхідність, яка детермінована доцільністю
(Видавництво ЧНУ ім. Петра Могили, 2025) Войціцький, Володимир; Хижняк, Світлана; Коверсун, І.
Забруднення довкілля – це привнесення нових, не характерних для нього хімічних, фізичних і біологічних чинників або перевищення природного середнього багатолітнього рівня вмісту цих чинників у довкіллі. На даний час у світі використовують різні засоби боротьби із забрудненнями: законодавча заборона виробництва і використання стійких токсичних сполук (хоча це досить проблематично із-за розвитку сучасної промисловості), застосування маловідходних технологій із зменшенням впливу на довкілля тощо. Незважаючи на це, за даними ВООЗ в світі вже існує майже 60 тис. забруднювачів довкілля і щорічно в промисловій індустрії кількість тільки високотоксичних антропогенних чинників збільшується на 600 – 800.
Прогноз зміни ареалів Solidago canadensis L. та Solidago gigantea Aiton в Україні
(Черемош, 2025) Буджак, Василь; Пашкевич, Наталія
Інвазійні види рослин становлять значну загрозу біорізноманіттю та стабільності екосистем. S. canadensis та S. gigantea є одними з найагресивніших інвазійних видів, здатних змінювати структури місцевих рослинних угруповань і створювати стійкі монодомінантні угруповання, що призводить до зменшення видової різноманітності. Батьківщиною обох видів є Північна Америка. З 2004 року S. canadensis включено до списку інвазійних видів Європейською та Середземноморською організацією захисту рослин (EPPO), яка рекомендувала обмежити його продаж і розповсюдження та підвищила обізнаність щодо потенційних екологічних ризиків. В Україні систематичні дослідження характеру поширення та екологічних ніш цих видів залишаються обмеженими, незважаючи на їх значний вплив на природні угруповання та агроекосистеми.
Range simulation of Reynoutria × bohemica Chrtek & Chrtková in Ukraine
(Чернівецький національний університет імені Юрія Федьковича, 2025) Budzhak, Vasyl; Shevera, Myroslav; Budzhak, Taras; Shelyfist, Antonina; Volkov, Roman
Distribution of invasive plant species is a major threat to biodiversity, ecosystem services and sustainable development. In particular, a special place is occupied by the Reynoutria × bohemica hybrid, which comes from the crossing of R. japonica and R. sachalinensis. High plasticity, the ability to form dense thickets and effectively displace native species make this taxon one of the most aggressive invasive weeds in Europe. In Ukraine, its distribution has been recorded in many regions, but the dynamics of the range and the factors that determine its expansion remain insufficiently studied. In this context, forecasting potential distribution areas in the future, taking into account climate change, is of particular importance.
Monitoring Atmospheric Aerosol Pollution in Kyiv in 2024 under Natural and War-Related Impacts using Sentinel-5P and Public Sensor Networks
(2025) Andrishko, Yuliia; Klymenko, Kostiantyn; Maidanovych, Nadiia
This study presents a comprehensive spatiotemporal assessment of aerosol air pollution in Kyiv during 2024, integrating data from ground-based public monitoring stations and Sentinel-5P satellite observations. The focus was on PM2.5 and PM10 particle concentrations and their relationship with the Absorbing Aerosol Index (AAI), particularly in the context of both typical urban emissions and additional pollution episodes caused by wartime activities such as missile strikes, explosions, and fires.
Spatiotemporal Analysis of Vegetation Stress in the Mykhailivskyi and Yelanets Steppes under Climate Aridization (2010-2024)
(2025) Klymenko, Kostiantyn; Boychenko, Svitlana
Climate aridization represents an increasing threat to steppe ecosystems in southern Ukraine, driving soil degradation, biodiversity loss, and reduced vegetation productivity. This study examines the spatiotemporal dynamics of vegetation stress in the Mykhailivskyi and Yelanets Steppes over the period 2010-2024, using the Vegetation Condition Index (VCI) derived from MODIS NDVI data for the growing season (April-October).
Мінливість геномів інтрогресивних ліній Triticum aestivum
(2025) Плигун, Вікторія; Антонюк, Максим; Єфіменко, Тетяна; Терновська, Тамара
Інтрогресивну гібридизацію використовують для покращення гексаплоїдної пшениці, яка культивується, за агрономічно-важливими ознаками, серед яких стійкість до патогенів. Відбувається залучення генетичної різноманітності близькоспоріднених видів пшениці, дикорослих родичів (King et al., 2022). Поєднання в одному ядрі послідовностей різного походження (пшеничного та від геному-донора бажаної ознаки) спричиняє геномну нестабільність або геномний / гібридний шок. Рівень нестабільності залежить від рівня відмінностей геномів донора та реципієнта. Проявами є активація мобільних генетичних елементів, хромосомні перебудови через події рекомбінації, зміна експресії генів та інші (Glombik et al., 2020). Через такі події відбувається стабілізація гібридного геному, яка може сприяти втраті цільової ознаки. Тому має бути контроль передачі послідовностей інтересу через використання доступних молекулярно-генетичних підходів. Для роботи використано геномно-заміщений амфідиплоїд Авротіка (ААВВТТ, 2n=6x=42), його гексаплоїдні інтрогресивні лінії T. aestivum/Am. muticum (серія tica), створені у 2014 році (Iefimenko et al., 2015).
Evaluation of correlation between STR markers standardized for dog identification and phenotypic traits
(Галич-Прес, 2025) Shevchuk, Karyna; Plyhun, Viktoriia; Antonyuk, Maksym
The domestic dog (Canis lupus familiaris) is one of the most morphologically variable mammals and serves as an exceptionally intriguing model for exploring selection pathways. Research into its genetics is crucial for understanding the mechanisms of phenotypic trait inheritance, breed history, and the development of modern identification methods. Thanks to molecular genetic markers—particularly short tandem repeats (STRs)—it has become possible to distinguish individual animals and breeds effectively. This capability is actively utilized in studies of the genetic structure of dog populations, in the analysis of congenital disorders, forensic science, and canine breeding practices.
Аналіз мейозу у гібридів пшениці м'якої з інтрогресіями від Amblyopirum muticum
(Галич-Прес, 2025) Плигун, Вікторія; Антонюк, Максим; Єфіменко, Тетяна; Терновська, Тамара
Перенесення генів стійкості до грибних патогенів у геноми гексаплоїдної пшениці м’якої може відбуватися через пряму гібридизацію з близькоспорідненими видами, однак так може виникати стерильність гібридів, аномальна кон’югація хромосом у мейозі. Альтернативним є створення амфідиплоїдів, які поєднують геноми пшениці м’якої та дикорослих видів (Song, 2024). За допомогою амфідиплоїдів створюють інтрогресивні лінії, які мають різну кількість генетичного матеріалу чужинного походження. Лінійний матеріал залучають у схрещування з комерційними сортами пшениці м’якої (King, 2022). Успішність передачі бажаної ознаки залежить від споро- та гаметогенезу (Crespo-Herrera, 2017).
Мінливість консервативних районів генів стійкості до патогенів у представників Triticeae
(Інститут харчової біотехнології та геноміки НАН України, 2025) Плигун, Вікторія; Антонюк, Максим; Єфіменко, Тетяна; Терновська, Тамара
Одним з факторів, який забезпечує стійкість рослин до патогенів є гени стійкості R, які мають консервативні послідовності, представленість яких та нуклеотидний склад варіюють. Одні і ті ж гени R можуть залучатися в розвиток стійкості до різних збудників захворювань. Одним з патогенів злаків є борошниста роса, збудником якої у пшениці м’якої є Blumeria graminis f. sp. tritici (Bgt), стійкість до якої забезпечують гени Pm (Fu et al., 2015). Через поліплоїдний статус гексаплоїдна пшениця може мати декілька копій послідовностей, які пов’язують зі стійкістю, та приймати до свого геному чужинний хроматин через інтрогресивну гібридизацію. Зміна нуклеотидного складу генів R може бути пов’язана з втратою чи набуттям стійкості (Hussain et al., 2024). Вивчення структури генів R та пошук зв’язку між цими змінами та проявом ознаки дозволить наблизитись до розуміння втрати стійкості у генотипів гібридного походження.
Введення в культуру in vitro рослин гіркокаштана звичайного (Aesculus hippocastanum)
(Інститут харчової біотехнології та геноміки НАН України, 2025) Кваско, Анна; Бередніченко, Олена; Мельничук, Олександр; Ємець, Алла
З метою розробки ефективного протоколу введення в культуру рослин гіркокаштана було проведено дослідження з застосуванням різних схем стерилізації експлантів. Рослинний матеріал було отримано з дерева каштана, що проростає на території Національного університету біоресурсів і природокористування України (НУБіП).
Феномен фейку у цифрових викликах сучасної культури
(2025) Гомілко, Ольга
У даній статті здійснено філософський аналіз фейку як соціокультурного та епістемологічного явища, що формує гіперреальність сучасного інформаційного простору. Дослідження ґрунтується на концепціях симулякрів Жана Бодрійяра та епістемологічних підходах до аналізу правди й омани. Автор розглядає механізми формування, поширення та впливу фейку, а також його роль у конструюванні альтернативних реальностей, де межа між правдою та вигадкою стає розмитою. Особлива увага приділяється феномену цифрового фейку, що відрізняється швидкістю поширення, анонімністю джерел та використанням емоційної маніпуляції. Розглянуто поняття фейку як інструменту інформаційної війни, зокрема у контексті російської військової агресії проти України. Автор аналізує політику фейків, що використовується для маніпулювання суспільною думкою, створення викривлених наративів та формування симулятивних реальностей. Показано, що стратегія дезінформації є частиною ширшого соціального феномена, який охоплює не лише медійний простір, а й політичні, економічні та культурні процеси. Окремий розділ присвячено проблемі розмежування фейкових новин і дезінформації. Якщо дезінформація спрямована на створення та нав’язування неправдивих фактів, то фейкові новини можуть містити елементи правди, але трансформуються відповідно до певних маніпулятивних стратегій. Це гібридне визначення фейку дозволяє глибше осмислити його вплив на формування суспільних переконань і поведінкових моделей. На основі аналізу сучасних досліджень автор пропонує концепцію «епістемології фейку» як підходу до вивчення механізмів поширення та функціонування неправдивої інформації. Висвітлюються обмеження традиційної епістемології свідчення в умовах цифрової культури, де джерело інформації часто залишається невизначеним або навмисно прихованим. Запропоновано критерії для ідентифікації фейкових новин, зокрема врахування їхнього соціального контексту, комунікаційної інтенції та способів емоційного впливу на аудиторію. Результати дослідження демонструють, що феномен фейку не лише загрожує когнітивній автономії людини, а й створює нову модель соціальної взаємодії, в якій симуляція замінює реальність. У статті обґрунтовано необхідність розвитку медіаграмотності та критичного мислення як ключових інструментів протидії цифровим фейкам. Автор робить висновок, що ефективна боротьба з фейками потребує міждисциплінарного підходу, що поєднує філософію, когнітивну науку, соціологію та медіадослідження.
Історичні назви шляхів сполучення Харківщини
(2025) Сегін, Любомир
Background. In the article the author analyzes the structural and semantic features of historical microtoponyms denoting the communication routes in Kharkiv region. Historical, geographical, military-topographical, statistical-written texts of the sixteenth and nineteenth centuries were studied, in which more than 130 microtoponyms were identified. Methods. As a result of the study, using descriptive, structural and textual analysis methods, it was found that the creative basis for propriety for designating communication routes are the appellatives road, tract, path, highway, path, ford, railway, transportation, crossing, stile, run, sakma. Results. It was found that the most productive of geographical terms are the appellatives road and tract, which became the basis for the creation of 63 and 26 small geographical names, respectively. From a structural point of view, two-component, three-component, prepositional constructions and descriptive formations are distinguished among the analyzed microtoponyms. Within the framework of compound names, the model "geographic term + dependent component" is productive, in which the attributive element indicates the oikonymic, hydronymic, toponymic origin, the size or shape of the object, the type of communication, the time of occurrence, the type of vegetation, the characteristics of the soil of the corresponding object, the social status, the relationship of a certain tribe or ethnic group to the named object, the person named by the anthroponym. A small number of constructions with the prepositions pry, u, na, po were characterized, with the first of which the largest number of units was recorded and which indicates that the object is in close proximity to another. A small number of descriptive formations are also presented, formed according to five models, the most productive of which is “preposition + noun + preposition + noun + preposition + noun”. Structural models of microtoponyms that are unproductive in the territory of the Sloboda Ukraine region are outlined. Conclusions. It was established semantics of core words and attributive components and structural models of microtoponyms.
Мова сучасних українських фільмів
(2025) Литвин, Христина; Ренчка, Інна
Робота присвячена дослідженню мовностилістичних особливостей сучасного українського кіно. Актуальність теми зумовлена важливістю поглибленого вивчення мови сучасних кінофільмів з огляду на зростання кількості української кінопродукції та зміцнення позицій української мови у різних сферах суспільного життя. Мета роботи – дослідити мовну специфіку сучасних українських фільмів на прикладі телесеріалу "Спіймати Кайдаша" та фільму "Стоп-Земля", що передбачає виконання таких завдань: з’ясувати засоби впливу кінематографу на світогляд та свідомість громадян у суспільстві; розглянути сучасну мовну ситуацію в Україні та її відображення в національному кіномистецтві; висвітлити значення мови в українських кінофільмах; проаналізувати характерні риси мовлення дійових осіб телесеріалу "Спіймати Кайдаша" та кінофільму "Стоп-Земля"; дослідити функційне навантаження виявлених мовних засобів. Використано такі методи дослідження, як описовий, метод порівняння, метод контекстного аналізу, метод систематизації та класифікації матеріалу. Проведений аналіз засвідчив, що для наближення художньої дійсності до реальної творці фільмів використовують такі елементи живого розмовного мовлення, як сленгізми, жаргонізми, діалектизми, обсценізми тощо. З’ясовано, що в телесеріалі "Спіймати Кайдаша" правдиво відтворено сільське життя і, зокрема, його мовні аспекти. Наведено приклади, що засвідчують наявність таких рис мовної ситуації в Україні, як білінгвізм, суржик, показано вплив родини на мовлення персонажів. У фільмі "Стоп-Земля" зображено постколоніальну українську молодь, у якої переважає літературне українське мовлення, відсутній суржик, але трапляються поодинокі випадки вживання росіянізмів та кальок з російської, що є наслідком білінгвізму в Україні. Доведено, що мовлення персонажів засвідчує психологічний, соціальний та культурний рівень героїв, передає реальну мовну ситуацію, слугує засобом характеристики соціальних процесів та суспільних подій, а також стилістичним прийомом створення комічного ефекту.
Упровадження прецедентних феноменів у вивчення української мови як іноземної
(2025) Павленко, Оксана
Метою статті є теоретичне й методичне обґрунтування впровадження прецедентних феноменів у викладання української мови як іноземної. У статті проаналізовано лінгвістичну літературу щодо сутнісних ознак прецедентних феноменів, їхньої типізації та основних функцій; здійснено студіювання науково-методичних доробків щодо впровадження прецедентних феноменів в освітній процес. Для цього використано комплекс методів, зокрема: аналіз, синтез, порівняння та узагальнення. Визначено, що значною проблемою впровадження прецедентних феноменів у викладання української мови як іноземної є їхній добір. Уточнено основні критерії та підходи добору прецедентних феноменів. Серед ключових критеріїв виокремлено їхню функційність, методичну доцільність і частотність використання в мовленні. Як основні визначено функційний і корпусний підходи. Установлено, що впроваджувати прецедентні феномени у навчання української мови іноземців варто впродовж усього процесу, починаючи з рівня А1. Виокремлено основні методи та прийоми для роботи із прецедентними феноменами, як-от: лінгвокраїнознавчий супровід, система умовно-мовленнєвих і мовленнєвих вправ, спостереження за текстом; наведення прикладів уживання; добір синонімів, синонімічних словосполучень або короткого опису явища; аналіз контексту використання; створення комунікативних ситуацій, де вживають прецедентні феномени; продукування стислої адаптованої дефініції, робота з ілюстративним і відеоматеріалом, сайтами, мобільними застосунками тощо. У висновках зауважено, що введення прецедентних феноменів у навчання української мови як іноземної має неабиякий лінгводидактичний потенціал, але вимагає від викладачів значної методичної та організаційної підготовки. Для успішного впровадження прецедентних феноменів у навчання української мови як іноземної необхідно здійснити добір таких феноменів, долучити їх до лексичних мінімумів і програм навчання, розробити методику їх впровадження в освітній процес.
Використання короткометражних мультиплікаційних фільмів у навчанні української мови як іноземної
(2025) Павленко, Оксана
Метою статті є теоретичне обґрунтування та методична розробка системи завдань за короткометражними мультиплікаційними фільмами на занятті з української мови в іномовній авдиторії. У статті здійснено студіювання науково-методичної літератури щодо впровадження мультиплікаційних фільмів у процес викладання української мови як іноземної. Для цього використано комплекс методів, з-поміж них: аналіз, синтез, порівняння та узагальнення. Виокремлено переваги впровадження мультиплікаційних фільмів як засобів навчання у процес вивчення української мови в іномовній авдиторії. Результати здійсненого дослідження засвідчили, що використання мультиплікаційних фільмів на заняттях з української мови як іноземної сприяє підвищенню мотивації студентів, удосконаленню їхніх комунікативних умінь, індивідуалізації та диференціації навчання; створює на занятті в межах ситуації природнє середовище; спонукає студентів до активності, творчості та самостійності, значно підвищує емоційний клімат в авдиторії. Установлено, що однією з основних проблем впровадження мультиплікаційних фільмів під час навчання української мови іноземних студентів є добір відеоматеріалу. Визначено основні критерії добору, серед яких: змістова та естетична цінність мультфільму; його функційність для опанування лексичного чи/та граматичного матеріалу; відповідність рівню мовної підготовки студентів; актуальність та новизна тематики; невелика тривалість; належна якість відеоматеріалу. Для практичної частини розвідки обрано короткометражний бразильський мультфільм режисерського дуету Хелени Іларіо та Маріо Пече "Парасолька". На етапі планування спрогнозовано кінцевий результат роботи над мультфільмом. Укладено системи вправ, яка умовно охоплює три етапи: допереглядовий, переглядовий та післяпереглядовий. Описано методику роботи з мультиплікаційним фільмом "Парасолька" на кожному з етапів. У висновках зазначено, що мультиплікаційні фільми мають значний лінгводидактичний потенціал у викладанні української мови як іноземної, утім їх використання на заняттях з української мови як іноземної потребує від викладача значної методичної підготовки, зокрема розроблення дієвої системи завдань.