eKMAIR
Electronic Kyiv-Mohyla Academy Institutional Repository
Communities in DSpace
Select a community to browse its collections.
Recent Submissions
Особливості перекладу англомовної термінології сфери транспортного бізнесу українською мовою
(2025) Міщенко, Тетяна; Постоєва, Ольга; Бадьйор, Наталія
У статті висвітлено дослідження структурно-семантичних особливостей термінології транспортного бізнесу в англомовних джерелах та основні способи її перекладу українською мовою. Здійснено спробу систематизації термінологічних одиниць транспортної сфери за семантичними групами: терміни видів транспорту і перевезень, інфраструктури, документообігу та митного оформлення, послуг і процесів, фінансово-економічної діяльності, вантажів, технічних характеристик, суб’єктів бізнесу та правових аспектів міжнародної торгівлі. Актуальність дослідження зумовлена глобалізацією транспортних процесів, зростанням міжнародних перевезень і необхідністю уніфікації термінології задля ефективної професійної комунікації між учасниками транспортного ринку різних країн. Під час перекладу транспортної термінології виникають труднощі, пов’язані з багатозначністю, міжмовними розбіжностями, відсутністю точних еквівалентів у мові перекладу та необхідністю адаптації термінів до українського контексту. Це робить питання способів перекладу особливо важливим для фахівців з лінгвістики, перекладознавства та транспортної галузі. З метою досягнення поставлених завдань проаналізовано 29 нормативних документів acquis ЄС та Світової організації торгівлі, серед яких міжнародні договори, конвенції, директиви ЄС, регламенти та угоди у сфері транспорту і торгівлі. Аналіз цих джерел дозволив окреслити основні моделі термінотворення у сфері транспортного бізнесу, визначити структурні типи термінів (прості, складні, словосполучення) та простежити закономірності їх перекладу українською мовою. Проведений аналіз дозволяє зробити висновок, що термінологія транспортного бізнесу є відкритою, динамічною системою, яка постійно оновлюється у відповідь на технологічні зміни, цифровізацію транспортних процесів, впровадження міжнародних стандартів та розвиток логістичних технологій. Її переклад вимагає не лише знання мовних норм, але й розуміння предметної сфери, міжнародних нормативів і контексту використання терміна
Концептуальна еволюція герменевтики: від екзегетики до філософської герменевтики і деконструкції. Стаття перша. Від екзегетики до герменевтики німецьких романтиків
(Національний університет "Києво-Могилянська академія", 2025) Козловський, Віктор
Наше дослідження концептуальної еволюції герменевтики передбачає підготовку кількох статей. Перша стаття розпочинається з аналізу формування герменевтики в античному світі, зокрема як екзегези сакральних текстів, особливо Біблії. У цьому контексті підкреслюємо значення екзегетичних прийомів, які застосовував давньоєврейський богослов, філософ Філон Александрійський. Акцентовано увагу на філологічних, граматичних і критичних студіях учених Александрійської бібліотеки (ІІІ ст. до н. е. — ІІІ ст. н. е.), де особливе значення мали граматичні студії Аполлонія Дискола. Всі ці дослідження певним чином вплинули на подальший розвиток європейської філології, граматики і герменевтики. Зазначено, що перший період герменевтики можна позначити як "екзегетику сакральних текстів", водночас, античні вчені займаються філологічними та критичними студіями античної літератури (особливо гомерівського епосу), дослідження мови, її граматичної структури. Здобутки цього періоду зберегли свій вплив на середньовічну та подальшу екзегетику Біблії, інших текстів. Наступним, яскраво вираженим, етапом формування герменевтики є доба романтизму. У статті досліджено здобутки німецьких романтиків, які, як відомо, приділяли особливу увагу національним витокам мистецтва, вивченню національного фольклору, середньовічної міфології і культури. Саме це спонукало німецьких романтиків до пошуків надійних герменевтичних прийомів і методів дослідження та перекладів середньовічних текстів, давньої німецької міфології. У цьому контексті проаналізовано герменевтичні студії Аста, Шляєрмахера, Шлеґеля та Шеллінґа, з’ясовано як схожість, так і відмінності їхніх герменевтичних підходів. Акцентовано некласичні мотиви інтерпретації мистецтва у філософії Шеллінґа. Привернуто увагу до досліджень давньої німецької міфології Якоба Ґрімма, його герменевтичних прийомів тлумачення давніх міфів і легенд. Підкреслено залежність музичної творчості Ріхарда Ваґнера, зокрема оперного циклу "Перстень Нібелунга", від давньонімецьких міфологічних сюжетів і героїв, водночас зазначено, що ці сюжети зазнали певної інтерпретації, а то й перероблення, з позиції критики сучасного світу. Зроблено висновок, що в романтичних колах сформувалась "філологічно-естетична герменевтика".
Bildung як нескінченне наближення: прояснення терміна у німецькій романтичній традиції
(Національний університет "Києво-Могилянська академія", 2025) Смірнов, Артемій
У статті сконцентровано увагу на дослідженні поняття Bildung у німецькому романтизмі на прикладі філософських робіт Фрідріха Шлеґеля. Продемонстровано, що слово Bildung, як і слово Bild, від якого воно походить, відіграє важливе значення для німецької філософської традиції. Історія їх вживання відсилає до таких різноманітних контекстів, як середньовічний містицизм, німецький ідеалізм і романтизм, філософія життя, а також онтологічна традиція та філософська герменевтична. З огляду на це, як слово Bild, так і його похідні заведено відносити до "неперекладностей". Bildung не є винятком. Показано, що можливим перекладом цього слова може бути «освіта», "культура" чи "формування", але залежно від контексту воно може набувати конотацій, що не вичерпуються жодним із цих трьох варіантів. Одним із таких контекстів виступає німецький романтизм, який помістив Bildung у центр своїх філософських розмислів. У статті продемонстровано, що розуміння цього слова у філософії Шлеґеля проливає світло на романтичне розуміння філософії, моралі, релігії, епістемології. При цьому йдеться не про експлуатацію романтиками ідей Шиллера або Фіхте стосовно "морального виховання" чи "народної освіти", а також не про вплив роману виховання Ґете, а про своєрідний та унікальний філософський проєкт, який необхідно розглядати окремо. З’ясовано, що Bildung у романтичній традиції відсилає до усвідомлення недосконалості розуміння, яке кладеться в основу філософського та морального досвіду. Прагнення до абсолютного пізнання поєднується з усвідомленням того, що людина є сумою спроб зрозуміти, чим вона є й відповідно до основного заклику "стань тим, ким ти є". Останнє долучає романтичну традицію до історичної традиції, що пов'язується з уявленням про необхідність усвідомлення вибудови особистого проєкту, який можна простежити до Ніцше.
Рівні живого та дух у філософській антропології Макса Шелера
(Національний університет "Києво-Могилянська академія", 2025) Кебуладзе, Вахтанґ
У статті йдеться про проєкт філософської антропології Макса Шелера, накреслений у невеличкому творі "Становище людини в космосі" 1928 року. Цей твір спирається на його доповідь "Особливе становище людини", яку він прочитав за рік до того. Німецький філософ збирався розвинути свої ідеї у великому дослідженні про філософську антропологію, публікацію якого він анонсує на початку цього начерку. Втім, смерть завадила йому це здійснити, і тому саме у творі "Становище людини в космосі" ми знаходимо найрозлогіший і найпослідовніший виклад філософської антропології Макса Шелера. Головним змістом цієї концепції є опис різних рівнів живого та зіставлення їх із духом, який відрізняє людину від усіх інших живих істот. Шелер розрізняє такі головні рівні живого: чуттєвий порив, інстинкт, асоціаційна пам’ять і практичний інтелект. Чуттєвий порив, притаманний рослинам, скерований цілковито назовні. Інстинкти, які виникають у тварин, характеризують такі риси: спеціалізація, ритм, забезпечення виживання виду, а не індивіда, вродженість. На рівні асоціаційної пам’яті можуть виникати нові, невроджені форми адаптації у формі умовних рефлексів, і тому вона слугує вже виживанню окремих індивідів, які набувають ці рефлекси через спроби та помилки. Практичний інтелект, натомість, — це насамперед здатність індивідів адоптуватися в нових незвичних умовах. Дух характеризує свобода та самосвідомість. Шелер пере-осмислює Фройдове поняття сублімації і показує, що завдяки їй дух отримує енергію життя і творить культуру.
Існування на межі: нігілізм і етика відповідальності у філософії Карла Ясперса
(Національний університет "Києво-Могилянська академія", 2025) Лютий, Тарас
У статті окреслено одне з ключових понять філософії Карла Ясперса — "нігілізм". Відправною точкою розгляду вибрано хворобу німецького філософа, який осягає феномен смерті в рамках філософії екзистенції. Таким чином, Ясперс показує, що знання не лише мусить орієнтуватися на природничо-наукове пізнання, а й має враховувати кондиції людського існування. Тому Ясперс запроваджує терміни "екзистенція" і "трансценденція". Філософ вважає, що людина — це не просто природна істота, а форма буття, що здатна виходити за межі світу, щоб усвідомити себе. Межовими точками буття є боротьба, страждання, вина, випадковість, смерть, які, на думку Ясперса, позначають "граничні ситуації" існування. Опинившись у них, людина усвідомлює невпевненість свого становища у світі. Втім, якщо вона не здатна впоратися з дисбалансом існування, ризики знищення себе та світу лише зростають. Звідси виникає проблема нігілізму як нездатності ґенерувати смисли та цінності власного існування. Однак є ще один тип нігілізму, що дає змогу уникати догматизму. Такими нігілістами, згідно з Ясперсом, були К’єркеґор і Ніцше, бо наполягали на урізноманітненні підходів до розуміння умов існування, пропонуючи вийти за межі усталених норм. Одначе навіть їхні стратегії не запобігають ризику та помилкам. Саме тому Ясперс розглядає проблему провини та відповідальності. Але на це здатна лише вільна людина. Як наслідок, у філософії Ясперса з’являється поняття "філософська віра", яке демонструє, що людина розуміє світ не лише раціонально, а шукає себе через віру, любов та інші форми пізнання. Вони і дають змогу дослідити потенціал людських можливостей. І навпаки, будь-які спроби догматизації обмежують людину, повертають її до безглуздої ніщоти.
Заборона на відтворення: аналіз "скасування" мистецтва і культури через філософію Артура Данто
(Національний університет "Києво-Могилянська академія", 2025) Онищенко, Андрій
У статті зосереджено увагу на питанні філософського обґрунтування практики "скасування" мистецтва та культури РФ, що відбувається від 2022 року до сьогодні. Розглядаючи практику "скасування" як важливий інструмент в інформаційній війні, автор визначає її як процес вилучення окремих суб’єктів та обʼєктів із публічного простору з метою усунення легітимації позицій, що вважають неприпустимими. У статті обґрунтовано думку про обумовленість практики "скасування" зв’язком мистецького твору з його автором — зокрема з його світоглядом і культурним контекстом. Автор з’ясовує, що аналіз актуальних подій потребує глибшого розуміння подвійного зв’язку: між автором і твором, а також між мистецтвом і соціальним простором, у якому воно функціонує. Починаючи з середини ХХ століття, саме представники аналітичної філософії мистецтва шукали відповіді на питання про роль соціальної організації мистецтва у формуванні критичного уявлення аудиторії про реальність, а також про інтелігібельний зв’язок між мистецьким твором, його предметністю та автором. Детальну реконструкцію цих зв’язків автор пропонує на основі філософських праць одного з представників аналітичної філософії мистецтва — Артура Данто. У статті на основі текстів філософа розкрито смисловий зв’язок мистецького твору з постаттю автора, зокрема через концепт індивідуального творчого стилю. Розвиваючи тезу про публічний вимір мистецтва, автор статті досліджує уявлення про соціальну роль мистецтва і відповідальність його агентів. Насамкінець проаналізовано механізми «скасування» як реакції на суспільні кризи, а також окреслено аргументи на користь цієї практики.
Логічна форма та її кратність: експозиція ключових ідей та аргументів у «Деяких заувагах щодо логічної форми» Людвіґа Вітґенштайна
(Національний університет "Києво-Могилянська академія", 2025) Матьовка, Назар
Статтю присвячено експозиції концепцій логічної форми та її кратності, які є наріжними каменями ранньої філософії Людвіґа Вітґенштайна (1889–1951). Історико-філософський контекст цієї експозиції полягає в тому, що вона розгортається через розгляд проблеми сумісності кольорів, яка була вирішальною для Вітґенштайнової відмови від своєї ранньої логіко-метафізичної теорії. Щоб здійснити нарис можливого розвʼязку цієї проблеми, цей філософ написав статтю "Деякі зауваги щодо логічної форми" (1929). Саме розʼяснення основних аргументів і концепцій, використаних Л. Вітґенштайном у цій праці, є основною метою цієї статті. Попри те, що рання філософія Л. Вітґенштайна зрештою втратила для нього значущість після відмови від ідеї елементарних пропозицій, вона досі зберігає актуальність для історико-філософського дослідження джерел його пізньої філософії: детальне розуміння концепцій його ранньої філософії, наприклад логічної форми та її кратності, здатне пролити світло на деякі неясні моменти його пізнішого філософського доробку, як-от ідею філософської граматики. Сутність логічної форми проявляється через розʼяснення її основних властивостей, насамперед — проєктивної, яка забезпечує зображальний звʼязок між пропозиціями та фактами. З формальної перспективи цей звʼязок є формою пропозиції. У світлі експозиції властивостей логічної форми, постає проблема сумісності кольорових атрибутів в одній точці простору, яка показує, що пропозиція, яка описує таку точку, матиме більшу кратність, ніж дозволяє її форма. Отож цю проблему можна вповні зрозуміти лише завдяки залученню такої характеристики форми фактів і пропозицій, як логічна кратність, яка, через посередництво адекватної символічної нотації, здатна, щонайменше теоретично, показати внутрішні відношення між елементами логічної форми.
Деякі зауваги щодо логічної форми
(Національний університет "Києво-Могилянська академія", 2025) Вітґенштайн, Людвіг; Циба, Вʼячеслав; Матьовка, Назар
"Деякі зауваги щодо логічної форми" (Some Remarks on Logical Form) — єдина стаття, опублікована Людвіґом Вітґенштайном (1889–1951) за його життя. Вона містить спробу розвʼязати ключову проблему його ранньої філософії, а саме — проблему можливості одночасної істинності двох елементарних пропозицій з однаковою логічною формою про один і той самий стан справ. Цю проблему було сформульовано як припущення про сумісність двох кольорових атрибутів в одній точці простору. Така сумісність, хоч і уможливлена логічною (символічною) нотацією, але є руйнівною для теорії "Логіко-філософського трактату" (1921), яка ґрунтується на постулатах про незалежність значень логічної вартості елементарних пропозицій одне від одного та водночас неможливості суперечності між ними. Створена у 1929 р., ця стаття відображає його останню спробу розвʼязати цю проблему, яка завершилася відмовою від теорії елементарних пропозицій уже наступного року. Стаття становить великий історико-філософський інтерес, оскільки демонструє, по-перше, те, як розвивалась філософія Л. Вітґенштайна, а, по-друге, у відповідь на які проблеми він зрештою вдався до створення своєї нової, так званої пізньої філософії.
Переклад Назара Матьовки за оригінальним виданням: Wittgenstein, L. (1929). Some remarks on logical form. Proceedings of the Aristotelian Society, Supplementary Volumes, 9, 162–171. Наукову редакцію перекладу здійснив Вʼячеслав Циба.
Роль соціального підприємництва в забезпеченні сталого розвитку післявоєнної України
(Державний податковий університет, 2025) Шевченко, Олена
Повномасштабна війна в Україні спричинила катастрофічні руйнування, загострила наявні та створила нові соціальні виклики, вирішення яких потребує не лише відбудови інфраструктури, а й суттєвої трансформації економіки та суспільства. У вирішенні цих надзвичайно актуальних і складних проблем соціальне підприємництво виступає як дієвий механізм забезпечення сталого розвитку та побудови більш стійкої, інклюзивної та справедливої країни. Поняття соціального підприємництва не є новим для України і хоча його визначення і механізм функціонування не закріплені на законодавчому рівні, значна кількість вчених, фахівців, громадських організацій досліджували теоретичне підґрунтя та практичні аспекти цього феномена.
Господарська етика у світоглядному контексті: Вступ. Частина І. Праця як метапроблема людського буття (Матеріали до курсу "Релігійні етоси господарювання та підприємництва")
(Національний університет "Києво-Могилянська академія", 2025) Головащенко, Сергій
Стаття містить матеріали до вступної частини авторського курсу, присвяченого взаємодії релігійного та економічного аспектів буття людини і впливам духовних чинників на її господарську діяльність. Висвітлено сутність господарювання та відповідних форм виробничої праці як визначальних ознак існування Homo sapiens, зумовлених потребою в ресурсах для забезпечення надвисокої енергетики роботи нервової системи, притаманної людині цього виду. Революційний перехід від спонтанної взаємодії з довкіллям до економічно організованого виробництва, розвинений в індустріальних та постіндустріальних формах, забезпечив перспективи не лише виживання, а й практично необмеженого розширеного відтворення людства. Завдяки виробництву людина створила унікальний спосіб взаємодії з природою, що перетворює навколишнє середовище на частину культури. На прикладі кількох кейсів показано, як господарська діяльність знижує рівень ентропії у локальних системах, підвищуючи їхню організацію. Праця виступає не лише як фізичний процес, а й як духовна практика — засіб самоперетворення людини та вдосконалення світу. Таким чином, праця є актом злиття матеріального та ідеального; вона є унікальною формою взаємодії людини з природою, що має як матеріальний, так і духовний виміри. Праця має амбівалентну природу: забезпечуючи матеріальне виживання, вона формує внутрішній, ідеальний світ людини. Ця подвійність робить працю "метапроблемою" людського існування, що об’єднує економічні, соціальні, етичні та релігійні виміри. У різних культурах формувалися, релігійно та морально обґрунтовувалися власні уявлення про працю та господарську діяльність. Так виникли «етоси праці й господарювання» — універсальні по суті, але реалізовані по-різному залежно від історичних і культурних умов. Цим забезпечується стала актуальність вивчення цього предмета.
Підприємництво як чинник економічної солідаризації та регіональної стійкості
(Державний податковий університет, 2025) Супрун, Наталія
Повномасштабна російсько-українська війна та спричинена нею системна криза стала істотним чинником обмеженням економічної і, відповідно, підприємницької активності населення, що спровокувало зниження темпів економічного розвитку та загострення цілої низки соціальних проблем – безробіття, втрата економічних основ життєдіяльності, падіння рівня життя, соціальна ізольованість вразливих груп. Все вищеозначене підриває основи національної безпеки і актуалізує питання про пошук релевантних механізмів її забезпечення. Одним із механізмів подолання кризи та забезпечення стійкості національної економіки є підприємництво. Задовольняючи потреби суспільства, формуючи товарну пропозицію та бюджетні надходження, підприємництво забезпечує економічне підґрунтя стабілізації економіки.
Choosing Validation Methods for Agent-Based Models: A Practical Framework
(2025) Serdyuk, Artem
Agent-based modeling (ABM) has emerged as a computational approach for studying complex social phenomena, yet validation practices remain inconsistent. This article develops a systematic framework for ABM validation method selection. Through computational analysis of 76 scenarios across model purposes, observability levels, and development stages, we identify three validation method categories: universal (visualization, expert review, structural checks), context-dependent (varying with data availability), and specialized (requiring specific conditions). We demonstrate how system observability and the development stage fundamentally constrain validation approaches. Application to Adam and Gaudou’s bushfire evacuation model illustrates the framework’s utility. Our findings show that effective validation of an agentbased model requires systematic contextual assessment, providing researchers with tools for better ABM validation decisions.
Російсько-українська війна з погляду теорії складних систем
(2025) Пугачова Олена,
У статті досліджено застосування ідей теорії складних систем для аналізу та ухвалення рішень у контексті російсько-української війни та в період після її завершення. Розглянуто обмеження традиційних підходів до вивчення соціальних систем в умовах невизначеності. У межах генеративної соціальної науки описано механізм поширення протестного руху та представлено агентну модель, що відображає динаміку громадської думки під час війни в Україні.
Місцеві бюджети в Україні в умовах воєнного стану: фіскальна асиметрія та вплив на соціально-економічну стабільність громад
(Астрая, 2026) Кужелєв, Михайло; Нечипоренко, Аліна
Підрозділ 1.2. з колективної монографії "Вплив воєнного стану та політика повоєнного відновлення України: національні стратегії, регіональна безпека та стійкість громад". Дослідження особливостей формування місцевих бюджетів в умовах воєнного стану та їх впливу на соціально-економічну стабільність громад є одним з важливих питань сучасної економічної науки, адже саме територіальні громади стали першим рівнем реагування на наслідки бойових дій, від якого залежить відновлення інфраструктурних об’єктів, виплата заробітних плат працівникам бюджетної сфери відповідного рівня, соціальних виплат, доступ до базових соціальних послуг тощо. З початком активної фази війни в лютому 2022 року розвиток місцевих бюджетів змінив акценти з проведення реформи децентралізації на забезпечення базових потреб населення в кризових умовах. В цей період дисфункції місцевих органів влади швидко перетворилися в перерви в наданні цих послуг, що вплинуло на соціальну стабільність і довіру громадян до влади. Тому вивчення того, як саме структура доходів та видатків місцевих бюджетів впиває на своєчасність та повноту виплат заробітних плат, соціальних виплат і доступ до послуг, є важливим з точки зору політики стабілізації соціальної напруги в суспільстві.
Освітні втрати та динаміка нерівності освітніх здобутків школярів на початковому етапі війни в Україні
(2025) Закотюк, Артем; Оксамитна, Світлана; Бондар, Вікторія
Безпрецедентний факт проведення другого для України міжнародного дослідження оцінювання освітніх здобутків 15-річних школярів і школярок PISA восени 2022 року, в розпал повномасштабної російсько-української війни, уможливив порівняння результатів із попереднім першим дослідженням PISA-2018. Під час війни триває накопичення освітніх втрат, зростає частка дітей, які не мають базових знань у трьох ключових освітніх галузях (читання, математика, природничі науки). Освітні втрати суттєво залежать від соціально-економічних та демографічних характеристик здобувачів освіти (тип освітнього закладу, місце проживання, соціально-економічне походження, гендер). Найбільші освітні втрати виявлено серед вихідців із високими та середніми показниками соціально-економічного та культурного статусу сім’ї з усіх освітніх галузей. Залежність між соціально-економічними чинниками та ймовірністю досягти базового або вищого рівня знань зменшилася. Негативні ефекти війни найбільше розподілені серед дітей із великих міст: імовірно, це пов’язано з більшою кількістю пошкодженого житла, обстрілів, повітряних тривог, руйнувань соціальної інфраструктури тощо.
Мотиви читацьких практик і читацького вибору молоді Києва під час російсько-української війни
(2025) Чебаненко, Дар’я
У статті розглянуто теоретико-методологічну рамку дослідження читацьких практик у соціології, виокремлено результати соціологічних досліджень мотивів читацького вибору та читацьких практик в українському контексті; встановлено тенденції читацького вибору під час війн. На емпіричному етапі дослідження за допомогою якісних соціологічних методів виявлено мотиви читацького вибору молоді Києва після повномасштабного вторгнення Росії в Україну, а також відповідно до зібраних даних розроблено класифікацію цих мотивів, що поєднала й доповнила напрацювання Боба Ашервуда, Джекі Тойн, Кетрін Рос та Сьюзен Фіск. Виявлено такі основні категорії мотивів читацького вибору: соціальна залученість, формування самості, відчуттєве перезавантаження, самовдосконалення.
Доступ жінок до сфери кібербезпеки в Україні в контексті російсько-української війни
(2025) Заремба, Катерина; Марценюк, Тамара
У статті з’ясовано передумови та сучасний стан доступу жінок до сфери кібербезпеки. Виділено соціокультурні, історичні та політичні передумови. Виклики й успіхи доступу жінок до сфери кібербезпеки розглянуто на мікро-, мезо- та макрорівні. Емпіричну частину статті становлять результати 14 напівструктурованих інтерв’ю, проведених навесні 2025 р. з працівниками і працівницями сфери кібербезпеки в Україні. Виявлено особливості доступу жінок до кібербезпеки в українському суспільстві, беручи до уваги виклики російсько-української війни та ситуацію з гендерною (не)рівністю в галузі.
У пошуках справедливості: відновлення прав і відповідальність у контексті війни, окупації та реінтеграції мешканців тимчасово окупованих територій України
(2025) Осипчук, Анна; Суслов, Антон
Стійкість і соціальна згуртованість українського суспільства, як і майбутня реінтеграція тимчасово окупованих територій України, є неможливими без задоволення запиту громадян на справедливість. Ця стаття ставить за мету на основі результатів трьох хвиль загальнонаціонального опитування у 2023–2024 рр. з’ясувати ставлення мешканців підконтрольної уряду України території до питань відновлення прав і справедливості та встановлення відповідальності в контексті війни, окупації та деокупації, а також до політик реінтеграції; ідентифікувати ті аспекти відновлення правосуддя, які торкаються питань колабораційної діяльності та роботи на ворога і є специфічними для окупованих територій України та тих, хто там проживає.
Повернення в деокуповане місто: відчуття дому в зруйнованому російсько-українською війною просторі
(2025) Костенко, Анна
У повсякденному житті дім сприймається як очевидна й стабільна основа, яка рідко стає об’єктом рефлексії. Проте в умовах загрози або втрати цей концепт набуває нових змістів і потребує переосмислення. Соціологія дає змогу досліджувати дім на різних аналітичних рівнях — як фізичний простір, соціокультурну конструкцію та поле міжособистісних взаємодій. У цій статті на прикладі міста Ірпінь, битва за яке тривала з 27 лютого по 28 березня 2022 р., проаналізовано, як російсько-українська війна змінює сприйняття дому. На основі аналізу корпусу текстів проведених авторкою напівструктурованих інтерв’ю з мешканцями міста у 2023 р. розглянуто, як досвід бойових дій у місті змінює відчуття дому і міського простору. Показано, як концепт дому і його різні виміри (фізичний, соціальний, ідентичнісний) працюють на площині зруйнованого та деокупованого міста.
Чинники адаптації колишніх цивільних до військової служби під час повномасштабного вторгнення Росії в Україну (на прикладі роти XXX)
(2025) Бойко, Діана; Бігдан, Олександр; Прохорова, Анна
Статтю присвячено явищу адаптації колишніх цивільних до військової служби. В огляді літератури концептуалізовано поняття адаптації та запропоновано теоретичні підходи до розгляду цього явища з позиції ідей А. Шюца, П. Бергера та Т. Лукмана, І. Гофмана, П. Бурдьє, а також К. Оберга та Б. Бергмана. Розглянуто спектр чинників адаптації військовослужбовців з досвіду армій інших країн. Емпірична частина дослідження ґрунтується на якісній методології. У результаті аналізу глибинних інтерв’ю з військовослужбовцями роти ХХХ виокремлено та систематизовано чинники адаптації колишніх цивільних до військової служби в умовах повномасштабної війни Росії проти України.