eKMAIR
Electronic Kyiv-Mohyla Academy Institutional Repository
Communities in DSpace
Select a community to browse its collections.
Recent Submissions
Актуальність універсалістської етики відповідальності в умовах війни та кризи ціннісно-нормативного порядку
(2025) Єрмоленко, Анатолій
У статті тематизовано війну як загрозу ціннісно-нормативному порядку сучасного суспільства, показано руйнівні наслідки російської агресії проти України у сфері морально-етичних належностей. З огляду на російсько-українську війну та кризу морально-етичних цінностей у тексті актуалізовано універсалістичну етику відповідальності, показано її генезу і сучасні прояви, необхідність і нагальну потребу в її застосуванні саме в сучасному світі війни та кризи. Розкриваючи діалектику комунікативної та стратегічної дій, автор уточнює й концепт відповідальності: чинити відповідально означає ще й діяти стратегічно-раціонально, усвідомлювати межі перемовин. Відповідно показано межі етики дискурсу як складника комунікативної парадигми. Спираючись на примат моралі щодо етосу, автор досліджує проблематику співвідношень етосу та моралі, партикуляризму та універсалізму, прогресизму та традиціоналізму. Розглянуто також питання моральної регресії російського суспільства до звичаїв і традицій етосу, засадниченого життєсвітом локальної культури; розкрито позірний, еклектичний характер моральних належностей російського суспільства, його ідеологічні настанови, спрямовані на збереження влади панівної верхівки.
Лідія Данильчук. Шлях до...
(2005) Данильчук, Лідія; Левченко, Олена
Інтерв'ю присвячене творчому шляху видатної української актриси Лідії Данильчук — співзасновниці творчої майстерні «Театр у кошику». У розмові висвітлено етапи її професійного становлення: від перших декламацій новел Стефаника у рідному селі та навчання у Хусті й Києві до роботи в Одеському музично-драматичному театрі та львівському Театрі імені Леся Курбаса. Актриса відверто розповідає про протистояння радянській театральній рутині, ідеологічний тиск КДБ через українську мову, творчі пошуки в еміграції та доленосну зустріч із режисером Іриною Волицькою. Особливу увагу приділено роботі над знаковими виставами за творами Василя Стефаника та Лесі Українки, які стали основою авторського інтелектуального театру актриси. Інтерв’ю взяла Олена Левченко.
Терапія сміхом. Сміхотворець Микола Яковченко
(2005) Іванишина, Лариса
У статті представлено огляд видання "Сміхотворець Микола Яковченко", присвяченого життєвому та творчому шляху видатного українського комедійного актора. Через призму спогадів колег, режисерів, митців та рідних розкривається феномен "магнетизму" Яковченка, його здатність зберігати оптимізм і дарувати радість глядачам навіть у найтемніші часи та попри особисті життєві трагедії. Особлива увага приділена органічному артистизму актора, його ролям у театрі та кіно, а також вмінню перетворювати буденність на свято. Текст підкреслює значення сміху як засобу національної та психологічної саморегуляції, проводячи паралель між анекдотичними ситуаціями сучасності та невмирущою творчою спадщиною митця.
Російсько-українська війна як виклик імперативу "Гідність людини – шанування природи"
(2025) Єрмоленко, Анатолій
У статті досліджуються морально-екологічні проблеми в умовах російсько-української війни як виклику імперативу "гідність людини — шанування природи". Зокрема, йдеться про передбачення з боку видатних філософів сучасності (К.-О. Апель, Г. Йонас, Г. Кюнґ та ін.) ризиків глобальної екологічної катастрофи, а також про їхні застереження щодо можливості знищення людства внаслідок світової ядерної війни. Висуваючи концепти "реабілітації практичної філософії", згідно з якими об’єднувальним щодо людини й довкілля чинником стали б морально-етичні належності, вони спрямовували свої зусилля на наукове обґрунтування та практичне формування нового морально-етичного й політично-правового світового порядку як ціннісно-нормативного запобіжника від глобальної катастрофи. У статті зауважено, що російсько-українська війна, спрямована не тільки на знищення українців як етносу, а й на знищення їхнього природного та культурного довкілля, є як геноцидом, так і екоцидом українського народу. У тексті йдеться також про те, що російська влада, ставлячи чинне російське законодавство вище за міжнародне право, порушує поряд з угодами, які регулюють відносини між державами, і міжнародні домовленості щодо захисту довкілля. Концепт "спільносвіту" людини з природою як "сродного Всесвіту", запропонований у статті як методологічна парадигма у розв’язанні глобальних екологічних проблем, розглядається також як чинник реабілітації значущості морально-етичних належностей, що є спонукальними складниками досягнення перемоги в російсько-українській війні, відновлення українцями свого культурного і природного довкілля.
Визнання в Болгарії
(2005)
У травні в Болгарії відбувся фестиваль європейської копродукції, де були представлені болгарські фільми, які продукуються за державний кошт, але в копродукції з європейськими країнами.
Олена Бойко перед новим фільмом
(2005)
Зачин народної казки "Курочка ряба", з якого починають знайомство зі світом казок найменшенькі українці, взяла у назву свого нового фільму Олена Бойко , недавня випускниця Університету театру, кіно і телебачення ім. І. Карпенка-Карого.
"Весняний Георгій"
(2005)
В Києві усьоме відбувається фестиваль фільмів правозахисної тематики країн СНД "Весняний Георгій".
"Невидима фортеця"
(2005)
Дмитро Лазорко завершив роботу над документально-ігровим фільмом "Невидима фортеця". Йдеться про фортецю Ктотлебена, збудовану 1857 року в Керчі. Це місце має багату військову історію
"Наталка-Полтавка" повертається
(2005)
У Національному театрі ім. І.Франка відбулася прем'єра знаменитої "Наталки-Полтавки" (за І.Котляревським та М.Лисенком).
"Пролог"-2005
(2005)
З 10 по 15 травня 2005 року в приміщенні Національного Будинку кіно відбувся шістнадцятий міжнародний фестиваль студентських кіноробіт "Пролог", який був заснований на базі кінофакультету КДІТМ імені І.Карпенка-Карого.
Просвітництво як "незавершуваний проєкт" і університетська філософія в умовах кризи та війни
(2025) Єрмоленко, Анатолій
У статті запропонована ідея "незавершуваного просвітництва", яка передбачає перманентне творення рефлексивних структур обгрунтування норм і цінностей суспільства на основі метаінститу ції деліберативної демократії. Попри тлумаченню просвітництва як певного історичного етапу духовного розвитку суспільства (давньогрецького чи новоєвропейського), просвітництво тлумачиться як певний структурний елемент "зворотнього зв’язку" суспільства, що забезпечує його самопізнання, саморефлексію і самоконтроль. Складником тут постає громадський дискурс, що передбачає комунікативну, аксіологічну та політичну компетенції громадян, здатність і мужність публічно застосовувати ними свій розум і спільно з іншими людьми доходити згоди щодо розв’язання головних проблем суспільства. Ідея просвітництва важлива для визначення політесу модерного суспільства, свобідної особистості, модерних інституцій загалом, громадянського суспільства з його сферою публічності тощо. Ідея "незавершуваного просвітництва" передбачає перманентне творення рефлексивних інституцій суспільства. Просвітництво тлумачиться як певна інстанцію саморефлексії суспільства, як його структурний елемент, "конститутивний чинник", як критичне ставлення до самої'рефлексії. Отже просвітництво є метаінституцією суспільства, його легітимативною інстанцією, що спрямована на ствердження, виправдання, обгрунтування норм, цінностей, звичаїв, традицій та інституцій суспільства.
"В моїм завершенні - початок мій"
(2005)
Виставу Київського Молодого театру за сюжетом трагедії Фрідріха Шиллера "Марія Стюарт" (режисер Станіслав Мойсеєв) запрошено на цьогорічний фестиваль "Міжнародні дні Шиллера" в Мангаймі.
Чинники активізації банківського кредитування в Україні
(2025) Гладких, Дмитро; Любіч, Олександр; Каплин, Сергій
Вступ. Протягом 2024 р. банківська система Україна продовжувала функціонувати у стресових обставинах, пов’язаних переважно з повномасштабним збройним конфліктом, що триває, та невизначеними прогнозами стосовно перспектив його завершення. Водночас системі загалом вдалося уникнути критичного погіршення якості та значних втрат активів, ліквідності, ресурсної бази, капіталу, клієнтів, точок продажу та функціональної спроможності в цілому. Натомість окремі ключові показники діяльності банків (зокрема чистий прибуток) за результатами 11 місяців роботи виявилися безпрецедентно високими. Отже, банківська система країні і надалі демонструє високий рівень адаптивності до комплексу зовнішніх та внутрішніх шоків. Однак вона наразі стикається з низкою складних проблем, головною серед яких, на нашу думку, є повільні темпи відновлення корпоративного й роздрібного кредитування. Проблематика. Аналіз основних чинників активізації банківського кредитування в Україні та обґрунтування переліку заходів з боку держави, спрямованих на активізацію корпоративного та роздрібного кредитування. Мета – оцінка основних позитивних і негативних чинників, що формують поточні тренди розвитку кредитної діяльності банків, обґрунтування необхідних заходів із боку держави, спрямованих на подолання наявних негативних тенденцій у сфері корпоративного та роздрібного кредитування. Методи. Використано загальнонаукові та спеціальні методи: опису, порівняння, аналізу, групування, синтезу, теоретичного узагальнення, абстрактно-логічний. Результати. Проаналізовано основні позитивні й негативні чинники активізації корпоративного та роздрібного банківського кредитування в Україні, зокрема: динаміку регулятивного капіталу та залучених коштів банківської системи в розрізі валют, юридичних і фізичних осіб, інвестицій банків у державні цінні папери та інші інструменти тимчасового розміщення ліквідності, інфляції, облікової ставки, ринкових ставок за кредитами та депозитами в національній валюті, частки проблемної заборгованості у кредитному портфелі, окремі заходи державного регулювання економіки, що реалізуються через урядові кредитні програми. З метою вирішення наявних проблем запропоновано перелік заходів стосовно активізації банківського кредитування.
Висновки. Протягом 2024 р. кредитний портфель поступово зростав у всіх ринкових сегментах, окрім урядової програми “Доступні кредити 5−7−9 %”. Найбільший відносний приріст продемонстрував роздрібний кредитний портфель, сформований у межах програми "єОселя". Банки також активно кредитували населення на ринкових умовах, попри високі кредитні ставки. Банківська система не відчувала дефіциту пасивів, натомість мала надлишкову ліквідність. Всі складові ресурсної бази в національній валюті зростали, також поступово зростав регулятивний капітал. Швидкість збільшення інвестицій у державні цінні папери не перевищувала швидкості зростання кредитного портфеля, натомість відбувався поступовий перерозподіл ресурсів на користь ОВДП на тлі скорочення вкладень у депозитні сертифікати. Зростання інфляції не призвело до підвищення ставок за кредитами та депозитами. Ставки за гривневими кредитами та депозитами юридичних і фізичних осіб прямували за змінами облікової ставки та перебували у "класичному" діапазоні: за кредитами – вище облікової ставки, за депозитами – нижче. Високі ставки за споживчими кредитами населення не заважали активному зростанню роздрібного кредитного портфеля, натомість низькі ринкові ставки за кредитами юридичним особам не стимулювали збільшення корпоративного кредитного портфеля. Висока частка проблемної заборгованості (NPL) не заважала банкам активізувати кредитування. До переліку заходів, спрямованих на активізацію корпоративного та роздрібного кредитування, слід віднести: зниження облікової ставки виключно за умови попереднього зниження інфляції; зменшення дохідності альтернативних інструментів інвестування надлишкової ліквідності банків; пом’якшення вимог щодо новизни предмета іпотеки та ліквідності застави житлової нерухомості; погашення заборгованості держави в межах програми "Доступні кредити 5−7−9 %".
Використання інформаційних технологій та математичних моделей у дослідженні економічних циклів
(2025) Горошкова, Лідія; Голуб, П.
У розділі колективної монографії за матеріалами XXIV Міжнародної науково-практичної конференції "Інформаційно-комунікаційні технології та сталий розвиток" (11-12 листопада 2025 р.) досліджено роль інформаційних технологій та математичного моделювання в аналізі економічних циклів у контексті цифровізації глобальної економіки. Розглянуто можливості систем обробки великих даних (Big Data), хмарних обчислень та інструментів інтелектуального аналізу (Data Mining) для моніторингу макроекономічної динаміки. Проведено класифікацію основних математичних підходів до моделювання циклічності, зокрема економетричних методів, агент-орієнтованих моделей та динамічних моделей загальної рівноваги (DSGE). Визначено практичне значення ІТ-інструментів для прогнозування рецесій, оцінювання ефективності державної монетарної та фіскальної політики, а також розроблення сценаріїв економічного розвитку в умовах зовнішніх шоків. Доведено, що інтеграція сучасних цифрових технологій дозволяє виявляти нелінійні закономірності та забезпечує високу точність кількісного аналізу фаз економічного циклу.
Проблеми та шляхи вдосконалення механізму банківського обслуговування аграріїв в Україні
(2025) Гладких, Дмитро; Любіч, Олександр
Вступ. Сільське господарство є базовим елементом української економіки, що забезпечує вагому частину ВВП, левову частку товарного експорту, великою мірою формуючи ресурсну базу та кредитний портфель банківської системи. При цьому активний розвиток сфери агропромислового комплексу (АПК) вимагає не лише значних додаткових обсягів довгострокових і дешевих кредитних ресурсів у національній валюті, а й додаткових специфічних банківських продуктів і послуг, що наразі пропонуються банками лише фрагментарно. Проблематика. Аналіз основних чинників активізації банківського кредитування та вдосконалення механізму комплексного банківського обслуговування підприємств АПК в Україні, обґрунтування переліку заходів з боку держави, спрямованих на вирішення проблем у цій сфері. Мета – аналіз основних перешкод на шляху активізації банківського кредитування та вдосконалення механізму банківського обслуговування підприємств сфери АПК, обґрунтування необхідних заходів з боку держави, спрямованих на подолання наявних негативних тенденцій у сфері кредитування та банківського обслуговування аграріїв. Методи. Використано загальнонаукові та спеціальні методи: опису, порівняння, аналізу, групування, синтезу, теоретичного узагальнення, абстрактно-логічний. Результати. Проаналізовано кредитні та інші банківські продукти, орієнтовані на агровиробників, основні чинники, що перешкоджають активізації кредитування агропідприємств в Україні. Визначено перелік заходів, спрямованих на вирішення наявних проблем, серед яких – розширення номенклатури специфічних банківських послуг на рівні одного з державних банків з подальшим створенням у середньо строковій перспективі спеціалізованого агробанку. Запропоновано рекомендації щодо законодавчої підтримки цього процесу. Висновки. Агросектор формує вагому частку ВВП та значну частину експортних надходжень України, а його подальший розвиток потребує активної підтримки з боку банківської системи. Це актуалізує необхідність комплексу заходів з боку держави, спрямованих на активізацію банківського кредитування підприємств сфери АПК у режимі "єдиного вікна". З цією метою доцільно рекомендувати: внесення змін до Положення про визначення банками України розміру кредитного ризику за активними банківськими операціями в частині пом’якшення вимог щодо коефіцієнтів ліквідності застави нерухомого майна; пом’якшення вимог до підприємств аграрного сектору щодо формальної відповідності ESG-стандартам виробничих проєктів, які кредитуються у межах урядової програми "Доступні кредити 5–7–9 %"; розроблення розширеної номенклатури кредитних продуктів та пов’язаних із ними специфічних банківських послуг для аграріїв, організацію надання цього пакета одним із державних банків у режимі "єдиного вікна"; розроблення механізму довго строкового цільового рефінансування банків з подальшим спрямуванням цих кош тів агропідприємствам у вигляді довгострокових кредитів; уточнення та синхро нізацію між собою суперечливих положень чинного законодавства України щодо банків і банківської діяльності; визначення доцільності створення спеціалізованого державного агробанку, що має пропонувати підприємствам агробізнесу широку лінійку кредитних продуктів і пов’язаних з ними послуг, впроваджувати успішні практики іпотечного кредитування, сприяючи формуванню ліквідного ринку землі, а також має стати основним оператором залучення та розподілу коштів іноземних партнерів, що надходитимуть в Україну в межах реалізації програм Зеленого курсу тощо.
Екологічна оцінка впливу війн на стан поверхневих вод Півдня України
(2025) Горошкова, Лідія; Меньшов, Олександр; Зайцев, Володимир; Голуб, Олександр; Триснюк, Василь; Архипова, Людмила; Горошков, Станіслав; Корнійчук, Ю.
У розділі колективної монографії за матеріалами XXIV Міжнародної науково-практичної конференції "Інформаційно-комунікаційні технології та сталий розвиток" (11-12 листопада 2025 р.) проведено комплексний аналіз впливу антропогенних та воєнних чинників на екологічний стан поверхневих вод Півдня України (річки Дніпро, Дунай, Південний Буг) протягом 2013–2024 рр. Досліджено динаміку гідрохімічних показників, зокрема вмісту фосфатів, амонію, сульфатів, хлоридів, БСК₅ та розчиненого кисню. Особливу увагу приділено катастрофічним наслідкам руйнування греблі Каховської ГЕС, що призвело до знищення водосховища та докорінної зміни гідрологічного режиму регіону. На прикладі осушених озер острова Хортиця (Кам’яне, Прогній, Рисове, Піщане) оцінено трансформацію природних комплексів через аналіз магнітної сприйнятливості та вмісту важких металів у донних відкладеннях і ґрунтах. Виявлено значні перевищення ГДК свинцю, цинку, хрому, міді, нікелю та кобальту. Результати дослідження обґрунтовують необхідність модернізації моніторингу та впровадження системних заходів для екологічного відновлення водних екосистем у повоєнний період.
Сучасні підходи та цифрові рішення в оцінці кредитоспроможності позичальників
(2025) Глущенко, Світлана; Долінський, Леонід
Вступ. Оцінка кредитоспроможності позичальників є одним із ключових елементів кредитної діяльності та функціонування кредитного ринку, а інноваційні підходи на підґрунті цифрових фінансових технологій відкривають нові можливості для вдосконалення процесів проведення оцінки кредитних ризиків та прийняття рішень. Проблематика. У сучасному фінансовому світі існує об’єктивна потреба в комплексному поєднанні та інтеграції традиційних та фінтех (FinTech)-підходів у загальній логіці процесів оцінювання кредитоспроможності позичальників. Мета – узагальнення та розширення класифікації методів оцінки та складових процесу оцінки кредитоспроможності позичальників з урахуванням новітніх цифрових рішень та впровадження фінансових технологій. Методи. Використано методи системного аналізу, аналізу і синтезу, дедукції. Результати. У дослідженні висвітлено основні види оцінки кредитоспроможності позичальника. Виокремлено ключові проблеми на різних етапах такої оцінки. Надано характеристику впроваджених цифрових та фінтех-інновацій у кредитній оцінці позичальника та користі від їх використання. Сформульовано пропозиції щодо розширення структурно-логічної схеми складових процесу оцінки кредитоспроможності позичальників, переліку видів такої оцінки з урахуванням новітніх цифрових рішень і впровадження фінансових технологій. Запропоновано уточнення до сучасних можливостей у забезпеченні конфіденційності й захисту інформації. Висновки. Отримані результати можуть мати теоретичне застосування для розширення та модернізації (в сукупності з доданими цифровими рішеннями) єдиної класифікації і структурно-логічної моделі в оцінці кредитоспроможності позичальників, більшої інституційної та процесної визначеності в секторі кредитного ринку та кредитної оцінки, розвитку категоріальної бази у вітчизняній науковій традиції тощо.
Роль фінансово-інвестиційної грамотності у формуванні ефективної системи недержавного пенсійного забезпечення
(2025) Долінський, Леонід; Терещенко, Ганна
У статті досліджено сучасний стан і перспективи розвитку системи недержавного пенсійного забезпечення (НПЗ) в Україні з урахуванням ролі фінансово-інвестиційної грамотності громадян у формуванні довіри до фінансових інструментів довгострокового накопичення. Наголошено на необхідності підвищення рівня обізнаності населення щодо функціонування недержавних пенсійних фондів (НПФ), принципів інвестування та оцінки ризиків, що є критично важливими для ефективного пенсійного планування. Проведено порівняльний аналіз рівня фінансової грамотності та участі населення у НПЗ в Україні й країнах Європи, виявлено ключові бар’єри та визначено чинники низької фінансової інклюзії українців. Особливу увагу приділено освітнім ініціативам як важливому інструменту подолання недовіри до НПФ і формування відповідального ставлення до особистого пенсійного майбутнього. Обґрунтовано доцільність системного включення фінансової освіти в навчальні програми закладів загальної середньої й вищої освіти, а також розвитку програм для дорослих і професійних учасників ринку. Окремо проаналізовано потенціал альтернативних інвестиційних інструментів для диверсифікації портфелів НПФ та необхідність підвищення кваліфікації управлінців з огляду на тенденцію ускладнення ринку фінансових послуг. Зроблено висновок, що підвищення фінансово-інвестиційної грамотності є обов’язковою умовою сталого розвитку системи НПЗ. Підкреслено, що комплекс заходів у сфері освіти, комунікаційної політики та регуляторного середовища сприятиме зростанню довіри до фінансових установ, розширенню інвестиційних практик, підвищенню фінансової культури населення й економічної стабільності громадян. Успішна імплементація цих заходів є важливою складовою стратегічного розвитку людського капіталу України в умовах демографічних викликів та євроінтеграції.
Антропогенний вплив війни на стан поверхневих вод річки Десна
(2025) Горошкова, Лідія; Меньшов, Олександр; Корнійчук, Ю.
Матеріали доповiді учасників XХІ Всеукраїнських наукових Таліївських читань "Охорона довкілля", (31 жовтня 2025 року). У статті подано результати екологічної оцінки стану поверхневих вод річки Десна в умовах воєнних дій. Проаналізовано динаміку основних показників якості води - біохімічного споживання кисню (БСК₅), розчиненого кисню, а також вмісту фосфат-, амоній-, нітрит-, нітрат-, сульфат- і хлорид-іонів - за даними багаторічного моніторингу Деснянського басейнового управління водних ресурсів на постах Чернігів, Бровари та Київ. Встановлено, що у 2024 році відбулося погіршення якості води поблизу Чернігова внаслідок транскордонного перенесення забруднених вод із території Російської Федерації, що спричинило зростання органічного навантаження та зниження рівня розчиненого кисню. Нижче за течією (Бровари, Київ) зафіксовано тенденцію до стабілізації показників і часткового самоочищення. Отримані результати підкреслюють потребу у посиленні екологічного моніторингу та створенні системи швидкого реагування на транскордонні водні загрози.