eKMAIR
Electronic Kyiv-Mohyla Academy Institutional Repository
Communities in DSpace
Select a community to browse its collections.
Recent Submissions
Совість українського просвітницького кіно
(2010)
7 грудня 2009 року перестало битися серце Леоніда Анічкіна — кінорежисера і сценариста, заслуженого діяча мистецтв України. Він працював на Київській студії науково-популярних фільмів, на телебаченні, поставив близько ста фільмів. Один із перших у науково-просвітницькому кіно вивів діячів українського Розстріляного Відродження, завдяки його творчому натхненню постала ціла галерея українських гетьманів та світочів літератури.
Прем'єра "Мелодії для шарманки" в Україні
(2010)
З грудня в Києві, в Кінопалаці, відбулася національна прем'єра нового фільму Кіри Муратової "Мелодія для шарманки". Презентували стрічку Кіра Муратова і виконавиця однієї з епізодичних ролей - популярна російська акторка Рената Літвінова.
Парламентські слухання про національну ідентичність
(2010)
9 грудня 2009 року ВР провела парламетські слухання на тему "Національна ідентичність в Україні в добу глобалізаційних викликів". Виступ Голови Національної спілки кінематографістів С. Тримбача присвячено необхідності створити Фонд підтримки українського кіно.
Революційне звільнення від окупаційного режиму?
(2005) Іллєнко, Михайло
В Україні сьогодні (як і в будь-якій іншій країні) структурований інформаційний простір, левова частина якого — екранні засоби впливу на суспільство. Ця інфраструктура зазнала тотальної фальсифікації. Особливості закладено в інфраструктуру недосконалістю законодавства, а іноді і навмисною багатовекторністю закону, що провокує ручне управління інформаційним простором. Сфальсифікована конфігурація виглядає непохитною, але не є довічною. ї ї можуть змінювати правові та економічні чинники — що й спостерігається в інших державах, поки що не в Україні. Хоча саме в Україні
відбулася Помаранчева революція, яка є дитиною національної підокупаційної материнської культури.
Батько і син : [виставка, присвячена творчості кінорежисера Віктора Іванова (100-річчя) та кінооператора Михайла Іванова (до 70-річчя)]
(2010)
У Державному музеї театру, музики й кіно, що на території Києво-Печерської лаври, відбулася виставка "Батько і син", присвячена творчості кінорежисера Віктора Іванова (до 100- річчя) та кінооператора Михайла Іванова (до 70-річчя).
Шлях державний
(2005) Мазяр, Микола; Брюховецька, Лариса
Шляхи українського кіно... Що означає протекція держави щодо національної кінематографії? Як найоптимальніше розпорядитися коштами, які накопичуватимуться завдяки законодавчій підтримці національного кіно? Чи реально увійти у світовий контекст завдяки залученню ресурсів іноземного капіталу? Якщо так, то як це можна зробити? Микола Мазяр, керівник департаменту кіно Міністерства культури і мистецтв України/
Шлях національний
(2005) Степаненко, Світлана; Брюховецька, Лариса
Світлана Степаненко - директор студії "Кінематографіст". Нагальною потребою є створення окремої державної структури у складі Кабінету Міністрів України, яка послідовно і ефективно займалася б винятково питаннями екранних мистецтв.
Відкритий лист міністру культури і туризму Ліховому І. Д.
(2006) Іллєнко, Михайло
Відкритий лист Заслуженого діяча мистецтв України, члена-кореспондента АМ України, М. Г. Іллєнко до міністра культури і туризму Ліхового І. Д.
"Проблема другого фільму - це проблема українського кіно взагалі..."
(2006) Свято, Роксолана
Стаття є продовженням обговорення, розпочатого в листопаді 2005 року, коли редакція "Кіно-Театру" ініціювала проведення в Будинку кіно "круглого столу" під назвою "Чи довго бути молодим? Проблема другого фільму", за участі кінорежисерів різних поколінь, а також працівників Міністерства культури й туризму. Ближче ознайомитися з цими матеріалами читач мав змогу в попередньому числі журналу.
З цензурою: насильство на екрані і в житті
(2006) Брюховецька, Ольга
Приводом для цієї статті стали події в кіноклубі Києво-Могилянської академії 12 вересня 2005 року. Після того як експертна комісія при Міністерстві культури і туризму не видала прокатне посвідчення фільму "Земля мертвих" Джорджа Ромеро (тобто заборонила цей фільм в українському прокаті), мотивуючи це тим, що фільм "підбурює до суспільно небезпечних злочинів на зразок канібалізму", кіноклуб організував "Акцію кіноманської непокори" і зібрав альтернативну комісію, яка мала вирішити правомірність заборони фільму.
Нагороди, здобуті українськими фільмами 2005 року
(2006) Клименко, Ірина; Мельничук, Жанна
Матеріал про нагороди, здобуті українськими фільмами 2005 року.
"Талант кидає виклик"
(2006) Рак, Стефан
17 листопада 2005 року Український кіноклуб Колумбійського університету представив серію фільмів молодих українських кінематографістів. Назва програми "Талант кидає виклик негодам: нові фільми з України" пояснюється фінансовими труднощами, з якими зіткнулось чимало сучасних українських кіномитців. Більшість фільмів молодих - це курсові або дипломні роботи. Чимало з них демонструвались на МКФ, а також кінофестивалях та кіноклубах в Україні.
Пам'яті Олени Замостян
(2006) Жигун, Олександр; Брюховецька, Лариса; Брюховецький, В'ячеслав; Шуран, Тетяна; Якутович, Сергій
"Жінка красива в усьому. Мати, дружина, громадянин — Олена Замостян прожила життя з повним усвідомленням своєї Місії. Вона була тією необхідною ланкою, що з'єднує мистецтво з Культурою. їй було дуже цікаво жити, і нам було цікаво з нею. Вона була одним із ревних і пристрасних будівничих Великого Братства Могилянки — цієї інтелектуальної та естетичної моделі України. Тепло, любов, принциповість і енергія творення йшло від неї. Спасибі Олені Замостян за все, а перш за все — за неї саму." С. Якутович.
Шлях глобалізаційний
(2005) Борисів, Петро; Брюховецька, Лариса
Петро Борисів - фінансист, президент компанії Entertainment Finance Menegement LLC.
Потужний комунікаційний засіб
(2005) Пахльовська, Оксана
Концепції української культури на Заході є одним з кардинальних аспектів, тому що проголошений курс країни на євроінтеграцію. Інтеграція на політичному рівні буде простішою за інтеграцію культурну.
Кость Степанков як українська проблема
(2006) Танюк, Лесь
"Кость Степанков — ішов по життю без наперед визначених для себе матриць і програм. Він апріорі не погоджувався з тим, що пропонувало йому суспільство. Він не вірив йому. Весь його дотик до життя був пошуком самого себе й самовоздвиженням. Життя його, звичайно, могло б реалізуватися глибше, якби не такий упертий спротив доби, зашнурованої порядком і послухом. Доби, в якій талантові належало або приручитися, або загинути. Він уникнув і Сцілли, і Харибди. Позаяк помалу-малу приручав ситуацію до себе, а не навпаки. І став господарем у власному домі, у своїй творчості." Л. Танюк.
Хто захистить неігрове кіно?
(2005) Марченко, Сергій
Майбутнім дослідникам, певно, буде незрозуміло чому ми сьогодні так нарікаємо на відсутність українських фільмів — в Будинку кіно майже щомісяця прем’єри. У лютому 1999 року показали й мою картину "Відгомін забутого неба" — пізнавально-світоглядний фільм про уявлення Космосу в давнину. За відсутності фінансування на завершення півгодинної картини пішло шість років.
Відмова від військової служби в російській армії в роки Першої світової війни як антивоєнний соціальний протест
(2024) Шандра, Валентина
Метою статті є з’ясування чинників наростання антивоєнних протестів у російській армії під час Першої світової війни, виявлення форм відмови від військової служби, соціального складу ухилянтів та заходів держави щодо зменшення його розмірів на основі залученої джерельної бази (законодавчих актів, мемуарів, архівних документів). Аби зрозуміти природу дезертирства застосовано наукові підходи соціальної історії та історичної антропології, історії "знизу", а також так званої "нової воєнної історії", які сприяють розумінню не лише характеру імперських інтересів Росії, а й дозволяють збагнути природу вчинків солдатів. Проблему актуалізує ще й те, що значна частина подій Першої світової війни відбувалася на теренах України, де розміщувалися армії кількох фронтів, солдати яких ставали ухилянтами та дезертирами, посилюючи тим самим нестабільність воєнного часу. Наукову новизну становлять висновки про те, що відмова брати участь у війні суттєво впливала на її перебіг, змінюючи пасивний характер спротиву, який з часом набирав активних форм протесту: від втеч, відсиджувань, здачі в полон до братання супротивників. Масштаби відмов та їх масове зростання вказують на те, що вони стали значним соціальним явищем, яке суттєво підривало основи російської державності, зокрема її армії, яка трималася на примусі та насиллі. Серед широких солдатських мас урядовий патріотичний офіціоз не отримав сподіваної підтримки, а воєнні події наступних років переконували солдатів у безглуздості і безперспективності війни, вказуючи на її антинародний характер. Наростаючі протести свідчили про внутрішню нестабільність армії, антидержавні настрої в її середовищі. Солдати доходили висновку, що не варто воювати за державу, інтереси якої не збігаються з їхніми власними. Соціальний протест набирав активного характеру, який межував з самочинною демобілізацією. Крім того, авторитет російської армії серед населення падав через мародерство, наростала нестабільність, внаслідок чого посилювалася злочинність карного характеру, чим сповна скористалися більшовики, готуючи жовтневий переворот 1917 року. Втікачами з фронту ставали не боягузи та порушники армійської дисципліни, а солдати, котрі не хотіли вмирати за чужі для них інтереси, які цінували власне життя і прагнули попри все вижити у важких умовах війни.
Формування нової фінансової архітектури в умовах цифровізації глобальної економіки і трансформації світового порядку
(2025) Кравчук, Наталія; Луцишин, Олег
Вступ. На початку ХХІ ст. глобальна економіка зазнає багатовимірної трансформації, у межах якої технологічні інновації нашаровуються на геополітичні зрушення світового порядку. Розриви у глобальних ланцюгах доданої вартості, посилення геоекономічної фрагментації та кумуляція полікриз (безпекових, енергетичних, кліматичних, макрофінансових і кібернетичних) виявили межі Бреттон-Вудської конструкції міжнародних фінансів та дієздатності класичних інститутів глобального управління. Водночас стрімка цифровізація, зокрема розвиток цифрових валют центральних банків
(CBDC), децентралізованих фінансових платформ (DeFi), відкритого банкінгу, токенізації активів та алгоритмічного нагляду (RegTech/SupTech), змінює механізм створення й перерозподілу фінансової вартості, підриваючи усталені моделі фінансового суверенітету, міжнародної ліквідності та довіри до резервних валют. У підсумку формується нова фінансова архітектура, що спирається на управління даними як стратегічним активом, інтероперабельність цифрових інфраструктур, актуалізуючи водночас виклики кіберстійкості, регуляторного арбітражу та екстериторіальності комплаєнсу. Мета – обґрунтувати системні детермінанти формування нової фінансової архітектури в умовах цифровізації глобальної економіки і трансформації світового порядку, визначити напрями адаптації України до нових геоекономічних і геополітичних реалій. Результати. Спираючись на міждисциплінарну методологію і поєднуючи порівняльно-інституційний, системний та сценарний підходи, уточнено поняття "нова фінансова архітектура", ідентифіковано ключові драйвери її формування (технологічні, інституційні, безпекові, геоекономічні) та запропоновано стратегічні орієнтири державної політики. Окрему увагу приділено Україні як кейсу відкритої економіки в умовах війни та євроінтеграційного курсу. Проведено сценарний аналіз (інерційний vs. форсований) і обґрунтовано доцільність форсованого курсу, що передбачає цифровізацію фінансів, розвиток кіберфінансової індустрії та цифрової інфраструктури. Показано, як прискорена модернізація регулювання та інтеграція до європейського й глобального фінансового простору можуть зменшити уразливість, підвищити макроекономічну стійкість і посилити фінансовий суверенітет у новій конфігурації світового порядку. Висновки. Цифровізація глобальної економіки і трансформація світового порядку зумовлюють неминучий перехід до інклюзивної, технологічно сумісної та стійкої фінансової архітектури. Для України це можливість зміцнити макроекономічну стійкість і фінансовий суверенітет через інвестиції у дані та інфраструктуру, модернізацію регулювання, підвищення кіберстійкості та поглиблення інтеграції з європейським і глобальним фінансовим простором.
Могутній дар: Віктор Степанов
(2006)
Стаття присвячена Віктору Степанову, російському і українському актору, народному артисту Росії.