eKMAIR
Electronic Kyiv-Mohyla Academy Institutional Repository
Communities in DSpace
Select a community to browse its collections.
Recent Submissions
"Брат мій, ворог мій", або Українець на російському екрані
(2015) Пащенко, Анастасія
Як відомо, кіно, "дзеркало суспільства", відображає не лише суспільне "я", але й "іншого'" для спільноти. Окремою формою "іншого" може бути майже "свій" - як Україна для Росії. Саме такими, "недо-іншими", "недо-своїми", ми бачимо наших земляків на російських екранах. Ще один важливий аспект, пов’язаний з колишнім статусом України як імперської провінції, - сприйняття її населення як "недо-народу", що не може виступати активним суб’єктом історії. Відповідним є і образ умовного "українця".
З приводу одного російського серіалу
(2015) Чопик, Ростислав
Перенесення терену «самого крупного бунта заключенных за всю историю советского режима» зі «степів гарячих Казахстану» за полярне коло - то ще півбіди, і навіть чверть. Біда полягала в «исконио pvcском» трактуванні того самого «бунта». Русскій бунт, в «решті» таки направду - бессмислєнний і бєспощадний. Або він - або мертва стагнація, немилосердне закручування гайок, од якого по певнім часі знов зриває різьбу й зносить кришку. Іншого в Росії не розуміють, "tertium non datur ", але ж саме оте, «третє», й забезпечує поступ... Саме тому про нього там ніколи не знімуть кіно.
Польські критики про "Левіафан" : [пер. з пол., друкується зі скороченнями]
(2015)
Польські кінокритики Якуб Маймурек і Пйотр Черкавський рецензують фільм-драму російського кінорежисера Андрія Звягінцева "Левіафан" (2014). Критики відзначають, що у фільмі присутній всепроникний фаталізм, гіркий реалізм та їдка іронія.
Людмила Горделадзе: "У мене є мета: 25 жовтня 2015 року відкрити оновлений кінотеатр "Жовтень". Хто зі мною?"
(2015) Горделадзе, Людмила; Тетерюк, Марія
29 жовтня 2014 року двоє молодих людей кинули легкозаймисту речовину в зал "Гегемон» кінотеатру "Жовтень" під час показу одного з фільмів ЛГБТ- програми "Сонячний зайчик» кінофестивалю "Молодість". Загорілися крісла, вогонь перекинувся на горище, і вже за кілька годин пожежа знищила два зали найстарішого кінотеатру Києва разом із апаратурою та копіями фестивальних фільмів. Ніхто з глядачів, на щастя, не постраждав. Від початку озвучувалися дві версії підпалу: гомофобія та рейдерство. Затримані палії пояснили свої дії саме наміром зірвати показ ЛГБТ-фільму. Програма "Сонячний зайчик" уже не вперше стала об’єктом гомофобних нападів. Кілька років тому в кінотеатрі "Кінопанорама" затримали людей, які намагалися пронести в зал димову шашку. А невдовзі після пожежі в "Жовтні" інший показ "Сонячного зайчика" (також у "Кінопанорамі") зірвали представники "Правого сектора". Підозра рейдерства ґрунтується на тому, що ТОВ "Кіноман" (колектив кінотеатру) під керівництвом Людмили Горделадзе вже понад десять років відстоює в судах своє право оренди "Жовтня" попри наполегливі спроби владних структур їх виселити. Загалом у цій справі було винесено 18 судових рішень. Договір оренди був укладений за рішенням суду в 2005 році на строк до 2020 року. Проте комусь заважає будівля кінотеатру на ласому шматку землі в центрі Києва. Столичні забудовники вже неодноразово використовували підпал як метод примусового виселення незговірливих власників та орендарів. Під тиском громадськості Київрада оперативно прийняла рішення про надання оренди "Жовтня' ТОВ "Кіноман" без орендної плати до відновлення будівлі. Мер Києва Віталій Кличко пообіцяв виділити для ремонту фінансування з міського бюджету. В той же час свої плани на "Жовтень" має депутат Київради Дмитро Гордон, який вже неодноразово намагався винести на голосування альтернативний проект, за яким кінотеатру потрібно надати статус пам’ятки, а землі навколо нього - статус скверу. Директорка кінотеатру Людмила Горделадзе розповіла про те, що відбувається в «Жовтні» і з якими проблемами вони можуть зіштовхнутися в майбутньому.
Спілкування у кінопросторі Польщі
(2015) Брюховецька, Ларис
На початку листопада 2014 року завдяки Польському інституту в Києві українські кінематографісти побували у Варшаві та Лодзі. Керівник групи і організатор поїздки — співробітник ПІ в Києві Олена Бабій, до групи увійшли голова НСКУ Сергій Тримбач, журналіст Любов Журавльова, кореспондент Ольга Семак і оператор Максим Костенко з телеканалу ICTV і я, головний редактор журналу "Кіно-Театр". Надзвичайно цікавим і корисним було спілкування з видатними митцями кіно й театру, керівниками і співробітниками кінематографічних і театральних інституцій, а саме: Театральної академії їм. А. Зелверовича, Інституту театру ім. Збігнева Рашевського, Театру-студії ім. С. Віткевича, Кіностудії Сжи Гофмана "Зодіак", Польського інституту кіномистецтва, Спілки кінематографістів Польщі, Національної фільмотеки, Театру "Полонія", Лодзинської кіно-школи, Музею кінематографії. Ми побували також на виставі "Вечеря канібалів" у театрі "Полонія", послухали симфонічний концерт у Національній філармонії. Усе це вдалося здійснити впродовж тижня завдяки відмінній організації. Пропонуємо думки, висловлені польськими кінематографістами, чий досвід вельми корисний для України.
Компетентнісний підхід у підготовці здобувачів освіти: проблематика і рекомендації
(Полтавський державний аграрний університет, 2024) Сумець, Олександр; Галкіна, О.
Нині тенденції розвитку освіти здебільшого реалізуються за такими напрямами: – глобалізація та інтернаціоналізація (транснаціональна освіта, інтернаціоналізація вищої освіти, академічна мобільність);
– диверсифікація форм, структур та програм навчання (необхідність модернізації освітніх технологій, концепція «безперервної освіти», запровадження багаторівневої системи вищої освіти, що ґрунтується на використанні компетентнісного підходу, впровадження нових технологій навчання та принципів організації навчального процесу, дистанційні технології навчання); – зростання вимог до якості навчання та посилення контролю якості освіти (акредитація, атестація та сертифікація, нострифікація документів про освіту, застосування схем академічного кредитування, внутрішньовузівські системи менеджменту якості); – регіоналізація вищої освіти (університет як суб'єкт ринкових відносин, регіональна роль установ вищої школи, інтеграційні процеси у вищій освіті, навчально-наукові виробничі комплекси як важливий фактор розвитку регіону, соціально-партнерські відносини у вищій освіті. У другому напрямі розвитку освіти одним із важливих питань виділено використання компетентістного підходу.
Макроменеджмент: рекомендації щодо побудови організаційної структури управління критичною інфраструктурою територій України
(Полтавський державний аграрний університет, 2024) Сумець, Олександр; Горошкова, Лідія
Сьогодні критична інфраструктура для України є ядроформуючим елементом виживання. У Законі України "Про критичну інфраструктуру" [1] надано таке визначення критичної інфраструктури: це "сукупність об’єктів критичної інфраструктури". Об’єктами ж критичної інфраструктури, як вказано в цьому ж законі, є "об’єкти інфраструктури, системи, їх частини та їх сукупність, які є важливими для економіки, національної безпеки та оборони, порушення функціонування яких може завдати шкоди життєво важливим національним інтересам". На території України розміщено тисячі об’єктів критичної інфраструктури, які диференційовані за певними секторами та чотирма категоріями.
Автоматизація управління транспортом: актуальність і практична значущість для малих та середніх підприємств
(Одеський національний морський університет, 2024) Сумець, Олександр
У матеріалах доповіді висвітлені питання актуальності й практичної значущості для малих і середніх підприємств запровадження автоматизованих систем управління транспортом. Описані можливості й переваги автоматизації управління транспортом. Сформульовані основні завдання, що вирішує автоматизована система управління транспортом.
Фінансова архітектура підприємств агропромислового комплексу: теоретичні аспекти
(Одеський національний економічний університет, 2025) Овчарук, Сергій
Фінансова архітектура підприємств агропромислового комплексу (АПК) – це система взаємопов’язаних інструментів, механізмів та інституцій, що забезпечують формування, розподіл і ефективне використання фінансових ресурсів. Її формування зумовлене особливостями функціонування аграрного бізнесу: сезонністю виробництва, високою залежністю від природно-кліматичних умов, нестабільністю ринкової кон’юнктури та підвищеною ризикованістю господарської діяльності. Для підприємств АПК фінансова архітектура виступає ключовим фактором підтримання стійкості, інвестиційної привабливості та конкурентоспроможності. Вона визначає здатність підприємств адаптуватися до змін кон’юнктури ринку, залучати необхідні ресурси та оптимально їх використовувати [1].
Теоретичні аспекти фінансової оцінки українських енергетичних компаній
(Одеський національний економічний університет, 2025) Мороз, Маркіян
Згідно з дослідженням Deloitte, на ринку США очікується зростання попиту на електроенергію, спричинене з одного боку потребами дата центрів, що забезпечують роботу ШІ, а з іншого – зростанням ринку електроавтомобілів [1]. В Україні зростання попиту на електроенергію спричинене обстрілами критичної інфраструктури, зокрема об’єктах генерації та розподілення. У таких умовах
розгалуженість виробничих та розподільчих потужностей може забезпечити більш безперебійну роботу системи навіть у випадку повного знищення окремих об’єктів.
Єжи Гофман: "Наші зв'язки з Україною не перериваються" : [інтерв'ю]
(2015) Гофман, Єжи; Брюховецька, Лариса
Єжи Гофман - кінорежисер і директор кіностудії "Зодіак", яку заснував у 1990-х роках, щоб знімати свої фільми. Минулого року він переніс операцію. Та студія працювала, надавала послуги. Спілкуватися з Єжи Гофманом завжди цікаво. В бесіді використано питання всіх учасників зустрічі.
Вплив корпоративної соціальної відповідальності на інноваційно-інвестиційний розвиток підприємств
(Одеський національний економічний університет, 2025) Кужелєв, Михайло
Сучасна парадигма корпоративних відносин дедалі більше залежить від здатності підприємств враховувати соціальні, екологічні та етичні норми діяльності. Тобто корпоративна соціальна відповідальність (далі – КСВ) стала одним з основних індикаторів успіху підприємства і безпосередньо визначає продуктову, сировинну і технологічну складові бізнес-процесів.
Не забути геноцид. Фокус французької камери
(2015) Велимчаниця, Ольга
19 листопада в Українському домі під час вшанування пам’яті жертв Голодомору в Україні вперше показали фільм "Голодомор. Забутий геноцид" (Holodomor, le génocide oublié) французької журналістки і режисерки Бенедикт Бане. Прем’єра у Франції відбулася рік тому. Бенедикт Бане почула про Голодомор від українки у Франції, батько якої пережив ці події. Розповідь вразила її. Виникла ідея з допомогою кіно вивчити ці трагічні сторінки в історії України і розповісти про це усьому світу, який досі або не чув про те, як Кремль організував штучний голод на найродючіших у світі чорноземах, або не вірить у такі масштаби винищення народу.
Плоди вдячної пам'яті
(2015) Брюховецька, Лариса
2014 року в Україні вийшло кілька цікавих стрічок, авторів яких треба привітати не тільки з якісною роботою, а й з тим, що виконано її без державного фінансування, адже в ситуації війни на сході держава змушена згортати проекти, присвячені культурі. Національна телекомпанія України запропонувала телефільм про Олександра Довженка, який показали на Першому Національному 10 вересня - саме вдень 120-річчя кінорежисера. Серіал "Українська мрія", який уже тривалий час веде Юрій Шаповал, об'єднує визначні постаті української історії. Назва "Довженко в огні" відсилає нас до його кіноповісті, яка зазнала жорстоких гонінь від тирана і яку нині вивчають у школах, а ще до реальності тоталітарного суспільства, яка чавила і особистість, і творчу свободу, зрештою, загрожувала життю.
Соціально-економічні наслідки російської збройної агресії проти України
(2025) Козир, Сергій
Статтю присвячено дослідженню соціально-економічної ситуації в країні в довоєнний період та під час збройної агресії РФ проти України, яка триває. Здійснено порівняльний аналіз структурних зрушень, які відбуваються в регіональному розподілі формування валового внутрішнього продукту, та викликів, які стоять перед гуманітарною та соціальною політикою в Україні. На основі проведеного аналізу змін у рівнях співвідношення наявного доходу населення в регіонах України в розрахунку на одну особу до середньонаціонального рівня в довоєнний та воєнний періоди зроблено висновок про збереження високого рівня стратифікації регіонів України за рівнем доходів на душу населення. Аналіз динаміки експорту товарів і послуг України за період з 2013 по 2023 р. свідчить про тенденцію різкого скорочення експорту товарів і послуг, що передовсім пов’язано з окупацією частини східних регіонів України, промислові підприємства яких відігравали значну роль в експортному потенціалі країни. Доведено, що збройна агресія РФ проти України спричинила суттєвий вплив на рівень добробуту населення в країні, що свідчить про вразливість соціально-економічної системи України до воєнних ризиків і необхідність формування стійких механізмів відновлення та підтримки внутрішнього попиту. Наголошено, що значна частина внутрішньо переміщених осіб (ВПО) потребує фінансової та житлової підтримки, а отже, потрібна комплексна гуманітарна допомога та системна політика щодо реінтеграції і підтримки постраждалих верств населення. Зроблено висновок про те, що міжнародна фінансова допомога у 2023–2024 рр. залишалася головним джерелом підтримки державного бюджету України, забезпечуючи фінансування першочергових соціальних, гуманітарних та інших невійськових видатків, пов’язаних із відновленням соціально-економічної сфери України. Основну роль у бюджетній підтримці відіграють Європейський Союз, Міжнародний валютний фонд, Світовий банк та окремі уряди партнерських країн, завдяки яким Україна отримала значні пільгові кредити, гранти та позики.
Сила духовна і сила збройна
(2015) Пащенко, Анастасія
Наприкінці 2014 року з ’явилися два фільми - різні, але в чомусь і близькі. Обидва нагадали: історичне "вчора", хоч як дивно, лишається актуальним сьогодні. "Вільні люди" Ганни Яровенко - розповідь про кобзарів та сучасність. Тема кобзарства архетипна, та присутність її в кінопросторі не відповідає місцю в культурній свідомості. Стрічка розглядає соціально-культурницький аспект: чи кобзарство цікаве нині молодим і самодостатнім талановитим людям? І головне: чи потрібне воно суспільству? "Холодний Яр: воля або смерть" - звернення до сьогодення через образи минулого. Холодний Яр як центр опору більшовицькій експансії увійшов до української культурної свідомості нещодавно, проте вже зайняв серед національних ідеологем помітне місце.
Політична суб'єктність прикордонних територій в умовах трансформації світопорядку: компаративна аналітика
(2025) Озадовський, Ігор
Автор розглядає прикордонні території як спірні (суперечливі) простори на перетині гегемоній, юрисдикцій та ідентичностей, де трансформації сучасного світопорядку проявляються найвиразніше. Вони можуть бути зоною конфліктів чи простором міжкультурного діалогу. Причини цього лежать у площині їхньої суб’єктності як категорії прикладного політичного аналізу та компаративної аналітики зокрема. У попередніх дослідженнях автор (у співпраці з колегами) виокремлював три типи прикордонних територій та пропонував сценарії, за яких пограниччя різних типів можуть набути суб’єктності. У цій роботі застосовано компаративний аналіз за шістьма індикаторами: географічне та геополітичне положення; історія заселення; "сусідство"; статус і режим держави-носія; ресурси та капітали (економічний, людський, символічний, соціальний); формат політики "центр — периферія". Об’єктами аналізу є ті прикордонні території, які вже здобули суверенітет або проголосили курс на його
отримання та значно посилили власну політичну суб’єктність (Косово, Південний Судан, Гренландія). Це дало змогу перевірити запропоновану раніше типологію прикордонних територій, визначити межі її застосування, а також уточнити сценарії набуття політичної суб’єктності прикордонними територіями різних типів і дослідити траєкторії розвитку таких регіонів після відокремлення від держави, до якої вони належали, або на задекларованому шляху до такого відокремлення. Отримані результати показують, що динаміка суб’єктності визначається конфігурацією змінних. Географія і «сусідство» формують довготермінові можливості та обмеження; режим держави-носія задає логіку взаємодії (діалог / конфронтація); ресурсна й інституційна база визначає стійкість після зміни статусу. Косово конвертувало стійку громадянську ідентичність та зовнішню підтримку в проголошення державності, однак залишилось у полі «спірної» суб’єктності та зовнішньої залежності. Південний Судан засвідчує, що фронтир може набути суверенітету, але переважно у разі кризи центру та довгострокового зовнішнього втручання, проте зберігає високу крихкість інститутів і економіки. Гренландія демонструє альтернативну траєкторію — поступове розширення повноважень, цілеспрямовану інституційну диверсифікацію, покликані мінімізувати шоки потенційного переходу до повної державності. Теоретично робота підтверджує валідність трирівневої типології (самодостатні простори; моноетнічні / монорелігійні прикордоння; географічні фронтири) за умови гнучкого застосування та врахування неоднакової "ваги" індикаторів у різних кейсах. Практично результати окреслюють параметри політик, що знижують конфліктогенність прикордонних територій: інституційний діалог, передбачуване передання повноважень і попередня економічна підготовка до зміни статусу.
Притча про святість
(2015) Тетерюк, Марія
Українська прем’єра повнометражного дебюту Вікторії Трофименко "Брати. Остання сповідь" відбулася в останній день жовтня в рамках міжнародного конкурсу кінофестивалю "Молодість". Екранізація роману шведського письменника Торґні Ліндґрена "Джмелиний мед" до того вже побувала на кількох престижних фестивалях.
Фільм і глядач у пошуках взаємності: 2013-2014 роки
(2015) Брюховецька, Лариса
2013 рік в нашому кіно врожайний. Ідея визначити кращі фільми року в кількох номінаціях була своєчасна, адже змагальність у середовищі митців - річ необхідна. В Україні немає щорічного національного кінофестивалю: спершу фільмів бракувало, потім - бажання, а наміри запровадити "нашого Оскара" швидко згасали. Ініціативу взяла на себе Національна Спілка кінематографістів.
Модернізація освітнього простору як відповідь європейських держав на глобальні виклики у вищій освіті
(2025) Студілко, Максим
У статті описано модернізацію Європейського освітнього простору як відповідь на сучасні глобальні виклики, що постають перед вищою освітою. Розглянуто як глобальні, так і точкові виклики, спричинені пандемією COVID-19, тотальною цифровізацією та глобалізацією освіти. Метою статті є огляд, дослідження та узагальнення освітніх трендів у Європейському освітньому просторі як відповідь на глобальні виклики, що постали перед вищою освітою на світовій та європейській аренах у XXI ст. Проаналізовано історію становлення, цілі та основні досягнення Болонського процесу у створенні Європейського освітнього простору вищої освіти. Акцентовано на таких здобутках, як трирівнева структура ступенів, запровадження кредитів ECTS, принцип автоматичного взаємного визнання кваліфікацій вищої та старшої середньої освіти та результатів навчання, отриманих за кордоном. Розглянуто виклики, що поставали перед Болонським процесом за 20 років, та дії для їх подолання. Акцентовано на досвіді Європейської Комісії в реалізації окремих освітніх програм Європейського Союзу. Зокрема, розглянуто програму Erasmus+ етапу 2021–2027 рр., а також Ініціативу європейських університетів із впровадження мікрокредитів та концепцію "інтернаціоналізації вдома" як доповнення до традиційної академічної мобільності. Висвітлено принципи інклюзії, закріплені в Римському комюніке 2020 року, що передбачають розширення доступу до університетської освіти для недостатньо представлених груп та формування інклюзивного освітнього середовища. Зроблено висновки, що роль університетів докорінно змінюється внаслідок сучасних процесів модернізації. З традиційних освітніх інституцій вони трансформуються в ключових суб’єктів, що забезпечуватимуть розвиток людського капіталу. Адаптація академічних спільнот до сучасних викликів, забезпечення і популяризація освіти впродовж життя, цифровізація, системна та неперервна модернізація стануть наріжним каменем у функціонуванні закладів вищої освіти як спроможних інституцій, що ефективно реалізують свою місію.