eKMAIR
Electronic Kyiv-Mohyla Academy Institutional Repository
Communities in DSpace
Select a community to browse its collections.
Recent Submissions
Плакатне мистецтво як засіб масової мобілізації: візуальна мова диктатур
(Інститут культурології НАМ України, 2025) Богуцький, Артем
Матеріали доповiді учасника наукового круглого столу "Культурно-цивілізаційна проблематика у дослідженнях молодих науковців", 17 квітня 2025 р., Київ.
EU impact on the interpretation of international treaties by Ukrainian courts
(2014) Zvieriev, Ievgen
The interpretation of international treaties by national courts is a very challenging task as treaties are unique objects of interpretation. Many external factors affect this process, and EU law is one of those factors (usually not legally binding upon Ukraine but very influential in many cases). This is study deals with the impact that EU law is making on the approaches that Ukrainian courts apply in interpreting international treaties. In doing so, the study analyzes the available Ukrainian court practice as well as theoretical findings.
Вплив відродження традиційної культури на повсякденний простір Києва (2022–2024 роки)
(Інститут культурології НАМ України, 2025) Божнюк, Аліна
Матеріали доповiді учасника наукового круглого столу "Культурно-цивілізаційна проблематика у дослідженнях молодих науковців", 17 квітня 2025 р., Київ.
Некоторые проблемы при толковании международных договоров национальными судами Украины
(2013) Зверев, Евгений
Статья посвящена некоторым проблемам толкования международных договоров национальными судами Украины. В статье раскрываются вопросы места международных договоров в системе национального законодательства Украины, сущности международных договоров, теорий толкования. Представлен также примерный алгоритм толкования международных договоров национальными судами.
Образи війни у візуальному мистецтві: репрезентація страждання, болю та травми
(Інститут культурології НАМ України, 2025) Компанієць, Марія
Матеріали доповiді учасника наукового круглого столу "Культурно-цивілізаційна проблематика у дослідженнях молодих науковців", 17 квітня 2025 р., Київ.
Ернст Юнгер в українському культурному дискурсі
(Інститут культурології НАМ України, 2025) Павліченко, Мирослав
Матеріали доповiді учасника наукового круглого столу "Культурно-цивілізаційна проблематика у дослідженнях молодих науковців", 17 квітня 2025 р., Київ.
Сучасні трансформації корпоративної культури в період соціальних криз (2020-2024)
(Інститут культурології НАМ України, 2025) Ремізовський, Артем
Матеріали доповiді учасника наукового круглого столу "Культурно-цивілізаційна проблематика у дослідженнях молодих науковців", 17 квітня 2025 р., Київ.
Індустріальний баг як виток пандемії COVID-19
(Інститут культурології НАМ України, 2025) Сурнін, Микита
Матеріали доповiді учасника наукового круглого столу "Культурно-цивілізаційна проблематика у дослідженнях молодих науковців", 17 квітня 2025 р., Київ.
Народні депутати майже кожного скликання Верховної Ради вносять законодавчі зміни у врегулювання функціонування судової гілки влади : [інтерв'ю]
(2016) Сущенко, Володимир
Інтерв'ю з Володимиром Сущенком, викладачем факультету правничих наук Національного університету "Києво-Могилянська академія", виконавчим директором Центру дослідження проблем верховенства права.
Церква про війну та проблему зла: морально-етичні виклики в умовах сучасних збройних конфліктів
(Інститут культурології НАМ України, 2025) Чорниш, Василь
Матеріали доповiді учасника наукового круглого столу "Культурно-цивілізаційна проблематика у дослідженнях молодих науковців", 17 квітня 2025 р., Київ.
Переддипломна дослідницька практика в системі культурологічної освіти магістрів (на прикладі кафедри культурології НаУКМА)
(Інститут культурології НАМ України, 2025) Демчук, Руслана
Матеріали доповiді учасника наукового круглого столу "Культурно-цивілізаційна проблематика у дослідженнях молодих науковців", 17 квітня 2025 р., Київ.
Необхідний концептуальний підхід та узгодженість реформування всієї системи : [виступ учасника круглого столу "Реформа конституційних засад судової влади, прав і свобод людини: поточний результат і очікувані перспективи" (22 червня 2016 р.)]
(2016) Сущенко, Володимир
Виступ учасника круглого столу "Реформа конституційних засад судової влади, прав і свобод людини: поточний результат і очікувані перспективи" (22 червня 2016 р.).
Culturology vs Cultural Studies: the Kyiv-Mohyla Academy case
(Інститут культурології НАМ України, 2025) Король, Денис
Матеріали доповiді учасника наукового круглого столу "Культурно-цивілізаційна проблематика у дослідженнях молодих науковців", 17 квітня 2025 р., Київ.
Мистецтво освіти і освіта митця: метанаративи ХХІ століття
(Інститут культурології НАМ України, 2025) Кузнєцова, Інна
Матеріали доповiді учасника наукового круглого столу "Культурно-цивілізаційна проблематика у дослідженнях молодих науковців", 17 квітня 2025 р., Київ.
Дисциплінарна відповідальність судді за вчинення корупційного правопорушення або правопорушення, пов'язаного з корупцією
(2025) Бойко, Андрій
Стаття присвячена правовому аналізу дисциплінарної відповідальності суддів за вчинення корупційного правопорушення та правопорушення, пов’язаного з корупцією. Актуальність цього дослідження пояснюється тим, що у науковій літературі, оглядах дисциплінарної практики стосовно суддів і сама дисциплінарна практика у справах стосовно суддів сформували різні підходи щодо застосування такої підстави для притягнення судді до дисциплінарної відповідальності як: "Визнання судді винним у вчиненні корупційного правопорушення або правопорушення, пов’язаного з корупцією, у випадках, установлених законом" (п. 15 частини першої статті 106 Закону України "Про судоустрій і статус суддів"). Відповідно, у статті здійснюється аналіз особливостей застосування цієї підстави для притягнення судді до дисциплінарної відповідальності, виходячи з конструкції цієї правової норми, яка не містить ознак дисциплінарного проступку судді, а зобов’язує дисциплінарний орган брати до уваги ті обставини, встановлені належними органами у межах інших проваджень і підтверджують винуватість судді у вчиненні корупційного правопорушення або правопорушення пов’язаного з корупцією. У статті також висвітлюються проблемні питання національної дисциплінарної практики щодо притягнення судді до дисциплінарної відповідальності якщо суддя визнаний винним у вчиненні корупційного правопорушення або правопорушення, пов’язаного з корупцією, у випадках, установлених законом. Зокрема, зазначається, що обставини, що підтверджують винуватість судді у вчиненні корупційного правопорушення або правопорушення, пов’язаного з корупцією, які встановлені належним органом у рішенні, що набрало законної сили є преюдиційними обставинами для дисциплінарного органу, який розглядає дисциплінарну справу стосовно судді. У п. 15 частини першої статті 106 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" безпосередньо визначені межі преюдиційності, які окреслені тими обставини, які підтверджують винуватість судді у вчиненні корупційного правопорушення або правопорушення, пов’язаного з корупцією як за ознаками об’єктивної сторони, так і ознаками суб’єктивної сторони відповідних складів, які передбачені Кримінальним кодексом України або Кодексом України про адміністративні правопорушення. Саме тому, дисциплінарний орган, який розглядає дисциплінарну справу стосовно судді, не може піддавати сумніву встановлені належним органом обставини щодо визнання судді винним у вчиненні корупційного правопорушення або правопорушення, пов’язаного з корупцією.
Окремі аспекти перевірки та оцінки доказів у дисциплінарному провадженні стосовно суддів
(2025) Бойко, Андрій
Стаття присвячена висвітленню окремих аспектів доказів та доказування у дисциплінарному провадженні стосовно суддів. Проаналізовано зміст деяких положень Закону України "Про Вищу раду правосуддя", які регламентують процес доказування та особливості застосування доказів у дисциплінарному провадженні. Інститут доказів та доказування є важливою складовою дисциплінарного провадження стосовно суддів, оскільки першочергово пов’язаний з встановленням наявності або відсутності обставин (фактів), які мають значення для притягнення чи відмови у притягненні судді до дисциплінарної відповідальності. Зазначено, що закони, які регламентують застосування інституту дисциплінарної відповідальності суддів не визначають у належній мірі правового механізму доказування, який би забезпечував ефективність доказової діяльності, визначеність щодо засобів доказування, вимог щодо належності, допустимості та достовірності доказів тощо. Використовуючи підходи до доказів та доказування, що визначені у відповідних процесуальних законах, запропоновано під доказами у дисциплінарному провадженні стосовно суддів вважати будь-які фактичні дані, які отриманні у спосіб не заборонений законом, на підставі яких дисциплінарний інспектор Вищої ради правосуддя або дисциплінарний орган Вищої ради правосуддя (Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя або пленарний склад Вищої ради правосуддя) встановлює наявність або відсутність фактичних обставин, що мають значення для дисциплінарного провадження та підлягають доказуванню. Також визначено, що ознаками доказів є: 1) фактичні дані, тобто це не самі факти, а відомості про них; 2) не будь-які фактичні дані, а лише ті, які необхідно встановити у дисциплінарному провадженні стосовно суддів; 3) фактичні дані, що втілюються в певній формі (засобах доказування). Також запропоновано під доказуванням у дисциплінарних провадженнях стосовно суддів розуміти послідовний процес, який має чітко визначені етапи і повинен здійснюватися у встановленому законом порядку та з дотриманням передбачених вимог, спрямований на встановлення наявності або відсутності фактичних обставин, що мають значення для дисциплінарного провадження та підлягають доказуванню. Обґрунтовано, що встановлення обставин (фактів), які пов’язані з прийняттям окремих процедурних рішень, що визначають рух дисциплінарного провадження (у переважній більшості вони встановлюються на стадії попередньої перевірки дисциплінарної скарги, вивчення матеріалів для встановлення ознак вчинення суддею дисциплінарного проступку, ухвалення рішення про залишення без розгляду та повернення дисциплінарної скарги, відмову у відкритті дисциплінарної справи або відкриття дисциплінарної справи) повинні встановлюватись доказами, перевірка та оцінка яких може здійснюватися за стандартом "мінімально достатнього рівня доказів" (стандарт "substantial evidence" у США), що є достатнім для ухвалення обґрунтованого рішення дисциплінарним інспектором Вищої ради правосуддя чи Дисциплінарною палатою Вищої ради правосуддя.
Першопричини невиконання рішень національних судів України : [аналітична доповідь]
(2019) Мусіяка, Віктор; Заєць, Анатолій; Цувіна, Тетяна; Сущенко, Володимир; Ціунчик, Микола
Дослідження здійснено відповідно до "Методології для проведення експертного аналізу міжнародними та/або національними експертами для визначення основних причин, що призводять до невиконання рішень, винесених національними судами України" в рамках проекту Ради Європи "Підтримка виконання Україною рішень Європейського суду з прав людини". Необхідність цього дослідження зумовлена зокрема катастрофічно низьким рівнем виконання судових рішень та, відповідно, потребою у покращенні ситуації у цій сфері.
Преамбула
(Право, 2024) Козюбра, Микола
Преамбула конституції – це звичайна для світової конституційної практики невелика за обсягом, урочиста, вступна частина до її основного змісту. Преамбула виконує переважно дві основні функції: по‑перше, вказує на те, хто і в якому порядку прийняв конституцію, і, по‑друге, містить коротку характеристику умов і мотивів прийняття конституції та цілей, які разом із тим переслідуються. Положення преамбули допомагають краще зрозуміти зміст конституції, сприяють її правильному тлумаченню і застосуванню.
Путівник Могилянкою
(2025)
Першокурсниці та першокурсники з величезними очима вперше ступають у стіні Могилянки, знайомляться зі своїми бадді і вслухаються у їхні розповіді, не розуміючи половину їхньої лексики… Не дивно, Могилянка, певно, має найбільше своїх внутрішніх термінів. Відділ у справах студентства створив путівник про правила життя в НаУКМА.
Nowa Konstytucja Ukrainy
(Wydawnictwo Sejmowe, 1997) Zajec, Anatolij
Niepodległos´c´ i suwerennos´c´ Ukrainy zostały proklamowane w Deklaracji suwerennos ´ci pan´stwowej Ukrainy, uchwalonej przez Rade˛ Najwyz˙sza˛, czyli parlament ukrain´ski, 16 lipca 1990 r. Deklaracja ta zapocza˛tkowała proces tworzenia instytucji pan´stwowych niepodległego pan´stwa ukrain´skiego, jak równiez˙ odpowiedniej bazy prawnej słuz˙a˛cej za podstawe˛ ich działalnos´ci.