eKMAIR
Electronic Kyiv-Mohyla Academy Institutional Repository
Communities in DSpace
Select a community to browse its collections.
Recent Submissions
Концепт ГЕРОЙ в умовах війни: асоціативний аспект
(2023) Близнюк, Катерина; Мельник, Софія
Проблема героїзму як вияву надзвичайної мужності чи жертовності має комплексний характер: критерії визначення героїзму розтягуються на шкалі від "достатньо самовіддано виконувати важливі для громади функції" до "обов’язково ризикувати життям". Від часу виникнення в давньогрецькій мові й дотепер слово герой виявляє тісні
зв’язки з уявленнями про бойові дії, проте сучасний 20-томний тлумачний словник української мови не фіксує цього у першому значенні, звертаючи увагу лише на відвагу, самовідданість і хоробрість. Більшість праць в українській гуманітаристиці присвячена філософським і текстовим вимірам концепту ГЕРОЙ, тому є потреба дослідження особливостей його вербалізації, особливо під час війни, що є каталізатором його еволюції. Мета пропонованої розвідки – дослідження асоціативного поля концепту ГЕРОЙ у сучасній українській мові на матеріалі вільного асоціативного експерименту. Асоціативний експеримент було проведено у квітні 2022 року серед студентів та аспірантів українських освітніх і наукових установ. За результатами експерименту на стимул герой було отримано 1239 відповідей, що групуються в 237 асоціацій з різною частотністю. У побудованому асоціативному полі стрижневою асоціацією стала ЗСУ. Асоціативне поле засвідчує ціннісно-захисну, інтеграційну, самоідентифікаційну, життєстверджувальну, владно-легітимізувальну функції героїв у суспільстві. Крім того, виявлено, що в мовній картині світу українців герой є великою людиною, здатною впливати на історію та покращувати життя решти членів спільноти.Найбільше мікрополе у структурі побудованого асоціативного поля концепту формують номінації героїв. Серед них виділяються антропоніми та назви міст. Інші важливі мікрополя фіксують моральні цінності та риси героя, візуальні асоціації та цитати, пов’язані з ним, уявлення про життя і смерть, членів родини.
Українське телебачення в ключові періоди незалежності: російський контент, пропаганда і фейки
(2024) Бойчук, Христина; Панін, Юрій
Метою роботи є створення мультимедійного проєкту для YouTube про українське телебачення в ключові періоди незалежності.
Вимушена евакуація після 24 лютого 2022: життя за кордоном і повернення в Україну крізь призму спільного досвіду виїзду в Європу
(2024) Вакулюк, Марія; Федченко, Євген
Метою проєкту є простежити, як досвід перебування в евакуації за кордоном під час війни і повернення після цього в Україну, повпливав на життя, сприйняття світу та психологічний стан героїнь фільму.
Багатостороння інвестиційна політика: виклики та трансформації
(2023) Софіщенко, Ірина
Стаття присвячена проблемам багатосторонньої інвестиційної політики міждержавних інституцій. Відповідно до завдань дослідження запропоновано авторське визначення поняття "багатостороння інвестиційна політика". У статті узагальнено фактори формування цілей політики, визначено особливості механізму, її методів та інструментів. У статті проаналізовано чинники недостатньої ефективності багатосторонньої інвестиційної політики, яка сформувалася на основі діяльності ООН, особливості нормотворчої діяльності ОЕСР, спрямованої на уніфікацю, прозорість та передбачуваність регулювання міжнародних інвестицій. В статті зроблено припущення, що виклики, які виникають внаслідок трансформації міжнародної економіки на сучасному етапі її розвитку, визначають напрями удосконалення механізмів багатосторонньої інвестиційної політики. Висвітлюються процеси трансформації глобальної інституційної архітектури та її вплив на міжнародні інвестиційні потоки, ініціатива країн Глобального Півдня щодо формування багатосторонньої інвестиційної політики та проблеми її реалізації.
Висвітлення у світових медіа питання постачання важкої зброї Україні
(2024) Гаврюшова, Вікторія; Федченко, Євген
Метою дослідження є виявлення особливостей висвітлення теми надання важкої зброї Україні в провідних міжнародних онлайн-виданнях.
Вплив російсько-української війни на контент електронних медіа у період з 24.02.2022 по 24.02.2023
(2024) Кліницький, Денис; Дейниченко, Руслан
Мета дослідження полягає у виявленні та аналізі ключових змін у контенті українських електронних медіа під впливом російсько - української війни протягом періоду від 24 лютого 2022 р оку до 24 лютого 2023 р оку.
The role of contextualization in teaching discourse competence: the experience of the English language university course aimed at acquiring proficiency
(2023) Kucherova, Olena; Riabokon, Hanna
The article focuses on the importance of teaching a language in full contextual perspective, not single lexical or grammatical units, but certain texts in the context of real-life communication, which contributes to discourse competence. The article outlines basic communicative strategies and examines teaching methods and techniques for developing
academic skills required by the Common European Framework of Reference for Language. The article aims to prove the importance of context in teaching general discourse competence, which is a prerequisite for acquiring proficiency at the university level. The authors present the main outcomes of their teaching experience in the course of English language for Philological specialties for third year students at National University of Kyiv-Mohyla Academy. The topics suggested to students are complex academic or professional issues withing such abstract themes as World English, Business Communication, The Mind, News and Media, Global Issues, Time, Technology and Innovation. The syllabus for the course is designed in a contextual approach, which implies wide use of authentic materials of various genres and themes, instead of concentrating only on one textbook. The authors argue that discourse competence should be acquired through a number of receptive and productive methods by pattern practice drills, listening, speaking and writing. Among the types of authentic materials suggested by the authors are newspaper and magazine articles, TED Talks, discussions, news, documentaries, interviews, parts of the books and other types of texts. The authentic texts should be brought to the classroom not only by teacher, but also by students. The research suggests learning objectives for four communicative language strategies: reception, production, mediation, and interaction, which should be clearly stipulated in the syllabus and considered when designing particular tasks. The results of the study can be employed by university teachers for a language course design.
Інструменти журналістики під час війни: OSINT та GeoINT
(2024) Кононученко, Віталій; Горностай, Катерина
Основною метою написання цієї роботи на тему "Інструменти журналістики під час війни: OSINT та GeoINT" є дослідити, а також описати ці інструменти, зрозуміти, які інструменти для OSINT та GeoInt-аналізу використовуються сьогодні у контексті російсько-української війни, а також краще зрозуміти як вони працюють та каталогізувати їх.
Використання онлайн-платформ підрозділами Збройних Сил під час війни: аналіз комунікаційних підходів, практик та контенту
(2024) Мусієвський, Владислав; Орлова, Дарія
Метою цієї роботи є дослідити, які саме комунікаційні підходи застосують підрозділи під час використання онлайн-платформ, а також який контент вони на них публікують. Контент-аналіз допоможе краще зрозуміти та ідентифікувати комунікаційні підходи під час використання онлайн-платформ, наративи, які можуть просуватись підрозділами тощо.
Temporal structure of rap narratives vs. fairy tales (syntactical and narrative facets)
(2023) Kravchenko, Nataliia; Soshko, Oksana; Kononets, Yuliia
The paper focuses on the linguistic and narrative manifestations of linear time in rap lyrics compared to fairy tales. It aims at scrutinizing narrative time by the criteria of its acceleration, retardation and generalization, based on syntactical, narrative and pragmatic devices, interpreted from the viewpoint of their iconic isomorphism to the expressed temporal relations. Linear time in fairy tales is self-sufficient, forward-oriented and isolated from external time, while rap narratives are consistent with historical time and free in its movement from the past to the present, and vice versa. Time acceleration in rap occurs in the past or dramatic present and involves syntactical devices aimed either at reducing syntactic patterns by means of detached constructions, asyndeton, nominative sentences and ellipsis, which iconically reproduce the events’ change rate, or at increasing emotional power through climax, reproducing time "condensation." Instead, fairy tale time is accelerated by lexical-semantic means. The slowed time in rap lyrics relies either on the redundancy of the syntactical pattern, provided by anaphora, repetitions, polysyndeton and enumerations, iconically reproducing the time extension, or on meaning implicatures and their corresponding violation of pragmatic maxims, foregrounded by enjambment, catachresis, aposiopesis and parenthetical phrases, semantically incoherent with the clause they must qualify. Instead, the time extension in a tale never relies on the inference of the deliberately implicated meanings and is expressed by formula and plot elements repetitions. In contrast to subsequent and monotemporal tale narratives, rap lyrics time is often marked by the violation of the temporal sequence, indicating psychological time, inherent in poetry in general.
Українські реаліті-шоу та їх роль у формуванні гендерних стереотипів в умовах війни: на прикладі шоу "Супермама"
(2024) Писаренко, Вікторія; Орлова, Дарія
Реаліті-шоу – це один із популярних телевізійних жанрів, який успішно функціонує в умовах сучасних реалій. З кожним роком кількість таких програм у світі лише збільшується. А тому будь-який жанр, який займає настільки великий простір у культурі, заслуговує на вивчення, щоб зрозуміти, як він став таким масовим та які можливі наслідки цього явища.
Технології штучного інтелекту в практиці виявлення фейкових новин»
(2024) Сюйва, Євген; Романюк, Вікторія
Метою даної роботи є дослідження впливу технологій штучного інтелекту на процес виявлення фейкових новин. Подібне дослідження дозволить не лише розкрити потенційні можливості, а й зазначити обмеження та виклики, що виникають у контексті боротьби з дезінформацією.
Особливості перекладу військової поезії Любові Якимчук англійською мовою
(2023) Бовт, Альона
В статті розглянуто особливості і труднощі перекладу української військової поезії англійською мовою на прикладі одного з відомих творів сучасної української поетеси Любові Якимчук. Окреслено проблематику художнього перекладу і перекладу поезії зокрема як особливо складного виду. Розкрито особливості військової поезії, які мають враховуватися при перекладі. Надано стислий опис творчого шляху Любові Якимчук, тематики і стилістичних особливостей її творів, що увійшли до її збірки "Абрикоси Донбасу", яка в англійському перекладі вийшла у світ у 2021 році. Зазначено, що головною складністю перекладу поезій з цієї збірки англійською мовою на формальному рівні є так звана "деконструкція" слів і виразів (зміна наголосу, зміна місцями літер, розщеплення слів на складові), що графічно позначено на письмі. Таким чином поетеса має
намір наочно показати, які руйнівні наслідки має війна як для людини, так і для її оточення. Ця стратегія позначає спадкоємність з українським футуристичним рухом 1920-х років. На змістовному рівні головними особливостями є глибокі внутрішні переживання, передані за допомогою експресіоністичного стилю письма, а саме: яскравого вираження почуттів; розкриття теми трагізму людської долі; деформація і деконструкція світу; домінування мотивів смерті, війни та самотності; символічність; ірраціональність; контраст світла й тіні, тощо. Проаналізовано англомовний переклад поезії "Молитва", яку Любов Якимчук прочитала на минулорічній церемонії вручення всесвітньо-відомої премії Grammy Awards. Зазначено, що ця поезія тематично відноситься до категорії молитовне замовляння і є своєрідним авторським переосмисленням молитви "Отче наш". Розкрито особливості відтворення форми і змісту цього вірша англійською мовою перекладачами Оксаною Максимчук і Максом Росочинським. Доведено, що завдяки відповідним перекладацьким трансформаціям в перекладі поезії було збережено як структуру і форму вірша (майже кожний рядок за кількістю лексичних одиниць і ритмікою точно відтворює оригінал, не втрачаючи при цьому змістовно), так і сенс, з додаванням важливих відтінків значення певним словам, що свідчить про високий рівень адекватності перекладу.
Робота конвергентного ньюзруму під час висвітлення російсько-української війни
(2024) Твардовська, Аліна; Федченко, Євген
Мета дослідження полягає в теоретичному опрацюванні виникнення та розвитку поняття мультимедійності та конвергентності, а також у практичному виявленні змін у сучасних українських конвергентних ньюзрумах та закордонних під час російсько-української війни.
Російська дезінформація про євроатлантичну інтеграцію України після 24 лютого 2022 року в українському медіапросторі
(2024) Фірак, Сергій; Романюк, Вікторія
Мета дослідження: визначення наявності повідомлень із ознаками російської дезінформації про євроатлантичну інтеграцію Украї ни після 24 лютого 2022 року в обраних українських медіа, їх систематизація, визначення ключових наративів.
Лексико-семантичні особливості дискурсу українських та польських футбольних фанів
(2024) Грабчак, Мар’яна; Лучик, Алла
Мета роботи – встановити спільні і відмінні лексико-семантичні особливості дискурсу українських та польських вболівальників на прикладі угрупувань футбольних клубів "Динамо" Київ, "Карпати" Львів, "Легія" Варшава та "ЛКС" Лодзь.
Семантико-прагматичні параметри лексеми "Україна" в парламентському дискурсі після повномасштабного вторгнення (на матеріалі стенограм пленарних засідань Верховної Ради України)
(2024) Дехтяр, Дар’я; Дика, Людмила
Мета роботи полягає в спробі зʼясувати семантико-прагматичні параметри лексеми "Україна", що функціонує в межах українського парламентського дискурсу.
Категорія континууму в дискурсі політичної промови (на матеріалі української та англійської мов)
(2024) Заверуха, Діана; Куранова, Світлана
Метою дипломної роботи є системний опис та аналіз мовних засобів вираження категорії континууму, які використовуються у сучасних політичних дискурсах України та США.
Семантичні та структурні особливості українських неологізмів 2022-2023 років
(2024) Капустян, Юлія; Непоп-Айдачич, Лідія
Метою нашого дослідження є семантичний і словотвірний аналіз усіх тих неологізмів, що сьогодні є в активному вжитку, але не є зафіксованими в словниках. Маємо за мету проаналізувати їхні семантичні та структурні особливості.
Відображення мовної ідеології і мовної практики 20-х років ХХ ст. у "Щоденниках" Сергія Єфремова
(2024) Литвин, Христина; Ренчка, Інна
Мета роботи – проаналізувати щоденникові записи С. Єфремова, як історичне джерело з погляду відображення в них мовної ідеології та мовної практики періоду українізації 1920-х рр., дослідити мову "Щоденників" (1923–1929 рр.).