Оманлива очевидність: сучасні підходи до вивчення історії емоцій
Loading...
Date
2022
Authors
Ходаківський, Олександр
Journal Title
Journal ISSN
Volume Title
Publisher
Abstract
Статтю присвячено огляду низки праць, зосереджених на дослідженні емоцій в історії. Галузь історії емоцій упевнено розвивається в Західній Європі та США, при цьому лишається майже невідомою в Україні. За останнє десятиліття у цій сфері стрімко зросла кількість дотичних праць, які,
з одного боку, виробили теоретичні й методологічні інструменти, а з іншого, ускладнили пошуки
відправної точки для ознайомлення з галуззю. Спершу дослідження емоцій проходило майже ізольовано в окремих дисциплінах, що виявилося в опозиції соціального конструктивізму та універсалізму.
Подолати цю неконструктивну аналітичну рамку фахівцям з історії емоцій вдалося, широко застосовувавши напрацювання з інших дисциплін, переважно антропології та нейробіології. Такі запозичення допомогли переглянути сутність емоції, як і її значення як аналітичної категорії в історичному дослідженні. Було продемонстровано, що зміст переживання й форми його вираження змінні в часі й формуються культурними приписами, а отже емоція історично мінлива й не може бути базовою від природи. Нейробіологи продемонстрували, що через емоційне переживання тіло і мозок
об’єднано беруть участь у процесі пізнання. Помітивши вплив культури на формування мозку-тіла,
зміни в якому генетично передаються, людину було означено як біокультурну сутність. Застосувавши ці спостереження нейробіологів, історики помітили, що залежно від контексту емоція по-різному формується і переживається, як і існує у постійній взаємодії зі світом. Тісна залежність від
взаємодії і активна долученість до простору дали розуміння, що емоцію можливо досліджувати
щодо культурного простору, як і підстави розглядати її як практичну залученість зі світом.
This article reviews a number of works, which focused on the history of emotion studies. The field is developing steadily in Western Europe and the United States, while remains almost unknown in Ukraine. Over the last decade, the number of works within the discipline has rapidly increased, which, on the one hand, has developed theoretical and methodological tools, and, on the other hand, has made it difficult to find a starting point to get acquainted with the field. Formerly, the study of emotions was almost isolated inside certain disciplines and eventually expressed in the opposition between social constructivism and universalism. Specialists in the history of emotions managed to overcome such an unconstructive analytical frame by making extensive use of developments in other disciplines, mainly anthropology and neurobiology. These borrowings helped to reconsider what emotion is, as well as its importance as an analytical category in historical research. It has been demonstrated that the meaning of experience and the forms of its expression change over time, and both are formed by cultural prescriptions. Therefore, emotion is varying historically, and cannot be basic. Neurobiologists have shown that the body and brain are involved together in the process of cognition through emotional experience. In addition, noticing that culture-made changes in the brain-body are genetically transmitted, a human being was defined as a biocultural entity. Applying these observations, historians have noticed that depending on the context, emotion is formed and experienced in different ways, and exists in constant interaction with the world. Close dependence on interaction and active involvement in space gave the understanding that emotion can be explored in relation to cultural space, as well as reasons to consider emotion as a practical involvement with the world.
This article reviews a number of works, which focused on the history of emotion studies. The field is developing steadily in Western Europe and the United States, while remains almost unknown in Ukraine. Over the last decade, the number of works within the discipline has rapidly increased, which, on the one hand, has developed theoretical and methodological tools, and, on the other hand, has made it difficult to find a starting point to get acquainted with the field. Formerly, the study of emotions was almost isolated inside certain disciplines and eventually expressed in the opposition between social constructivism and universalism. Specialists in the history of emotions managed to overcome such an unconstructive analytical frame by making extensive use of developments in other disciplines, mainly anthropology and neurobiology. These borrowings helped to reconsider what emotion is, as well as its importance as an analytical category in historical research. It has been demonstrated that the meaning of experience and the forms of its expression change over time, and both are formed by cultural prescriptions. Therefore, emotion is varying historically, and cannot be basic. Neurobiologists have shown that the body and brain are involved together in the process of cognition through emotional experience. In addition, noticing that culture-made changes in the brain-body are genetically transmitted, a human being was defined as a biocultural entity. Applying these observations, historians have noticed that depending on the context, emotion is formed and experienced in different ways, and exists in constant interaction with the world. Close dependence on interaction and active involvement in space gave the understanding that emotion can be explored in relation to cultural space, as well as reasons to consider emotion as a practical involvement with the world.
Description
Keywords
історія емоцій, емоційні практики, біокультурність, габітус, теорія практик, стаття, history of emotions, emotional practices, bioculturality, habitus, practice theory
Citation
Ходаківський О. М. Оманлива очевидність: сучасні підходи до вивчення історії емоцій / Ходаківський О. М. // Наукові записки НаУКМА. Історичні науки. - 2022. - Т. 5. - С. 70-79. - https://doi.org/10.18523/2617-3417.2022.5.70-79